Постанова

від 09.06.2023 по справі 910/713/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2023 р. Справа № 910/713/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Рембуд-М"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 (повний текст рішення складено 27.06.2022) (суддя Баранов Д.О.)

у справі № 910/713/22 Господарського суду міста Києва

за позовом Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської"

до Приватного підприємства "Рембуд-М"

про стягнення 100 864,04 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Завод залізобетонних Конструкцій імені Світлани Ковальської" (далі - АТ "Завод залізобетонних Конструкцій імені Світлани Ковальської", Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Рембуд-М" (далі - ПП "Рембуд-М", Підприємство, відповідач) 100 864,04 грн, з яких: 81 000,00 грн - сума основного боргу, 9 114,16 грн - пеня, 5 858,63 грн - 10 процентів річних, 4 891,25 грн - інфляційні втрати.

2. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної оплати поставленого йому позивачем товару за договором поставки № 2020/05/054 бетону, будівельних розчинів та залізобетонних виробів від 19.05.2020.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/713/22 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь відповідача заборгованість у сумі 81 000,00 грн, пеню в сумі 9 114,16 грн, 10 процентів річних в сумі 5 858,63 грн, інфляційні втрати в сумі 4 891,25 грн та судовий збір у сумі 2 481,00 грн.

4. Рішення суду обґрунтовано тим, що поставка позивачем обумовленого у договорі товару підтверджена наявними у справі видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені відтисками печаток товариств без будь яких зауважень до кількості, якості та ціни товару. Оскільки відповідач не надав доказів здійснення повної оплати поставленого йому товару, суд дійшов висновку про порушення відповідачем умов договору поставки та положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

5. Встановивши обставину порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, суд першої інстанції, врахувавши умови п. 5.2 договору поставки, ст.ст. 611, 612, 625 ЦК України, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 232 ГК України та здійснивши перерахунок, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню 9 114,16 грн пені, 5 858, 63 грн 10 процентів річних та 4 891,25 грн інфляційних втрат, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погодившись із вказаним рішенням, ПП "Рембуд-М" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/713/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

7. Скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд припустився порушення норм процесуального права, оскільки не врахував, що:

- позивач, у порушення приписів п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у позовній заяві не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналів документів, копії яких він надав суду;

- у порушення вимог ч. 2 ст. 91 ГПК України, позивач подав належним чином не засвідчені докази;

- позивач порушив вимоги ч. 9 ст. 80 ГПК України, оскільки з опису вкладень не вбачається, які саме документи він надіслав відповідачу.

8. Також суд першої інстанції, на думку відповідача, не звернув увагу на те, що деякі копії документів не містять обов`язкових реквізитів, зокрема, печатку Товариства, містять підпис не директора позивача, а різних "провідних фахівців відділу обслуговування клієнтів", повноваження на підписання яких відсутні в матеріалах справи, та взагалі не підтверджено їх відношення до Товариства.

9. Також, відповідач вважає, що суд першої інстанції, стягнувши з нього пеню в сумі 9 114,16 грн, не врахував приписів ч. 6 ст. 232 ГК України стосовно припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Зокрема, відповідач зазначив, що умовами договору поставки не передбачено інший строк (тобто строк не збільшено і не зменшено), також не було визначено дію або подію, настання якої передбачає припинення нарахування штрафних санкцій.

10. Крім, іншого ПП "Рембуд-М" вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 533 ЦК України і не зменшив розмір нарахованих штрафних санкцій.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

11. 23.09.2022 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2022 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/713/22; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

13. 12.10.2022 на виконання вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/713/22.

14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 апеляційну скаргу ПП "Рембуд-М" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/713/22 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 задоволено клопотання ПП "Рембуд-М"; поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/713/22; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/713/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

16. У зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

17. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 для розгляду справи № 910/713/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Попікова О.В., Ходаківська І.П.

18. У зв`язку з тим, що суддю Попікову О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), 11.01.2023 обрано XIX позачерговим З`їздом суддів України членом ВРП, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

19. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 для розгляду справи № 910/713/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Корсак В.А.

20. Ухвалою від 17.01.2023 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Ходаківська І.П., Корсак В.А. прийняв до свого провадження апеляційну скаргу ПП "Рембуд-М" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/713/22; постановив розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

21. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, зазначена апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

22. У відзиві на апеляційну скаргу АТ "Завод залізобетонних Конструкцій імені Світлани Ковальської" з доводами та висновками відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, не погоджується, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

23. 19.05.2020 АТ "Завод залізобетонних Конструкцій імені Світлани Ковальської", як постачальник, і ПП "Рембуд-М", як покупець, уклали договір поставки № 2020/05/054 бетону, будівельних розчинів та залізобетонних виробів (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцю на умовах цього договору, а покупець зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити товарний бетон, будівельні розчини та залізобетонні вироби, які надалі іменуються "товар", в асортименті та за цінами, визначеними сторонами у видаткових накладних.

24. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що товар поставляється покупцю партіями на підставі погоджених постачальником заявок покупця, які направляються постачальнику

- для товарного бетону та будівельних розчинів - по телефону або на електронну пошту, які зазначені в розділі 10 цього договору, не пізніше ніж за 1 добу до початку поставки;

- для залізобетонних виробів - на електронну пошту, яка зазначена в розділі 10 цього Договору, не пізніше ніж за 1 добу до початку поставки.

25. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) днів з дати поставки товару. Але незалежно від строку оплати, покупець повинен повністю сплатити поставлений товар до закінчення строку дії Договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 4.3 Договору).

26. У період з 23.05.2020 по 26.02.2021 позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 1 615 846,31 грн, за видатковими накладними (які підписані сторонами):

- від 25.01.2021 № 24094/02161 на суму 35 722,96 грн;

- від 28.01.2021 № 24094/02769 на суму 8 293,19 грн;

- від 29.01.2021 № 24094/03160 на суму 8 293,19 грн;

- від 30.01.2021 № 24094/03230 на суму 7 267,07 грн;

- від 05.02.2021 № 24094/03676 на суму 26 029,15 грн;

- від 09.02.2021 № 24094/04422 на суму 4 471,08 грн;

- від 24.02.2021 № 24094/05801 на суму 11 047,38 грн;

- від 26.02.2021 № 24094/06407 на суму 3 597,08 грн.

27. Відповідач сплатив позивачу згідно з платіжним дорученням від 02.06.2021 № 198 - 15 000,00 грн (5 020,90 грн з яких зараховані в оплату попередніх поставок), від 16.07.2021 № 220 - 5 000,00 грн, від 19.10.2021 № 364 - 5 942,00 грн, від 22.11.2021 № 385 - 3 000,00 грн.

28. Зважаючи на те, що відповідач здійснив лише часткову оплату товару, утворилась заборгованість у розмірі 81 000,00 грн.

29. Відповідно до п. 5.2 Договору в разі невчасного внесення покупцем належної плати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим Договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 ЦК України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.

30. Зважаючи на те, що відповідач порушив виконання грошового зобов`язання позивач вважає, що відповідач на підставі п. 5.2 Договору та ст. 625 ЦК України має сплатити йому також 9 114,16 грн пені, 5 858,63 грн 10 процентів річних та 4 891,25 грн інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

31. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

32. Правовідносини сторін, як правильно зазначив суд першої інстанції, виникли на підставі договору поставки.

33. Частиною сьомою статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

34. Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

35. Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

36. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

37. Частинами першою, другою статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

38. Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

39. Поставка товару позивачем відповідачу відбулася, що підтверджено переліченими вище видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені відтисками печаток товариств без будь-яких зауважень до кількості, якості та ціни товару.

40. З урахуванням положень ст.ст. 76-78 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що зазначені накладні є належними, допустимими та достовірними доказами при вирішенні цього спору, адже, вони підтверджують факт виконання умов Договору з боку позивача та, відповідно, факт виникнення у відповідача зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

41. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

42. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

43. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач в апеляційній скарзі посилається на неналежність доказів позивача, копії яких належним чином не засвідчені, деякі не містять печатки підприємства, а деякі підписані, начебто, неуповноваженими посадовими особами Товариства. Отже, апелянт свої заперечення стосовно законності стягнення з нього заборгованості за договором поставки обґрунтовує тим, що позивач надав неналежні докази, і не наводить при цьому жодних доводів стосовно відсутності у нього обов`язку сплачувати вартість товару, про поставку якого стверджує позивач.

44. Також, ПП "Рембуд-М" не надає будь-яких доказів на спростування доводів позивача, а, натомість, наводить доводи про те, що стягнуті з нього штрафні санкції є неспівмірними з сумою заборгованості, і просить апеляційний суд застосувати до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 533 ЦК України, зменшивши розмір нарахованих штрафних санкцій. Такі дії відповідача є суперечливими, тому суд апеляційної інстанції відхиляє його апеляційні доводи про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, керувався неналежними доказами, чим порушив норми процесуального права, оскільки докази, надані позивачем, є більш вірогідними.

45. Доказів, які б свідчили про повне здійснення відповідачем оплати товару протягом 14 днів, як це передбачено п. 4.3 Договору, в матеріалах справи не міститься.

46. Частинами першою, другою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

47. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

48. Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

49. Так, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

50. Частиною першою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини, відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України, доводить особа, яка порушила зобов`язання.

51. Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати поставленого товару та, відповідно, не надав суду доказів здійснення повної його оплати, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач порушив умови Договору та положення ст.ст. 525, 526 ЦК України і ст. 193 ГК України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені, 10 % річних та інфляційних втрат.

52. Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

53. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

54. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

55. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

56. Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що в разі невчасного внесення покупцем належної плати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми.

57. Відповідно до ч.ч. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

58. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

59. Отже, п. 5.2 Договору не суперечить вимогам чинного законодавства.

60. У силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

61. Другим реченням п. 5.2 Договору сторони погодили, що нарахування пені за цим Договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Тобто, погодивши зазначений пункт Договору, його сторони скасували присічність даного строку для правовідносин, які склались між ними на підставі договору поставки № 2020/05/054 від 19.05.2020.

62. Зважаючи на те, що ч. 6 ст. 232 ГК України сторонам надано право встановлювати інший строк припинення нарахування штрафних санкцій, доводи відповідача про незастосування судом першої інстанції положень ч. 6 ст. 232 ГК України є безпідставними.

63. Також, у п. 5.2 Договору сторони скористались своїм правом на зміну розміру річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема, встановивши їх у розмірі 10 %, що відповідає приписам ст. 626 ЦК України.

64. Таким чином, суд першої інстанції, перевіривши розрахунки позивача, дійшов правильного висновку про те, що стягненню з відповідача підлягають 9 114,16 грн пені, 5 858,63 грн 10 % річних та 4 891,25 грн інфляційних втрат, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

65. Всупереч доводам відповідача апеляційний господарський суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України.

66. Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

67. Зі змісту наведеної норми вбачається право суду зменшити розмір лише неустойки, тоді як відсотки річних та інфляційні втрати, встановлені ст. 625 ЦК України, носять компенсаційний характер.

68. Тобто у випадку цієї справи неустойкою, у розумінні ст. 549 ЦК України, є лише пеня.

69. Також зі змісту ч. 3 ст. 551 ЦК України вбачається, що зменшеним розмір неустойки може бути у випадку, коли його розмір значно перевищує розмір збитків.

70. Зважаючи на те, що розмір основної заборгованості складає 81 000,00 грн, а розмір пені, нарахованої відповідачу за порушення грошового зобов`язання, складає 9 114,16 грн, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України.

71. Посилання відповідача на скрутне фінансове становище через введення карантинних заходів на території України, а потім воєнного стану, суд відхиляє як підставу для застосування наведеної вище норми, оскільки замовлення, поставка та отримання товару за Договором відбулися під час дії карантинних обмежень, а не до них, а строк виконання спірних грошових зобов`язань сплив майже за рік до введення воєнного стану.

72. Зважаючи на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення оплати за отриманий товар, внаслідок чого позов підлягає задоволенню та, відповідно, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість у сумі 81 000,00 грн, пеня в сумі 9 114,16 грн, 10 % річних у сумі 5 858,63 грн та інфляційні втрати в сумі 4 891,25 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

73. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

74. Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

75. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/713/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

76. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Приватного підприємства "Рембуд-М" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/713/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 у справі № 910/713/22.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

В.А. Корсак