Рішення

від 22.01.2024 по справі 160/8095/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 рокуСправа №160/8095/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сандул Володимир Андрійович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сандул Володимир Андрійович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.09.2022 № 503347-2413-0417/1, № 503347-2413-0417/2 і № 503347-2413-0417/3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно з якими ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання: за 2019 рік 23856,59 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/1); за 2020 рік 29831,73 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/2); за 2021 рік 29831,73 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/3). У вказаних податкових повідомленнях-рішеннях в розділі «Детальний розрахунок суми/сум» зазначено, що орендна плата з фізичних осіб нарахована на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (МАФи, кіоски, павільйони), кадастровий номер 1213000000:01:505:0044. Позивач зазначає, що рішеннями адміністративного суду у справах №160/10151/19 та №160/24383/21 були скасовані податкові повідомлення-рішення від 25.04.2019 № 224389-5352-0417, яким визначено суму податкового зобов`язання за 2019 рік у розмірі 83529,66 грн, в частині визначення суми податкового зобов`язання на суму 75 584,89 грн, від 10.06.2021 №934101/1-2407-0417 в частині визнання суми податкового зобов`язання за 2020 рік на суму 61 612,61 грн та №934101-2407-0417 в частині визнання суми податкового зобов`язання за 2021 рік на суму 61 612,61 грн. Таким чином, за доводами позивача, оскільки оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення містять суми, які не відповідають зменшеним сумам грошового зобов`язання за результатами зазначених вище судових рішень, такі рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/8095/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 24.04.2023 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 24.04.2023, від позивача до суду 08.05.2023 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з якої убачається, що позивачем недоліки позовної заяви були виправлені.

Ухвалою суду від 15.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін; установлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

30.05.2023 через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач наводить розрахунки грошових зобов`язань з орендної плати, які необхідно сплатити позивачу за 2019, 2020 та 2021 роки. При цьому, відповідач зазначає, що при неправомірному визначенні контролюючим органом суми грошових зобов`язань, відповідне податкове повідомлення-рішення є відкликаним у повному обсязі. У відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

11.07.2023 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій були підтримані доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.

30.05.2023 відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду. Відповідач в обгрунтування своєї позиції посилається на постанову Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, в якій відступлено від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформульовано новий правовий висновок про те, що строком оскарження податкових повідомлень-рішень у разі застосування процедури адміністративного оскарження є місячний строк, що настає за днем закінчення такої процедури. Відповідач зазначає, що рішення за результатами розгляду скарги на оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач отримала 26.01.2023, а з позовною заявою звернулась до суду лише 19.04.2023, тобто, з пропуском місячного строку звернення до суду.

Таким чином, після відкриття провадження у справі, судом з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 01.06.2023 позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для виправлення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів звернення до суду в межах строку звернення до суду або подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

13.06.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в обґрунтування якої представник позивача стверджує, що позивач не отримувала і не могла отримати оскаржуване рішення 26.01.2023, як вказує відповідач, оскільки 25.01.2023 вона виїхала за межі території Україна у зв`язку із введенням воєнного стану. Представник позивача вказує, що позивач зареєстрована та фактично проживає у м. Синельникове Дніпропетровської області, околиці якого перебувають під ударами ворожих ракет, зенітної артилерії та безпілотних літальних апаратів. На підтвердження цих обставин представником позивача додані копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, посилаючись на рішення Торгово-промислової палати України про встановлення форс-мажорних обставин у зв`язку із уведеним воєнним станом, представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновити цей строк та продовжити розгляд адміністративної справи. Також, у заяві представник позивача зазначає, що згідно з вимогами Податкового кодексу України та внесених до нього у зв`язку з воєнним станом змін, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Податковим кодексом України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим кодексом (п.102.9. та п.69.9. підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Ухвалою від 14.06.2023 суд продовжив розгляд адміністративної справи №160/8095/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сандул Володимир Андрійович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду. У цій ухвалі суд дійшов висновку про поновлення позивачу пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

29.09.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно з якими ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання:

за 2019 рік 23856,59 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/1);

за 2020 рік 29831,73 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/2);

за 2021 рік 29831,73 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/3).

У вказаних податкових повідомленнях-рішеннях в розділі «Детальний розрахунок суми/сум» зазначено, що орендна плата з фізичних осіб нарахована на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (МАФи, кіоски, павільйони), кадастровий номер 1213000000:01:505:0044.

Вважаючи зазначені вище податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV) встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 6 Закону № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 14 Закону № 161-XIV).

Згідно з вимогами ст. 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону № 161-XIV визначено істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Крім того, статтею 21 Закону № 161-XIV визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Отже, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, Податковий кодекс України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з вимогами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати відповідно до пункту 288.4 ст. 288ПК України встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий кодекс України у пункті 288.5 статті 288 ПК України визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.

Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлюється статтями 285-287 ПК України.

Згідно з п.287.1. ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.286.5. ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 289.1. статті 289.1. ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Так, між орендодавцем - Синельниківською міською радою (далі - Орендодавець) і орендарями - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Орендарі) укладено договір оренди земельної ділянки №1 від 06.01.2012.

Указаний Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Синельникове Дніпропетровської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 за №121300004000034.

Відповідно до умов п.1 вказаного Договору оренди, Орендодавець на підставі рішення Синельниківської міської ради від 16.12.2011р. №257-16/VІ передав, а Орендарі прийняли в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на АДРЕСА_1 для комерційного використання -обслуговування торгівельно-промислового комплексу, за рахунок земель закладів комунального обслуговування Синельниківської міської ради.

В п.2 Договору оренди зазначено, що в спільну часткову оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 1213000000:01:505:0044, площею 0,3365 га.

В п. 3 Договору оренди вказано, що на час обстеження на земельній ділянці розташоване нерухоме майно (нежитлова будівля котельні), яка належить ОСОБА_2 та Позивачу.

Пунктом 5 Договору оренди визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 544 322,40 грн.

В п.8 Договору оренди зазначено, що Договір укладено на 49 років.

Згідно з п.9 Договору орендна плата складає 27 216,12 грн за рік, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.12.2012, який відповідно до абз.5 п.47 Договору оренди є його невід`ємною частиною, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 544 322,40 грн, при цьому для її визначення застосовано коефіцієнт Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) у розмірі 2,5, що відповідає комерційному використанню. В той же час, рішенням Синельниківської міської ради від 20.06.2012 №371-22/У вирішено внести зміни до рішення міської ради від 16.12.2011 №257-16Л/І «Про надання земельної ділянки в оренду громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 », що знаходиться на АДРЕСА_2 , в частині зміни функціонального використання земельної ділянки, змінивши словосполучення з «комерційного використання» на «виробниче використання» на підставі містобудівної документації.

На підставі вище наведеного рішення Синельниковської міської ради 25.01.2013 між Орендодавцем та Орендарями укладено Додаткову угоду до Договору оренди, якою:

- п.5 Договору оренди викладено в новій редакції - встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 529 651,00 грн;

- п.9 Договору оренди викладено в новій редакції - встановлено, що орендна плата складає 15 889,53 грн за рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2013, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 529 651,00 грн, при цьому для її визначення застосовано коефіцієнт Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) у розмірі 1,2, що відповідає виробничому використанню.

Вказана Додаткова угода до Договору оренди зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 01.11.2013 індексний номер 12072594.

Вказані вище обставини були встановлені Дніпропетровським окружним адміністративним судом у рішенні від 23.12.2019 у справі №160/10151/19 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Цим рішенням суд, з урахуванням ухвали від 27.04.2020 про виправлення описки, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.04.2019 № 224389-5352-0417, яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 83529,66 грн, в частині визначення суми податкового зобов`язання на суму 75 584,89 грн.

Згідно з цим податковим повідомленням-рішенням позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб, код платежу 18010900» за 2019 рік на суму 83 529,66 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №160/10151/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення повернуто скаржнику.

Згідно з даними КП «ДСС» рішення суду у справі №160/10151/19 набрало законної сили 08.04.2020.

Крім цього, Дніпропетровський окружний адміністративний суд 14.02.2022 ухвалив рішення у справі №160/24383/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень.

Цим рішенням суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 10.06.2021 №934101/1-2407-0417 в частині визнання суми податкового зобов`язання на суму 61 612,61 грн та №934101-2407-0417 в частині визнання суми податкового зобов`язання на суму 61 612,61 грн.

Під час розгляду справи №160/24383/21 суд установив, що 25.06.2021 позивач отримав податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 10.06.2021 №934101/1-2407-0417, яким позивача повідомлено, що згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.286.5 ст.286 розділом XII Податкового кодексу України, останній визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб, код платежу 18010900» за 2020 рік на суму 69607,38 грн та податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 10.06.2021 №934101-2407-0417, яким позивача повідомлено, що згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.286.5 ст.286 розділом XII Податкового кодексу України, останній визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб, код платежу 18010900» за 2021 рік на суму 69 607,38 грн.

Також у рішенні викладені обставини укладення між орендодавцем - Синельниківською міською радою (далі - Орендодавець) і орендарями - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Орендарі) договору оренди земельної ділянки №1 від 06.01.2012.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі №160/24383/21 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 залишено без змін.

Згідно з даними КП «ДСС» рішення суду у справі №160/24383/21 набрало законної сили 21.07.2022.

Отже, спірні правовідносини у справі №160/10151/19 стосувались податкових зобов`язань позивача за платежем «Орендна плата з фізичних осіб, код платежу 18010900» за 2019 рік у розмірі 83529,66 грн (скасовано в частині визначення суми податкового зобов`язання на суму 75 584,89 грн), залишок суми зобов`язання за 2019 становить 7944,77 грн; а у справі №160/24383/21 - податкових зобов`язань позивача за платежем «Орендна плата з фізичних осіб, код платежу 18010900» за 2020 рік на суму 69607,38 грн (скасовано в частині визнання суми податкового зобов`язання на 61 612,61 грн), залишок суми зобов`язання за 2020 рік становить 7994,77 грн, за 2021 рік на суму 69 607,38 грн (скасовано в частині визнання суми податкового зобов`язання на 61 612,61 грн), залишок суми зобов`язання за 2020 рік становить 7994,77 грн.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до підпунктів 60.1.4., 60.1.5. пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (60.4. статті 60 Податкового кодексу України).

Суд у справі, що розглядається, встановив, що 29.09.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно з якими ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання:

за 2019 рік 23856,59 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/1);

за 2020 рік 29831,73 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/2);

за 2021 рік 29831,73 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/3).

У вказаних податкових повідомленнях-рішеннях в розділі «Детальний розрахунок суми/сум» зазначено, що орендна плата з фізичних осіб нарахована на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (МАФи, кіоски, павільйони), кадастровий номер 1213000000:01:505:0044.

Отже, вказані податкові повідомлення-рішення стосуються сплати позивачем податкових зобов`язань з орендної плати за користування тією ж земельною ділянкою, обставини щодо якої були встановлені у справах №160/10151/19 та №160/24383/21. До того ж, спірним періодом нарахування податкових зобов`язань з орендної плати є 2019, 2020 та 2021 роки, тобто такі ж періоди як і у справах №160/10151/19 та №160/24383/21.

При цьому, як установив суд залишок сум податкового зобов`язання позивача зі сплати орендної плати за 2019 рік становить 7944,77 грн, за 2020 рік 7994,77 грн, за 2021 рік 7994,77 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення підпунктів 60.1.4., 60.1.5. пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України контролюючий орган був зобов`язаний винести податкові повідомлення-рішення з податкового зобов`язання позивача зі сплати орендної плати за 2019 рік у розмірі 7944,77 грн, за 2020 рік у розмірі 7994,77 грн, за 2021 рік у розмірі 7994,77 грн.

Проте, відповідач в оскаржуваних у цій справі податкових повідомленнях-рішеннях від 29.09.2022 визначив суму податкового зобов`язання позивачу: за 2019 рік 23856,59 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/1); за 2020 рік 29831,73 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/2); за 2021 рік 29831,73 грн (податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/3).

Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Поряд з цим, з огляду на встановлений Конституцією і законами України обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, суд зазначає, що:

податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/1 від 29.09.2022 підлягає скасуванню в частині суми податкового зобов`язання 15911,82 грн (23856,59 грн 7944,77 грн);

податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/2 від 29.09.2022 підлягає скасуванню в частині суми податкового зобов`язання 21836,96 грн (29831,73 грн 7994,77 грн);

податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/3 від 29.09.2022 підлягає скасуванню в частині суми податкового зобов`язання 21836,96 грн (29831,73 грн 7994,77 грн).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у цій справі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

Враховуючи викладене, а також часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 768,42 грн.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/1 від 29.09.2022 в частині суми податкового зобов`язання 15911,82 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/2 від 29.09.2022 в частині суми податкового зобов`язання 21836,96 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №503347-2413-0417/3 від 29.09.2022 в частині суми податкового зобов`язання 21836,96 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати з оплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 42 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Суддя Н.В. Кучугурна