Постанова

від 06.06.2023 по справі 910/10747/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2023 р. Справа№ 910/10747/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Міхальов А.О., - довіреність № 03 від 02.01.2023,

від відповідача - адвокат Башаров В.Є., - довіреність № 40 від 09.08.2022,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

на рішення Господарського суду міста Києва від 30 січня 2023 року (повний текст складено 28.02.2023 р)

у справі № 910/10747/22 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи,

до Акціонерного товариства "Банк Альянс",

про стягнення 8 778 043,95 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - відповідач, Банк) про стягнення 8 778 043,95 грн (1 465 679,39 грн інфляційних втрат, 554 775,86 грн 3% річних, 6 757 588,73 грн пені).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за банківською гарантією від 05.06.2019 № 2096-19.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10747/22 у задоволені позову відмовлено повністю.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 23.03.2023 через підсистему "Електронний суд", Державна інноваційна фінансово-кредитна установа звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № б/н від 23.03.2023, в якій просить:"Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10747/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи задовольнити в повному обсязі".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт вважає, що суд першої інстанції не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема апелянтом був поданий позов про стягнення штрафних санкцій за період з 22.06.2020 по 23.09.2021 за період до укладення мирової угоди і які не були предметом розгляду у справі № 910/9039/20. Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що посилання суду першої інстанції на постанову Верховного суду від 04.12.2019 у справі №904/3974/18 і застосування викладених в ній висновків є помилковими.

4.2. Апелянт посилається також на те, що судом першої інстанції не наведено обґрунтування не застосування правових висновків, які викладені у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», постанові Великої Палати Верховного суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та у постанові Верховного суду від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14.

4.3. Апелянт у відповіді на відзив на апеляційну скаргу посилається на те, що інфляційні втрати та 3 відсотки річних нараховані відповідачу, оскільки ним не виконанні умови виданої ним гарантії № 12096-19 від 05.06.2019 щодо порушення строків виплати по гарантії, а не тому, що відповідач не виконав умови мирової угоди.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. 09.05.2023 року до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

5.2. Відповідач у відзиві посилається на те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 року у справі №910/9039/20 затверджено мирову угоду від 23.09.2023 року, укладену між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та Акціонерним товариством «Банк Альянс». Відповідно до вищезазначеної мирової угоди Акціонерним товариством «Банк Альянс» визнав перед Державною інноваційною фінансово-кредитною установою за гарантією № 12096 від 05.06.2019 року у сумі 17500306, 97 грн. Зазначеною мировою угодою був затверджений графік оплати заборгованості та визначено, що з моменту виконання цієї мирової угоди спір між Сторонами є остаточно врегульованим. Жодних інших компенсацій, розрахунків, виплат Сторони не проводять. Наслідки затвердження судом мирової угоди, зміст статей 192, 193, 231 Господарського процесуального кодексу України та наслідки закриття провадження по справі Сторони усвідомлюють та розуміють в повному обсязі. Будь-яка заборгованість Акціонерного товариства «Банк Альянс» перед Державною інноваційною фінансово-кредитною установою на дату подачі позову до суду відсутня, що підтверджується копіями платіжних доручень, випискою по рахунку, постановою про закінчення виконавчого провадження № 69789181 від 08.09.2022 року, а тому відповідач вважає, що спір між сторонами відсутній та остаточно врегульований.

5.3. Також відповідач у відзиві посилається на те, що позивачем просить стягнути пеню за період 22.06.2020 по 23.09.2021 з пропуском строку позовної давності.

5.4. Щодо розрахунку індексу інфляції відповідач у відзиві вважає, що інфляційні витрати у сумі 1465679,39 грн. та 3 % річних у розмірі 554775,86 грн. нараховані невірно, та не містить детальний розрахунок нарахування по всім складовим. Крім того, позивач нарахував індекс інфляції та 3 % річних за вересень 2021 року як повний місяць.

5.5. Також у відзиві відповідач зазначає, що посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не наведено обґрунтування незастосування: Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18, правового висновку ВП ВС у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18, правового висновку ВП ВС у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, не підлягають у застосуванні у вказаній справі як недоречні.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023, матеріали апеляційної скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи у справі № 910/10747/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2023 зобов`язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/10747/22.

