Рішення

від 09.06.2023 по справі 592/8811/21

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/8811/21

Провадження №2-др/592/17/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Алфьорова А.М., за участю секретаря Літовченко С.М., представника позивача ТОВ «СІТБ ПЛЮС» - адвоката Брайко Ю.В., представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Рішки Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми заяву адвокатів Коломійця Дмитра Миколайовича, Рішки Діни Сергіївни, які діють в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТБ ПЛЮС» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Адвокати звернулися до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яку мотивують тим, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.04.2023 р. у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТБ ПЛЮС» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування майнової шкоди відмовлено. У відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України просять ухвалити по справі додаткове рішення, яким стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТБ ПЛЮС» на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.

У судовому засіданні адвокат Рішка Д.С. заяву підтримала, просила задовольнити.

Адвокат Брайко Ю.В. у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала.

Суд, заслухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України чуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.04.2023 р. у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТБ ПЛЮС» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування майнової шкоди відмовлено.

Представництво відповідача ОСОБА_1 у вказаній справі здійснювали адвокати АБ «Коломійця Д.М.» - Коломієць Д.М., Рішка Д.С., що підтверджується договором про надання правової допомоги № 25/09-21 та додатковий договір № 01 від 01.09.2021 р.

На виконання вказаних договорів АБ «Коломійця Д.М.» було видано ордер адвокату Коломійцю Д.М. та адвокату Рішці Д.С.

Заявлений адвокатами Коломійцем Д.М. та Рішкою Д.С. розмір витрат на правничу допомогу у сумі 20000 грн., на думку суду є недоведеним, виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що послуги адвокатів Коломійця Д.М. та Рішки Д.С. були сплачені ОСОБА_1 , що підтверджується рахунком № 03/25/21 від 18.04.2023 р. та квитанцією № Р24А1096847490D2439 від 19.04.2023 р. на суму 8500 грн.

Будь-яких інших квитанцій, платіжних доручень з відміткою банку або інших банківських документі, касових чеків на сплату витрат за правничу допомогу відповідно до встановленого у договорі про надання правової допомоги розмірі суду не надано та адвокатами у судовому засіданні не підтверджено.

Заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. адвокатами Коломійцем Д.М. та Рішкою Д.С. не підтверджена належними доказами.

Керуючись ст. 270 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Заяву адвокатів Коломійця Дмитра Миколайовича, Рішки Діни Сергіївни, які діють в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТБ ПЛЮС» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТБ ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги у сумі 8500 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Алфьоров