Постанова

від 08.06.2023 по справі 303/2950/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 червня 2023 року

м. Київ

справа № 303/2950/21

провадження № 61-4728св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - фермерське господарство «Крістол»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, Горондівська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, Мукачівська районна державна адміністрація Закарпатської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства «Крістол» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у складі судді Куцкіра Ю. Ю. від 04 березня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г., Куштана Б. П., від 15 лютого 2023 року, і виходив з наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У квітні 2021 року ФГ «Крістол» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області, Горондівська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, Мукачівська районна державна адміністрація Закарпатської області, ФОП ОСОБА_2 , про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

2. На обґрунтування позовних вимог ФГ «Крістол» зазначало, що воно є власником комплексу будівель колишньої вівцеферми, що знаходяться в урочищі «Лейгети», б/н, с. Жнятино (назва якого змінена на с. Горонда) та раніше належали КСГП «Дружба», правонаступником якого є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія».

3. Також ФГ «Крістол» вказувало, що воно є власником земельних ділянок, зокрема: земельної ділянки, площею 2,2700 га, кадастровий номер 2122781801:00:031:0001, із цільовим призначенням для розробки піщаного кар`єру; земельної ділянки, площею 0,724 га, кадастровий номер 2122781800:10:104:0001, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства; земельної ділянки, площею 1,2772 га, кадастровий номер 2122781800:10:104:0002, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

4. ОСОБА_1 є власницею суміжної земельної ділянки, площею 1,5627 га, кадастровий номер 2122781800:01:000:0015, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджує свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23471798, видане 25 червня 2014 року реєстраційною службою Мукачівського міськрайонного управління юстиції.

5. Зазначена земельна ділянка ОСОБА_1 отримана у власність внаслідок виділення її в натурі на місцевості як спадкоємиці права на земельну частку (пай) із земель колишнього колгоспу «Дружба», що належала її матері ОСОБА_3 як члену колгоспу «Дружба», і яку після смерті останньої успадкувала її дочка ОСОБА_1 . Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості) розроблена ФОП ОСОБА_2 .

6. На думку позивача, земельна ділянка, площею 1,5627 га, яка виділена в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 , розташована на земельних ділянках площею 6,4 га в контурі 283 та 43,0 га в контурі 282 «а», що підтверджується викопіюванням із плану землекористувань Горондівської сільської ради.

7. У відповіді, наданій відділом у Мукачівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 03 березня 2021 року № 138/408-21-0.23, зазначено, що земельна ділянка колишньої вівцеферми КСГП «Дружба» площею 6,4 га в контурі 283 , на якій розташований комплекс будівель, що належить ФГ «Крістол», а також земельна ділянка, площею 43,0 га в контурі 282 «а», до пайового фонду КСГП «Дружба» не відносилися, тому ці земельні ділянки не були включені в проєкт землеустрою щодо організації території земельний часток (паїв) і не підлягали розподілу між власниками земельних часток (паїв).

8. ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області у листі від 25 лютого 2021 року № ПІ-28/0-74/0/63-21 повідомило, що рішенням Закарпатської обласної ради від 23 червня 2004 року № 395 змінено межі населеного пункту села Горонда та включено в межі населеного пункту земельну ділянку, площею 993,7 га, до якої входить земельна ділянка колишньої вівцеферми, площею 6,4 га (контур 283).

9. ФГ «Крістол» вважає, що земельна ділянка, площею 1,5627 га, виділена в натурі ОСОБА_1 з грубим порушенням вимог Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», оскільки виділена не відповідно до проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та не на підставі протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), а частина виділеної в натурі ОСОБА_1 земельної ділянки перебувала у межах населеного пункту села Горонда.

10. Згідно з актом вибору земельної ділянки для детальної розвідки будівельних пісків у районі с. Жнятино, затвердженого головою Мукачівської районної державної адміністрації від 24 вересня 2003 року, комісією проведено обстеження території колишньої вівцеферми, площею 9,5 га, та встановлено, що вказана територія представляє собою закинуті землі, що поросли бур`яном і їх використання під посіви неможливе через наявність залишків зруйнованих фундаментів вівцеферми та інших будівель. Отже, земельна ділянка колишньої вівцеферми КСГП «Дружба», площею 6,4 га, на якій розташований комплекс будівель, що належить фермерському господарству, і частина якої перебуває у приватній власності ФГ «Крістол», призначена для обслуговування будівель вівцеферми. ФК «Крістол» як власник комплексу будівель мало переважне право на викуп указаної земельної ділянки, а його члени на її приватизацію згідно зі статтею 31 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

11. На думку позивача, передача ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 1,5627 га, здійснена з грубим порушенням вимог закону, із земель, призначених для обслуговування колишньої вівцеферми, призвела до порушення прав ФГ «Крістол» як власника комплексу будівель колишньої вівцеферми на одержання у власність або оренду вказаних земель для ведення фермерського господарства.

12. Ураховуючи викладене, ФГ «Крістол» просило суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно за індексним номером 23471798, видане 25 червня 2014 року реєстраційною службою Мукачівського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 1,5627 га, кадастровий номер 2122781800:01:000:0015, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

13. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2022 року у задоволенні позову ФГ «Крістол» відмовлено.

14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, яка належить відповідачу, порушує законні права та інтереси ФГ «Крістол», тому позов визнаний необґрунтованим та безпідставним. Звернуто увагу, що розпорядженням голови Мукачівської районної державної адміністрації від 28 березня 2014 року № 116 є дійсним.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

15. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ФГ «Крістол» залишено без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2022 року залишено без змін.

16. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про не надання ФГ «Крістол» суду відповідних доказів на підтвердження того, яким чином надання відповідачціземельної ділянки порушує його права. Посилання позивача щодо можливого накладення земельних ділянок визнані припущеннями.

17. Доводи апеляційної скарги визнані безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях закону і фактичних обставинах справи та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Узагальнені доводи касаційної скарги

18. 28 березня 2023 року ФГ «Крістол» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ФГ «Крістол».

19. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки.

20. Крім того зазначає, що ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року необґрунтовано відмовлено ФГ «Крістол» у задоволенні клопотання про призначення земельно-технічної експертизи в цій справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. ФГ «Крістол» у касаційній скарзі зазначило, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано вимоги статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, чинній з 01 січня 2002 року. Стверджує, що права фермерського господарства були порушені при виділенні земельної ділянки відповідачці.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 363/1037/22 та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

23. 18 квітня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

24. 25 квітня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому посилається на те, що суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам і дійшли обґрунтованого висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на порушення прав та законних інтересів ФГ «Крістол» при виділенні їй спірної земельної ділянки.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25. Відповідно до інформації з ЄДРПОУ ФГ «Крістол» зареєстровано 02 жовтня 2001 року із місцезнаходженням у с. Дерцен Мукачівського району Закарпатської області.

26. Згідно із статутом ФГ «Крістол», це господарство створюється на власності громадянки ОСОБА_5 , яка є його засновником і головою. Членами цього фермерського господарства є ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (пункти 1.3, 1.6 статуту).

27. Згідно зі свідоцтвом про право власності не нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 31 липня 2003 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01 серпня 2003 року селянське (фермерське) господарство «Крістол» є власником навісу для сіна, резервуару в урочищі Лейгети, б/н, с. Жнятино Мукачівського району Закарпатської області.

28. Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 19 листопада 2007 року селянське (фермерське) господарство «Крістол» є власником земельної ділянки, площею 2,2700 га, із цільовим призначенням для розробки піщаного кар`єру, яка розташована в урочищі «Лейгети» с. Горонда Мукачівського району Закарпатської області.

29. Із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 жовтня 2018 року № 143328156 та № 143326255 слідує, що ФС «Крістол» належать на праві приватної власності земельні ділянки в урочищі «Лейгети» с. Горонда Мукачівського району Закарпатської області, зокрема: площею 0,724 га, кадастровий номер 2122781800:10:104:0001, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства; площею 1,2772 га, кадастровий номер 2122781800:10:104:0002, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

30. Відповідно до державного акта на право колективної власності на землю, виданого 22 жовтня 1997 року Горондівською сільською радою, колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» належало на праві колективної власності для ведення сільськогосподарського виробництва 588,7 га землі.

31. Згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0116725 від 24 листопад 1997 року, виданого Мукачівською районної державною адміністрацією, зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 00160, ОСОБА_3 (матері ОСОБА_1 ), як члену колгоспу «Дружба», належало право на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба», розміром 1,93 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

32. Правонаступником КСГП «Дружба» є зареєстроване 10 березня 2000 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія». Як вбачається із загальнодоступних відомостей ЄДРПОУ, це сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» до теперішнього часу не є припиненим.

33. Рішенням, оформленим протоколом № 1, зборів жителів Горондівської сільської ради - власників сертифікатів на земельну частку (пай), визначених у результаті паювання земель КСГП «Дружба», які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) від 17 березня 2006 року, за участю представника правонаступника КСГП «Дружба» - СТОВ «Мрія», було вирішено, зокрема, виділити в натурі земельну ділянку ОСОБА_3 площею 1,5627 га, що на плані під № 23, сертифікат ЗК № 0116725.

34. Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 106713 від 10 грудня 2012 року, виданого на підставі розпорядження Мукачівської районної державної адміністрації від 26 жовтня 2010 року № 1114, ОСОБА_3 була власницею земельної ділянки, площею 1,5627 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Горондівська сільська рада, за межами населеного пункту, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цей державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 212870001006244 та у відповідному територіальному управлінні Держземагенства України.

35. Згідно із листом відділу № 1 управління у Мукачівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 08 вересня 2021 року № 29-7-0.33,1-147/262-21 ОСОБА_3 дійсно видавався державний акт серії ЯМ № 106713 на право власності на земельну ділянку, площею 1,5627 га, кадастровий номер 2122781800:01:000:0015.

36. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20 травня 2010 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

37. Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 15 липня 2013 року спадкоємицею померлої ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом серії ЗК № 0116725, виданим ОСОБА_3 Мукачівською районною державною адміністрацією на землю, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Дружба», розміром 1,93 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

38. Розпорядженням голови Мукачівської районної державної адміністрації від 28 березня 2014 року № 116 ОСОБА_1 виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташоване на території Горондівської сільської ради, за межами населеного пункту в урочищі Лейгети, Д-23, площею 1,5627 га.

39. Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23471798 від 25 червня 2014 року, земельна ділянка в урочищі «Лейгети» Д-23, площею 1,5627 га, кадастровий номер 2122781800:01:000:0015, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, сільська рада Горондівська, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

40. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначена вище земельна ділянка, площею 1,5627 га, кадастровий номер 2122781800:01:000:0015, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

41. Із листа відділу у Мукачівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 03 березня 2021 року № 138/408-21-023 слідує, що відповідно до схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) у КСГП «Дружба» від 13 квітня 1998 року обліковувалась площа сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність, що підлягають паюванню, у розмірі 1392,7 га. Земельні ділянки в контурі 283 , площею 6,4 га, та в контурі 282 «а», площею 43,0 га, до земель пайового фонду КСГП «Дружба» не включені.

42. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 25 лютого 2021 року № ПІ-28/0-74/0/63-21 розпаювання земель КСГП «Дружба» проводилось відповідно до схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), розробленої Закарпатським філіалом інституту землеустрою в 1998 році. Схема поділу земель КСП «Дружба» погоджена розпорядженням Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 12 листопада 1998 року № 395. Згідно із цією схемою поділу контур № 283 не паювався. Відповідно до проєкту встановлення нових меж (зміни) населеного пункту с. Горонда Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, розробленого державним підприємством «Закарпатським науково-дослідним інститутом землеустрою» та затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 23 червня 2004 року № 395, контур № 283 включений у межі населеного пункту с. Горонда.

43. Із листа Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області від 13 травня 2020 року № 02/06/397 вбачається, що ФГ «Крістол» до цієї сільської ради з приводу відведення земельної ділянки в оренду чи її купівлю у контурі плану землекористувань Горондівської сільської ради № 282 «а» та № 283 не зверталося.

44. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2020 року у справі № 303/3390/20, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, позов ОСОБА_1 до ФГ «Крістол» про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку задоволено. Розірвано договір оренди землі б/н, укладений між ОСОБА_1 і ФГ «Крістол». Зобов`язано ФГ «Крістол» передати ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 0,2965 га, кадастровий номер 2122781800:01:0000015, що розташована на території Горондівської сільської ради Мукачівського району, в стані, придатному для цільового використання.

45. Відповідно до листа відділу у Мукачівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 15 червня 2021 року № 0-7-0.23-428/1/108-21, земельна ділянка, площею 1,5627 га, кадастровий номер 2122781800:01:000:0015, розташована на земельних ділянках площею 6,4 га (контур 283 ) та 43 га (контур 282 «а»). Для визначення точних меж земельних ділянок слід звернутися до сертифікованих інженерів-геодезистів. Також згідно з проєктом установлення меж (зміни) населеного пункту с. Горонда, затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 23 червня 2004 року № 395, контур 283 уключений у межу с. Горонда.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

46. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

47. Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, а також якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

48. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

49. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

50. Частинами першою, другою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

51. Відповідно до частин першої, другої, восьмої та дев`ятої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

52. Згідно з частиною шостою статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу.

53. Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

54. Згідно з частинами другою, третьою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

55. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

56. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розпорядженням Мукачівської районної державної адміністрації від 28 березня 2014 року № 116 ОСОБА_1 виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку, площею 1,5627 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Горондівської сільської ради, за межами населеного пункту в урочищі Лийгети, Д-23.

57. Право на земельну частку належало ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 липня 2013 року після смерті ОСОБА_3 .

58. Земельна ділянка, площею 1,5627 га, кадастровий номер 2122781800:01:000:0015, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в урочищі «Лийгети» Д-23, що розташована за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, сільська рада Горондівська, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23471798 від 25 червня 2014 року.

59. Згідно із статтею 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

60. Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

61. Видача свідоцтва про право власності була передбачена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, у редакції, чинній на момент видачі спірного свідоцтва. У пункті 24 Порядку було визначено, що у випадках, встановлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

62. Суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання й підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

63. Отже, свідоцтво про право власності є лише документом, яким посвідчується відповідне право, але не правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто свідоцтво про право власності не породжує виникнення у власника відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

64. Таким чином, для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу на підставі якого було видано вказане свідоцтво.

65. Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 925/797/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 904/750/19, від 06 травня 2020 року у справі № 120/4617/18-а, від 27 травня 2020 року у справі № 442/2771/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 278/657/18.

66. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

67. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядження Мукачівської районної державної адміністрації від 28 березня 2014 року № 116 «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», а саме в частині виділення ОСОБА_1 спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) не оспорювалося. Також не оспорювалися підстави набуття відповідачкою прав на земельну частку у порядку спадкування.

68. Спірна земельна ділянка перебувала в оренді ФГ «Крістол» на підставі договору оренди від 13 травня 2016 року, який був розірваний рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2020 року у справі № 303/3390/20.

69. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

70. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

71. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

72. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

73. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

74. Також колегія суддів Верховного Суду не приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо необґрунтованої відмови Закарпатським апеляційним судом у призначені у справі земельно-технічної експертизи, з огляду на таке.

75. Відповідно до частин другої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

76. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ФГ «Крістол» про призначення у справі земельно-технічної експертизи. Обґрунтовуючи ухвалу, Закарпатський апеляційний суд виходив з того, що з таким клопотанням до суду першої інстанції позивач не звертався, поважності причин не заявлення такого клопотання в місцевому суді не підтвердив. Натомість, як слідує з ухвали суду першої інстанції від 06 грудня 2021 року, безпосередньо у судовому засіданні представник позивача ФК «Крістол» - Баранов Ю. А. заперечував щодо призначення експертизи з питань землеустрою відносно земельної ділянки (кадастровий номер 2122781800:01:000:0015) з метою визначення відповідності розробленої технічної документації із землеустрою вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою і землекористування.

77. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання в касаційній скарзі.

78. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

79. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо розгляду заяви про забезпечення позову

80. До Верховного Суду надійшла заява ФГ «Крістол» про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони ОСОБА_1 відчужувати будь-яким особам земельну ділянку, площею 1,5627 га, кадастровий номер 2122781800:01:000:0015, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

81. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що заява ФГ «Крістол» про забезпечення позову задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

82. Відповідно до частин першої, другої статті 149, частин першої, шостої статті 154 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

83. В апеляційному провадженні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову відповідно до пункту 7 частини першої статті 365 ЦПК України вирішується суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду.

84. Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в межах цивільного процесуального законодавства України, його повноваження визначені главою 2 розділу V ЦПК України «Касаційне провадження». Вирішення питання про забезпечення позову вказаною главою не передбачено та до повноважень Верховного Суду не відноситься.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви фермерського господарства «Крістол» про забезпечення позову відмовити.

2. Касаційну скаргу фермерського господарства «Крістол» залишити без задоволення.

3. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян