Ухвала

від 25.05.2023 по справі 2-213/2010

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-213/2010

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі

головуючого-судді Митюк О.В.,

секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» Форінт» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитних договорах,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ТОВ «Форінт» звернулося до суду з заявою, у якій просив видати дублікат виконавчого листа у справі №2-213/2010 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором для пред"явлення до виконання та визнати причини пропуску строку пред"явлення виконавчого листа до виконання поважними , поновити пропущений строк для пред"явлення до виконання виконавчого листа №2-213/2010 (4) від 22.07.2020 року на підставі рішення Ружинського районного суду Житомирської області про стягнення з в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заборгованість за кредитними договорами в сумі 1553075 грн. (Один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі сімдесят п`ять гривень 00 коп).

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 14.06.2020 року по справі №2-213/2010 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заборгованість за кредитними договорами в сумі 1553075 грн. (Один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі сімдесят п`ять гривень 00 коп).

Після набрання рішенням суду законної сили, Ружинським районним судом Житомирської області видано виконавчі листи на примусове виконання рішення у справі № 2- 213 /2010.

15.12.2014 року Ружинським РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області на підставі виконавчого листа № 2-213/2010(4) від 22.07.2010 року, було відкрито виконавче провадження № 45810815. щодо стягнення на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу з ОСОБА_3 .

11.04.2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню осіб, які є боржниками ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», зокрема до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 06.07.2018 року по справі № 2-213/2010 замінено стягувана ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» у виконавчому листі № 2-213(2)2010р. від 22.07.2010 року, боржник- ОСОБА_1 у виконавчому листі № № 2-213(3)2010р. від 22.07.2010 року, боржник- ОСОБА_2 , виконавчому листі № 2-213(4)2010р. від 22.07.2010 року, боржник- ОСОБА_3 .

На даний час рішення суду не виконане, що підтверджується тим, що виконавчі провадження на виконання рішення суду щодо відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривають.

Оскільки ТОВ «ФК Форінт» виконавчий лист № 2-213/2010(4) від 22.07.2010 року від первісного стягувана АТ «Райффайзен Банк Аваль» не передавався, ТОВ «ФК «Форінт» було направлено запит до АТ "Райффайзен Банк Аваль" з проханням направити на адресу ТОВ «ФК «Форінт» - 01010, м. Київ, вулиця Московська, будинок 32/2 оригінал виконавчого листа № 2-І 213(4) від 22.07.2010 р. (щодо стягнення боргу з ОСОБА_3 , код РНОКПП - НОМЕР_1 ), виданого на примусове виконання рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 14.06.2010 року у справі № 2-213/2010 за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Листом № 188/2/892 від 28.08.2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив ТОВ «ФК «Форінт», що постанова про повернення виконавчого документу стягувану № 4581081 від 28.11.2017 року із оригіналом виконавчого листа № 2-213(4) від 22.07.2010 р. боржник - ОСОБА_3 , на адресу АТ «Райффайзен Банк Аваль» не надходила.

Адвокат Філатова Н.А. в інтересах ТОВ «ФК «Форінт» звернулась із адвокатським запитом до Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про надання інформації про направлення постанови про повернення виконавчого документу стягувану ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» із оригіналом виконавчого листа № 2-213(4) вид 22.07.2010 року (виконавче провадження № 45810815).

На вищевказаний адвокатський запит Ружинський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства (м.Хмельницький) надав відповідь від 10.12.2020 року № 8.17-30/12272 в якій повідомив що 28.11.2017 року державним виконавцем керуючись п.3 ч.1 ст. 37 Закону України виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу із оригіналом виконавчого листа № 2-213(4) виданого 22.07.2010 року (виконавче

провадження № 45810815) було направлено стягувану - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на адресу: м. Чернігів, пр. Перемоги 21.

Проте виконавчою службою не вказано дати якою було відправлено постанову про повернення документу стягувану - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» із оригіналом виконавчого листа № 2-213(4) виданого 22.07.2010 року, та не надано доказів такого відправлення.

ТОВ «ФК «Форінт» додатково звернувся до Ружинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про надання інформації про те, коли саме було направлено попередньому стягувану - Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» постанову про повернення виконавчого документу стягувану (виконавче провадження № 45810815) із оригіналом виконавчого листа № 2-213(4) виданого 22.07.2010 року, із наданням доказів такого направлення.

Листом № 19.17-27/1808 від 01.03.2021 року Ружинський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надав відповідь, якою повідомив, що 28.11.2017 року державним виконавцем керуючись вимогами п.3 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, копія якої разом з оригіналом виконавчого документа 30.04,2018 року було надіслано рекомендованим листом на адресу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (м. Чернігів, пр. Перемоги, 21). Доказів направлення постанови про повернення виконавчого документу стягувану, та оригіналу виконавчого документа 30.04.2018 року не надав.

Оскільки первісний стягувач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» не отримував і не міг отримати постанову про повернення виконавчого документу разом із виконавчим листом № 2-213(4) виданого 22.07.2010 року, то відповідно був позбавлений реальної можливості передати ТОВ «ФК «Форінт» вищевказаний виконавчий лист.

З листа № 19.17-27/1808 від 01.03.2021 року ТОВ «ФК «Форінт» дізнався про те, що постанову про повернення виконавчого документу стягувану із оригіналом виконавчого листа № 2-213(4) виданого 22.07.2010 року (виконавче провадження № 45810815) було направлено стягувану - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - 30.04.2018 року. Проте виконавчою службою не надано доказів такого направлення.

Таким чином, виконавчий лист було втрачено при пересилці з органу ДВС на

адресу первісного стягувача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», тому ТОВ «ФК «Форінт» звертається до суду про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення.

Зазначені обставини свідчать про те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений новим стягувачем з поважних та із незалежних від нього обставин.

Представник заявника ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" в судовому засіданні заяву підтримав з підстав викладених в заяві, в подальшому у судове засідання не з"явився, про дату та час його проведення, повідомлений належним чином. У своїй заяві на адресу суду, просив розглядати заяву за відсутності їх представника.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, наданого Ружинським ДРАЦСГ від 14.07.2022 року, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №204 складений 22.06.2022 року Ружинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (а.с.219-221).

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час, місце розгляду справи.

Представник боржника ОСОБА_3 , адвокат Кузьміна Т.Г. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви. Подала до суду письмові пояснення по справі в яких зазначила, що оспорювань заяву заявником подано до суду 26.03.2021 року, тобто після спливу майже шести місяців. Оскільки як вбачається з постанови про повернення виконавчого документа стягувану по виконавчому провадженню за № 45810815, вказана постанова винесена 28.11.2017 року з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, строк пред`явлення до виконання закінчився 28 листопада 2020 року. Як вбачається з самої ж заяви ТОВ «ФК «Форінт», 28.08.2020 року заявник дізнався, що виконавчий документ відсутній у первісного стягувана. Тобто до 28 листопада 2020 року, навіть, якщо припустити, що стягувач не отримував постанову та оригінал виконавчого листа. А дізнався про його втрату 28.08.2020 року, ніщо заявнику не заважало звернутися до суду до 28 листопада 2020 року.

В рамка виконавчого провадження № 45810815 від 15.12.2014 року, проводилася реалізація предмета іпотеки, а саме житлового будинку через Систему електронних торгів арештованого майна. Однак, предмет іпотеки не був реалізований, а Стягувач відмовився залишити а собою майно. Отже, вказані дії свідчать, що Стягувач приймав активну участь в проведенні виконавчих дій (арешт опису майна, оплата проведення оцінки, відмова про залишення нереалізованого майна за іпотекодержателем), а як наслідок стягувач не міг не розуміти наслідки відмови.

Окрім того, 06 липня 2018 ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області замінено стягувана у виконавчому провадженні, а лише в березні 2021 року стягувач звертається із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення, тобто зі спливом майже трьох років.

Окрім того, уся інформація щодо перебігу виконавчого провадження є у відкритому доступі. Тим паче, стягувач володів інформацією щодо ідентифікатора доступу до виконавчого провадження, яка зазначається у постанові про відкриття виконавчого провадження, а отже не міг не знати на якій стадії перебуває виконавче провадження та які дії вчиняться саме у цьому провадженні.

В подальшому у судове засідання не з"явилася, про дату та час його проведення, повідомлена належним чином. У своїй заяві на адресу суду, просила розглядати заяву за відсутності представника. Письмові покази підтримує, та просить відмовити у задоволенні заяви.

Заінтересована особа- Ружинський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально- західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) у судовому засіданні заперечував щодо поданої заяви в подальшому у судове засідання не з"явився, про дату та час його проведення, повідомлений належним чином. У своїй заяві на адресу суду, просила розглядати заяву за відсутності представника.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Неявка у судове засідання учасників справи не є перешкодою для розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення учасників справи дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку .

Судом встановлено, що рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 14.06.2020 року по справі №2-213/2010 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», заборгованість за кредитними договорами в сумі 1553075 грн. (Один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі сімдесят п`ять гривень 00 коп).

Після набрання рішенням суду законної сили, Ружинським районним судом Житомирської області видано виконавчі листи на примусове виконання рішення у справі № 2- 213 /2010.

15.12.2014 року Ружинським РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області на підставі виконавчого листа № 2-213/2010(4) від 22.07.2010 року, було відкрито виконавче провадження № 45810815. щодо стягнення на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу з ОСОБА_3 .

11.04.2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова Компанія «Форінт» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню осіб, які є боржниками ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», зокрема до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 06.07.2018 року по справі № 2-213/2010 замінено стягувана ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» у виконавчому листі № 2-213(2)2010р. від 22.07.2010 року, боржник- ОСОБА_1 у виконавчому листі № № 2-213(3)2010р. від 22.07.2010 року, боржник- ОСОБА_2 , виконавчому листі № 2-213(4)2010р. від 22.07.2010 року, боржник- ОСОБА_3 (а.с.5-6).

Листом № 188/2/892 від 28.08.2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив ТОВ «ФК «Форінт», що постанова про повернення виконавчого документу стягувану № 4581081 від 28.11.2017 року із оригіналом виконавчого листа № 2-213(4) від 22.07.2010 р. боржник - ОСОБА_3 , на адресу АТ «Райффайзен Банк Аваль» не надходила (а.с.12).

Листом № 19.17-27/1808 від 01.03.2021 року Ружинський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надав відповідь заявнику, якою повідомив, що 28.11.2017 року державним виконавцем керуючись вимогами п.3 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, копія якої разом з оригіналом виконавчого документа 30.04.2018 року було надіслано рекомендованим листом на адресу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (м. Чернігів, пр. Перемоги, 21) (а.с.16-17, 20).

Із листа начальника Ружинського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально- західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький від 03 червня 2021 року №19.17-27/4854 наданого на запит суду вбачається, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження ВП на виконанні у ВДВС в період з 15.12.2014 по 28.11.2017 перебувало виконавче провадження №45810815 з виконання виконавчого листа виданого Ружинським районним судом Житомирської області №2-213(4) від 22.07.2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 1050646,08 грн. Виконавче провадження завершено 28.11.2017 року. Згідно розділу ХІ ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву ДВС, приватних виконавців, становить три роки. Виконавче провадження знищено згідно акту знищення від 29.01.2021 року. Згідно перевірки книг вхідної кореспонденції та обліку книг виконавчих проваджень переданих державному виконавцеві, за 2018-2020рр. та поточний період 2021 року, автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчий лист виданий Ружинським районним судом Житомирської області №2-213(4) від 22.07.2010 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 1050646,08 грн. на повторне виконання до відділу не надходив та в провадженні не перебуває (а.с.83).

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 18Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України)судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третійстатті 431 ЦПК Українизакріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

На час видачі виконавчого листа у даній справі (вересень 2016 року) діявЗакон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинностіЗакон України від 02 червня2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»(далі - Закон№ 1404-VIII), згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цимЗаконом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертоїстатті 12 Закону № 1404-VIII).

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17Розділу XIII ЦПК України«Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі№ 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленогозакономстроку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до частини першоїстатті 433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1розділу XI «Перехідні положення» ГПК Українита підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбаченістаттею 120 ЦПК України.

Згідно зістаттею 127 ЦПК Українисуд поновлює або продовжує строк, встановлений відповіднозакономабо судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначенийзакономабо судом строк.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначенийзакономстрок, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду 10 серпня 2022 року у справі№ 1522/12531/12 (провадження № 61-18649св21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року в справі № 2-3552/10 (провадження № 61-13845св21) зазначено, що: «встановивши, що строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання сплив та відсутні підстави для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у видачі дубліката виконавчого документа, оскільки чинним законодавством передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документу лише у разі дотримання або ж поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності дотримання принципу правової (юридичної) визначеності, які є невідємною, органічною складовою принципу верховенства права (зокрема, рішення у справах «Єлоєв проти України», «Новік проти України»).

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Положення Закону України «Про виконавче провадження», що обмежують строк на пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь.

Протягом цього строку позивач (стягувач), який бажає примусово виконати рішення суду, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для отримання виконавчого документу та пред`явлення його до примусового виконання.

В заяві про поновлення строку, стягувач посилається на те, що виконавчий лист банк йому не передав, а відтак слід вважати його втраченим, разом з тим, втрата виконавчого листа позбавляє його права на повторне звернення виконавчого документа до виконання.

Доказів передачі від органів ДВС до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «Форінт» оригіналу виконавчого листа у справі №2-213 (4) відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 матеріали справи не містять, проте матеріали справи також і не містять доказів на підтвердження втрати банком виконавчого листа. Зокрема, відповідний акт про втрату виконавчого листа банком не складався, інших письмових доказів, які б свідчили про вжиття саме банком будь-яких заходів до його пошуку, тощо, заявником суду не надано.

При укладенні згаданого вище правочину про відступлення права вимоги за кредитним договором жодних застережень щодо втрати виконавчого листа відносно боржників сторонами не зроблено.

Відтак, одних лише припущень про можливу втрату виконавчого листа не достатньо для задоволення вимог заяви ТОВ «ФК «Форінт».

Таким чином, набуття заявником прав стягувача за відсутності доведеного факту втрати оригіналу виконавчого листа відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також факт невиконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості не є поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до п. 7.4 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За змістом положень частин першої, другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», який був чинним станом на момент видачі виконавчого листа) виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Разом з тим, 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України«Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ, у пункті 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з пунктом 17.4 розділу ХIII «Перехідні положення`ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) 03 квітня 2008 року, установив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення).

Однак, заявником не наведено жодних причин, які є поважними та давали б підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано відповідних доказів на підтвердження таких причин. Будь-яких реальних перешкод для звернення виконавчого листа до виконання у визначений законом строк у заявника не було.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ще 06 липня 2018 ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області замінено стягувана у виконавчому провадженні, а лише в березні 2021 року стягувач звертається із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення, тобто зі спливом майже трьох років.

Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-711цс15 зазначив, що суд має право поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 06 червня 2018 року у справі №2-12537/10.

Ураховуючи, що заявником не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» щодо поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

У зв`язку із відмовою у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не підлягають задоволенню і вимоги заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа, оскільки стягувач звернувся із заявою про це після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, що суперечить п. 17.4 розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України, і у поновленні цього строку судом відмовлено.

Керуючись ст. ст. 18, 81, 433, п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -

П ОС ТА НО ВИ В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК» Форінт» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитних договорах- відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку передбаченому ч. 2 ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали виготовлено 30.05.2023 року.

Суддя О. В. Митюк.