Рішення

від 12.06.2023 по справі 361/5298/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2023 року м.Київ№ 361/5298/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 13.07.2018 № 3-1307/2-1307/2-и.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.09.2018 відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду 18.12.2018 було замінено відповідача на належного.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.02.2019 дану справу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019, головуючею суддею для розгляду адміністративної справи № 361/5298/18 визначено суддю Брагіну О.Є.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії зазначеної ухвали.

24.01.2020 ухвалою суду позов було повернуто позивачеві, однак постановою Шостого апеляційного суду від 22.04.2019 вказану ухвалу суду скасовано та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

12.05.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії зазначеної ухвали.

22.05.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження за повідомлення учасників справи.

На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 № 524 у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_2 від здійснення правосуддя відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27.11.2020, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 361/5298/18, за результатами якого, головуючим суддею визначено Головенко О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 справу було прийнято до свого провадження та призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а саме в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржувану постанову, оскільки позивач здійснює діяльність на об`єкті, що перевірявся, на умовах користування оренди та не є суб`єктом містобудівної діяльності.

Від представника відповідача направлено відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки перевіркою, проведеною у період з 07.05.2018 до 18.05.2018 встановлено, що вищевказане нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 використовуються (експлуатуються) під магазин (крамницю) без прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Вважає, що такі дії порушують вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 «Порядку прийняття в експлуатацю закінчених будівництвом об?єктів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів», у зв`язку з чим було видано припис щодо усунення порушень шляхом зупинити експлуатації нежитлового приміщення, однак такі вимоги виконано не було, що стало підставою для прийняття спірного рішення № 3-1307/2-1307/2-и про накладення штрафу.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.05.2018 через Вілліл роботи із зверненнями громадян Центру надання адміністративних послуг та роботи із звернення громадян виконавчого комітету Броварської міської ради (вх. 9-5-В-1521) налійшло звернения від гр. ОСОБА_3 , щодо законності передачі підвального приміщения в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до наказу Віділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Киівської області від 18.06.2018 № 24/2018, звернення гр. ОСОБА_3 , (вх. № 9-5-B-1521 від 25.05.2018) та на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 18.06.2018 № 85/18-и, Порядку пійснення Державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльност, будівельних норм, стандартів і правил на об?екті «Магазин (крамниця)» за адресою: АДРЕСА_1 . де суб?ектом містобудування виступав - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

За результатами перевірки встановлено, що згідно з договором оренди нежилого приміщення № 1/2018 від 19.03.2018 нежиле приміщення № 14 загальною площею 43 кв. м. по АДРЕСА_1 ОСББ НАШ «ДІМ-ЖК» передано в оренду фізичній особи - підприємцю ОСОБА_1 .

Крім того, попередньою було встановлено, що вищевказане нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , використовуються (експлуатуються) позивачем під магазин (крамницю) без прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, що є порушенням вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 «Порядку прийняття в експлуатацю закінчених будівництвом об?єктів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів».

За результатми вказаної перевірки, відповідачем було видано ОСББ НАШ «ДІМ-ЖК» та фізичній особи - підприємцю ОСОБА_1 приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.05.2018 № С-1805/1 та № 1805/2 з вимогою з 22.05.2018 зупинити експлуатацію нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , що використовуються (експлуатуються) під магазин (крамницю) до введення об?екту в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

02.07.2018 перевіркою встановлено, що вимоги приписів від 18.05.2018 № C-1805/1 та № 1805/2 не виконано, а саме не зупинено експлуатацію нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , що використовуються (експлуатуються) під магазин (крамницю) без прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного наглялу (контролю) щодо дотримання суб?ектами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання паготовчих та будівельних робіт посадовою особою Відлілу складено акт № Т-0207/1 від 0207.2018 та видано припис № С-0207/1 про усунения порушения вимог законодавстья у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.07.2018.

Також за встановлене порушення до позивача на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2018 № Л-З-0207/2 накладення адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 27 615,00 про що винесено постанову № З-1307/2-1307/2-и про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.07.2018.

Вважаючи вказану постанову такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 (далі Закон № 3038), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі Порядок № 553).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно - будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно - будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014, Державна архітектурно - будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п. 1 п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із п. 18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу за невиконання припису щодо зупинення експлуатації нежитлового приміщення № 14 по вул. Симона Петлюри, 36-Б в м. Бровари Київської області, у зв`язку з тим, що вказане приміщення використовується позивачем без прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, що є порушенням вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 «Порядку прийняття в експлуатацю закінчених будівництвом об?єктів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів».

Однак судом встановлено, що вказаний будинок, в якому знаходиться нежитлове приміщення, яке використовується під магазин, за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 36-Б, прийнятий в експлуатацію ще в 2014 році.

Вказана обставина підтверджується рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 у справі № 810/3073/18 за позовом ОСББ НАШ ДІМ-ЖК до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування припису від 18.05.2018 № С-1805/2, яке набрало законної сили.

Частиною 4 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач здійснює діяльність на об`єкті, що перевірявся, на умовах користування оренди та на зазначеному об`єкті будівництво ні позивачем, ні власником не здійснювалося. Будь яких доказів зворотного, відповідачем до суду надано не було.

Таким чином позивач не є суб`єктом містобудування, що не спростовано відповідачем.

На думку суду, відповідачем було необгрунтовано застосовано до позивача наведені правові норми та притягнуто до відповідальності, оскільки останній не є суб`єктом вказаних правовідносин.

Суд враховує роз`яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії, Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини, Беєлер проти Італії).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятої про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 13.07.2018 № 3-1307/2-1307/2-и.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн (квитанція від 28.08.2018 № 0.0.1119630583.1), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від 13.07.2018 № 3-1307/2-1307/2-и.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 42587198).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.