Постанова

від 31.05.2023 по справі 937/3133/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 31.05.2023 Справа № 937/3133/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 937/3133/21 Головуючий у 1 інстанції: Сметаніна А.В.

Провадження № 22-ц/807/81/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С

Подліянової Г.С.

за участі секретаря: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 листопада 2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області Ковальчук Ганни Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, за участю третіх осіб - Громадської організації «Добробут», Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень під № 54351536, прийнятого 01 жовтня 2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Ковальчук Г.О., яким відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що до неї перейшло право власності на дво-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на законних підставах, а саме, на підставі наступних документів: рішення Мелітопольської міськради № 21 від 15.04.2003; акту приймання-передачі Управлінням комунальної власності від 19 червня 2003 року; рішень Громадської організації «Добробут» № 13 зі змінами, внесеними рішеннями № 17 від 31.10.2004, № 42 від 07.03.2019 та № 174 від 03.02.2020 про передачу ОСОБА_1 у власність двокімнатної квартири на сьомому поверсі за АДРЕСА_1 та надання їй згоди на оформлення права власності на цю квартиру після проведення перепланування та понесення у зв`язку з цим відповідних витрат; акту приймання-передачі № 2/02 від 05 лютого 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перейшло право власності на двокімнатну квартиру на сьомому поверсі за АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що на підставі наведених вище документів до позивача перейшло право власності на двокімнатну квартиру на сьомому поверсі за АДРЕСА_1 , таке речове право підлягає обов`язковій державній реєстрації у Державному реєстрі, оскільки право власності виникає з моменту такої реєстрації відповідно до закону, у зв`язку з чим вона звернулася до державного реєстратора.

Однак, 01 жовтня 2020 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Ковальчук Г.О., розглянувши подану нею заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 54351536 з тих підстав, що подані позивачем документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Позивач вказує, що державний реєстратор відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наділений правом встановити ті юридичні факти, які виникають безпосередньо з поданих документів, і не наділений правом досліджувати документи, подані нею для проведення державної реєстрації права власності на квартиру на предмет їх юридичної природи, змісту правовідносин, що виникли між нею та Громадською організацією «Добробут», наявності правових підстав для їх видачі. Висновки державного реєстратора прав на нерухоме майно, які викладені у прийнятому ним рішенні про відмову у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно, про те, що квартира не може бути передана у власність членам організації, не відповідають колу повноважень державного реєстратора, наданих йому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та державний реєстратор не може надавати оцінку таким правовідносинам, а тому така оцінка державного реєстратора і зроблений на її підставі умовивід не можуть слугувати підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Крім того, посилання відповідача на положення пункту 3 Розділу VIII (Прикінцеві положення) Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", яким нібито запроваджено дію мораторій на відчуження у будь-який спосіб гуртожитків як об`єктів нерухомого майна, житлових комплексів та/або їх частин, їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна, а також відповідних земельних ділянок та їх прибудинкових територій на користь фізичних чи юридичних осіб приватного права, що будувалися за радянських часів (до 1 грудня 1991 року), як на підставу для відмови у державній реєстрації прав на квартиру, є помилковим та не ґрунтується як на нормах закону, так і на поданих документах, оскільки будівля гуртожитку АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності Громадській організації «Добробут» на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 квітня 2018 року у справі 320/2324/15-ц, а отже, дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" на цю будівлю не поширюється, оскільки вона відноситься до об`єктів права приватної власності, а положення цього Закону регулюють виключно правовий режим гуртожитків, які віднесені до державної чи комунальної власності.

Також позивач вказує, що, оскільки заходи забезпечення позову були вжиті на підставі заяви позивачів, якими були Громадська організація «Добробут» та члени організації, в тому числі ОСОБА_1 , для забезпечення гарантій реалізації їх прав та інтересів за пред`явленим позовом, щодо яких відбувається реєстрація переходу права власності на частину будівлі гуртожитку - квартиру АДРЕСА_1 , наявне зареєстроване обтяження речових прав на нерухоме майно як підстава для відмови в державній реєстрації прав не може бути застосована в силу вимог ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Посилаючись на вказані обставини, позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 54351536, прийняте 01 жовтня 2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Ковальчук Г.О., яким відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Позивач вважає, що судом неповно з`ясовані обставини справи, не надано належної оцінки доказам, що маються в матеріалах справи, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що державний реєстратор має доступ до всіх джерел інформації, а тому міг отримати документи щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та пересвідчитись у його належності на праві власності ГО «Добробут», яка з урахуванням встановленої мети створення та відповідно до Статуту має право розподіляти своє майно між членами організації, що, зокрема, слідує також із судових рішень Господарського суду, Запорізького апеляційного суду, Дніпровського апеляційного адміністративного суду та Верховного Суду.

Апелянт вважає рішення державного реєстратора в тій частині, що не можна визначити підстави набуття, зміну або припинення права на нерухоме майно щодо саме ОСОБА_1 неспроможними, оскільки судовими рішеннями вказаних судів було встановлено, що члени ГО «Добробут» є співвласниками відповідних часток у будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 . Та саме наявні в них частки були передані в натурі кожному із співвласників у вигляді реконструйованих квартир, зокрема, ОСОБА_1 передана за актом приймання-передачі квартира 87 .

Щодо арешту на будівлю по АДРЕСА_1 , то вважає, що державний реєстратор не зважив на зміст ухвали про накладення арешту, з якої слідує, що він накладався судом з метою захисту права власності ГО «Добробут» та членів організації через незаконне оформлення цієї будівлі на праві власності за територіальною громадою в особі Мелітопольської міськради, що, на думку апелянт, не може створювати перешкод для здійснення реєстрації права власності на виділену їй квартиру як частину будівлі організації.

Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою та справу призначено до розгляду на 18 травня 2022 року.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався наступними Указами та триває й на теперішній час.

Справа 18 травня 2022 року не розглядалась через неявку учасників справи, які пере-

ребувають на тимчасово окупованій території. Слухання справи було відкладено на неви-

значений час.

З 18.05.2022р. справа до розгляду не призначалась, оскільки учасники справи зареєстровані на тимчасово окупованій території.

Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 21 квітня 2023 року спрямовано запити до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону з 24.02.2022р. гр. України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також до Міністерства соціальної політики України інформації про підтвердження в ЄІБД ВПО про взяття на облік гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як внутрішньо переміщених осіб ( а.с. 229, 230-231).

Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, гр. ОСОБА_4 з 24.02.2022р. та в подальшому державний кордон України не перетинала ( а.с. 239). Натомість, голова ГО «Добробут» ОСОБА_3 30.09.2022р. виїхала за межі України та в зворотному напрямку не поверталась.

Згідно інформації Міністерства соціальної політики України, гр. ОСОБА_1 не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа ( а.с. 244).

Отже, встановлено, що учасники справи до теперішнього часу знаходяться в м. Ме-

літополі, тобто на окупованій території України, а ОСОБА_3 за межами України..

Встановивши вказані обставини та зважаючи на тривалість перебування справи через ці обставини у провадженні апеляційного суду, з урахуванням того, що учасники справи отримали апеляційну скаргу та мали можливість ще до початку введення воєнного стану надати свої відзиви та заперечення на неї, колегія вважала за можливе поновити розгляд справи, повідомивши її учасників про судове засідання, призначене на 31.05.2023р., через оголошення на вебсайті Запорізького апеляційного суду ( а.с. 248-250).

Учасники справи не скористались своїм правом на подачу апеляційному суду відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу. Проте, за змістом ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Від ГО «Добробут» надійшли письмові пояснення, у яких фактично йдеться про підтримання апеляційної скарги ОСОБА_1 з тих підстав, що третя особа не вбачає невідповідності поданих ОСОБА_1 державному реєстратору документів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням письмових пояснень ГО «Добробут», колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що дер-

жавним реєстратором Ковальчук Г.О. було правомірно відмовлено в державній реєстрації права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 з підстав наявності зареєстрованого обтяження на будівлю будинку АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд відкинув в якості підстав для відмови в реєстрації посилання державного реєстратора на пункт 3 Розділу УІІІ (Прикінцеві положення» Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", яким нібито запроваджено дію мораторій на відчуження у будь-який спосіб гуртожитків як об`єктів нерухомого майна, житлових комплексів та/або їх частин, їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна, а також відповідних земельних ділянок та їх прибудинкових територій на користь фізичних чи юридичних осіб приватного права, що будувалися за радянських часів (до 1 грудня 1991 року), оскільки будівля гуртожитку АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності Громадській організації «Добробут» на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 квітня 2018 року у справі 320/2324/15-ц, а отже на вказану будівлю дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" не поширюється, оскільки вона відноситься до об`єктів права приватної власності, а положення цього Закону регулюють виключно правовий режим гуртожитків, які віднесені до державної чи комунальної власності.

Але у підсумку аналізу обставин, на які посилалась позивач, суд дійшов остаточного висновку про те, що дана обставина (відсутність правового режиму гуртожитку у будинку) не спростовує висновків державного реєстратора щодо відмови позивачу у реєстрації на підставі вимог п.4 та п.6 частини першої статті 24 Закону України № 1952-ІV від 01 липня 2004 року.Таким чином, у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Судом встановлено, що на підставі рішення Мелітопольської міської ради № 21 від 15.04.2003 будівлю гуртожитку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , передано у колективну власність членам громадській організації «Добробут» (а.с. 22).

Відповідно до прийнятого рішення Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради 19 червня 2003 року передало членам Громадській організації «Добробут» у колективну власність гуртожиток АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акту приймання-передачі від 19 червня 2003 року (а.с. 23-24).

Виконавчий комітет Мелітопольської міськради 26 липня 2003 року видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке засвідчує, що будівля гуртожитку АДРЕСА_1 , належить на праві колективної власності громадській організації «Добробут» (а.с. 27).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно право власності ГО «Добробут» на вказане майно було зареєстровано у Реєстрі 26.07.2003 (а.с. 27-зворот).

У відповідності з рішенням загальних зборів членів Громадської організації «Добробут» за кожним співвласником була закріплена площа для проведення будівельних робіт з перепланування, яка узгоджена під особисті підписи, про що свідчить доповнення до протоколу № 13 від 25.04.2004 зі змінами, внесеними рішенням загальних зборів № 17 від 31.10.2004, згідно з яким за ОСОБА_1 була закріплена квартира № 87 загальною площею 53,45 кв. м (а.с. 30-32).

Між ОСОБА_1 та Громадською організацією «Добробут» 31 жовтня 2004 року за № 45 був укладений договір на реконструкцію і утримання квартири № 87 (а.с. 33).

19 січня 2005 року між ОСОБА_1 та Громадською організацією «Добробут» була укладена додаткова угода за № 25 до Договору № 45 про реконструкцію та утримання квартири від 31 жовтня 2004 року, якою було доповнено його зміст пунктом 4.1.4, відповідно до якого Громадська організація «Добробут» зобов`язана виділити співвласнику у власність його долю нерухомого майна в натурі (згідно технічного паспорту на перебудовану квартиру), при наявності підтверджуючих документів проведеної реконструкції, технічного паспорту та повної сплати членських внесків згідно дольової участі в проведенні реконструкції та утримання організації (а.с. 34).

На підставі Рішення позачергових загальних зборів членів Громадської організації «Добробут» ОСОБА_1 надано згоду на оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 , де її доля складає 58,6/4487, за умови відсутності заборгованості за комунальні послуги, що підтверджується Витягом з протоколу № 42 від 07 березня 2019 року (а.с. 42).

17 січня 2020 року виготовлений Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , який містить поверховий план та технічну характеристику нерухомого майна (а.с. 43-46).

Згідно акту обстеження № 308 від 17 січня 2020 року, квартира АДРЕСА_1 не належить до самочинного будівництва згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 09.08.2012 «Про внесення змін до пункту 3.2 розділу 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна» (а.с. 47).

Згідно технічного висновку про стан будівельних несучих та огороджувальних конструкції квартири АДРЕСА_1 і можливістю її безпечної експлуатації, по результатам обстеження технічний стан основних будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі в цілому знаходиться в задовільному стані. Технічний стан будівельних та огороджувальних конструкції квартири № 87 задовільний. Можлива безпечна експлуатація квартири № 87 за призначенням. Роботи по реконструкції квартири виконані згідно проектної документації, акту комісії по підтвердженню поверхового закріплення квартир та відповідності квартири проекту реконструкції та не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення об?єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (а.с. 50-57).

Відповідно до протоколу № 174 засідання правління Громадської організації «Добробут» від 03 лютого 2020 року вирішено передати ОСОБА_1 як члену організації у власність двокімнатну квартиру на сьомому поверсі за АДРЕСА_1 , після завершення перепланування у відповідності до затвердженого проекту (а.с. 64).

На виконання цього рішення Громадська організація «Добробут» на підставі Акту приймання-передачі від 05 лютого 2020 року за № 2/02 передала ОСОБА_1 у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 після завершення перепланування у відповідності до проекту та технічного паспо-

рту на квартиру № 87 від 17 січня 2020 року, засвідченого приватним нотаріусом Шев-

ченко О.В. (а.с. 65).

З метою реєстрації права власності на двокімнатну квартиру на сьомому поверсі за АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Однак, рішенням державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Ковальчук Г.О. за № 54351536 від 01.10.2020 було відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Вирішуючи позов про правомірність такої відмови, суд першої інстанції навів аналіз норм матеріального права, якими керувався державний виконавець при прийнятті оскаржуваного рішення, а також якими слід керуватись при вирішення подібного спору. Та апеляційний суд погоджується з правильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України № 1952-ІV від 01 липня 2004 року, перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною 1 статті 22 Закону України № 1952-ІV від 01 липня 2004 року передбачено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 24 Закону України № 1952-ІV від 01 липня 2004 року визначені підстави для відмови в державній реєстрації прав:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості

з відповідних платежів понад три місяці;

13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 вказаного Закону, за наявності підстав для відмови в держав-ній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реє-страції прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Згідно ч. 5 ст. 24 Закону України № 1952-ІV від 01 липня 2004 року, відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Відповідно до рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Ковальчук Г.О. за № 54351536 від 01.10.2020 підставами відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно є наступні:

- подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

- наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Крім того, в рішенні про відмову в державній реєстрації речових прав на нерухоме майно мається посилання на положення пункту 3 Розділу VIII (Прикінцеві положення) Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", яким запроваджено дію мораторію на відчуження у будь-який спосіб гуртожитків як об`єктів нерухомого майна, житлових комплексів та/або їх частин, їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна, а також відповідних земельних ділянок та їх прибудинкових територій на користь фізичних чи юридичних осіб приватного права, що будувалися за радянських часів (до 1 грудня 1991 року).

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, положення пункту 3 Розділу УІІІ (Прикінцеві положення) не поширюються на встановлені обставини, оскільки будівля АДРЕСА_1 вже не мала режиму гуртожитку на час звернення ОСОБА_1 з приводу реєстрації права власності на квартиру № 87, розташовану в ній . Та з цим погоджується колегія суддів, оскільки такі висновки відповідають зібраним у справі доказам.

Між тим, колегія визнає правильними і наступні висновки суду, що дана обставина не спростовує висновків державного реєстратора в тій частині, що здійснити реєстрацію права власності за ОСОБА_1 неможливо в силу приписів п. 4 та п. 6 частини першої статті 24 Закону України № 1952-ІV від 01 липня 2004 року у зв?язку із наявністю зареєстрованого обтяження на будівлю АДРЕСА_1 .

Доводи апеляційної скарги позивача в тій частині, що арешт накладено саме для забезпечення прав співвласників цієї будівлі та ГО «Добробут», а тому для неї арешт не створює підстав для відмови у проведенні реєстрації квартири в арештованому, зокрема, на її користь майні, є безпідставними.

Суд першої інстанції правильно виснував, що сам факт наявності арешту не дозволяє проводити реєстраційні дії щодо такого майна чи його частини.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що документи, подані ОСОБА_1 державному реєстратору Департаменту реєстраційних послуг Мелітопольської міської ради Запорізької області Ковальчук Г.О., не відповідали вимогам законодавства.

З огляду на наведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог ст.ст. 89, 263 ЦПК України, оскільки судом дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що на державного реєстратора під час вчинення відповідної реєстраційної дії законом покладено обов?язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим Порядком, необхідних для державної реєстрації права власності, а й, передусім, встановити їх відповідність вимогам законодавства,

Доводи апеляційної скарги фактично повторюють позовну заяву та позицію позивача, яку перевірено судом першої інстанції в ході розгляду справи, та колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що не є можливим на теперішній час без зняття арешту з будівлі провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на її частину - квартиру № 87 .

Посилання в апеляційній скарзі на роз?яснення Міністерства юстиції України, зроблені на ім?я Міжрегіональних Управлінь Міністерства юстиції, колегія до уваги не приймає, оскільки вказані роз?яснення стосуються інших випадків державної реєстрації за

наявності зареєстрованих обтяжень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 листопада 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 09 червня 2023 року.

Головуючий: С.В. Маловічко

Судді: М.С. Гончар

Г.С. Подліянова