6.3. 10.04.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10747/22.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи № б/н від 23.03.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 30 січня 2023 року у справі № 910/10747/22 залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня доставлення даної ухвали, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10747/22.

6.5. 19.04.2023 від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявник просить «Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10747/22».

6.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 Державній інноваційній фінансово-кредитній установі поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30 січня 2023 року у справі № 910/10747/22 та відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10747/22 за апеляційною скаргою Державної інноваційної фінансово-кредитної установи № б/н від 23.03.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 30 січня 2023 року. Повідомлено учасників, що розгляд вказаної апеляційної скарги відбудеться 23.05.2023.

6.7. 23.05.2023 року судовому засіданні було оголошено перерву до 06.06.2023 р.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. Представник позивача у судовому засіданні 06.06.2023 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/10747/22 скасувати.

7.2. Представник відповідача в судовому засіданні 06.06.2023 року проти апеляційної скарги заперечував, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив відмовити у задоволені апеляційної скарги, а оскаржуване рішення просила залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 31.05.2019 Установою (позикодавець) та Товариством (позичальник) укладено договір позики № 161/18/С/11 (далі - Договір).

8.2. Відповідно до пункту 1.1 Договору позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику у розмірі 15 960 000 грн, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути позикодавцю суму позики в порядку та на умовах, зазначених у Договорі.

8.3. Згідно з пунктом 2.1 Договору виконання зобов`язань позичальника за Договором та задоволення вимог позикодавця, що випливають з Договору, забезпечується: банківською гарантією на суму 15 960 000 грн, наданою на строк до 31.10.2020; порукою ОСОБА_1 .

8.4. Відповідно до виданої Банком гарантії від 05.06.2019 № 12096-19 відповідач взяв на себе безвідкличні зобов`язання виплатити позивачу суми траншів у розмірі позик, отриманих принципалом (Товариством) на поточний рахунок принципала в Банку, згідно з Договором, які разом не перевищують загальну суму 15 960 000 грн, протягом п`яти банківських днів після дня отримання від позивача оригіналу належно оформленої письмової вимоги, яка буде містити твердження, що принципал частково або повністю не виконав своїх зобов`язань за Договором, з зазначенням суті та обсягів невиконаних принципалом зобов`язань та суми, яку позивач вимагає сплатити.

8.5. Відповідно до умов гарантії, термін її дії минає 31.10.2020, а будь-яка вимога за гарантією повинна бути отримана гарантом не пізніше зазначеної дати.

8.6. Позивач вказує, що у зв`язку з порушенням Товариством умов Договору, Установа звернулася до Банку з листом-вимогою про сплату коштів у розмірі 14 821 538,50 грн.

8.7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 910/9039/20 за позовом Установи до Банку, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства та ОСОБА_1 , про стягнення 17 369 498,01 грн позовні вимоги задоволено частково та присуджено до стягнення основний борг у розмірі 14 693 722,23 грн, пеню - 1 245 009,23 грн, інфляційні втрати - 163 392,64 грн, 3 % річних - 102 049,94 грн, штраф - 1 037 507,70 грн і судовий збір - 258 625,23 грн. Водночас пеня, 3% річних та інфляційні втрати були нараховані за період з 31.03.2020 по 22.06.2020.

8.8. У подальшому Установою та Банком було підписано мирову угоду 23.09.2021.

8.9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 910/9039/20 задоволено спільну заяву Установи та Банку про затвердження мирової угоди у справі № 910/9039/20; затверджено у справі № 910/9039/20 мирову угоду від 23.09.2021, укладену Установою та Банком, у редакції, узгодженій сторонами; дана мирова угода набирає чинності з дня її затвердження Північним апеляційним господарським судом; визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 у справі № 910/9039/20; провадження у справі № 910/9039/20 закрито; дана ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, є виконавчим документом та може бути оскаржена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її складення; строк пред`явлення до виконання цієї ухвали Північного апеляційного господарського суду про затвердження мирової угоди - впродовж трьох років з дня винесення ухвали, до 23.09.2024 включно.

