Ухвала

від 01.06.2023 по справі 160/8095/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 червня 2023 рокуСправа №160/8095/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сандул Володимир Андрійович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сандул Володимир Андрійович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.09.2022 №503347-2413-0417/1, №503347-2413-0417/2 і №503347-2413-0417/3.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/8095/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 24.04.2023 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 24.04.2023, від позивача до суду 08.05.2023 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з якої убачається, що позивачем недоліки позовної заяви були виправлені.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі №160/8095/23; постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

30.05.2023 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позову без розгляду. Представник відповідача в обгрунтування своєї позиції посилається на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, в якій відступлено від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформульовано новий правовий висновок про те, що строком оскарження податкових повідомлень-рішень у разі застосування процедури адміністративного оскарження є місячний строк, що настає за днем закінчення такої процедури. Відповідач зазначає, що рішення за результатами розгляду скарги на оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач отримала 26.01.2023, а з позовною заявою звернулась до суду лише 19.04.2023, тобто, з пропуском місячного строку звернення до суду.

Таким чином, після відкриття провадження у справі, судом з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Поряд з цим, суд ураховує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАС України).

Отже, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Суд зазначає, що вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини 3,4 статті 123 КАС України).

Такі ж висновки були викладені Верховним Судом у постанові від 23.08.2022 у справі №826/2098/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.122 КАС України).

Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, за результатами судового розгляду справи №500/2486/19 у постанові від 26.11.2020 судова Палата з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах. При цьому, Верховний Суд у складі судової палати дійшов висновку, що колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 статті 56 Податкового кодексу України відсутня, оскільки вони не припускають множинного трактування прав платників податку та сформулював правовий висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У позові позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.09.2022 №503347-2413-0417/1, №503347-2413-0417/2 і №503347-2413-0417/3.

З матеріалів позовної заяви видно, що позивач зверталась до Державної податкової служби України з адміністративною скаргою від 05.12.2022, в якій оскаржувала податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф» від 29.09.2022 №503347-2413-0417/1, №503347-2413-0417/2, №503347-2413-0417/3.

Рішенням про результати розгляду скарги від 19.01.2023 №1501/6/99-00-06-01-04-06 ДПС України податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф» від 29.09.2022 №503347-2413-0417/1, №503347-2413-0417/2, №503347-2413-0417/3 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до списку згрупованих поштових відправлень від 19.01.2023 №52 поданих ДПС України до відділення поштового зв`язку №53 м. Київ Київської міської дирекції УДГШЗ «Укрпошта», рішення ДПС України №1501/6/99-00-06-01-04-06 від 19.01.2023 було направлено ОСОБА_1 (номер відправлення №0405352663662).

Згідно з трекінгом Укрпошти, відправлення №0405352663662 було вручено особисто позивачу 26.01.2023.

Як зазначено вище, позивач звернулась до суду з цим позовом 19.04.2023 засобами поштового зв`язку (згідно зі штемпелем на поштовому конверті 15.04.2023 здана у відділення поштового зв`язку для відправлення до суду).

Таким чином, з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.09.2022 №503347-2413-0417/1, №503347-2413-0417/2 і №503347-2413-0417/3 позивач звернулась до суду поза межами місячного строку звернення до суду з цими позовними вимогами.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Такої заяви позивачем до суду надано не було.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

За таких обставин, позивач має надати до суду докази звернення до суду в межах строку звернення до суду, або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, установленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Також суд зауважує, що через недостатність фінансування судової гілки влади відправка поштової кореспонденції в суді припинена, про що зазначено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/pres-centr/general/1274949/, тому процесуальні документи у справі надсилаються учасникам судового процесу за допомогою зазначеної у позовній заяві електронної пошти або повідомляються з використанням вказаних учасниками судового процесу засобів телефонного зв`язку.

Керуючись статтями 121-123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сандул Володимир Андрійович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, шляхом надання:

- доказів звернення до суду в межах строку звернення до суду або подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк, позовна заява підлягає залишенню без розгляду в зазначеній частині позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна