Ухвала

від 18.05.2023 по справі 160/18134/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 травня 2023 року Справа № 160/18134/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В. за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П. за участі: позивача - представника позивача представника відповідача вч НОМЕР_1 представника відповідача вч НОМЕР_2 представник третьої особи Дорошенко Б.С. Дорошенко С.М. Левицький В.А. не з`явився (належним чином повідомлений) Дорошенко С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 регіонального управління Сил територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_1 (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 39а, код ЄДРПОУ 26630767), Військової частини НОМЕР_2 Регіонального управління Сил територіальної оборони ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Громадська організація Спілка осіб з інвалідністю та поранених учасників АТО-ООС Рука брата про визнання дій та наказу неправомірними

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 регіонального управління Сил територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_1 (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 39а, код ЄДРПОУ 26630767), Військової частини НОМЕР_2 Регіонального управління Сил територіальної оборони ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 26630738), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Громадська організація Спілка осіб з інвалідністю та поранених учасників АТО-ООС Рука брата про визнання дій та наказу неправомірними, у якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 30.03.2023 року, просить:

1) визнати неправомірним «Наказ командира В/ч НОМЕР_2 від 17.04.2022року №27 «Про призначення м-ра ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки командира В/ч НОМЕР_1 » з моменту його підписання;

2) визнати спільними неправомірними діями В/ч НОМЕР_2 , В/ч НОМЕР_1 виготовлення «Витягу з наказу командира В/ч НОМЕР_2 від 17.04.2022року №27 «Про призначення м-ра ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки командира В/ч НОМЕР_1 » з пунктом 2 «Старшому лейтенанту ОСОБА_3 повернутись до виконання обов`язків заступника командира в/ч НОМЕР_1 » шляхом його друкування, проставлення відбитку гербової печатки в/ч НОМЕР_2 на написі «Згідно з оригіналом», «командир військової частини НОМЕР_2 полковник ОСОБА_4 », підпису «начальник стройової частини В/ч НОМЕР_2 майор ОСОБА_5 » та подання його Дніпропетровському окружному адміністративному суду в якості доказу законного розпорядження (наказу) командира в/ч НОМЕР_2 , - при судовому розгляді справи № 160/18134/22 та адміністративних справ: №№ 160/11635/22; 160/11636/22; 160/11638/22; 160/11639/22; 160/11782/22; 160/11783/22; 160/11866/22; 160/12357/22; 160/12358/22; 160/12360/22; 160/12595/22; 160/12596/22; 160/12968/22; 160/12969/22; 160/13006/22; 160/13007/22; 160/15366/22;

3) визнати неправомірними діями В/ч НОМЕР_2 створення документів у вигляді двох аркушів«Книги реєстрації наказів та директив В/ч НОМЕР_5 » за період з 28.02.2022 року по (дата не визначена) на 54 арк., інвентарний № 168; трьох аркушів «Книги реєстрації наказів та директив В/ч НОМЕР_5 » за період з 14.03.2022р. по 07.06.2022р. на 16 арк., інвентарний № 17; двох аркушів Журналу «Накази командира військової частини по стройовій частині про переміщення особового складу», (кількість аркушів та інвентарний не зазначені), шляхом їх заповнення, друкування, проставлення відбитку гербової печатки В/ч НОМЕР_2 на написі «Згідно з оригіналом» та підпису «майор ОСОБА_5 » та подання їх 08.03.2023року на вимогу Дніпропетровського окружного адміністративного суду в якості доказів реєстрації наказів командира В/ч НОМЕР_2 відносно м-ра ОСОБА_2 у зв`язку із судовим розглядом адміністративної справи №160/18134/22;

4) стягнути з В/ч НОМЕР_1 , В/ч НОМЕР_2 солідарно на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в грошовому еквіваленті 60 тис.грн;

5) стягнути з В/ч НОМЕР_1 , В/ч НОМЕР_2 солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 05 грудня 2022 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 160/18134/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 27 грудня 2022 року суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.01.2023 року о 11:40 год.

В подальшому розгляд справи суд переніс на 31.01.2023 року, 07.02.2023 року, 16.02.2023 року, на 09.03.2023 року.

Ухвалою від 09 .03.2023 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 160/18134/22 на 30 днів, підготовче засідання призначив на 21.03.2023 року об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 09.03.2023 року суд залучив Громадську організацію «Спілка осіб з інвалідністю та поранених учасників АТО-ООС «Рука брата» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача до участі у справі № 160/18134/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військової частини НОМЕР_2 Регіонального управління Сил територіальної оборони про визнання дій та наказу неправомірними.

В подальшому розгляд справи суд переніс на 03.04.2023 року, 11.04.2023 року.

Ухвалою від 11.04.2023 року суд закрив підготовче провадження у справі та розпочав розгляд справи по суті. Розгляд справи призначено на 25.04.2023 року о 12:00 год.

В подальшому розгляд справи суд переніс на 15.05.2023 року.

Судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Сторони залишили вирішення цього питання залишили на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації осіб рядового та сержантського складу на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та № 69/2022 і з 01.03.2022 зарахований на посаду старшого розвідника-кулеметника розвідувального взводу Військової частини НОМЕР_1 .

07.04.2022 ОСОБА_1 за наказом відбув у зону ведення бойових дій В/ч НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_3 .

З матеріалів справи видно, що військова частина НОМЕР_1 підпорядкована Військовій частині НОМЕР_2 як окремий батальйон, що входить до окремої бригади та підпорядкований управлінню бригади.

Майор ОСОБА_2 прибув 05.03.2022 року у Військову частину НОМЕР_2 згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 01.04.2022 року № 8 (по стройовій частині), поставлений на облік у Військовій частині НОМЕР_2 з 05.03.2022 року та розпочав виконування обов`язків військової служби у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_2 від 17.04.2022 року № 27 майор ОСОБА_2 призначений тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_6 .

Пунктом 2 зазначеного наказу визначено лейтенанту запасу ОСОБА_3 повернутись до своїх обов`язків за посадою.

У період тимчасового виконання майором ОСОБА_2 обов`язків командира Військової частини НОМЕР_1 , у разі його відсутності у зв`язку із виїздом з території військової частини, в тому числі у відпустку за сімейними обставинами або з інших питань, ОСОБА_3 виконував обов`язки тимчасово відсутнього командира військової частини НОМЕР_6 .

У позовній заяві позивач зазначає, що наявні 2 різні витяги з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 17.04.2022 року № 27 , а саме: витяг з наказу, де визначено один пункт - лише про призначення майора ОСОБА_2 тимчасово виконуючого обов`язки командира та витяг з наказу, яким визначено два пункти першим майора ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки командира Військової частини НОМЕР_1 , а другим наказано старшому лейтенанту ОСОБА_3 повернутись до виконання обов`язків заступника командира Військової частини НОМЕР_1 .

Позивач, посилаючись на ознаки свавільності і протиправності в діях Військової частини НОМЕР_2 щодо неправомірності наказу командира В/ч НОМЕР_2 від 17.04.2022 року № 27 «Про призначення майора ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки командира В/ч НОМЕР_1 » та виготовлення двох витягів з цього наказу, що призвело до істотного порушення законних інтересів позивача та його прав, звернувся із цим позовом до суду.

Під час розгляду справи № 160/11866/22 на вимогу суду відповідачі надали витяги з наказів командира В/ч НОМЕР_2 від 17.04.2022 року № 27 «Про призначення майора ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки командира В/ч НОМЕР_1 » на підтвердження у майора ОСОБА_2 повноважень командира В/ч НОМЕР_1 .

Фактично спір у цій справі зводиться до того, що, на думку позивача, майор ОСОБА_2 виносив незаконні розпорядження та накази не маючи на це повноваження (які позивач не виконував, чим порушував військову дисципліну), оскільки спірний наказ від 17.04.2022 року № 27 «Про призначення майора ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки командира В/ч НОМЕР_1 » був прийнятий заднім числом, що містить ознаки підробки.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд вважає, що ця справа підлягає закриттю, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті (рішенні) особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС).

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

З огляду на вказане, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує своєї дії фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2023 року у справі № 9901/494/21.

У цій справі предметом оскарження є наказ командира В/ч НОМЕР_2 від 17.04.2022 року № 27 «Про призначення майора ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки командира В/ч НОМЕР_1 » та виготовлення витягів з цього наказу.

Суд не приймає до уваги заперечення позивача, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2023 року у справі № 9901/494/21 не може бути застосована до даних правовідносин, оскільки спірні правовідносини є тотожними по питаннях права правовідносинам, дослідженим у цій постанові ВП ВС.

Також є й інші постанови Верховного Суду з подібними правовими висновками, які висловлені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 12 червня 2018 року у справі № 800/587/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19, від 18 вересня 2019 року у справі № 9901/284/19, від 13 листопада 2019 року у справі № 9901/331/19.

Ураховуючи наведене вище, оскаржуваний наказ В/ч НОМЕР_2 від 17.04.2022 року № 27 «Про призначення майора ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки командира В/ч НОМЕР_1 » є актом ненормативного характеру, тобто актом індивідуальної дії, стосується призначення на посаду конкретної особи (майора ОСОБА_2 ), тобто виключно визначених у ньому суб`єктів, встановлює не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до відповідних осіб (командира В/ч НОМЕР_2 та майора ОСОБА_2 ).

Наведене доводить, що фактично прийнятий наказ від 17.04.2022 року № 27 «Про призначення майора ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки командира В/ч НОМЕР_1 » не стосується прав та обов`язків позивача в публічно-правових відносинах його із суб`єктом владних повноважень і їх не порушує.

Посилання позивача на те, що спірний наказ впливає на проходження ним військової служби не є доречними в даному випадку, адже відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах (проходження позивачем військової служби), на порушенні яких він вказує в позові (що майор ОСОБА_2 порушував військовий статут, видавав накази, не маючи на те повноважень, бо спірний наказ про призначення був сфальсифікований) не є предметом цього спору в контексті заявлених позивачем позовних вимог.

Суд звертає увагу, що законодавством України передбачені інші способи захисту у разі порушення прав позивача під час проходження ним військової служби неправомірними діями майора ОСОБА_2 чи відвовідачами (підробка документів, винесення (підписування) наказів, бойових розпоряджень та інших розпорядчих документів, не маючи на це жодних повноважень тощо), зокрема звернення до правоохоронних органів, Територіального управління Державного бюро розслідувань тощо.

З матеріалів справи видно, що позивач скористався своїм правом та звернувся до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) ТУ ДБР у м. Полтава з заявою про вчинення кримінального правопорушення (на думку позивача, створення завідомо неправдивого документу, а саме: наказу № 27 від 17.04.2022 року «Про призначення командира В/ч НОМЕР_6 майора ОСОБА_2 »).

З урахуванням вище наведеного, суд зазначає, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Однією із цілей таких обмежень є недопущення розгляду в судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів, зокрема, як у цій справі. І така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто останнє є пропорційним переслідуваній меті.

Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 238 кодексу адміністративного судочинства України).

Стосовно роз`яснення позивачу, що цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки цей спір слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду,адже не стосуються порушених прав позивача.

Зважаючи на характер спірних правовідносин та склад учасників справи, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у аналогічних категоріях справ, суд вважає, що доводи позивача не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного наказа на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, що свідчить про відсутність предмета захисту в суді.

Відтак суд робить висновок, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 238 КАС України.

Керуючись статтями2,238,241-246,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №160/18134/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 регіонального управління Сил територіальної оборони Схід (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 39а, код ЄДРПОУ 26630767), Військової частини НОМЕР_2 Регіонального управління Сил територіальної оборони (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 39а, код ЄДРПОУ 26630738), ретя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Громадська організація Спілка осіб з інвалідністю та поранених учасників АТО-ООС Рука брата про визнання дій та наказу неправомірними - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 08.06.2023 року.

Суддя С.В. Ніколайчук