Ухвала

від 07.06.2023 по справі 341/1189/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1189/23

Номер провадження 2-з/341/5/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши заяву заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, юридична адреса: вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, юридична адреса: вул. Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація, про забезпечення позову,

у с т а н о в и в:

06.06.2023 року заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Стефанець В., звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом про конфіскацію земельних ділянок. Одночасно було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що знаходяться у урочищі «Погранична» Тустанського старостинського округу, в урочищі «Жолоб» Тустанського старостинського округу. Крім цього, просить заборони ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельних ділянок із кадастровими номерами 2621287300:02:001:1615, 2621287300:02:001:1614, 2621287300:02:001:1616 з іншими земельними ділянками.

Як підставу зазначено, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом набув право власності на земельну частку (пай) розміром 39,19 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 . Вказаним земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери.

Розпорядженням Галицької районної державної адміністрації № 235 від 23.06.2009 передано ОСОБА_1 у власність земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,4829 га та видано державні акти на право власності на земельні ділянки. Земельним ділянкам були присвоєні кадастрові номери. Проте, обласною прокуратурою виявлено порушення вимог ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України та ст. ст. 80,81, 130, 145 ЗК України при отриманні та використанні ОСОБА_1 вказаних земельних ділянок.

За змістом ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийнятті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, зокрема, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Оскільки ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки, не відчужив їх, тому є підстави для конфіскації земельних ділянок у власність держави.

На цей час продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України. Крім цього, воєнні дії, які ведуться на території України негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на цей час забрудненні та не можуть використовуватись за призначенням, а сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призводить до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка , яка використовується з порушенням вимог законодавства, була повернута у власність держави.

Враховуючи, що спірні земельні ділянки на даний час знаходяться у власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 з порушенням вищевказаних норм, є підстави для забезпечення даного позову, оскільки існує можливість її відчуження третім особам, зміни конфігурації (об`єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельних ділянок державі, а тому вони звертаються до суду з даною заявою.

Ознайомившись із змістом заяви та доданих документів, оцінивши обґрунтування заявлених позивачем вимог щодо забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву, виходячи з наступного.

Відповідно до вимогст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні бути реалізовані лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Інструмент забезпечення позову насамперед призначений бути заходом проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням вказаного вище роз`яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що накладення арешту на спірне майно та заборона відповідачу вчиняти певні дії у відношення спірної земельної ділянки, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача.

Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

При таких обставинах, суд вважає вимоги представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову співмірними із заявленими позовними вимогами, а тому приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому обраний захід до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси відповідача.

Керуючись ст. ст.149-153,157 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на:

- земельну ділянку площею 0,2880 га, кадастровий номер: 2621287300:02:001:1615, що знаходиться в урочище «Погранична» Тустанського старостинського округу Дубовецької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 927309;

- земельну ділянку площею 0,1567 га, кадастровий номер: 2621287300:02:001:1614, що знаходиться в урочище «Жолоб» Тустанського старостинського округу Дубовецької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 927308;

- земельну ділянку площею 0,0381 га, кадастровий номер: 2621287300:02:001:1616, що знаходиться в «Погранична» Тустанського старостинського округу Дубовецької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 927310.

Заборонити громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , національний паспорт іноземця-серія та номер: НОМЕР_2 , розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельних ділянок із кадастровими номерами: 2621287300:02:001:161.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення до виконання ухвали - один рік.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

В залежності від результатів вирішення спору по суті, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені ч. 7-10ст. 158 ЦПК України.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копію ухвалинаправити сторонаму справі для відома та відповідним державним органам для виконання.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА