Рішення

від 18.09.2023 по справі 341/1189/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1189/23

Номер провадження 2/341/353/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

за участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

прокурор Кабаль А. І,

розглянувши позовну заяву заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок,

встановив:

У червні 2023 заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про конфіскацію земельних ділянок у власність держави громадянина російської федерації ОСОБА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, а також стягнути з відповідача на користь обласної прокуратури кошти в сумі 9394,0 грн.

Як підставу зазначено, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, набув право власності на земельні частки (паї) розміром 39,10; 0,4829 га та 0,2881 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цих часток в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 .

Рішенням сільської ради погоджено технічну документацію щодо передачі у власність відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом цих земельних часток та видачі державних актів на передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 передано у власність земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею та видано державні акти на право власності на земельні ділянки, присвоєно кадастрові номери.

Разом із цим, перебування у приватній власності ОСОБА_1 зазначених земельних ділянок суперечить ст. ст.13,14,41 Конституції України, ст. ст.80,81,145 Земельного кодексу Україниу зв`язку з тим, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 21.01.2022 по даний час) не відчужив їх, що дає підстави для їх конфіскації у власність держави.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 порушив визначену законодавством процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та, як іноземний громадянин, не вжив заходів до їх відчуження.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Крім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема, багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка незаконно перебуває у власності та використовується громадянами російської федерації з порушенням вимог законодавства була безумовно повернута у власність держави.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастру у Івано-Франківській області, який за законом є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскількист. 131-1 Конституції України,ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурора наділено правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Звернення прокурора з вказаним позовом переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності володіння та використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держеокадастру у Івано-Франківській області вищевказані земельні ділянки, а також стягнути з відповідача на користь Івано-Франківської обласної прокуратури судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 9394,0 гривень.

Ухвалою суду від 07.06.2023 забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки.

Ухвалою суду від 11.07.2023 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 24.08.2023 було закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, наполягав на їх задоволенні. Не заперечував щодо ухвалення заочного розгляду справи.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, будучи у встановленому законом порядку повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій підтримав позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відзив на позов та заяви про відкладення судового засідання або його проведення у його відсутність, суду не надав.

Зі згодипозивачасуд ухвалюєрішенняпри заочномурозглядісправи,щовідповідаєположенням ч.1ст.280ЦПКУкраїни.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Між сторонами виникли правовідносини щодо припинення права власності на земельні ділянки, які регулюються нормамиЗемельного кодексу України.

Витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки: НВ-2602976812017 кадастровий номер: 2621287300:02:001:1616, НВ-2602976802017 кадастровий номер: 2621287300:02:001:1615 та НВ-2602976792017 кадастровий номер: 2621287300:02:001:1614 підтверджується, що ОСОБА_1 належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, землі сільськогосподарського призначення /а. с. 14-22/.

Згідно відомостям про право власності /право постійного користування, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0, 1567 га, що посвідчено Державним актом від 16.02.2010 ЯИ927308 /а. с. 23/.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав, реєстраційний номер 2565295626040, земельна ділянка площею 0,1567, кадастровий номер 2621287300:02:001:1614, розмір частки 1/1, зареєстрований виконавчим комітетом Калуської міської ради належить ОСОБА_1 /а. с. 28/. Державним реєстратором виконавчого комітету Калуської міської ради зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.01.2016, видавник: укладений між ТзОВ «Даноша» та ОСОБА_1 . Відомості з реєстру права власності на нерухоме майно, відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та відомості з Державного реєстру іпотек, відсутні /а. с. 30/.

Копіями технічних звітів про виконання роботи по переоформленню та видачі Державних актів на право власності на земельні ділянки підтверджено, що приватне підприємство «ЮТА» виготовляло технічний звіт відповідно до Договору № 101-Т-2008 від 31.10.2008 на ім`я ОСОБА_1 на підставі: свідоцтва про право на спадщину за законом, розпорядження Галицької РДА, де було складено план встановлених меж землекористування в маштабі 1:2000 з вказанням суміжних землекористувачів, довжин і дирекційних кутів ліній, площі землекористування та периметру меж /а. с. 31-35/.

Відповідно до письмової заяви ОСОБА_1 від 31.10.2008, просить йому як спадкоємцю після смерті ОСОБА_2 видати сертифікат на частки на право на земельну частку (пай), державні акти на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 0,4829 га. Земельні ділянки розташовані на території Тустанської сільської ради Галицького району /а. с. 36/.

