Постанова

від 07.06.2023 по справі 500/422/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/422/23 пров. № А/857/8330/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді Хобор Р. Б.,

суддів Бруновської Н. В. та Шавеля Р. М.

з участю секретаря судового засідання Зінчук Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу «Державний навчальний заклад «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року, ухвалене суддею Чепенюк О.В. у м. Тернопіль о 10 год. 16 хв. в адміністративній справі № 500/422/23 за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу «Державний навчальний заклад «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про усунення виявлених порушень № 131907-14/74-2023 від 10.01.2023 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач необґрунтовано змінив ціну закупівлі м`ясопродуктів в договорах закупівлі, які укладені за результатами проведення публічних закупівель, тому відповідач правомірно прийняв оскаржену вимогу. Суд також зазначив, що відповідач не порушив порядок проведення перевірки.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про задоволення позову.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що, у зв`язку із тим, що ціни на м`ясну продукцію збільшилися, позивач уклав додаткову угоду про зміну ціни закупівлі м`ясної продукції у ФОП ОСОБА_1 . Зміна ціни відбулася в межах 10%, як це передбачено Законом України «Про публічні закупівлі». Також відповідач зазначає, що відповідач не мав права проводити перевірку, оскільки, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено на період воєнного стану здійснення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду. Крім цього, відповідач зазначив, що вимога відповідача є неконкретизованою.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що відповідач провів перевірку закупівель, проведених позивачем, за результатами якої склав акт № 07-22/05 від 07.12.2022 року.

У ході перевірки відповідач встановив те, що позивач і ФОП ОСОБА_1 (постачальник) за результатами проведення процедури публічної закупівлі уклали три договори від 01.10.2022 року про закупівлю продукції харчової промисловості № 01-29/09 на суму 200 000,00 грн, № 07-30/09 на суму 353 500 грн та № 02-30/09 на суму 218 400 грн.

Умови оплати та порядок розрахунків вказані у цих договорах відрізняються від тих, які вказані у проектах договорів (додаток № 3 до вимог до предмета закупівлі), тому з посиланням на частину четверту статті 41, пункт 2 частини першої статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач зробив висновок, що в силу закону такі договори вже є нікчемними, а відповідно не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідач в ході перевірки зафіксував порушення позивачем пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме додаткові угоди про збільшення закупівельної ціни товару укладені без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку в сторону збільшення його ціни.

10.01.2023 року відповідач прийняв вимогу щодо усунення виявлених порушень № 131907-14/74-2023.

У вимозі відповідач вимагає від позивача:

1. забезпечити відшкодування на користь позивача матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 48 515,94 грн, заподіяної внаслідок переплати коштів за постачання м`яса та м`ясопродукції, відповідно до статей 216-229 ГК України та статей 22, 610-625 ЦК України;

2. розглянути результати проведеної перевірки закупівель та не допускати в подальшому порушень норм Закону України «Про публічні закупівлі».

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Що стосується порядку проведення перевірки то апеляційний суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що направлення на перевірку видане раніше ніж прийнятий наказ про проведення перевірки.

Дійсно, направлення на проведення перевірки виписане головному державному фінансовому інспектору відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Теразу Олегу Теодоровичу 08.11.2022 року в той час, як наказ на проведення перевірки виданий наступного дня 09.11.2022 року. Проте судом встановлено, що перевірку розпочато саме 09.11.2022 року, у строк визначений рішенням про призначення перевірки закупівель, реєстрація направлення інспектору завчасно ніяким чином не порушує прав позивача, не впливає на висновки перевірки закупівель та не тією обставиною, з якою пов`язується протиправність висновків (результатів) перевірки.

Позивач стверджує, що відповідач не мав права проводити перевірку закупівлі на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 303 «Про припинення заходів державною нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».

Проаналізувавши цю постанову, апеляційний суд встановив, що, згідно із цим правовим актом, припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Апеляційний суд зазначає, що, відповідно до Закону України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідач здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», як орган, що здійснює аудит державних закупівель, що є різновидом фінансового контролю.

Тому, апеляційний суд вважає, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 303 «Про припинення заходів державною нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» не поширюється на фінансовий моніторинг (аудит), який проводить відповідач.

Більше того, 07.05.2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 561 «Деякі питання здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану», згідно з якою Державна аудиторська служба та її міжрегіональні територіальні органи під час воєнного стану та протягом місяця після його припинення або скасування здійснюють заходи державного фінансового контролю з урахуванням воєнного стану.

Отже, відповідач не порушив порядок проведення перевірки встановлений законодавством та мав на неї право.

Що стосується суті вимоги про усунення виявлених порушень, то апеляційний суд виходить із такого.

Згідно із пунктом 1 вимоги, відповідач вимагає від позивача забезпечити відшкодування на користь позивача матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 48 515,94 грн, заподіяної внаслідок переплати коштів за постачання м`яса та м`ясопродукції, відповідно до статей 216-229 ГК України та статей 22, 610-625 ЦК України.

Це пов`язано із тим, що позивач на четвертий день (04.10.2022 року) дії договорів від 01.10.2022 року про закупівлю продукції харчової промисловості вніс до них зміни в частині збільшення вартості одиниці товару через відсутність підтвердження коливання ціни товару.

Суд першої інстанції встановив те, що 01.10.2022 року позивач уклав три договори про закупівлю продукції харчової промисловості з постачальником ФОП ОСОБА_1 :

- № 01-29/09 на закупівлю м`якуша свинини охолодженої по ціні 160 грн/кг на 200 000,00 грн;

- № 02-30/09 на закупівлю м`якуша свинини охолодженої по ціні 168 грн/кг на суму 218 400 грн;

- № 07-30/09 на закупівлю вареної ковбаси та сардельки по ціні 150 грн/кг на суму 353 500 грн.

04.10.2022 року сторонами підписані зміни до додатку № 1 кожного з договорів у частині збільшення ціну за одиницю продукції:

- м`якуш свинини охолодженої з 160 грн/кг до 176 грн/к (по договору № 01-29/09 від 01.10.2022року);

- м`якуш свинини охолодженої з 168 грн/кг до 176 грн/кг (по договору № 02-30/09 від 01.10.2022 року);

- варена ковбаса та сарделька з 150 грн/кг до 164 грн/кг (по договору № 07-30/09 від 01.10.2022 року).

Відповідач стверджує, що самі договори від 01.10.2022 року є нікчемними в силу закону, бо їх умови не відповідають оприлюдненому проекту договору про закупівлю в електронній системі закупівель.

Однак, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідач з цього приводу не висунув жодних вимог, зокрема про розірвання договорів, тощо, тому апеляційний суд не дає аналізу цьому твердженню.

Підставою для прийняття вимоги є те, що позивач збільшив ціну закупівлі товару без доказів коливання ціни товару на ринку, зважаючи лише на лист постачальника про збільшення цін на м`ясопродукцію.

Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено імперативну норму, згідно з якою, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною 5 статті 41 Закону.

Зокрема, пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено можливість зміни істотних умов договору про закупівлю, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків, але за певних умов, однією з яких є: пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Виходячи з аналізу пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині пропорційного збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю, і дасть можливість виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

При цьому кожне внесення змін до договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

З цього приводу також висловився Верховний Суд, зазначивши у постановах від 23.01.2020 року у справі № 907/788/18 та від 02.12.2020 року у справі № 913/368/19, що внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

У постанові від 02.12.2020 року у справі № 913/368/19 Верховний Суд зазначив, що в документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Водночас, підставою для збільшення ціни закупівлі м`ясопродукції є лист постачальника ФОП ОСОБА_3 від 03.10.2022 року до якого долучено копію листа виробника м`ясопродукції ФОП ОСОБА_4 ТМ «ІНФОРМАЦІЯ_1» про зростання ціни на продукцію - м`ясні та ковбасні вироби на 15%.

Інформації стосовно коливання цін на ринку щодо продуктів харчової промисловості, які постачалися по договорах від 01.10.2022 року, станом на дату внесення змін до договорів 04.10.2022 року, постачальник не надав, а відповідно замовник не мав.

Апеляційний суд вважає, що саме по собі листування між постачальником та замовником не є доказом коливання цін на товар у період з дати укладення договору (01.10.2022 року) до дати укладення додаткової угоди про збільшення вартості за одиницю товару (04.10.2022 року).

Ці обставини свідчить про те, що позивач вніс зміни до договорів про закупівлю без обґрунтованих на те причин. При цьому, зміна умов договорів щодо ціни відбулась всього через три дні після укладення договорів закупівлі.

Крім цього, посилання позивача на те, що пункт 2 вимоги відповідач не конкретизував, на думку апеляційного суду, є безпідставним, бо саме до повноважень керівника позивача відноситься питання, яким чином він організує розгляд матеріалів перевірки закупівель з метою недопущення порушень законодавства в майбутньому.

Отже, вимога відповідача відповідає нормам чинного законодавства, а тому її необхідно залишити в силі.

Цей висновок є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу «Державний навчальний заклад «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року в адміністративній справі № 500/422/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повний текст постанови складений 08.06.2023 року