Постанова

від 01.06.2023 по справі 175/2209/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4058/23 Справа № 175/2209/19 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.

суддів - Зайцевої С.А., Канурної О.Д.

за участю секретаря -Ніколиної А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Миколаївського сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (правонаступника Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області) на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Дніпровської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права на отримання земельного паю, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися з позовом до Дніпровської районної державної адміністрації, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та просили визнати за ними право на отримання земельної частки (паю) в розмірі 6,68 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Дзержинець» Дніпропетровського району, у тому числі земель резервного фонду (запасу), розпорядником яких є ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначили, що список громадян на передачу земельних ділянок у розмірі частки (паю) та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю на території Дніпропетровської районної ради згідно Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 05 червня 2002 року № 347-р складається з 421 осіб, позивачів у зазначений список помилково не включено за наявності у них права на пай у зв`язку з членством у КСП «Дзержинець».

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання права на отримання земельного паю.

Визнано за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , ОСОБА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , право на отримання земельної частки (паю) в розмірі 6,68 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Дзержинець» Дніпровського району Дніпропетровської області, у тому числі земель резервного фонду (запасу).

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Дніпровської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на отримання земельного паю - відмовлено.

Стягнуто з Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнуто з Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнуто з Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнуто з Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнуто з Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнуто з Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнуто з Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнуто з Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_8 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнуто з Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_9 судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Західна окружна прокуратура міста Дніпра в інтересах держави в особі Миколаївського сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (правонаступника Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги прокуратура зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачами не надано доказів отримання ними сертифікатів на право на земельний пай, довідка про членство позивачів у КСП є неналежним доказом. Також прокуратура посилається на відсутність доказів прийняття спадщини правонаступником після позивача ОСОБА_10 , що свідчить про безпідставність залучення її до участі у справі, а також зазначила про пропуск позивачами строку позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу Дніпровська РДА просить ухвалити судове рішення відповідно до вимог закону, а у відзиві позивачів, серед іншого, зазначено про відсутність повноважень у Західної окружної прокуратури міста Дніпра на оскарження даного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в частині вимог до нього.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів просить закрити провадження у справі як помилково відкрите з тих підстав, що керівник Західної окружної прокуратури м.Дніпра не мав права підписувати апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради, оскільки у нього відсутні повноваження відповідно до територіальної юрисдикції підпорядкованої прокуратури.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року клопотання представника позивачів про закриття апеляційного провадження задоволено, провадження у справі закрито.

Постановою Верхового Суду від 22 лютого 2023 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Встановлено, що на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 18 січня 1996 року №5/1 (том 1 а.с.41) було зареєстроване колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Дзержинець» Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 27 травня 1997 року №390/1 (том 1 а.с.42) було надано дозвіл на виготовлення сертифікатів на право на земельний пай чотириста п`ятдесяти членам колективного сільськогосподарського підприємства «Дзержинець» Дніпропетровського району, та затверджено розмір земельного паю площею 6,68 га в умовних кадастрових гектарах, та вартість земельного паю в сумі 25464 грн.

Відповідно до п.3 протоколу загальних зборів членів КСП «Дзержинець» від 06 лютого 1997 року №1 (том 1 а.с.43-53) у список на отримання земельного паю включено постійних працівників КСП «Дзержинець», які відпрацювали в господарстві не менше двох років та які працювали на той час, а також пенсіонерів господарства, які в господарстві відпрацювали не менше п`яти років. А пунктом 2 протоколу загальних зборів членів КСП «Дзержинець» від 18 квітня 1997 року №2 (том 1 а.с.54-57) було затверджено список осіб, які мають право на отримання земельного паю в КСП «Дзержинець» в кількості 422 осіб.

Так, відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 05 червня 2002 року №347-р (том 1 а.с.58) вирішено передати власникам сертифікатів колишнього КСП «Дзержинець» на землях Дніпропетровського району згідно додатку (421 особи) земельні ділянки в натурі (на місцевості) виготовити та видати їм державні акти на право приватної власності на земельну частку (пай); зобов`язано громадян використовувати земельні ділянки відповідно до вимог законодавства з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та при одержанні державних актів на земельні ділянки повернути сертифікати на земельні ділянки в райдержадміністрацію, що підтверджується архівною копією №Л-163/07/02-18 від 07 травня 2018 року вищевказаного розпорядження ( том1, а.с.58).

Згідно з довідками, виданими ДП «Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», в списках, які знаходяться в науково-технічній документації по роздержавленню земель і виготовленню державних актів на право колективної власності і постійного користування землею КСП «Дзержинець» Дніпропетровського району значаться: ОСОБА_10 за №64 на стор. 32 (том 1 а.с.66); ОСОБА_8 за №164 на стор. 35 (том 1 а.с.65); ОСОБА_7 за №3 на стор. 30 (том 1 а.с.64); ОСОБА_5 за №711 на стор. 49 (том 1 а.с.62); ОСОБА_4 за №731 на стор. 50 (том 1 а.с.61); ОСОБА_3 за №369 на стор. 40 (том 1 а.с.60); ОСОБА_11 за №45 на стор. 32 (том 1 а.с.59); ОСОБА_6 за №295 на стор. 38 (том 1 а.с.63), що також підтверджується наданим Державним підприємством «Дніпровським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» (вих.01-07/740 від 02.12.2019 року) повним Списком громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Дзержинець» Дніпропетровського району Дніпропетровської області який складається з 778 осіб (том №1 168-189).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданому 19 вересня 2000 року державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Кобрусевою Л.В., ОСОБА_1 успадкувала спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Дзержинець» розміром 6,68 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала спадкодавцю як члену колективного сільськогосподарського підприємства «Дзержинець» на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДП №0204052 виданого Дніпропетровською районною державною адміністрацією 05 червня 1997 року відповідно до її рішення від 27 травня 1997 року за №390/1 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 05 червня 1997 року (том 1 а.с.67). Як вбачається з Списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Дзержинець» Дніпропетровського району Дніпропетровської області (том №1 168-189), ОСОБА_1 значиться в списках під порядковим номером №72, а її чоловік ОСОБА_12 значиться за №71.

Встановлено, що в розпорядженні голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 05 червня 2002 року № 347-р ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 та ОСОБА_1 не значаться і право на земельну частку (пай) як члени КСП «Дзержинець», передбачене п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року №720/95, не отримували. ОСОБА_1 значиться в Списку громадян на передачу земельних ділянок у розмірі частки (паю) та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю на території Дніпропетровської районної ради, який є додатком до вищевказаного Розпорядження, за №351 (том 1 зворотній бік а.с.58). Право на отримання земельної частки (пай), ОСОБА_1 отримала на підставі сертифіката №204052 виданого на ім`я чоловіка ОСОБА_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом прийняття спадщини після смерті чоловіка.

Список громадян на передачу земельних ділянок у розмірі частки (паю) та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю на території Дніпропетровської районної ради згідно Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 05 червня 2002 року № 347-р складається з 421 осіб, в той час коли Розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 27 травня 1997 року №390/1 було надано дозвіл на виготовлення сертифікатів на право на земельний пай 450 членам колективного сільськогосподарського підприємства «Дзержинець» Дніпропетровського району.

Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду з наступних підстав.

Згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірне, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 9 ст. 5 ЗК України, кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому ч. 6, 7 ст. 6 цього Кодексу.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року №2498-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2019 року, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Отже, на час вирішення спору належним суб`єктом, який наділений правом розпорядження землями сільськогосподарського призначення, розташованими на території громади є Степова сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового), або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Громадянам, зазначеним в абз. 5 ч. 1 цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 2 Закону України від 05 червня 2003 року «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 24 Постанови від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Пунктом 17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з абзацом першим пункту 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України вважається правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, - таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом.

Наведені норми права дають підстави для висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин у земельному законодавстві не визначалися будь-які строки для звернення за отриманням сертифіката на право на земельну частку (пай) і для виділення земельної ділянки в натурі.

А тому колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з доводом апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не застосував строків давності, оскільки заяв про застосування строків позовної давності до суду не надходило, а у зв`язку з вищенаведеним строки позовної давності у даній справі не сплинули.

Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки є всі підстави для визнання за позивачами права на земельну частку (пай).

На підставі зібраних у справі доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , правонаступником якої є ОСОБА_9 , були членами сільськогосподарського підприємства, і були включені у список осіб на отримання земельної частки (паю), однак при паюванні земель сільськогосподарського підприємства земельні ділянки (паї) не отримали.

Правовою підставою для визначення прав позивачів на земельні частки (паї), тобто необхідною умовою для отримання кожним з позивачів земельної частки (паю) є членство в колективному підприємстві та внесення до зазначеного вище списку осіб, які були членами колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, наявність у підприємства Державного акту на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до вказаного акту.

Як вбачається із матеріалів справи всі три умови за яких особою набувається право на земельну ділянку (пай) були встановлені, а саме- це перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання цим підприємством державного акту на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акту.

В матеріалах справи наявні докази, які суд першої інстанції визнав належними та допустимими, з чим погоджується і колегія суддів, переглядаючи справу в апеляційному порядку, а саме, це відомості зі описків осіб на отримання земельної частки КСП «Дзержинець» Дніпровського району (т.1,а.с.58-67), розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 18 січня 1996 року №5/1 (том 1 а.с.41) на підставі якого було зареєстроване колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Дзержинець» Дніпропетровського району Дніпропетровської області, розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 27 травня 1997 року №390/1 (том 1 а.с.42) про надання дозвілу на виготовлення сертифікатів на право на земельний пай чотириста п`ятдесяти членам колективного сільськогосподарського підприємства «Дзержинець» Дніпропетровського району, та затверджено розмір земельного паю площею 6,68 га в умовних кадастрових гектарах, та вартість земельного паю в сумі 25464 грн., протокол загальних зборів членів КСП «Дзержинець» від 06 лютого 1997 року №1 (том 1 а.с.43-53), яким затверджено список на отримання земельного паю, та включено постійних працівників КСП «Дзержинець», протокол загальних зборів членів КСП «Дзержинець» від 18 квітня 1997 року №2 (том 1 а.с.54-57), яким було затверджено список осіб, які мають право на отримання земельного паю в КСП «Дзержинець» в кількості 422 осіб.

Зазначені документи і інформація, а саме: копія державного акту на право колективної власності на землю КСП «Дзержинець» та списки осіб, які мають право на земельний пай в Дніпропетровській районній державній адміністрації та ГУ ДЗК в Дніпропетровській області відсутні у зв`язку з тим, що їх було вилучено 18.03.2003 року оперуповноваженим ВДСБЕЗ Дніпропетровського РВ УМВС Шевченком Р.А.

Достовірність витребуваних із ДП «Дніпровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», який розробляв і до теперішнього часу зберігає науково-технічну документацію по роздержавленню земель і виготовленню державних актів на право колективної власності і постійного користування землею, у тому числі і КСП «Дзержинець» Дніпропетровського району, на вимогу суду першої інстанції доказів, відповідачами під сумнів не ставилось, таким чином твердження прокурора про неналежність вказаних доказів є безпідставними та необґрунтованими.

При таких обставинах апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Миколаївського сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (правонаступника Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області) - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: С.А. Зайцева

О.Д. Канурна