ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 700/545/17
адміністративне провадження № К/9901/20869/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
за участю секретаря судового засідання Шосенко К.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 19 грудня 2019 року (суддя: Линдюк В.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року (судді: Ключкович В.Ю., Беспалов О.О., Кобаль М.І.)
у справі №700/545/17
за позовом ОСОБА_1
до Лисянської селищної ради Черкаської області,
третя особа: Черкаське обласне козацьке товариство "Українське Реєстрове Козацтво",
про визнання незаконним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лисянської селищної ради Черкаської області, третя особа: Черкаське обласне козацьке товариство «Українське Реєстрове Козацтво», в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Лисянської селищної ради від 17.03.2017 № 19-9/VII «Про надання дозволу на встановлення пам`ятного знака гетьману Богдану Хмельницькому».
2. Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 19.12.2019 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 змінено рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 19.12.2019 у мотивувальній частині. В іншій частині рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 19.12.2019 залишено без змін.
4. У касаційній скарзі позивач просив скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2020 відкрито касаційне провадження.
6. Скаржник клопотав про розгляд справи за його участі. Ухвалою від 23.05.2023 Верховний Суд задовольнив зазначене клопотання та призначив справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Голови Адміністрації Гетьмана Українського Реєстрового Козацтва в Центральному регіоні України від 14.08.2013 №37 створено Лисянський козацький полк ЧОКТ ВГО «УРК», яке є внутрішнім структурним підрозділом ЧОКТ ВГО «УРК» без статусу юридичної особи, та призначено ОСОБА_2 його отаманом.
8. Отаман Лисянського козацького полку ЧОКТ ВГО «УРК» 06.03.2017 звернувся із заявою до голови Лисянської селищної ради про виділення земельної ділянки під будівництво пам`ятника гетьману України Богдану Хмельницькому з бажаним місцем розташування за адресою: смт. Лисянка, пл. Миру, на місці колишнього пам`ятника В. Леніну.
9. Рішенням Лисянської селищної ради від 17.03.2017 №19-9/VII «Про надання дозволу на встановлення пам`ятного знака гетьману Богдану Хмельницькому» передбачено надання дозволу Лисянському козацькому полку Черкаському обласному козацькому товариств «Українське Реєстрове Козацтво» на розробку проекту землеустрою для встановлення пам`ятного знака гетьману Богдана Хмельницькому, з подальшим встановленням пам`ятного знаку в смт Лисянка, пл. Миру, на місці пам`ятника В.Леніну. Також вказано, що виготовлення та встановлення пам`ятного знака буде здійснено без затрат коштів з місцевого бюджету.
10. Відповідно до протоколу 19-ої чергової сесії Лисянської селищної ради сьомого скликання вбачається, що прийняття оскаржуваного рішення підтримало 16 депутатів, 2 проголосувало «проти» та 2 утрималося.
11. Вважаючи рішення Лисянської селищної ради від 17.03.2017 №19-9/VII протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Лисянська селищна рада не оприлюднила проект рішення за 20 днів до прийняття рішення, не оприлюднила рішення протягом 5 днів з дня прийняття, як встановлено нормами ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Лисянська селищна рада без проведення конкурсу, без погодження проекту пам`ятника архітектурно-містобудівною радою при управлінні містобудування та архітектури та без громадських обговорень надала дозвіл на встановлення в центрі селища пам`ятного знаку Б. Хмельницькому.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач звернувся до суду як фізична особа, не будучи суб`єктом правовідносин, у яких застосовується оскаржуване ним рішення, і спірне рішення не порушує його прав.
Суд першої інстанції зазначив, що Лисянський козацький полк ЧОКТ ВГО «УРК» є внутрішнім структурним підрозділом ЧОКТ «УРК» без статусу юридичної особи, що свідчить про неможливість реалізації спірного рішення ради, оскільки замовником проекту землеустрою відповідно до ст.123 Земельного кодексу України може бути виключно фізична чи юридична особа, якій відповідним уповноваженим органом, надано дозвіл на його розробку.
Розроблений проект землеустрою підлягає затвердженню органом місцевого самоврядування у порядку, передбаченому ст. 186-1 Земельного кодексу України, що передбачено ч.ч. 4, 11 ст. 123 Земельного кодексу України. Тому за відсутності розробленого відповідного проекту землеустрою, який підлягає обов`язковому затвердженню (погодженню) відповідачем, встановлення пам`ятного знака гетьману Богдана Хмельницькому на пл. Миру смт. Лисянка Черкаської області з дозволу органу місцевого самоврядування є неможливим. Спірне рішення прийнято без належного врахування його правового статусу та положень земельного законодавства України, що не може бути безумовним свідченням його незаконності, однак має наслідком неможливість його виконання, за умови невнесення змін до його змісту.
14. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, призвели до помилкового вирішення справи в частині висновків про те, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення без належного врахування його правового статусу Лисянського козацького полку ЧОКТ ВГО «УРК» та положень земельного законодавства України, що не може бути безумовним свідченням його незаконності, однак має наслідком неможливість його виконання, за умови невнесення змін до його змісту.
Тому, за висновком апеляційного адміністративного суду, рішення суду першої інстанції необхідно змінити в мотивувальній частині, виключивши такі висновки.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Вважає, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи, а тому просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Доводи скаржника збігаються з доводами, наведеними у позовній заяві та апеляційній скарзі. Зокрема, позивач зазначає, що Лисянська селищна рада всупереч ст.21 Закону України «Про врегулювання містобудівної діяльності» не проводила громадські обговорення щодо встановлення пам`ятного знаку гетьману Б. Хмельницькому в центрі селища, на площі Миру, на місці колишнього пам`ятника Леніну.
У Генеральному плані селища на центральній площі пам`ятник Б.Хмельницькому не передбачений. Для розміщення пам`ятнику на центральній площі селища Закон вимагає розробити детальний план території, після громадських обговорень затвердити його, а потім внести зміни у Генеральний план селища.
В порушення ст. 123, 124 Земельного Кодексу України із заявою про надання земельної ділянки для встановлення пам`ятника звернувся внутрішній структурний підрозділ , який не є фізичною чи юридичною особою. Відповідно, Лисянський козацький полк ЧОКТ «УРК» не може бути суб`єктом набуття права на землю.
До заяви не додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, що є підставою для її повернення.
Також позивач зазначає, що у рішенні не вказано форми права володіння земельної ділянки, оренди або користування. Рада без конкурсу, ескізів надала дозвіл на встановлення пам`ятника Б. Хмельницькому, чим порушила норми Закону України «Про архітектурну діяльність» та наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури і Міністерства культури і мистецтв України № 231 від 30.11.2004 «Про порядок спорудження пам`ятників та монументів».
16. У відзиві Лисянська селищна рада Черкаської області просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог діючого законодавства України та в межах повноважень, визначених для органів місцевого самоврядування, а доводи позивача є безпідставними та надуманими. Також позивач не довів яким чином оскаржуване рішення порушує його права та законні інтереси.
17. Також 14.06.2021 до Верховного Суду надійшли доповнення позивача до касаційної скарги.
18. Відповідно до ч. 1 ст. 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
19. Відповідно до чч. 1-3 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
20. Однак доповнення до касаційної скарги були направлені відповідачем 10.06.2021, тобто зі спливом строку на касаційне оскарження, а тому Суд не бере їх до уваги.
21. У судовому засіданні позивач підтримав вимоги касаційної скарги. Зазначив, що оскаржуване рішення є неправомірним, його прийнято без врахування думки громадськості смт Лисянка, яка з 2014 року вирішила встановити на площі Миру пам`ятний знак учасникам Антитерористичної операції та героям, які боролися за волю та незалежність України.
Позивач підкреслив помилковість висновків судів попередніх інстанцій стосовно не порушення його прав, адже він, як член громади смт Лисянка, має право на участь у місцевому самоврядуванні.
22. У судове засідання 07.06.2023 представники відповідача та третьої особи не з`явилися, хоча про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзиву на неї, заслухав аргументи позивача в судовому засіданні та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
24. Відповідно до висновків судів першої та апеляційної інстанції підставою для відмови в задоволенні позову є відсутність у позивача порушеного права та інтересу, оскільки позивач звернувся до суду як фізична особа, не є суб`єктом правовідносин, у яких застосовується оскаржуване рішення ради.
25. Суди виходили з того, що оскаржуване рішення ради стосується надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для встановлення пам`ятника, відповідно, застосовували положення земельного законодавства. В основу мотивації покладено висновок про те, що рішення ради є індивідуальним правовим актом, який позивача не стосується, тому він не має право його оскаржувати.
26. Суд не погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій.
27. Спір виник у зв`язку із встановленням пам`ятника Богдану Хмельницькому, в той час як позивач вважає, що на цьому ж місці мав би бути встановлений інший пам`ятник. Спірне рішення прийняте відповідачем без урахування думки позивача, як члена територіальної громади, та інших жителів смт Лисянка, які мають активну життєву позицію. Не враховано пропозиції Єдиної координаційної ради з питань краєзнавства та представників громадських організацій Лисянського району щодо встановлення на пл. Миру смт Лисянка Черкаської області, на місці пам`ятника Леніну, пам`ятного знаку українській жінці-берегині Оранті, або українським воїнам, які захищають Україну.
28. З огляду на суть спору, рішення Лисянської селищної ради від 17.03.2017 № 19-9/VII «Про надання дозволу на встановлення пам`ятного знака гетьману Богдану Хмельницькому» стосується саме правовідносин у сфері спорудження (створення) пам`ятників і монументів., а не земельних правовідносин.
29. Суд виходить з того, що пам`ятники мають важливе символічне і виховне значення, яке зберігається упродовж тривалого часу і впливає на покоління. Встановлення пам`ятників є важливим питанням, що стосується інтересів усіх членів громади, формує культурне середовище, історичне «обличчя» міста (села, селища). Ці інтереси можуть суттєво відрізнятися, конкурувати, тому їх врахування є важливим для запобігання конфліктів та збереження громадського ладу. Недотримання передбаченого законодавством механізму врахування інтересів членів громади, свідчить про порушення їх прав і є достатнім для звернення до суду.
30. Відтак у цій справі позивач має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішення ради.
31. З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанції повинні були розглянути справу по суті, оцінивши подані докази та аргументи сторін стосовно правомірності прийняття оскаржуваного рішення Лисянської селищної ради від 17.03.2017 № 19-9/VII.
32. Згідно з ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання спорудження (створення) пам`ятників і монументів» від 08.09.2004 №1181 пам`ятники і монументи, які споруджуються (створюються) з метою увічнення подій та пам`яті діячів, можуть мати державне або місцеве значення;
рішення про спорудження (створення) пам`ятників і монументів державного значення приймаються Кабінетом Міністрів України, а місцевого - місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;
замовниками спорудження (створення) пам`ятників і монументів можуть бути центральні і місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації та об`єднання громадян;
фінансування спорудження (створення) пам`ятників і монументів здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджету та інших джерел.
33. Порядок спорудження (створення) пам`ятників і монументів затверджено Наказом Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 № 231/806 (далі - Порядок).
34. Позивач, звертаючись до суду, звертав увагу на те, що згаданий вище Порядок було порушено. Проте, суди не досліджували цих обставин і нормативно-правовий акт, що регулює спірні правовідносини, не застосували.
35. Пунктом 4 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
36. Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
37. Відповідно до п. 1-3 ч. 4 ст. 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Аналогічні вимоги щодо мотивованості оцінки аргументів у постанові суду апеляційної інстанції наведено у ч.3 ст. 322 КАС України.
38. Суди першої та апеляційної інстанції не оцінили аргументи позивача щодо недотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування, у зв`язку із чим суттєві для справи обставини з`ясовано не було.
39. Згідно зі ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
41. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
42. У ч. 4 цієї ж статті КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
43. Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
44. Справа, що розглядається, не належить до категорій справ, зазначених у ч.ч. 1, 3 ст. 20 КАС України, а тому повинна розглядатися окружним адміністративним судом.
45. Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили належним чином обставини справи, справу слід направити на новий розгляд до належного суду - Черкаського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 19 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №700/545/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2023 |
Оприлюднено | 13.06.2023 |
Номер документу | 111470039 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кравчук В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні