Ухвала

від 06.06.2023 по справі 695/2253/22

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/2253/22

номер провадження 1-кс/695/609/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2023 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду

Черкаської області Ватажок- ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника третьої особи, на майно якої накладено арешт ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша клопотання директора СТОВ «Маяк» ОСОБА_5 про скасування запобіжного заходу арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2022 у кримінальному провадженні № 12022250370000715 від 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Директор Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК» ОСОБА_5 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про скасування запобіжного заходу арешту майна у кримінальному провадженні № 12022250370000715, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2022, відносно автомобіля марки КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 та причіпа «ГКБ 8551» державний номерний знак НОМЕР_2 , законним володільцем яких є СТОВ «МАЯК».

В обґрунтування клопотання зазначено, що у кримінальному провадженні № 12022250370000715, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України проведено всі необхідні слідчі дії та експертизи, а тому відпала потреба в перебуванні вказаних транспортних засобів на зберіганні на території ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП Черкаської області. Також у клопотанні зазначено, що у законного володільця майна СТОВ «МАЯК» існує потреба у використанні даних транспортних засобів у виробничій діяльності, а саме для перевезення сільськогосподарських культур і це жодним чином не вплине на досудове розслідування.

У судовому засіданні представник СТОВ «МАЯК» на задоволенні клопотання наполягав повністю.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання в частині заборони користування автомобілем марки КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 та причіпом «ГКБ 8551» державний номерний знак НОМЕР_2 , зазначивши, що з даними транспортними засобами на даний час не завершено проведення всіх призначених судових експертиз, у тому числі і судово-автотехнічної експертизи, питання щодо призначення якої буде вирішено після проведення слідчих експериментів з використанням арештованих транспортних засобів. Крім того з огляду на висновки експертиз у подальшому може виникнути потреба у проведенні повторних експертиз у даному кримінальному провадженні.

Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання та доданих до нього матеріалів слідчим суддею встановлено, що у провадженні Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12022250370000715 від 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та під час досудового розслідування якого виявлено та вилучено автомобіль марки «КАМАЗ 55102», державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп «ГКБ 8551» державний номерний знак НОМЕР_2 , що на праві власності належать СТОВ «МАЯК», та велосипед марки Славутич-Ardis, що на праві власності належить ОСОБА_6 , оскільки існує достатня сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказані речові докази є речами, які зберегли на собі сліди правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі № 695/2253/22, провадження № 1-кс/695/500/22 у рамках кримінального провадження № 12022250370000715 від 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України накладено арешт, зокрема на автомобіль марки «КАМАЗ 55102», державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп «ГКБ 8551» державний номерний знак НОМЕР_2 , що на праві власності належать СТОВ «МАЯК», визначено місце зберігання автомобіля марки «КАМАЗ 55102», державний номерний знак НОМЕР_1 на території ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження за № 12022250370000715 від 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, триває, з вказаними транспортними засобами на даний час не завершено проведення всіх призначених судових експертиз, у тому числі і судово-автотехнічної експертизи, питання щодо призначення якої буде вирішено після проведення слідчих експериментів з використанням арештованих транспортних засобів.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України визначено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною першою статті 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

На даний час у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250370000715 від 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України досудове розслідування триває.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, в якому Високий Суд вказав на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Згідно з пунктами 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває вже понад дев`ять місяців, та основним видом економічної діяльності законного володільця арештованого майна Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК» є сільськогосподарське виробництво, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання належить задовольнити в частині заборони користування автомобілем марки КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 та причіпом «ГКБ 8551» державний номерний знак НОМЕР_2 .

Керуючись ст. 2, 7, 100, 132, 174, 309,369-372КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12022250370000715, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, накладений ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2022, відносно автомобіля марки КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 та причіпа «ГКБ 8551» державний номерний знак НОМЕР_2 , законним володільцем яких є СТОВ «МАЯК» в частині заборони користування автомобілем марки КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 та причіпом «ГКБ 8551» державний номерний знак НОМЕР_2 .

Автомобіль марки КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 та причіп «ГКБ 8551» державний номерний знак НОМЕР_2 передати на відповідальне зберігання під розписку та заборонити СТОВ «МАЯК» відчуження даних автомобіля та причепу будь-яким способом, його приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт до закінчення кримінального провадження і вирішення справи по суті.

Попередити уповноважених осіб СТОВ «МАЯК» про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Зобов`язати власника майна, якому буде передано на відповідальне зберігання, що останній за першою вимогою слідчого, прокурора повинен негайно надати його для проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у разі їх необхідності.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено о 08 год 10 хв 09.06.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_7