Постанова

від 06.06.2023 по справі 910/496/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2023 р. Справа№ 910/496/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Порхун О.П., (поза межами суду) - ордер серії АІ № 1395426 від 16.05.2023

від відповідача - адвокат Альфьоров Г.І., (поза межами суду) - ордер серії АО № 1035375 від 10.04.2023

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2023 року

у справі № 910/496/23 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Приватного підприємства "Агросистема-плюс",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон",

про стягнення 975 787, 99 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Приватне підприємство "Агросистема-плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" про стягнення суми грошових коштів у розмірі 975 787,99 грн, з яких: 429 531,45 грн інфляційні втрати, 499 796,16 грн пені та 46 460,38 грн 3% річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за договором поставки №36/21 від 26.11.2021, в частині повної та своєчасної поставки товару.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі № 910/496/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОН" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код 31307593) на користь Приватного підприємства "Агросистема-плюс" (09800, Київська область, Білоцерківський район, місто Тетіїв, вулиця Ломоносова, будинок 1, ідентифікаційний код 33159283) 429 531 (чотириста двадцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять одну) грн 45 коп. інфляційних втрат, 228 711 (двісті двадцять вісім сімсот одинадцять) грн 23 коп. пені та 46 273 (сорок шість двісті сімдесят три) грн 98 коп. 3% річних та 10 567 (десять тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн 75 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 10.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрон" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: "Скасувати судове рішення частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині яким встановити зменшення розміру пені до 0%. В іншій частині залишити рішення без змін".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не згоден із рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, виходячи з того, що суд не врахував фінансовий стан та пояснення апелента, не дослідив майновий стан сторін, виняткові обставини, якими є військова агресія, як подальший суттєвий рівень скорочення економіки України, не врахував факт окупації Херсонської області, де у апелянта є виробничі приміщення, та прострочення через це апелянтом кредитних зобов`язань в обсязі понад 700000 дол.,змінив суть пені на каральну санкцію. Крім того, апелянт повернув кошти позивачу, які були присудженні до стягнення відповідно оскаржуваного рішення.

4.2. Також апелянт зазначає про складний фінансовий стан та просить апеляційний суд прийняти додаткові докази, а саме: копію фінансової звітності за 2021 та 2022 (форма-1 та форма-2), копію Сертифікату ТПП № 6500-221994, копію договору № 2905-030/21 від 20.05.2021 з Додатками, копію листів до Банка-кредитора, копію Наказу №19-К від 01.04.2022, копію штатного розкладу, копію листа №509 ТОВ «ВВВ трейдинг» про неможливість поставки добрив, що не були надані в суді першої інстанції через відсутність засідань з викликом сторін та того, що більшість документів фактично апелянт не мав можливості передати, відскакувати через постійні відсутності світла, починаючи з жовтня 2022 р., що є загальновстановленим фактом.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. 16.05.2023 року до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

5.2. Позивач у відзиві посилається на те, що до апеляційної скарги додано нові докази про існування яких не було повідомлено під час розгляду справи в суді першої інстанції. При цьому, в апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав за яких відповідач не зміг надати докази у строки передбачені ГПК України. Документи, які були додані апелянтом до апеляційної скарги не спростовують правомірність нарахування пені відповідачу та не доводять скрутне матеріальне становище ТОВ «Агрон».

5.3. Також позивач у відзиві зазначає, що посилання апелянта на те, що невиконання господарських зобов`язань сталось внаслідок окупації Херсонської області та взаємовідносин відповідача з ТОВ «ВВМ Трейдінг» щодо невиконання останнім зобов`язань перед відповідачем, є недоречним в даній справі. Адже, строк виконання зобов`язання за договором поставки настав 07.12.2021, тобто ще до введення воєнного стану на території України. Тому, невиконання зобов`язань за договором не пов`язано з дією форс-мажорних обставин.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон" у справі № 910/496/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2023 зобов`язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/496/23.

6.3. 24.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/496/23.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/496/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрон» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023. Повідомлено учасників, що розгляд вказаної апеляційної скарги відбудеться 23.05.2023.

6.5. 16.05.2023 від Приватного підприємства "Агросистема-плюс", на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій викладено прохання "Надати мені, представнику Відповідача, Порхун Олесі Павлівні, можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 23.05.2023 року у справі № 910/496/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів".

6.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2023 клопотання Приватного підприємства "Агросистема-плюс" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено учасників, що судове засідання у справі № 910/496/23 відбудеться 23.05.2023 в режимі відео конференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).

6.7. У судовому засіданні 23.05.2023 оголошено перерву та повідомлено учасників, що наступне судове засідання у справі № 910/496/23 відбудеться 06.06.2023.

6.8. 05.06.2023, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон" на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла Заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій викладено прохання "Надати мені можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 06 червня 2023 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon"".

6.9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрон" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено учасників, що судове засідання у справі № 910/496/23 відбудеться 06.06.2023 в режимі відео конференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. В судовому засіданні 06.06.2023 представник відповідача (представник апелянта) підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

7.2. В судовому засіданні 06.06.2023 представник позивача проти апеляційної скарги заперечувала, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, у задоволенні апеляційної скарги просила відмовити у повному обсязі та залишити в силі оскаржуване судове рішення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 26.11.2021 між позивачем (далі - покупець) та відповідачем (далі - продавець) укладено договір поставки № 36/21, відповідно до п. 1.1. якого постачальник поставляє (передає у власність покупця), а покупець приймає мінеральні добрива (далі - товар). Відповідно до п. 1.3. договору кількість, номенклатура, ціна, терміни та умови поставки кожної партії товару, що постачається за даним договором, визначається в специфікаціях, що є додатками до договору і становлять його невід`ємну частину (надалі - додатки).

8.2. Згідно із п. 2.1. договору постачальник бере на себе зобов`язання після підписання договору в строк, не пізніше вказаного в додатках, передати покупцю товар.

8.3. Покупець робить 100 % передплату вартості товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника на підставі рахунка-фактури постачальника, що є невід`ємною частиною договору в терміни і на умовах згідно додатків до цього договору (п. 4.1. договору).

8.4. У пункті 8.1. договору сторони погодили, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором, якщо невиконання чи неналежне виконання стало наслідком дії обставин непереборної сили, які виникли після укладання цього договору.

8.5. Згідно із п. 8.2. договору в разі виникнення вказаних у п. 8.1. даного договору обставин, сторона, яка зазнала їх вплив, повинна негайно сповістити про них в письмовій формі іншу сторону. Повідомлення повинно містити дані про характер обставин, а також про оцінку їх можливого впливу на можливість виконання стороною своїх зобов`язань за цим договором.

8.6. Відповідно до п. 8.4. договору якщо сторона не направить або несвоєчасно направить повідомлення, яке передбачене в п. п. 8.2. та 8.3. даного договору вона позбавляється права посилатися на такі обставини непереборної сили.

8.7. Належним доказом наявності обставин непереборної сили та їх тривалості будуть слугувати довідки Торгово-промислової палати України (п. 8.7. договору).

8.8. Згідно із п. 9.4. договору за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення за весь період прострочки.

8.9. Відповідно до п. 9.7. договору у випадку прострочення поставки товару з вини постачальника більш ніж на 30 календарних днів, покупець має право відмовитись від поставки товару та розірвати даний договір в односторонньому порядку. Постачальник повертає суму передоплати на розрахунковий (поточний) рахунок покупця протягом 5 банківських днів, з моменту отримання постачальником письмової вимоги покупця.

8.10. Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (11.1. договору).

8.11. 07.12.2021 сторонами погоджено додаток № 2 до договору (специфікація), відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов`язання щодо поставки сульфат амонію кристалічного (біг-бег 500 кг) в кількості 120,00 тонн, загальною вартістю 2 268 000,00 грн.

8.12. Відповідно до п. 17. специфікації форма розрахунку - 100% передплата до 07.12.2021, включно.

8.13. Згідно із п. 18. специфікації термін відвантаження (строк поставки): грудень з моменту передплати товару та подачі транспортної інструкції.

8.14. Відповідачем виставлено рахунок на оплату № 223/ЦО від 07.12.2021 на суму 2 268 000,00 грн.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині своєчасної поставки товару за договором поставки № 36/21 від 26.11.2021.

9.2. Позивач просить суд стягнути з відповідача 429 531, 45 грн інфляційних втрат за період з січня по листопад 2022 року, 499 796, 16 грн пені за період з 01.01.2022 по 27.12.2022 та 46 460, 38 грн 3% річних за період з 01.01.2022 по 27.12.2022Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав виконання зобов`язань.

9.3. Матеріалами справи підтверджується, що 07.12.2021 сторонами погоджено додаток № 2 до договору (специфікація), відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов`язання щодо поставки сульфат амонію кристалічного (біг-бег 500 кг) в кількості 120,00 тонн, загальною вартістю 2 268 000,00 грн.

9.4. Відповідачем виставлено рахунок на оплату № 223/ЦО від 07.12.2021 на суму 2268000,00 грн. На підставі вказаного вище рахунку позивачем оплачено відповідачу товар на суму 2 268 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1891 від 07.12.2021.Як зазначає позивач 08.02.2022 він звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 28, у якій просив поставити товар до 28.02.2022 або повернути грошові кошти в розмірі 2 268 000,00 грн та 15.02.2022 і повторно 31.03.2022 звернувся до відповідача з вимогами за вих. № 38 і № 44 повернути попередню оплату за непоставлений товар.

9.5. У відповідь на вимоги відповідач надав позивачу відповідь № б/н від 04.04.2022 та за вих. № 364 від 11.08.2022, в яких повідомив, що в зв`язку з веденням воєнного стану, імпортер не в змозі поставити товар, тому відповідач звернувся до імпортера з листом про повернення грошових коштів за непоставлений товар, а останній зобов`язувався повернути грошові кошти відповідачу після чого вони будуть повернуті позивачу.

9.6. Відповідачем було повернуто позивачу суму попередньої оплати в загальному розмірі 2 268 000,00 грн, а саме: 17.05.2022 в розмірі 1 000 000,00 грн,08.09.2022 в розмірі 268 000,00 грн та 27.12.2022 в розмірі 1 000 000,00 грн.

9.7. Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на виконання умов договору позивачем здійснено попередню оплату відповідачу за товар у сумі 2 268 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1891 від 07.12.2021.

9.8. Доказів поставки товару матеріали справи не містять. Не поставка товару підтверджується відповідачем.

9.9. Сторонами по справі не заперечується факт повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати в розмірі 2 268 000,00 грн, а саме: 17.05.2022 в розмірі 1 000 000,00 грн,08.09.2022 в розмірі 268 000,00 грн та 27.12.2022 в розмірі 1 000 000,00 грн.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем були порушенні умови договору поставки товару та строк повернення попередньої оплати товару, а також вважає вірним розрахунок пені, який був стягнений з відповідача за оскаржуваним рішенням.

10.2. Крім того, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідач у порушення ст. 693 ЦК України, ст. 193 ГК України не вчасно повернув позивачу суми попередньої оплати за товар, а отже, в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України прострочив виконання грошового зобов`язання, та вважає вірним розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, які були стягнуті за оскаржуваним рішенням суду.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта в частині зменшення розміру пені до 0 %, яка була нарахована за несвоєчасну поставку товару та присуджена у розмірі 228711,23 грн.

11.2. Згідно із п. 9.4. договору за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення за весь період прострочки.

11.3. Колегія суддів зауважує, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

11.4. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

11.5. Підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір штрафу саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

11.6. Відповідач фактично майже рік безпідставно користувався коштами позивача. Останній платіж в розмірі 1 000 000,00 грн повернуто тільки 27.12.2022. В той же час апелянтом не наведено виключних обставин та не надано доказів, з урахуванням яких суд апеляційної інстанції мав зменшити суму пені до 0 %.

11.7. Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а фактично зводяться до вільного тлумачення апелянтом умов укладеного між сторонами договору та намагання уникнути відповідальності за порушення зобов`язання.

11.8. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

12.1. Відповідачем порушено права та інтереси позивача в частині неналежного виконання зобов`язань за договором поставки №36/21 від 26.11.2021 року щодо строку поставки товару та несвоєчасним поверненням суми передоплати.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

13.6. Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

13.7. Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

13.8. Відповідно до частини першої статті 230 ГК України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

13.9. Згідно із частиною четвертою статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

13.10. Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

13.11. За визначенням, яке міститься у статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

13.12. До відносин поставки за змістом частини шостої статті 265 ГК України та частини другої статті 712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

13.13. Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

13.14. Разом з тим частина друга статті 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

13.15. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

13.16. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

13.17. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України).

13.18. Зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (Провадження № 12-79гс19) вказано наступне:

« 8.27. Враховуючи наведене та вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру процентів річних, що підлягають стягненню з боржника за прострочення грошового зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду бере до уваги таке.

8.28. Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

8.29. За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

8.30.Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

8.31. За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

8.32. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

8.33. Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

8.34. Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом пункту 5.5 укладеного сторонами договору, положень статті 611 та частини третьої статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

8.35. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

8.36. Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

8.37. Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

8.38. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.»

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 року у справі № 910/496/23 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу ТОВ «Агрон» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 року у справі № 910/496/23 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат:

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 14, 74, 79, 86, 129, 236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрон» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 року у справі № 910/496/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 року у справі № 910/496/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрон».

4. Справу № 910/496/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 08 червня 2023 року.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова