Постанова

від 22.04.2020 по справі 361/5298/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 361/5298/18 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року м. Київ

зШостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Земляної Г.В., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Суркової Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови, за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

29 серпні 2018 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся у Броварський міськрайонний суд Київської області з позовом до Відділа Державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафа.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року замінено відповідача Відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області на його правонаступника - Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.

Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

02 квітня 2019 року суддею Київського окружного адміністративного суду постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08 травня 2019 року у зв`язку з тим, що у позовній заяві не були виправлені усі недоліки, перераховані в ухвалі суду від 02 квітня 2019 року, продовжено строк для усунення недоліків.

Через неотримання позивачем ухвали суду від 08 травня 2019 року, 23 вересня 2019 року судом постановлено ухвалу про продовження строку для усунення недоліків.

24 січня 2020 року ухвалою суду позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок суду про неусунення недоліків позовної заяви є безпідставним, оскільки недоліки були усунуті шляхом подання позовної заяви у новій редакції. До того ж, на момент постановлення оскаржуваної ухвали у суду були відсутні докази отримання позивачем ухвали від 23 вересня 2019 року. Отже, на момент повернення позову строк на усунення недоліків, визначений судом, ще не сплив.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з таких підстав.

Судом установлено, що 01 квітня 2019 року до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла справа з Броварського міськрайонного суду Київської області на підставі ухвали від 28 лютого 2019 року.

02 квітня 2020 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовна заява залишена без руху у зв`язку з тим, що в ній:

не зазначено засобу електронного зв`язку позивача та/або його відсутність;

не конкретизовано склад відповідачів та зміст позовних вимог щодо кожного з них;

не викладено обставини позову з посиланням на докази, що підтверджують кожну його обставину, зокрема, але не виключно, належність об`єкта перевірки (приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ) до відання заявника з наданням підтверджуючих документів, документів, які посвідчують факт введення спірного приміщення в експлуатацію;

не викладено обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод та інтересів заявника;

власного письмового підтвердження про відсутність аналогічного спору на розгляді іншої судової установи;

не надано квитанцію про сплату судового збора у розмірі 1536,80 грн.

На виконання вимог ухвали суду позивачем 27 квітня 2019 року подано заяву про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву в новій редакції з додатками.

Ухвалою суду від 08 травня 2019 року продовжено позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви, оскільки у ній не були виправлені усі недоліки, перераховані в ухвалі суду від 02 квітня 2019 року, а саме: не надано документи, які посвідчують факт введення спірного приміщення в експлуатацію, не зазначено РНОКПП представника позивача.

Конверт з ухвалою суду від 08 травня 2019 року повернувся до суду 14 вересня 2019 року з відміткою відділення пошти за закінченням терміну зберігання .

23 вересня 2019 року ухвалою суду позивачу продовжено строк для усунення недоліків на п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали. У цій ухвалі, крім недоліків, перелічених в ухвалі від 08 травня 2019 року, суд звернув увагу на те, що позовна заява подана позивачем з пропуском строку, встановленого для її подання, у зв`язку з чим, заявникові запропоновано подати заяву із зазначенням обставин, що об`єктивно перешкоджали своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Ухвалою суду від 24 січня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з невиконанням вимог суду в установлений строк.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що саме на позивача покладено обов`язок надання доказів, які, на його переконання, підтверджують обставини, якими він обґрунтовує вимоги.

У свою чергу, ненадання таких доказів разом з позовною заявою не перешкоджає суду прийняти рішення про відкриття провадження у справі та витребування у позивача доказів, які необхідні для розгляду справи.

Такий висновок узгоджується з положеннями статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України, якою закріплено, що завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Отже, ненадання позивачем документів, які посвідчують факт введення спірного приміщення в експлуатацію, так само як і не зазначення РНОКПП представника позивача, не перешкоджало розгляду справи.

Окрім того, суд звертає увагу, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають можливості встановлення в ухвалі про продовження процесуального строку нових недоліків позовної заяви, які не були вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 згаданої правової норми передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд виходив з того, що копію ухвали про продовження строку для усунення недоліків від 23 вересня 2019 року, позивач отримав 03 січня 2020 року, що підтверджується витягом відстеження поштових відправлень офіційного веб-сайту АТ Укрпошта .

Між тим, згідно інформації з офіційного веб-сайта АТ Укрпошта поштове відправлення 28 грудня 2019 року повернуто за зворотною адресою, а 03 січня 2020 року вручено адресату - відправнику, яким виступав суд.

Отже, зазначене відправлення не було отримано позивачем.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За відсутності відповідного відправлення в матеріалах справи, не уявляється за можливе встановити підстави його повернення до суду та не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18, від 27 лютого 2020 року в справі №814/1469/17 та від 03 квітня 2020 року у справі №751/680/18.

Додатково колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що справа за позовом ФОП ОСОБА_1 передана до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2019 року.

Як убачається з матеріалів справи, її передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду після відкриття провадження 03 вересня 2018 року.

Положеннями частини 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Так, частинами 13 та 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, за наслідками отримання справи, яка надійшла за підсудністю від іншого суду і провадження в якій відкрито, суд має постановити ухвалу про прийняття справи до свого провадження. У випадку встановлення, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків.

Неусунення позивачем таких недоліків має наслідком постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, а не повернення її позивачу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для повернення позовної заяви.

За змістом частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду про повернення позовної заяви як така, що постановлена з порушенням вище наведених норм процесуального права, - скасуванню з направленням справи до місцевого суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року скасувати , а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді Г.В. Земляна

Л.Т. Черпіцька