Постанова

від 07.06.2023 по справі 205/3234/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3070/23 Справа № 205/3234/20 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Канурної О.Д.,

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Керімової - Бандюкової Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРИММ», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання іпотечного договору недійсним, припинення права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРИММ» до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання іпотечного договору дійсним, визнання добросовісним набувачем (суддя першої інстанції Басова Н.В.) , -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2020 року Дніпровська міська рада звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРИММ», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсним іпотечного договору та скасування записів про державну реєстрацію права власності.

Позов обгрунтований тим, що з інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Дніпровській міській раді стало відомо, що приватним нотаріусом ДМНО Дніпропетровської області Деллаловим А.О. як державним реєстратором, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.10.2019 року внесено запис про право власності № 33842399 за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - автозаправну станцію (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101), загальною площею 3,3 кв.м., яка складається з: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г під Б - резервуар, літ. Д - навіс, літ. Е під Д - колонка, літ. Д під Ж - резервуар, літ. И - вбиральня, літ. К - навіс, літ. Л під К - колонка, літ. М під К - колонка, І - мостіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою виникнення права власності є дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер 307/2010-04, виданий 15.10.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області та декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ДП 14211019561, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

ДАБІ у Дніпропетровській області листом від 20.03.2020 року № 1004-1.14/743 повідомила, що станом на час надання відповіді відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів, що дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, правовстановлюючий документ, на підставі якого за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 уповноваженим органом не видавався. Обов`язковою умовою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт (автозаправної станції) ОСОБА_1 повинен був надати до заяви документи, що засвідчують право власності або право користування спірною земельною ділянкою.

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 11.03.2020 року № 4/11-1195 повідомив, що станом на 27.02.2020 року у системі не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначена земельна ділянка ОСОБА_1 та будь-якій іншій особі не надавалась під будівництво, право власності чи користування на неї також не видавалось.

Земельна ділянка, на якій розташовано вказане самочинно побудоване нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності відповідно до ст. 80, 83 Земельного Кодексу України, та ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Однак, всупереч відсутності правових підстав вважати, що ОСОБА_1 набув право власності на спірне нерухоме майно, між ТОВ «ДРИММ» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір від 25.10.2019 року, предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: автозаправна станція, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3,3 кв.м., яка складається з: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г під Б - резервуар, літ. Д - навіс, літ. Е під Д - колонка, літ. Д під Ж - резервуар, літ. И - вбиральня, літ. К - навіс, літ. Л під К - колонка, літ. М під К - колонка, І - мостіння та належить Іпотекодавцю, право власності на автозаправну станцію зареєстроване за Іподекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.10.2019 року Деллаловим А.О. - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу.

На підставі іпотечного договору № 402 приватним нотаріусом ДМНО Дніпропетровської області Деллаловим А.О. як державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про іпотеку: 33860542, запис про обтяження: 33860569, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101.

В подальшому, на підставі нотаріально засвідченої заяви від 30.11.2019 року № 466 вказане нерухоме майно за іпотечним договором перейшло до ТОВ «ДРИММ», про що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис про право власності: 34529987 на об`єкт нерухомого майна за реєстраціним номером: 1945542512101.

Станом на теперішній час власником автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «ДРИММ». Внаслідок самочинного будівництва автозаправної станції з володіння Дніпровської міської ради поза її волею на підставі підроблених дозвільних документів вибула вищезазначена земельна ділянка.

На підставі наведеного Дніпровська міська рада просила суд першої інстанції визнати недійсним іпотечний договір від 25.10.2019 року, укладений між ОСОБА_2 (іпотекодавець) та ТОВ «ДРИММ» (іпотекодержатель), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. та зареєстрований в реєстрі за № 402; припинити право власності на нерухоме майно - автозаправну станцію, загальною площею 3,3 кв.м., яка складається з: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г під Б - резервуар, літ. Д - навіс, літ. Е під Д - колонка, літ. Д під Ж - резервуар, літ. И - вбиральня, літ. К - навіс, літ. Л під К - колонка, літ. М під К - колонка, І - мостіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності за наступними особами: за ОСОБА_1 , номер запису про право власності: 33842399, що внесений 23.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. як державним реєстратором, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101; за ТОВ «ДРИММ», номер запису про право власності: 34529987, що внесений 03.12.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. як державним реєстратором, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101; номер запису про іпотеку: 33860542, що внесений 25.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. як державним реєстратором, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101; номер запису про обтяження: 338605569, що внесений 25.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. як державним реєстратором, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованої автозаправної станції, загальною площею 3,3 кв.м., яка складається з: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г під Б - резервуар, літ. Д - навіс, літ. Е під Д - колонка, літ. Д під Ж - резервуар, літ. И - вбиральня, літ. К - навіс, літ. Л під К - колонка, літ. М під К - колонка, І - мостіння; судові витрати по справі покласти на відповідачів.

18 серпня 2021 року позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ДРИММ» звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з зустрічним позовом до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання іпотечного договору дійсним, визнання добросовісним набувачем.

В обгрунтування зустрічного позову позивач зазначив, що 25.10.2019 року було укладено іпотечний договір між ТОВ «ДРИММ» та ОСОБА_1 , який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Деллаловим А.О. та зареєстрований в реєстрі за № 402.

На момент укладення договору автозаправна станція за адресою: АДРЕСА_1 (предмет іпотеки) була зареєстрована іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.10.2019 року приватним нотаріусом ДМНО Деллаловим А.О., номер запису про право власності іпотекодавця: 33842399, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101.

ТОВ «ДРИММ» і приватний нотаріус ДМНО Деллалов А.О. виконали усі передбачені законом вимоги під час укладення і посвідчення іпотечного договору від 25.10.2019 року. Дії ОСОБА_1 як іпотекодавця, та ТОВ «ДРИММ» як іпотекодержателя, до укладення іпотечного договору від 25.10.2019 року були спрямовані на набуття певних цивільних прав та обов`язків щодо передачі від ОСОБА_1 ТОВ «ДРИММ» в іпотеку об`єкту нерухомого майна - предмет іпотеки.

Іпотечний договір від 25.10.2019 року був укладений в письмовій формі, посвідчений нотаріально та містить всі істотні умови договору, тобто у повному обсязі відповідає нормам чинного законодавства України та жодним чином їм не суперечить. При цьому дозвільна документація для будівництва автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 була видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 15.10.2010 року, а декларація про прийняття об`єкта до експлуатації ДП 14211019561 зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 19.07.2011 року, тобто до набрання чинності Порядком єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято на підставі належних документів, право власності на майно виникло і зареєстроване за ОСОБА_1 законно. ТОВ «ДРИММ» є добросовісним набувачем нерухомого майна - автозаправної станції загальною площею 3,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101. На момент укладення іпотечного договору від 25.10.2019 року ОСОБА_1 мав право на відчуження зазначеного майна.

На підставі наведених обставин позивач за зустрічним позовом - ТОВ «ДРИММ» просив суд визнати дійсним іпотечний договір, укладений 25.10.2019 року між ТОВ «ДРИММ» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем, який був посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Деллаловим А.О. та зареєстрований в реєстрі за № 402; визнати ТОВ «ДРИММ» добросовісним набувачем об`єкту нерухомого майна - автозаправної станції загальною площею 3,3 кв.м., опис: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г під Б - резервуар, літ. Д - навіс, літ. Е під Д - колонка, літ. Д під Ж - резервуар, літ. И - вбиральня, літ. К - навіс, літ. Л під К - колонка, літ. М під К - колонка, І - мостіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101; стягнути з відповідача за зустрічним позовом - Дніпровської міської ради на користь ТОВ «ДРИММ» судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРИММ», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання іпотечного договору недійсним, припинення права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРИММ» до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання іпотечного договору дійсним, визнання добросовісним набувачем задоволено частково.

Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРИММ» добросовісним набувачем об`єкту нерухомого майна - автозаправної станції загальною площею 3,3 кв.м., опис: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г під Б - резервуар, літ. Д - навіс, літ. Е під Д - колонка, літ. Д під Ж - резервуар, літ. И - вбиральня, літ. К - навіс, літ. Л під К - колонка, літ. М під К - колонка, І - мостіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101.

Стягнуто рівними частками з Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРИММ» судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Дніпровської міської ради та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано відсутність декларації про готовність спірного об`єкта до експлуатації, як в реєстрі декларацій, так і в архіві інспекції ДАБК у Дніпропетровській області. При цьому апелянт зауважив, що до набрання чинності Наказом № 92 діяв Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою КМУ № 923 від 08.10.2008 року, відповідно до якого прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, отже, спірне нерухоме майно є об`єктом самочинного будівництва.

Судом, на думку апелянта, залишено поза увагою, що спірна земельна ділянка ОСОБА_1 та будь-якій іншій особі не надавалася під будівництво, право власності чи користування на неї також не надавалось. Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташовано самочинно побудоване нерухоме майно, належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності.

З урахуванням наведених обставин апелянт зазначив про те, що ОСОБА_1 не набуто право власності на об`єкт нерухомого майна у встановленому законом порядку. Тобто, на підставі не існуючих дозволу на виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, було зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомого майна, щодо якого в подальшому останнім здійснено розпорядження шляхом укладення договору іпотеки на користь ТОВ «ДРИММ» без відповідних правових підстав.

Серед іншого апелянт зауважив про те, що право органу місцевого самоврядування звільнити земельну ділянку від самочинно забудованих будівель з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачами права власності на ці будівлі становить пропорційне втручання у право власності ТОВ «ДРИММ» з дотриманням рівноваги між інтересами держави та інтересами особи, яка зазнала такого втручання.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року цивільну справу № 205/3234/20 витребувано з суду першої інстанції.

02 лютого 2023 року справа надійшла до апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради було залишено без руху для усунення недоліків.

20 лютого 2023 року апелянтом усунуто недоліки в апеляційній скарзі шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано сторонам строк для надання відзиву на неї.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження сторонами отримано 22 та 24 лютого 2023 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року справу призначено до розгляду.

Судові повістки сторони отримали електронною поштою 08 та 09 березня 2023 року.

07 квітня 2023 року від ТОВ «ДРИММ» надійшов відзив на апеляційну скаргу Дніпровської міської ради, в якому відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання апеляційного суду 07 червня 2023 року відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до статті 130 ЦПК України, що підтверджується довідкою Укрпошти (том № 3, а.с. 94 - 95).

В судове засідання апеляційного суду 07 червня 2023 року третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до статті 130 ЦПК України, що підтверджується довідкою Укрпошти (том № 3, а.с. 96 - 97). Заслухавши головуючого суддю, вислухавши пояснення представника Дніпровської міської ради Костюченко О.Т., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРИММ» - адвоката Яланську Ю.П., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Дніпровської міської ради задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 25.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. внесено запис про іпотеку: 33860542 та запис про обтяження: 338605569 на нерухоме майно - автозаправну станцію, загальною площею 3,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

03.12.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. внесений запис про право власності: 34529987, на вищезазначену автозаправну станцію, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1945542512101, підстава виникнення права власності: заява, серія та номер: 466, виданий: 30.11.2019 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А.О.; договір іпотеки, серія та номер: 402, виданий 25.10.2019 року, видавник: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А.О., власник: ТОВ «ДРИММ».

25.10.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ДРИММ» укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О., зареєстрований в реєстрі за № 402.

Згідно умов вищезазначеного договору іпотеки в рахунок виконання зобов`язань по договору позики від 23.10.2019 року, ОСОБА_1 передав в іпотеку ТОВ «ДРИММ» нерухоме майно - автозаправну станцію, загальною площею 3,3 кв.м., опис: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - колонка, літ. Г під Б - резервуар, літ. Д - навіс, літ. Е під Д - колонка, літ. Д під Ж - резервуар, літ. И - вбиральня, літ. К - навіс, літ. Л під К - колонка, літ. М під К - колонка, І - мостіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на вказаний об`єкт зареєстровано за ТОВ «ДРИММ» 03.12.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О. на підставі договору іпотеки від 25.10.2019, серія та номер 402, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.О.

ТОВ «ДРИММ» здійснює права власника вказаного нерухомого майна.

На підставі інформації з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області на запит від 25.02.2020 року Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради, відсутня інформація з приводу видачі дозволу на виконання будівельних робіт № 307/2010-04 від 15.10.2010 року та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14211018561.

У відповіді Департаменту по роботі з активами від 11.03.2020 року № 4/11-1195 зазначено, що за наявною станом на 25.02.2020 року інформацією за результатами пошуку за адресою земельної ділянки у Системі не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 був отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт № 546-1/2010-04 від 15.10.2010 року: будівництво автозаправної станції по АДРЕСА_1 відповідно до проектної документації з терміном дії до 15.10.2010 року.

19.07.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Доводи апеляційної скарги Дніпровської міської ради про те, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, є безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається із частини 1 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається із частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обгрунтованість рішення у цивільній справі.

Саме вказаним вимогам відповідає рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року.

Доводи апеляційної скарги Дніпровської міської ради про те, що до вступу у законну силу Наказу № 92 існував інший порядок ведення та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації, відповідно до якого прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та відповідно датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією сертифіката відповідності, отже, спірне нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 є об`єктом самочинного будівництва, а вказаного вище судом першої інстанції не було досліджено, є безпідставними, виходячи з наступного.

Станом на дату введення в експлуатацію об?єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 19.07.2011 року діяв Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, п. 3 якого передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (СС1), та об?єктів, будівництво яких здійсновалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контроло на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об?єкта до експлуатації (далі - декларація).

Постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів» втратила чинність саме на підставі тієї ж самої постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, про що зазначено у доданої до неї Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність.

Дозвільна документація для будівництва автозаправної станціїза адресою: АДРЕСА_1 (дозвіл на виконання будівельних робіт № 546-1/2010-04 від 15.10.2010 року та декларація про готовність об?єкта до експлуатації № ДП 14211016581 від 19.07.2011 року) була видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровськійобласті до набрання чинності вказаним порядком.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на час видачі дозволу про готовність об?єкту до експлуатації ДП14211019561 19.07.2011 року Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об?єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів ще не існувало.

ОСОБА_1 був отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт № 546-1/2010-04 від 15.10.2010 року: будівництво автозаправної станції по АДРЕСА_1 відповідно до проектної документації з терміном дії до 15.10.2010 року.

19.07.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровські області зареєстрована декларація про готовність об`єктадо експлуатації.

Споруди (об`екти), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1945542512101), були збудовані ще у 2011 році, є нерухомим майном, що підтверджується Технічним паспортом по інвентарній справі № 42313 від 30.04.2013р., виготовленим ТОВ «Концепт К» на споруди (об?єкти), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1945542512101.

Документ, що підтверджує присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об?єктам будівництва та об?єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта.

Що стосується листа ДАБІ у Дніпропетровській області від 20.03.2020 № 1004-1.14/743, на який посилається позивач в апеляційній скарзі, він вказує тільки на відсутність інформації щодо реєстрації декларації про готовність об?єкта до експлуатації та видачу дозволу на виконання будівельних робіт, але в жодному разі не на відсутність такої декларації і дозволу та їх реєстрації.

Окрім того, реєстрація декларацій про готовність об?єктів до експлуатації - це обов?язок державних органів, а саме станом на липень 2011 року - обов?язок Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, печатка якої міститься на декларації про готовність об?єкта до експлуатації № ДП14211019561 від 19.07.2011 року.

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, у редакції станом на дату 18.06.2011 року (надалі - «Порядок»), «2. Прийняття в експлуатацію об?єктів, шо належать до І - III категорії складності, та об?єктів, будівниитво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об?єкта до експлуатації (далі - декларація)».

Згідно до п. 17 Порядку, «Реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об?єкта.

Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об?єкта на безоплатній основі».

Відповідно до п. 18 Порядку, «... Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.».

Тобто єдиним документом, що надається замовнику на підтвердження реєстрації декларації про готовність об?єкта до експлуатації, є сама декларація з відміткою про її реєстрацію, проставленою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

При цьому ані сам замовник будівництва ( ОСОБА_1 ,), ані наступний власник нерухомого майна (ТОВ «ДРИММ») не мали ані права, ані жодної можливості внести інформацію про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та про реєстрацію вказаної декларації до відповідних реєстрів і передати її в архів, оскільки це обов?язки державних органів.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,

1. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об?єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, перемішення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

2. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

3. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані. ... ».

В даному випадку, право на вищезгадану автозаправну станцію було зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Деллаловим А.О.; номер запису про право власності 33842399; реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1945542512101, що підтверджується наданою Позивачем Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка № 207032413 від 16.04.2020р. міститься в матеріалах справи).

Тобто на момент укладання Іпотечного договору нерухоме майно: автозаправна станція, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належала Іпотекодавцю ОСОБА_1 на праві приватної власності, і він мав повне право розпоряджатися ним.

Підставою для державної реєстрації вказаного права власності за ОСОБА_1 була декларація про готовність об?єкта до експлуатації № ДП14211016581, видана 19.07.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, та Дозвіл на виконання будівельних робіт № 546-1/2010-04, виданий 15.10.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, а підставою для внесення запису про право власності ОСОБА_1 - Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) приватного нотаріуса Деллалова А.О. ДМНО.

Оскільки органом державної влади було видано ОСОБА_1 дозвіл на виконання будівельних робіт, а згодом - надано ОСОБА_1 як замовнику декларацію про готовність об?єкта до експлуатації з відміткою про її реєстрацію, проставленою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, відсутні були жодні перешкоди для державної реєстрації за ним ОСОБА_1 права власності на вказаний об?єкт нерухомості приватним нотаріусом ДМНО Деллаловим А.О., що діяв як державний реєстратор.

Таким чином, Дніпровський апеляційний суд вважає, що рішення про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , було прийнято на підставі належних документів, право власності на вказане нерухоме майно виникло і було зареєстровано за ОСОБА_1 законно.

В позовній заяві Дніпровська міська рада не посилається на ст. 346 ЦК України -підстави припинення права власності.

Як вбачається із частини 1 статті 346 ЦК України, право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викуп пам`яток культурної спадщини; примусове відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника; визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Дніпровською міською радою в позовній заяві не зазначені підстави, передбачені законом, за наявності яких має бути припинено право власності на об`єкт нерухомого майна - автозаправну станцію, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та такі обставини не встановлені судом під час судового розгляду.

Дніпровський апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки передбачені законом (ст. 346 ЦК України) підстави для припинення права власності в даній справі не встановлені, підстави для задоволення вимоги позову Дніпровської міської ради про припинення права власності відсутні і за ст. 377 ЦК України.

Заявлені вимоги про визнання договору іпотеки недійсним не є ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки наслідком встановлення судом недійсності правочинів є реституція.

Доводи апеляційної скарги Дніпровської міської ради про те, що право органу місцевого самоврядування, який діє в інтересах територіальної громади звільнити земельну ділянку від самочинно збудованих будівель з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачами права власності на ці будівлі становить пропорційне втручання у право власності ТОВ «ДРИММ» з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання, є безпідставними, виходячи з наступного.

Зобов?язання ТОВ «ДРИММ» повернути земельну ділянку Дніпровській міській раді означає знесення належного підприємству на праві власності майна, що є порушенням його права власності, гарантованого статтею 41 Конституий України.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенийї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьомувсвоїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обгрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-92цc13.

В дані справі відсутній суспільний інтерес, який би виправдовував як заходи позбавлення права власності ТОВ «ДРИММ», так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Доводи апеляційної скарги Дніпровської міської ради про те, що предметом спору у цій справі є об?єкт самочинного будівництва, а тому ефективним способом захисту порушених прав Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про знесення такого будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України, спростовуються правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі №278/3367/19 (провадження N61-13586c620).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем має бути обраний інший спосіб захисту, оскільки засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірланді» Європейський судз прав людини зазначив, що поняття «ефективній засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Вказане вище співпадає з висновами Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 серпия 2018 року у справі № 925/1265/16.

Посилання Дніпровської міської ради в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.03.2021 року у справі № 200/2192/18; у справі від 27 жовтня 2021 року № 202/7377/16-ц, від 24 березня 2021 року у справі № 200/2192/18 та від 22 лютого 2022 року у справі № 203/5561/16 є безпідставними, оскільки у вказаних постановах інші обставини справи.

Інші доводи апеляційної скарги Дніпровської міської ради зводяться до переоцінки доказів, які були предметом дослідження судом першої інстанції і не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обгрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради і часткового задоволення зустрічних позовних вимог.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року і задоволення апеляційної скарги Дніпровської міської ради немає.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

О.В.Халаджи

Повний текст судового рішення складений 12 червня 2023 року

Суддя: О.Д.Канурна