Відповідно до копії паспорта ОСОБА_1 є громадянином російської федерації /а. с. 37/.

Рішенням двадцятої сесії п`ятого скликання Тустанської сільської ради від 27.01.2009 «Про погодження видачі державних актів на право власності на землю взамін сертифікату на земельну частку» погоджено технічну документацію по передачі у власність згідно свідоцтву за заповітом земельної частки (пай) взамін сертифікату за земельну частку (пай) ОСОБА_1 . Погоджено передати у власність земельних ділянок громадянам власникам земельної частки (пай) загальною площею 0,4829 га ОСОБА_1 , погоджено видати державні акти на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 /а. с. 39/.

Розпорядженням № 235 від 23.06.2009 «Про передачу у власність земельних ділянок та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку» передано у власність земельні частки (пай) та видано ОСОБА_1 державні акти на право власності на земельні ділянки на території Тустанської сільської ради за межами населеного пункту, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,4829 га, в тому числі ріллі 04448 га, сінокосу 0,0381 га /а. с. 40/.

З копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.10.2008, посвідченого державним нотаріусом Галицької районної державної нотаріальної контори вбачається, що спадкоємцем частки зазначеного у заповіті майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 /а. с. 41/.

Відповідно до довідок, виданих управлінням держкомзему у Галицькому районі № № 1688, 1689,1690 від 06.07.2009 земельним ділянкам, які надані у власність ОСОБА_1 , згідно технічній документації присвоєно кадастрові номери /а. с. 44-46/.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 927310, виданий ОСОБА_1 , громадянину російської федерації, на підставі розпорядження Галицької РДА № 325 від 23.06.2009 площею 0,0381 га, Державний акт серії ЯИ № 927308 площею 0,1567 га, та Державний акт серії ЯИ № 937309, площею 0,2881 га /а. с. 63, 65, 67/.

Листом начальника Управління СБУ в Івано-Франківській області від 24.02.2023 повідомлено керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 2621287300:02:001:1615, площею 0,288 га є громадянин російської федерації ОСОБА_1 /а. с. 83-84/.

Тобто, на момент успадкування зазначених вище спірних часток земельних ділянок та державної реєстрації права власності, ОСОБА_1 був іноземцем.

Положення статей13,14 Конституції Українивизначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 5ст. 41 Конституції Українивизначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст.319,321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зіст. 80 Земельного кодексу Українивизначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших нормЗемельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2ст. 81 Земельного кодексу Україниможуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3ст. 81 Земельного кодексу Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно дост. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормамирозділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннямиЦивільного кодексу України,Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право»право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1ст.181 ЦК України) знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Відповідно до ч. 5ст. 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч. 4ст. 81 Земельного кодексу Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст.ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1ст. 346 ЦК Українивизначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ізст. 356 ЦК України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Статтею 131-1 Конституції Українина прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області відповідно до положеньст. 145 Земельного кодексу України,Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, наділене правом на подання такого роду позовів, на лист прокурора про виявлені порушення із вимогою вжити заходів щодо їх усунення у тому числі в судовому порядку, повідомили про неподання позову щодо усунення даних порушень у зв`язку з відсутністю коштів та не заперечує проти звернення з позовом органів прокуратури, станом на день надходження даного позову до суду самостійно не реалізувало своє процесуальне право, то відповідно до положеньст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,ст. 56 ЦПК Україниє всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 за схожих обставин.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 21.01.2022 по даний час), не відчужив їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які ОСОБА_1 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно положенню ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно дост. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Керуючись ст. ст.263-265,280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області земельну ділянку громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером: 2621287300:02:001:1615, площею 0,288 га, за адресою: урочище «Погранична», Галицький район, Тустанська сільська рада, Дубовецька ТГ, Івано-Франківська область.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області земельну ділянку громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером: 2621287300:02:001:1614, площею 0,1567 га, за адресою: урочище «Жолоб», Галицький район, Тустанська сільська рада, Дубовецька ТГ, Івано-Франківська область.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області земельну ділянку громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером: 2621287300:02:001:1616, площею 0,0381 га, за адресою: урочище «Погранична», Галицький район, Тустанська сільська рада, Дубовецька ТГ, Івано-Франківська область.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури кошти в сумі 9394,0 гривень за сплату судового збору.

Заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Галицького районного суду від 07 червня 2023 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА