Ухвала

від 12.06.2023 по справі 404/1862/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/1862/23

Номер провадження 1-кс/404/1690/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , а також осіб, які висловили бажання стати поручителями: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12022121070000231 стосовно:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, батька малолітньої дочки, працює начальником Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , до кримінальної відповідальності притягується вперше,-

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 263, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , якому 07.06.2023 року вручено повідомлення про підозру в тому, що він, перебуваючи на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області, підписав наказ № 38 від 01.03.2022 «Про роботу в умовах воєнного стану», примірник якого скріпив відтиском гербової печатки тим самим надавши ознаки офіційного документа, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про видачу ОСОБА_9 вогнепальної зброї та боєприпасів, закріплених за Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області. Як наслідок, незаконно передав у користування особі вогнепальну зброю та боєприпаси яка не перебувала в трудових відносинах з Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Кіровоградській області.

Прокурор заявлені у клопотанні вимоги підтримав.

ОСОБА_5 та його захисник заперечили проти запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, оскільки відсутні ризики невиконання підозрюваним процесуальних обов`язків. ОСОБА_5 слідству допомагає, має стале законне джерело доходу, тому представники захисту просять застосувати менш суворий вид запобіжного заходу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки сукупний зміст протоколів: допиту свідків, результати обшуку, речові докази, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри по відношенню до ОСОБА_5 за ч. 1 ст.263, ч.1 ст.366 КК України.

У перші дні, тобто на початковій стадії досудового розслідування з об`єктивних причин не можна дати остаточну оцінку належності, допустимості доказів та кваліфікуючим ознакам, а також з точки зору їх достатності. Перелічені обставини з`ясовує суд на стадії судового розгляду. При вирішенні цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконав слідчий з прокурором.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. (п.4 ч. 2 ст.183 КПК України).

Злочин, по якому пред`явлено особі повідомлення про підозру є: закінченим, тяжким, умисним, посягає на суспільні інтереси - проти громадської безпеки. Взято до уваги й тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, до 7 років позбавлення волі.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч.4 ст.194 КПК України).

Кримінальний процесуальний закон покладає на сторону обвинувачення обовязок довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків позапроцесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У даному конкретному випадку необхідно особливо ретельно забезпечити засаду: рівності сторін, свободи від самовикриття, забезпечення права на захист, змагальність та свободи в поданні суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (ст. 7 КПК України, загальні засади кримінального провадження).

Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст. 22 та ст. 26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв`язку із чим переконаний у необхідності забезпечення ОСОБА_5 гарантованого йому права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. (ст. 29 Конституції України). Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.

Дійсно, прокурор довів сукупність: обґрунтованої підозри разом з існуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, але не вказав переконливих доводів та не долучив беззастережних доказів недостатності застосування менш суворих видів заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). Прокурор не подав доказів умисного переховування від слідчого чи неповажності неявок. Навпаки, підозрюваний зобов`язується добровільно, свідомо, своєчасно з`являтися для проведення процесуальних дій, налагодив сталі соціальні зв`язки, має утриманців та постійне місце проживання, тобто безпідставні припущення прокурора про ризик втечі, неявки чи невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Припущення не використовуються при доказуванні. Прокурор не подав доказів, що підозрюваний не з`явився для проведення слідчих дій. Таким чином, не існує законних передумов стверджувати, про ризик ухилення підозрюваного у цьому провадженні від слідства та суду. Навпаки, дії підозрюваного свідчать про визнання вини, сприянні слідству, прагненні об`єктивно дослідити докази, бажанні повно та всебічно їх перевірити і дати належну правову оцінку із зазначенням кваліфікуючих ознак. Сукупність вказаних обставин переконує у щирості доводів підозрюваного про відсутність наміру переховування. Має постійне місце проживання, родину, тобто створив сталі соціальні зв`язки, що свідчить про достатній рівень його репутації.

ОСОБА_5 має стабільне законне джерело доходу, родину, утримує неповнолітню дитину отже утримання під вартою є перебільшеним заходом кримінального провадження.

Додержуючись вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, враховано відсутність у ОСОБА_5 судимостей. Підозрюваний сприяє слідству, суспільну небезпеку усвідомлює, запевняє у недопущенні у майбутньому вчинення аналогічних кримінальних правопорушень. Не зафіксовано спроб підозрюваного змінити місце його реєстраційного обліку, проживання, чи переховуватись від слідства. Не перебуває на обліках у нарколога та психіатра. Відсутня шкода від інкримінованих дій. Відшукано та вилучено всі предмети обмежені в цивільному обігу, отже в майбутньому не буде існувати суспільної небезпеки від перебування підозрюваного на свободі. Крім того, ОСОБА_5 стверджує про неухильне виконання у майбутньому покладених на нього процесуальних обов`язків підозрюваного. Запевняє, що буде з`являтись для проведення слідчих дій з його участю. Заперечує можливість зміни ним місця постійного проживання та зобов`язується без потреб не виїжджати за межі міста в якому проживає. Наполягає про відсутність підстав та мотивів для продовження або вчинення нового злочину.

За правилами ст. 36, 40 КПК України, на прокурора та слідчого покладається обов`язок організувати проведення своєчасного ефективно досудового розслідування. Орган досудового розслідування мав достатньо часу і процесуальну можливість на відшукання, процесуальну фіксацію та забезпечення збереження доказів, а також допит свідків і вжити заходи для їх захисту чи зміни анкетних даних останніх, з метою запобігання впливу на очевидців та їх родичів. Ознаки протиправної поведінки припинено. Вказані обставини переконують у припиненні злочину. Відсутні обставини, що обтяжують відповідальність.

Не існує ризику вчинення підозрюваним нового злочину, оскільки під час проведених обшуків вилучили всі предмети, цивільний обіг яких заборонено, обмежується, регулюється.

На Національну поліцію покладається обов`язок ефективно організувати та забезпечити умови неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, пов`язаних з виконанням застосованого щодо підозрюваного виду запобіжного заходу. Завдяки цьому орган досудового розслідування зможе попередити ризик можливого вчинення нового злочину. Застосування менш суворого заходу забезпечення разом з постійним контролем Національної поліції здатні попередити існуючі ризики. Перебільшеним є звернення прокурора з клопотанням про застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.

З урахуванням можливих наслідків процесуального вирішення цього кримінального провадження, ступеню суспільної небезпеки та особи підозрюваного, разового характеру інкримінованої події, обґрунтовано вважаю, що на час проведення досудового розслідування ОСОБА_5 достатньо застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням його під вартою, застосувавши останньому тримання під домашнім арештом. Такий вид запобіжного заходу є насамперед гуманним та в достатній мірі забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків, забезпечить реалізацію прав на працю та своєчасне якісне медичне обслуговування, забезпечить його обов`язок утримувати соціально незахищених членів родини та одночасно контролювати його дії з боку правоохоронних органів. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) зазначено: що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у злочині, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. ОСОБА_5 як правомірний користувач житла в якому проживає, погодився на безперешкодний доступ працівниками поліції до житла, що перебуває у його володінні.

Суто з об`єктивних причин в період воєнного стану особи які виявили бажання бути поручителями не здатні належно, своєчасно і в повному обсязі організувати і постійно забезпечити виконання процесуальних обов`язків підозрюваного, оскільки тимчасове місце дислокації мобілізованого поручителя може змінюватись, а поставлені перед ними бойові завдання та вимоги Уставу завадить виконанню обов`язків поручителя. Керівна посада другого поручителя позбавить останню виконувати обов`язки стосовно підозрюваного.

Застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді домашнього арешту співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред`явленої йому підозри, буде запобігати ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, забезпечить право підозрюваного на працю.

07.06.2023 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру. З цього часу у нього виник процесуальний статус підозрюваного (ч.1 ст.48 КПК України). Таким чином, строк досудового розслідування закінчується 07.08.2023 року, саме до цього дня має бути застосований запобіжний захід. Керуючись ст. 193-196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотання про визначення поручителів.

Застосувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання його під домашнім арештом у певний період доби строком на п`ятдесят сім днів.

Початок строку дії ухвали про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання його під домашнім арештом в певний період доби, рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 12 червня 2023 року.

Застосований ОСОБА_5 запобіжний захід в виді домашнього арешту в певний період доби припиняє свою дію 07 серпня 2023 року.

У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- заборонити залишати місце постійного проживання: квартиру АДРЕСА_3 , в період з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин;

- надавати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного з`являтись за місцем його проживання в квартиру АДРЕСА_3 та вимагати від нього пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт ( паспорти ) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування зі свідками/потерпілим у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- при слідуванні за викликом до правоохоронних органів або суду і поверненні під домашній арешт не відвідувати магазини, кіоски, громадські розважальні заклади;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених на підозрюваного.

У разі невиконання покладених на підозрюваного вище наведених обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника відділу поліції, за місцем проживання підозрюваного.

Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому для виконання та постановления на облік ОСОБА_5 і здійснення за ним контролю. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1