Рішення

від 06.06.2023 по справі 909/227/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/227/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Попович Л.І., у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради, вул.Грушевського, буд.21, м.Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Карпати" вул. Шевченка, буд. 5, с. Підлужжя , Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77442

про розірвання договору оренди земельної ділянки

за участю:

від позивача : Буджак В.М. - виписка

від відповідача : Манченко О.В. - адвокат

ВСТАНОВИВ

Івано-Франківська міська рада звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Карпати" про розірвання договору оренди. Позивач зазначає, що сторони договору оренди землі у пункті 40 передбачили можливість розірвання договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а ПСП "Карпати" відмовляється у добровільному порядку виконати вимоги нового власника.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 11.04.2023

05.04.2023 через канцелярію суду Приватним сільськогосподарським підприємством "Карпати" подано відзив (вхідний №5314) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

19.04.2023 до суду поступила відповідь на відзив. (вх.5948/23).

Івано-Франківська міська рада надало клопотання про приєднання доказів у справі (вх. 6268/23 від 24.04.2023), а саме копію листа ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 19.04.2023 № 4996/5/09-19-04-01-05, Акт обстеження земельної ділянки (№46 від 13.04.2023 року на З аркушах); фотофіксація обстеження земельної ділянки від 13.04.2023 року на 10 аркушах; відеофіксація обстеження земельної ділянки від 13.04.2023 року та фото фіксація від 13.04.2023 року та від 03.02.2023 року на 1 БУВ-К -диску; фотофіксація обстеження земельної ділянки від 03.02.2023 року на 3 аркушах.

Приватним сільськогосподарським підприємством "Карпати" подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що позивачем не дотримано встановлений судом 7 денний строк для подання відзиву на позов.

У судовому засіданні 02.05.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.06.2023.

Представник позивача просить суд розірвати договір оренди з посиланням на п. 40 Договору від 21.09.2006року, у судовому засіданні щодо наявності заборгованості по орендній платі вимоги не підтримав.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

21 вересня 2006 року між Тисмєницькою районною державною адміністрацією та ПСГП «Карпати» було укладено договір оренди землі, відповідно до якою орендарю передано земельну ділянку площею 50.000га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с.Підлужжя, (урочище Заборисів, кадастровий номер 2625884200:01:004:0006) (надалі - Договір).

Умовами договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка знаходиться в с. Підлужжя, Підлузької сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 50000 га. (п.2 договору).

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити писькомо орендодавця про намір продовжити його дію . (п. 8 договору).

Пунктом 39 Договору вказано, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Пунктом 40 Договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер довідки 324567883 від 02.03.2023 року) земельна ділянка з кадастровим номером 2625884200:01:004:0006, площею 50,0000 га - перебуває у комунальній власності Івано-Франківської міської ради, 17.01.2023 року зареєстровано право оренди (номер запис) про інше речове право 49024394) ПСГП «Карпати», строком 49 р.. дата закінчення дії: 21.09.2055 року., орендодавець: Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.1 1.2022 року № 200-30 вирішено розірвати договір оренди землі укладений між Тисменицькою районною державною адміністрацією та ПСГП "Карпати" у зв"язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до Івано-Франківської міської ради (підстава: пункт 40 Договору).

ПСГП «Карпати» було надіслано лисі від 08.12.2022 року № 1574/01-І8/18в з Угодою про розірвання договору оренди та запропоновано в двадцятиденний термін, з моменту отримання, повернути Івано-Франківській міській раді підписану Угоду.

У відповідь, ПСГП «Карпати» надіслало лист, в якому повідомило про неможливість розірвання договору, оскільки призведе до збитків, знищення майна, посівів, багаторічних насаджень та припинення господарської діяльності підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Як вбачається зі статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частинами 1, 2 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Зі змісту статті 13 вказаного Закону вбачається, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тож при укладанні договору оренди землі до орендаря переходить право володіти і користуватися об`єктом власності, а право розпоряджатися зберігається за власником. Тому власник може на власний розсуд розпорядитись об`єктом і передати право власності на нього іншій особі.

Відповідно до ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

За змістом статей 30 та 31 Закону України "Про оренду землі" зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір оренди землі припиняється з підстав, наведених у частині першій статті 31 Закону України "Про оренду землі", а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 вказаного Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України "Про оренду землі", перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Однак, перехід права власності на орендовану земельну ділянку для орендодавця цієї земельної ділянки не є сам по собі безумовним правоприпиняючим юридичним фактом, а вказує на відповідну зміну обставин у договірних правовідносинах у зв`язку з таким переходом, порівняно з тими обставинами, за яких укладався договір оренди. Також зміна власника орендованої земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що цим порушується, не визнається чи оспорюється суб`єктивне цивільне право та/або законний інтерес орендодавця як сторони договору оренди.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не спричиняє автоматичного припинення спірних договірних правовідносин, а лише створює правову ситуацію, у якій виникає право вимагати судового захисту шляхом розірвання договору у сторони договору, для якої настали відповідні підстави через зміну фактичних обставин.

Тож після зміни власника земельної ділянки договір не припинив свою дію, натомість Івано-Франківська міська рада в силу вимог закону набула статусу орендодавця у триваючих правовідносинах оренди разом із належними орендодавцю за договором правами та обов`язками.

Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/418/19 від 08.09.2020.

Згідно з положеннями ст. 31 Закону України "Про оренду землі", розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Пункт 39 Договору передбачає, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно умов визначених у п.38 Договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Тобто, пункт 38 Договору вказує на те, що розірвання договору оренди землі допускається судовому порядку тільки в разі невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Отже, перехід права власності з державної до комунальної власності Івано-Франківської міської ради не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права і обов`язки за договором оренди, то зміна умов договору або його розірвання повинне здійснюватись урахуванням всіх норм законодавства щодо порядку розірвання таких договорів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії позивача направлені на розірвання договору оренди землі, за відсутності доказів порушення умов такого договору відповідачем є такими, що суперечать принципам справедливості, добросовісності, приписам Закону України "Про оренду землі".

Відповідач не має нести негативних наслідків у вигляді розірвання договору на вимогу іншої сторони лише у зв`язку з реорганізацією юридичної особи - орендодавця.

Доказів понесення негативних наслідків для позивача, у вигляді погіршення стану об`єкту оренди, порушення відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати, позивачем не надано.

З урахуванням зазначеного, оскільки в матеріалах справи відсутні докази порушення, не визнання чи оспорення суб`єктивного цивільного право та/або законного інтересу позивача як орендодавця, суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Івано-Франківської міської ради до Приватного сільськогосподарського підприємства "Карпати" про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України

Повне рішення складено 12.06.2023

Суддя Шкіндер П.А.