8.10. У мировій угоді, яка була затверджена судом, Установа та Банк дійшли взаємної згоди щодо мирного врегулювання спору та уклали цю мирову угоду, зокрема, про таке: Банк визнає заборгованість перед Установою за гарантією від 05.06.2019 № 12096-19 у сумі 17 500 306, 97 грн з яких: основний борг - 14 693 722,23 грн; штрафи і пені- 2 547 959,51 грн; судовий збір - 258 625,23 грн; сторони з метою мирного урегулювання спору домовились, що загальна сума заборгованості за гарантією від 05.06.2019 № 12096-19, що підлягає сплаті Банком, становить 17 500 306,97 грн. Сторони домовились, що зазначену суму заборгованості Банк зобов`язується сплатити на користь Установи у термін до 01 березня 2023 року згідно з узгодженим сторонами графіком; сторони домовились, що понесені судовий збір у розмірі 398 937,84 грн у процесі розгляду даного судового спору залишається за відповідачем; мирова угода є виконавчим документом. У разі невиконання або неналежного виконання Банком зобов`язань, передбачених п. 3 цієї мирової угоди, а саме наявності прострочення оплати більше ніж двох платежів згідно з графіком, Установа має право звернутись в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", до органів державної виконавчої служби/приватного виконавця з заявою про примусове виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди та стягнення з Банку суми не сплаченої відповідачем заборгованості, зазначеної в п. 2 даної мирової угоди; наслідки затвердження судом мирової угоди, зміст статей 192, 193, 231 ГПК України та наслідки закриття провадження по справі сторони усвідомлюють та розуміють в повному обсязі; зобов`язання сторін по мировій угоді повинні виконуватись належним чином та в установлений нею строк. Одностороння відмова від виконання умов мирової угоди, а також одностороння зміна її положень не допускається; сторони, підписуючи мирову угоду, заявляють про те, що у процесі її укладення діяли добровільно, в межах наданих повноважень, її умови відповідають волевиявленню сторін та породжують правові наслідки, які відповідають інтересам сторін; з моменту виконання цієї мирової угоди спір між сторонами є остаточно врегульованим. Жодних інших компенсацій, розрахунків, виплат сторони не проводять.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язань за банківською гарантією від 05.06.2019 № 2096-19.

9.2. Апелянтом оскаржується рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10747/22 в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за період з 22.06.2020 по 23.09.2021 тобто за період до укладення мирової угоди між Акціонерним товариством «Банк Альянс» та Державною інноваційною фінансово-кредитною установою від 23.09.2021, затвердженою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 910/9036/20.

9.3. В мировій угоді зазначено: « З моменту виконання цієї Мирової угоди спір між Сторонами є остаточно врегульованим. Жодних інших компенсацій, розрахунків, виплат Сторони не проводять» ( а.с. 24).

9.4. Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, 31.05.2019 між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайдер» укладено договір позики № 161/18/С/11 (далі - Договір).

9.5. Відповідно до пункту 1.1 Договору позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику у розмірі 15 960 000 грн, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути позикодавцю суму позики в порядку та на умовах, зазначених у Договорі.

9.6. Згідно з пунктом 2.1 Договору виконання зобов`язань позичальника за Договором та задоволення вимог позикодавця, що випливають з Договору, забезпечується: банківською гарантією на суму 15 960 000 грн, наданою на строк до 31.10.2020; порукою ОСОБА_1 .

9.7. Відповідно до виданої Банком гарантії від 05.06.2019 № 12096-19 відповідач взяв на себе безвідкличні зобов`язання виплатити позивачу суми траншів у розмірі позик, отриманих принципалом (Товариством) на поточний рахунок принципала в Банку, згідно з Договором, які разом не перевищують загальну суму 15 960 000 грн, протягом п`яти банківських днів після дня отримання від позивача оригіналу належно оформленої письмової вимоги, яка буде містити твердження, що принципал частково або повністю не виконав своїх зобов`язань за Договором, з зазначенням суті та обсягів невиконаних принципалом зобов`язань та суми, яку позивач вимагає сплатити.

9.8. Термін дії гарантії минає 31.10.2020, а будь-яка вимога за гарантією повинна бути отримана гарантом не пізніше зазначеної дати.

9.9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 року у справі № 910/9039/20 позовні вимоги Державної інноваційної фінансової установи задоволено частково та стягнуто з АТ «Банк Альянс» основний борг - 14 693 722,23 грн, пеню - 1 245 009,23 грн, інфляційні втрати - 163 392,64 грн, 3 % річних - 102 049,94 грн, штраф - 1 037 507,70 грн і судовий збір - 258 625,23 грн.

9.10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 року у справі № 910/9039/20 затверджено мирову угоду від 23.09.2021 року, укладену між Державною інноваційною фінансовою установою та Акціонерним товариством «Банк Альянс». Відповідно до вищезазначеної мирової угоди Акціонерне товариство «Банк Альянс» визнав заборгованість перед Державною інноваційною фінансовою установою за гарантією №12096-19 від 05.06.2019 у сумі 17500306,97 грн., з яких: основний борг - 14 693 722,23 грн, штрафи і пені - 2 547 959,51 грн., судовий збір - 258 625,23 грн.

9.11. Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що Акціонерне товариство «Банк Альянс» на користь Державної інноваційної фінансової установи сплатило 17500306,97 грн. в рахунок підтвердження виконання вказаної вище мирової угоди. Це підтверджується: платіжним дорученням № 25072 від 04.10.2021 на суму 2806584,74 грн., платіжним дорученням № 1 від 29.10.2021 на суму 500000 грн., платіжним дорученням № 1 від 30.11.2021 на суму 500000 грн., платіжним дорученням № 1 від 30.12.2021 на суму 500000 грн., платіжним дорученням № 1 від 31.01.2022 на суму 500000 грн., платіжним дорученням № 1 від 06.07.2022 на суму 2500000 грн., платіжним дорученням № 1 від 07.09.2022 на суму 11213594, 45грн. (а.с 49- 55)

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що підписавши мирову угоду, яка затверджена судом апеляційної інстанції, сторони врегулювали спір, який виник у зв`язку з невиконанням банківської гарантії та узгодили те, що жодних інших компенсацій, розрахунків, виплат сторони не проводять.

10.2. Крім того, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що уклавши мирову угоду, сторони фактично розстрочили сплату заборгованості за банківською гарантією, до складу якої входила і сума основного боргу, та встановили інший порядок та строки розрахунків за нею. Тобто за умовами мирової угоди сторони за взаємною згодою змінили та визначили інші строки сплати основного боргу. Таким чином, позивач, уклавши мирову угоду, погодив сплату боргу в інші, ніж в банківській гарантії строки, а тому зобов`язання відповідача щодо сплати основного боргу за банківською гарантією по суті не є простроченим, що виключає підстави для нарахування та стягнення за вказаний позивачем період встановленого законом індексу інфляції, пені та 3% відсотків річних

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта щодо стягнення штрафних санкцій за період з 22.06.2020 по 23.09.2021, тобто за період до укладення мирової угоди, і які не були предметом розгляду у справі № 910/9039/20.

11.2. Колегія суддів зауважує, що на відміну від звичайного договору, мирова угода укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення. Тобто мирова угода не є договором у цивільному/господарському-правовому розумінні, оскільки порядок її укладення та затвердження регламентовано положеннями ГПК України, проте вона має на меті припинення спору на умовах, погоджених сторонами та затверджених судом відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.08.2018 у справі № 904/8713/17, від 20.06.2018 у справі № 913/869/14, від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13).

11.3. Отже, підписавши мирову угоду, яка затверджена судом апеляційної інстанції, сторони врегулювали спір, який виник у зв`язку з невиконанням банківської гарантії та узгодили те, що жодних інших компенсацій, розрахунків, виплат сторони не проводять.

11.4. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

12.1. Відповідачем не були порушенні права та інтереси позивача в частині виконання відповідачем зобов`язань за банківською гарантією від 05.06.2019 № 2096-19.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

13.6. Відповідно до частини першої статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

13.7. Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

13.8. Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

13.9. Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

13.10. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

13.11. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

13.12. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України) від 24.08.2018 у справі № 904/8713/17, від 20.06.2018 у справі № 913/869/14, від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13).

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 року у справі № 910/10747/22 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 року у справі № 910/10747/22 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат:

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 14, 74, 79, 86, 129, 236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10747/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 у справі № 910/10747/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Справу № 910/10747/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07 червня 2023 року.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко