Рішення

від 31.05.2023 по справі 279/4052/20

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 2/279/11/23

Справа № 279/4052/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2023 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Шульги О.М.,

з секретарем Райвахівською Л.В.

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представників відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Коростені цивільну справу № 279/4052/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Ушомирської сільської ради про скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації права власності на землю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, вимоги за яким уточнила шляхом подання позовної заяви від 4.01.2021 року, в якому зазначила, що їй, ОСОБА_1 , на праві власності належать нежитлові будівлі гаражу, загальною площею 842 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 .

Вищезазначені нежитлові приміщення знаходяться на земельній ділянці загальною площею близько 2.503 га за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Ушомирська сільська рада (за межами населеного пункту с. Ушомир), цільові призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), попередній кадастровий номер земельної ділянки 1822386000:26:000:0080.

Починаючи з серпня 2018 року і по даний час, звертаючись до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування вона намагалась оформити своє право власності (користування) на вищевказану земельну ділянку.

Так, розпорядженням голови Коростенської районної державної адміністрації № 235 від 08 жовтня 2018 року їй було надано дозвіл на розробку детального плану території земельної ділянки, загальною площею 2.0 га, який був розроблений , але в подальшому не був реалізований за різного роду обставин.

Не дивлячись на цей факт, 02 вересня 2019 року вона звернулась із заявою до Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області в якій просила надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості у власність орієнтовною площею 2.0 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту с. Ушомир) на що отримала формальну відмову.

В подальшому, повторно звернулась до Відповідача 2 із заявою щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. 07 листопада 2019 року було прийнято рішення № 773 тридцять шостої сесії сьомого скликання, яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1.83 га із числа земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Ушомир, земельна ділянка загальною площею 2.503 га кадастровий номер 1822386000:26:000:0080, цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на території Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

На виконання цього рішення Відповідача 2 на її замовлення ТОВ «Кадастровий центр +» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1.8000 га для ведення особистого селянського господарства на території Ушомирської сільської ради за межами населеного пункту с.Ушомир, Коростенського району, Житомирської області. З метою реалізації даного проекту землеустрою, а також на виконання земельного законодавства щодо його розроблення й затвердження, виникла необхідність погодити межі вищевказаної земельної ділянки та прийому-передачі межових знаків на зберігання з Ушомирською сільською радою Коростенського району Житомирської області.

Однак, їй було відмовлено Відповідачем 2 у погоджені меж земельної ділянки та прийомі-передачі межових знаків на зберігання із посиланням на те, що частина земельної ділянки за вищевказаною адресою, відповідно до рішення Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області за № 695 від 03 вересня 2019 року передана ОСОБА_3 (далі Відповідач 1).

12 листопада 2019 року з офіційного сайту Відповідача 2, їй стало відомо, що в дійсності пунктом 4 рішення тридцять четвертої сесії № 695 від 03.09.2019р. ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0.42 га із числа земель запаси сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Ушомир земельна ділянка загальною площею 2.503 га кадастровий номер 1822386000:26:000:0080, цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам їй юридичним особам) на території Ушомирської сільської ради Коростенського району, Житомирської області.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 11 березня 2020 року за № 203603166 встановлено, що ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка загальною площею 0.3121 га., кадастровий номер 1822386000:26:000:0086 на підставі рішення Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 808 від 06 грудня 2019 року, що сформована в порядку розподілу земельної ділянки загальною площею 2.503 га кадастровий номер 1822386000:26:000:0080 цільове призначення: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на території Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

Підставою виникнення права власності у Відповідача 1 є рішення Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 808 від 06 грудня 2019 року.

Таким чином, Відповідач 2 передавши у власність Відповідачу 1, а останній приватизувавши земельну ділянку загальною площею 0.3121 га, кадастровий номер 1822386000:26:000:0086 на підставі рішення Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 808 від 06 грудня 2019 року фактично протиправно заволодів земельною ділянкою на якій знаходиться нерухоме майно, що належить їй на праві приватної власності, а саме: кранбалка (металева конструкція на бетонній основі), даний факт підтверджується технічним паспортом на нежитлові будівлі - гаража по АДРЕСА_1 , детальним планом забудови території та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.12.2019р. № 191137967.

Зокрема, що ОСОБА_3 та Ушомирська сільська рада Коростенського району Житомирської області знаючи, що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить їй на праві власності не здійснили у встановленому законом порядку погодження із нею, як фактичним землекористувачем, меж вищевказаної земельної ділянки, що призвело до грубого порушення її законних прав та інтересів. Даний факт підтверджується тим, що вона неодноразово зверталась до компетентних органів влади, в тому числі і до Відповідача 2 із відповідними заявами в яких просила на реєструвати право власності на вищевказану спірну земельну ділянку за Відповідачем 1.

Отже, вона потребує захисту своїх прав та законних інтересів в судовому порядку.

Правова позиція її вимог обґрунтовується нижченаведеним законодавством.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

У неї виникло право користування земельною ділянкою на підстави рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.02.2018р. № 279/5233/17 та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.12.2019р. № 191137967.

Приписами статті 41 Конституції України кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За нормами ст. 12 Земельного кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 118 ЗК України в редакції чинній на час виникнення спірні правовідносин, визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Відповідно до вказаної норми громадянин, зацікавлений у приватизацію земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення орган виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документі з, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ст. 116 ЗК України в редакції чинній на час виникнення спірні правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно статей 125,126 ЗК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади: або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи що володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року №7 із змінами, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прів на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасної визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, в даному випадку підлягають скасуванню рішення Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області № 808 від 06 грудня 2019 року та державна реєстрація права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 1822386000:26:000:0086, площею 0.3121 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ушомирської сільської ради за межами населеного пункту с.Ушомир, Коростенського району, Житомирської області, проведену за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1983832618223, номер запису про право власності 34578308 від 09.12.2019.

Разом з тим, відповідно до частин першої та третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи.

За змістом частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частинами першою та другою статті 120 ЗК України передбачено, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користувань земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, і перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку а ЇЇ частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилі будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільні часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки (стаття 88 ЗК України).

Згідно ст. 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельної ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. В даному випадку, Відповідачі здійснили реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з грубими порушеннями Земельного кодексу України та Закону України «Про Державний земельний кадастр» так як конфігурація ті розміри вищевказаної земельної ділянки не відповідають дійсності.

З урахуванням наведеного просить : 1.Визнати протиправним та скасувати рішення 37 сесії 7 скликання Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області №808 від 06.12.2019 «Про затвердження проектів землеустрою та передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів. 2.Скасувати державну реєстрацію на право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 1822386000:26:000:0086, площею 0.3121 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ушомирської сільської ради за межами населеного пункту с. Ушомир, Коростенського району, Житомирської області, проведену за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1983832618223, номер запису про право власності 34578308 від 09.12.2019 року.

В судовому засіданні 23.05.2023 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і просила задовольнити. Зазначила, що придбала у приватну власність приміщення, зробила юридичну адресу та протягом 5 років намагалась узаконити землю. Виготовила технічну документацію, пройшла громадські слухання, однак затвердити її не змогла, оскільки частина земельної ділянки, на якій розташована належна їй споруда, була передана у власність ОСОБА_3 . При цьому останньому земельна ділянка була надана всього за два місяці, рішеннями двох сесій. Голова Ушомирської сільської ради їй зазначила, що вона ніколи не отримає землю. Коли ще не було рішення про затвердження технічної документації по відповідачеві, вона зверталась до обласного управління з проханням не затверджувати документацію, однак її звернення залишилось без задоволення. Наразі вона є власником нерухомого майна, до якого входить кран балка, розташована на фундаменті, яка частково розміщена на землі, власником якої є ОСОБА_6 , і не має можливості належним чином користуватися своїм майном, оскільки не має під`їзду до нього, який пролягає по ділянці останнього. Визначити з ОСОБА_6 порядок користування вони не можуть. Для обслуговування кран балки необхідно ще відповідна обслуговуюча територія, що також не було враховано. Якби до неї свого часу прислухались, то судового спору не було б. Наразі існує накладання належного їй нерухомого майна на землю відповідача ОСОБА_7 , що унеможливлює провести реєстрації земельної ділянки та вирішити спір іншим шляхом.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Швець А.А. підтримав позицію свого довірителя. Вказав, що належне позивачу нерухоме майно є єдиним майновим комплексом, який розташовувався на земельній ділянці з кадастровим номером 1822386000:26:000:0080, яка в подальшому була розділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 1822386000:26:000:0086 та 1822386000:26:000:0087. Земельна ділянка з кадастровим номером 1822386000:26:000:0086 була передана у приватну власність ОСОБА_6 , незважаючи на те, що на ній частково розміщено нерухоме майно позивача. Наявне право однієї особи не може порушувати право іншої особи, тоу вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки іншим шляхом захистити право позивача не можливо.

Відповідач ОСОБА_6 проти вимог заперечив, зазначивши, що отримав земельну ділянку для ведення селянського господарства у законний спосіб. При отриманні земельної ділянки йому було відомо про розташування на ній кран балки, однак вважає, що її позивач може перенести в інше місце, оскільки вона, на його думку, не є нерухомим майном.

Представник відповідача ОСОБА_6 , адвокат Рупс В.О., проти вимог заперечила, зазначивши, що при виділенні ОСОБА_6 земельної ділянки, площею 0, 3121 га було дотримано встановленої законодавством процедури виготовлення та погодження проекту землеустрою. Право власності на землю ОСОБА_7 набув раніше, ніж своє право зареєструвала позивач Набуття права власності позивачем обґрунтовується рішенням суду у якому відсутнє згадування про такий об`єкт нерухомого майна. Як кран балка. З набуттям позивачем права власності на комплекс будівель і споруд, які розташовані на спірній земельній ділянці, в силу положень ст.120 ЗК України, 377 ЦК України не перейшло право власності на спірну земельну ділянку, так як продавець на момент укладання договору купівлі продажу не мав права власності на цю земельну ділянку. Крім того, доказів того, що позивачу відмовлено в реєстрації права на землю останньою не подано, як і доказів того, що вона є суміжним користувачем земельної ділянки.

Представник Ушомирської сільської ради Соколовський С.С. проти вимог заперечив, зазначивши про абсурдність позиції сторони позивача, зокрема і щодо обраного способу захисту, який вважає невірним, оскільки оскаржуване рішення не є нормативним актом, втратило чинність при його реєстрації. Вказав, що сільська рада стала розпорядником спірної землі з 2018 року, при виділенні земельної ділянки правового значення не мала наявність належних позивачу споруд на ділянці, яка надавалась ОСОБА_6 , оскільки вважає, що кран балка не може вважатися нерухомим майном. На час ухвалення рішення виходили з того, що в Державному реєстрі була відсутня інформація про кран балку. Реєстрація права позивача на майно була проведена, коли вже розпочалась процедура передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_7 . До того ж , позивач подала два технічні паспорти, які датовані однією датою, однак містять розбіжності щодо переліку майна. В одному йдеться про кран балку, в іншому ні, на що звернувся увагу навіть експерт у своєму висновку, що свідчить про те, що позивач намагається ввести в оману зокрема і суд. Вважає, що обраний позивачем предмет позову не є належним та єдиним способом захисту, і могло бути вирішень шляхом встановлення сервітуту.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що позивач порушила спір про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради про затвердження технічної документації з землеустрою та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822386000:26:000:0086.

На праві власності ОСОБА_1 належить складові частини об`єкта нерухомого майна, а саме :нежитлова будівля гаража А, нежитлова будівля гаража Б, нежитлова будівля гаража Г1, нежитлова будівля гаража Г2, нежитлова будівля н, А1, кранбалка, огорожа№2-№3, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Місцезнаходженням вказаного майна зазначена адреса: АДРЕСА_1 . Підставою для державної реєстрації стало рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №279/5233/17 видане 20.02.2018 року.

Зазначене майно було викуплено позивачем у СТОВ «Дружба с.Ушомир.

Рішенням виконкому Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області за №36 від 21.10.2015 року приміщенню їдальні з добудовою, яку викупила ОСОБА_1 в СТОВ «Дружба» с.Ушомир присвоєно юридичну адресу: АДРЕСА_2 . Гаражу, який викупила ОСОБА_1 в СТОВ «Дружба» с.Ушомир присвоєно юридичну адресу : АДРЕСА_1 .

Майно розташоване на земельній ділянці, яка перебувала в користуванні СТОВ «Дружба с.Ушомир Коростенського району.

01.08.2018 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки з правом передачі у власність площею 2, 0 га для ведення особистого селянського господарства на території Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

На своє звернення отримала лист, зміст якого містить інформацію про те, що відсутність документів, що обґрунтовують потребу у формуванні нової земельної ділянки та неможливість встановити відповідність її місця розташування вимогам містобудівної документації надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки суперечитиме нормам законодавства України.

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , яка є власником нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 за межами населеного пункту с.Ушомир Коростенського району Житомирської області, про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки площею 2, 0 га, яка розташована поза межами населених пунктів на території Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області для ведення особистого селянського господарство Розпорядженням голови районної державної адміністрації за №235 від 08.10.2018 року постановлено розробити детальний план території земельної ділянки загальною площею 2, 0 га, яка розташована поза межами населених пунктів на території Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області з забезпеченням проведення процедури громадських слухань проекту детального плану території у відповідності до чинного законодавства.

Детальний план території було розроблено ТОВ «Лад-ЛН» .З нього слідує, що ділянка розташована на території колишнього сільськогосподарського підприємства, на якій розташовані колишні споруди колгоспу: гаражі, їдальня та інші частково зруйновані дерев`яні приміщення. Будівлі належать ОСОБА_1 . Споруди переважно капітальні цегляні. Будівлі збудовані по традиційній схемі (бутобетонний фундамент та перекриття, цегляні стіни, скатні дахи). Проектна ділянка є територією земельної ділянки з кадастровим номером 1822386000:26:000:0080, тип власності не визначено, цільове призначення 16.00 Землі запасу, площа 2, 503 га.

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.11.2019 року рішенням 36 сесії 7 скликання Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області за №773 від 07.11.2019 року вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1, 83 га із числа земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Ушомир земельна ділянка загальною площею 2, 503 га кадастровий номер 1822383000:26:000:0080, цільове призначення:16.00Землі запасу(земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані власність або користування громадянам чи юридичним особам) на території Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

ТОВ «Кадастровий центр+» виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 загальною площею 1, 8000га.

Рішенням 34 сесії Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області 7 скликання за №695 від 3.09.2019 року було надано ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 0, 42 га із числа земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с.Ушомир, земельна ділянка загальною площею 2, 503 га кадастровий номер 1822386000:26:000:0080, цільове призначення16.00Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на території Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

Рішенням Ушомирської сільської ради 37 сесії 7 скликання за №808 від 06.12.2019 року вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передати безоплатно у власність ОСОБА_3 загальною площею 0. 3121 га/01.03/ для ведення особистого селянського господарства на території Ушомирської сільської ради, за межами населеного пункту с.Ушомир, Коростенського району Житомирської області, кадастровий номер 1822386000:26:000:0086.

За змістом ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю-це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 81 Земельного кодексу України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі :

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За клопотанням сторони позивача було призначено експертизу з питань землеустрою на вирішення якої ставилось питання щодо відповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

З висновку експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою за №14943/21-41 від 16.08.2022 року слідує наступне:

- якщо будівлі та споруди, які розташовані земельній ділянці з кадастровим номером 1822386000:26:000:0086, належать ОСОБА_3 , то проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3121 га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту села Ушомир Коростенського району Житомирської області, затверджений рішенням Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 06.12.2029 № 808, не має істотних недоліків, які впливають на результати заходів передбачених цією документацією із землеустрою;

- якщо будівлі та споруди, які розташовані земельній ділянці з кадастровим номером 1822386000:26:000:0086, належать до комунальної або приватної власності, то вказаний проект землеустрою не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, зокрема, ст. 118 Земельного кодексу України, так як в цьому випадку порушується право власності інших осіб і земельна ділянка не могла бути отримана ОСОБА_3 в порядку безоплатної приватизації.

2. Якщо будівлі та споруди, які розташовані земельній ділянці кадастровим номером 1822386000:26:000:0086, належать до комунальної або приватної власності, то поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1822386000:26:000:0080 за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3121 га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту села Ушомир Коростенського району Житомирської області, затвердженим рішенням Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 06.12.2029 № 808, на земельні ділянки за кадастровими номерами 1822386000:26:000:0086, площею 0,3121 га, 1822386000:26:000:0087, площею 2,1909 га, проведено не у відповідності до вимог земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, оскільки цим вимогам не відповідає вказаний проект землеустрою.

3. Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номерам 1822386000:26:000:0080, площею 2,503 га, з цільовим призначенням - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (код 16.00), при її поділі за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3121 га у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту села Ушомир Коростенського району Житомирської області, затвердженим рішенням Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 06.12.2029 № 808, на дві земельні ділянки: кадастровий номер 1822386000:26:000:0086, площею 0,3121 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ 01.01), та кадастровий номер 1822386000:26:000:0087, площею 2,1909 га, землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (код КВЦПЗ 16.00), не змінено, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1822386000:26:000:0080 за основним цільовим призначенням належала, а земельні ділянки з кадастровими номерами 1822386000:26:000:0086, а 1822386000:26:000:0087 належать до категорії земель сільськогосподарського призначення.

22.11.2022 року ухвалою суду також за клопотанням сторони позивача у справі призначалась земельно-технічна експертиза.

З висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи за №548/03-2023 від 13.03.2023 року слідує, що станом на дату проведення натурного обстеження фактичний порядок землекористування між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельною ділянкою з кадастровим номером 1822386000:26:000:0086 площею 0,3121 га яка розташована за межами с. Ушомир Коростенського району Житомирської області не склався в в`язку із чим визначити площу та конфігурацію яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не вбачається можливим.

В зв`язку із відсутністю фактичного порядку землекористування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 встановити чи відповідає або порушує фактичне землекористування межі земельної ділянки з кадастровим номером 1822386000:26:000:0086 площею 0,3121 га яка розташована за межами с. Ущомир Коростенського району Житомирської області та земельної ділянки з кадастровим номером 1822386000:26:000:0087 площею 2,1909 га не вбачається за можливе.

3а результатами проведеного візуально-інструментального обстеження території до якої було забезпечено доступ та розташованих в її межах будівель і споруд та аналізу наданих на дослідження матеріалів, встановлено, що у межах земельної ділянки з кадастровим номером 1822386000:26:000:0086 площею 0,3121 га, що перебуває у власності ОСОБА_3 (підтверджується Інформаційною довідкою від 04.08.2020 (номер довідки 219028887)/т.1, а.с.77-78/):

- частково розташовується кран-балка «№1», яка перебуває у власності ОСОБА_1 (підтверджується інформаційною довідкою від 04.08.2020 (номер довідки 219028265) /т.1, а.с.12-13/), а саме площа плями накладання становить 70,0 кв.м, що на рисунку № 11 в дослідницькій частині висновку ( зображено жовтим кольором;

розташовуються дерев`яні навіси, відомості про які в наданих на дослідження матеріалах відсутні;

3а результатами проведеного візуально-інструментального обстеження території до якої було забезпечено доступ та розташованих в її межах будівель і споруд та аналізу наданих на дослідження матеріалів, встановлено, що у межах земельної ділянки з кадастровим номером 1822386000:26:000:0087 площею 2,1909 га (відомості про правовий статус земельної ділянки в наданих на дослідження матеріалах відсутні) розташовуються: нежитлова будівля гаража (літ. «Б»), нежитлова будівля гаража (літ. «А»), прибудова (літ. «а»), які перебувають у власності ОСОБА_1 (підтверджується інформаційною довідкою від 04.08.2020 (номер довідки 219028265) /т.1, а.с.12-13/); автомобільна естакада та одноповерхова будівля, відомості про які в наданих на дослідження матеріалах відсутні.

Також за результатами зіставлення розташування будівель і споруд та земельної ділянки площею 1,8000 га, яка згідно проекту землеустрою /т.1, а.с.52-75/ відводиться ОСОБА_1 , встановлено, що в межах земельної ділянки площею 1,8000 га:

всією площею розташована нежитлова будівля гаража (літ. «Б»), нежитлова будівля гаража (літ. «А»), прибудова (літ. «а»), які перебувають у власності ОСОБА_1 (підтверджується інформаційною довідкою від 04.08.2020 (номер довідки 219028265)/т.1, а.с. 12-13/);

-частково розташовується кран-балка «№1» площею 69,9 кв.м, яка перебуває у власності ОСОБА_1 (підтверджується інформаційною довідкою від 04.08.2020 (номер довідки 219028265) /т.1, а.с.12-13/), що зображено жовтим кольором, а частина кран-балки «№1» площею 19,0 кв.м розташована за межами ділянки (зображено рожевим кольором)

-розташовані дерев`яні навіси, відомості про які в наданих на дослідження відсутні;

-розташована автомобільна естакада та частина одноповерхової будівлі площею 1,06 кв.м (зображено зеленим кольором), відомості про які; в наданих на дослідження матеріалах відсутні, що графічно наведено на рисунку № 12 в дослідницькій частині висновку.

Встановити чи відповідає фактичне розташування будівель і споруд, визначене результатами візуально-інструментального обстеження:

- правовстановлюючим (правопосвідчуючим) документам - не вбачається за можливе оскільки такі документи не відображають просторового розташування будівель і споруд, а лише загальні відомості про об`єкт, адресу його розташування, власника тощо;

-даним технічної документації із землеустрою - не вбачається за можливе в зв`язку із

тим, що в матеріалах технічної документації із землеустрою які надані на дослідження не зазначено місце розташуванню будівель і споруд;

-фактичному землекористуванню не вбачається за можливе по причині відсутності на дату проведення дослідження чіткого порядку землекористування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

5. Встановити можливість поділу а також визначити можливі варіанти поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1822386000:26:000:0086 площею 0,3121 га яка розташована за межами с. Ушомир Коростенського району Житомирської області не вбачається можливим, оскільки в наданих на дослідження матеріалах:

-відсутня інформація про частку ОСОБА_1 в зазначеній земельній ділянці;

-відсутні відомості про правовий статус всіх будівель і споруд, які розташовані в межах досліджуваної земельної ділянки, а також в поставлених питаннях не вказано розподіл часток ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Згідно ст. ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За змістом частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Згідно з частиною першою статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ст.13 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя та четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) зазначено, що ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України).

Положення частини другої статті 120 ЗК України та частини першої статті 377 ЦК України закріплюють принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За приписами зазначених норм, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на відповідні житловий будинок, будівлю чи споруду.

Тобто, перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

Отже, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.

Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 , як власник об`єкта нерухомого майна, право власності якої не оспорено та не скасовано у встановленому законом порядку, набула права вимагати оформлення на своє ім`я документів щодо користування частиною земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та яка необхідна для його обслуговування.

Наведене відповідає правовому висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункти 8.16, 8.17) з якого слідує, що чинне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Такий перехід відбувається відповідно до законодавства незалежно від волі особи - попереднього власника земельної ділянки. Принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Зокрема, в пунктах 8.16 та 8.17 судового рішення зазначено, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Згідно ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Встановлено, що Ушомирська сільська рада Коростенського району Житомирської області передала у власність ОСОБА_3 земельну ділянку на частині якої перебуває об`єкт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві власності, що свідчить про наявність порушених прав позивача, як власника майна та користувача земельної ділянки, та підстав для їх захисту.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня у справі № 128/2884/16-ц сформульовано висновок про те, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц сформульовано висновки про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних прав», земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, в тому числі на земельні частки (пай) регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення прав на землю (ст.1 ЦК) ст. 2, 5 ЗК України. Захист судом прав на землю в цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст. ст.16, 21, 393 ЦК України, ст.152 ЗК України, в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоуправління. Також, ч. 2 ст. 95 ЗК України передбачає, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоуправління акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме щодо скасування рішення сільської ради суд ураховує вищенаведене, а також те, що ОСОБА_1 не являється власником земельної ділянки, що необхідна їй для обслуговування тієї частини об`єкта нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1822386000:26:000:0086, а отже ефективним способом захистом порушених прав є саме скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_3 у власність. Наслідком задоволенні такої вимоги є відсутність перешкод для оформлення позивачем у встановленому законом порядку відповідного права на земельну ділянку на якій розташоване майно останньої та яка необхідна для його обслуговування.

У Постанові від 04.09.2018 № 915/127/18 Верховний Суд зазначив, що якщо судом буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача. Тому, за позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди відповідачем є не суб`єкт державної реєстрації прав, а особа, щодо права якої здійснено такий запис.

Згідно статті 26 ч. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Обраний позивачем спосіб захисту про скасування державної реєстрації є ефективним та забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Такий висновок суду узгоджується з позицією висвітленою у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №125/702/17.

Отже, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд, на підставі доказів, поданих сторонами, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Вирішуючи питання судових витрат у даній справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження витрат по сплаті судового збору в справі наявні квитанції на суми 1681, 60 гривень (за дві позовні вимоги) та 420, 40 гривень за заяву про забезпечення позову.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати : на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Витрати за проведені у справі експертизи склали 16474, 56 гривень та 12270, 10 гривень, які сплачено позивачем що стверджується наявними у справі доказами..

Отже, понесені судові витрати у загальному розмірі 30846, 66 гривень , у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд вважає справедливим покласти на відповідача в особі Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області, рішення якої саме безпосередньо призвели до порушення прав позивача.

Керуючисьст.ст.4,76-89,141, 142, 247,258,259,263-265,268,273,352,354,355 ЦПК України, ст.15, 16, 181, 328, 377. 393 ЦК України, ст.78, 81, 95, 120, 152, 153, 155 ЗК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 37 сесії 7 скликання Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області №808 від 6.12.2019 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі безоплатно у власність ОСОБА_3 , земельної ділянки загальною площею 0, 3121 га/01.03/ для ведення особистого селянського господарства на території Ушомирської сільської ради, за межами населеного пункту села Ушомир Коростенського району Житомирської області, кадастровий номер 1822386000:26:000:0086.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 1822386000:26:000:0086, площею 0, 3121 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ушомирської сільської ради за межами населеного пункту с.Ушомир Коростенського району Житомирської області, проведену за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1983832618223, номер запису про право власності 34578308 від 09.12.20219 року.

Стягнути з Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 понесені у справі судові витрати в загальному розмірі 30846 гривень 66 копійок, які складаються з витрат за проведення експертизи з питань землеустрою у розмірі 16474, 56 гривень та земельно-технічної експертизи у розмірі 12270, 10 гривень, по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову в сумах 1681, 60 гривень та 420, 40 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №611, видане на підставі рішення Житомирської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.11.2011 року №25.

Відповідач ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Рупс Вікторія Олексіївна, місце знаходження: АДРЕСА_6 , свідоцтво ЖТ №000857 від 29.06.2017 року.

Відповідач Ушомирська сільська рада Коростенського району Житомирської області: 11571, с.Ушомир, вул.Березюка, 15 Коростенського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 04348131.

Суддя: Шульга О.М.

Повний текст рішення складено 06.06.2023 року