Постанова

від 06.06.2023 по справі 752/1418/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/1418/22 Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Т.М.

Провадження № 22-ц/824/7528/2023 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Матвієнко Ю.О., Крижанівської Г.В.,

секретар Шевченко Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 17 лютого 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій», треті особи: Міністерство освіти і науки України, Державна служба України з питань праці, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» (далі - ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій»), треті особи: Міністерство освіти і науки України, Державна служба України з питань праці, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди. Зазначала, що у період з 01 вересня 2016 року по 08 листопада 2019 року працювала головним бухгалтером у ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій». При звільненні ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» видало їй трудову книжку, але не провело повного розрахунку по заробітній платі. ОСОБА_1 просила стягнути з ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» заборгованість по заробітній платі 61 688,77 грн., суму компенсації частини заробітної плати у зв?язку із затримкою термінів її виплати 28 256,34 грн., сума середнього заробітку за час затримки у виплаті 556 072,77 грн., а також моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено Стягнуто з ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 61 688,77 грн., компенсацію частини заробітної плати у зв?язку із затримкою термінів її виплати у розмірі 28 256,34 грн., середній заробіток за час затримки у виплаті у розмірі 556 072,77 грн., а всього - 646 017,88 грн. Також суд стягнув на користь позивачки відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн., а також судовий збір у розмірі 6 105,30 грн.

В апеляційній скарзі ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в позові ОСОБА_1 . Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що суд безпідставно прийняв до уваги заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 16 лютого 2023 року, оскільки вона подана вже після початку розгляду судом справи по суті. При вирішенні питання про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції безпідставно послався на довідку форм 5-ОК за період 2016-2020 років. Така довідка не підтверджує належний рівень заробітної плати. Згідно наказу №18 від 31.08.2016 року заробітна плата ОСОБА_1 встановлюється відповідно до штатного розкладу. За штатним розкладом, який затверджений наказом директора № 15/о від 19.07.2018 року, оклад головного бухгалтера становить 4 546,00 грн. За наданими суду даними ОСОБА_1 в 2019 році було виплачено заробітну плату в загальному розмірі 70 501,41 грн., а тому, у ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» була відсутня заборгованість по виплаті заробітної плати перед позивачкою. На думку апелянта суд першої інстанції не врахував практику Верховного Суду щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та не надав оцінки тому, що заявлений розмір середнього заробітку - 556 072,77 грн. є занадто завищеним у порівнянні із заявленим розміром заборгованості по заробітній платі - 61 688,77 грн. Вважає , що суд безпідставно задовольнив вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., оскільки не доведено завдання моральної шкоди та її розмір.

В апеляційній інстанції представник ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судове засідання представники третіх осіб не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а таму колегія суддів дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до наказу № 18 від 31.08.2016 ОСОБА_1 01.09.2016 була прийнята на роботу у ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на посаду головного бухгалтера з оплатою згідно штатного розпису та відпрацьованого часу (а.с. 89 т. 1).

Відповідно до наказу ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» № 32 від 08.11.2019 ОСОБА_1 звільнена 08.11.2019 з посади головного бухгалтера за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 91 т. 1).

Посилаючись на те, що ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» не здійснила розрахунок по заробітній платі при звільненні, ОСОБА_1 порушила питання про стягнення заборгованості, компенсації частини заробітної плати у зв?язку із затримкою термінів її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації частини заробітної плати у зв?язку із затримкою термінів її виплати, а також середній заробіток за час затримки у виплаті у визначеному позивачкою розмірі, а також частково задовольнив вимоги про відшкодування моральної шкоди.

В повному обсязі колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до наданого представником ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій»копії штатного розпису, затвердженого у квітні 2016 року, оклад головного бухгалтера становить 4 546 грн. (т. 1 а.с. 87).

Разом з тим, згідно довідок форми 5-ок Пенсійного фонду України, заробітна плата ОСОБА_1 у відповідні періоди була нарахована у наступних розмірах:

- вересень 2016 року - 1 705 грн.; жовтень 2016 року - 1715,72 грн.; листопад 2016 року - 3 420,24 грн.; грудень 2016 року - 4 450,50 грн.

- січень 2017 року - 2 310,64 грн.; лютий 2017 року - 1572,80 грн.; березень 2017 року - 1651,38 грн.; квітень 2017 року - 3 664 грн.; травень 2017 року - 4 985,15 грн.; червень 2017 року - 5 738,06 грн.; липень 2017 року - 5 728 грн.; серпень 2017 року - 4 800,33 грн.; вересень 2017 року - 5 728 грн.; жовтень 2017 року - 5 737,58 грн.; листопад 2017 року - 5 728 грн.; грудень 2017 року - 7 840 грн.;

- січень 2018 року - 3 723 грн.; лютий 2018 року - 3 723 грн.; березень 2018 року - 3 723 грн.; квітень 4 546 грн.; травень 2018 року - 4 546 грн.; червень 2018 року - 4 546 грн.; липень 2018 року - 6 408,50 грн.; серпень 2018 року - 5 688,02 грн.; вересень 2018 року - 6 408,50 грн.; жовтень 2018 року - 6 408,50 грн.; листопад 2018 року - 6 408,50 грн.; грудень 2018 року - 10 060,10 грн.;

- січень 2019 року - 19 757,25 грн.; лютий 2019 року - 14 566,49 грн.; березень 2019 року - 14 184 грн.; квітень 2019 року - 14 184 грн.; травень 2019 року - 14 184 грн.; червень 2019 року - 14 184 грн.; липень 2019 року - 14 184 грн.; серпень 2019 року - 13 555,84 грн.; вересень 2019 року - 14 246,22 грн.; жовтень 2019 року - 14 246,22 грн.; листопад 2019 року - 23 782,74 грн.; грудень 2019 року - 1 129,14 грн.;

- січень 2020 року - 3 209, 07 грн.

Також це підтверджується даними форм 5-ОК за звітні періоди 2016-2020 років щодо застрахованої особи - ОСОБА_1 , наданими страхувальником - Державним підприємством «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» (т. 1 а.с. 34-38).

Виплата заробітної плати ОСОБА_1 здійснювалась на картковий рахунок, відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль». Відповідно до даних карткового рахунку позивачки за відповідні періоди встановлено, що ОСОБА_1 здійснено виплату заробітної плати у наступних розмірах:

у період з 01.09.2016 по 31.12.2016 року позивачу виплачено у рахунок заробітної плати 9 089,62 грн.

у період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року позивачу виплачено у рахунок заробітної плати 41 341,54 грн.

у період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року позивачу виплачено у рахунок заробітної плати 42 828,24 грн.

у період з 01.01.2019 року по листопад 2019 року позивачу виплачено у рахунок заробітної плати 75 985,83 грн.

у січні 2021 року та жовтні 2021 року позивачу здійснено виплату у рахунок заробітної плати у розмірі 5 525 грн. (т. 1, а.с. 166-183).

Відтак, за період з 01.09.2016 року по 08.11.2019 року, з урахуванням здійснених підприємством у січні та жовтні 2021 року платежів, ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у розмірі 236 459 грн., однак виплачено лише 174 770,23 грн. Залишок заборгованості по заробітній платі за вказаний період становить 61 688,77 грн.

ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» не надало суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження виплати ОСОБА_1 всіх нарахованих сум по заробітній платі.

Як встановлено судом, 16.09.2021 року та 21.10.2021 року ОСОБА_1 зверталася із скаргою щодо невиплати заробітної плати на адресу ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій», Міністерства освіти і науки України та Державної служби України з питань праці (а.с. 16-30 т. 1).

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України № 16/153-21 від 20.10.2021, за інформацією ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» розпочато поетапне погашення заборгованості по заробітній платі перед позивачем ОСОБА_1 .Порушення мало місце у зв?язку із погіршенням фінансового стану підприємства через епідемію коронавірусної хвороби (а.с. 31 т 1).

Згідно листа Головного управління Держпраці у Київській області № КВ/2/1298-ЦА-22 від 13.10.2022, за наданою управлінню ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» інформацією за період роботи ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера підприємства повний розрахунок по заробітній платі не був проведений через погіршенням фінансового становища підприємства, необхідністю сплати підприємством земельного податку у кінці 2019 року у розмірі 329,2 тис. грн., відсутністю коштів (а.с. 133-136 т. 1).

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення із ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 61 688,77 грн., а також компенсації частини заробітної плати у зв?язку із затримкою термінів її виплати у розмірі 28 256,34 грн. відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Колегія суддів відхиляє посилання представника ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на безпідставність врахування судом першої інстанції довідки форми 5-ОК за період 2016-2020 років та на відсутність у заборгованості по виплаті заробітної плати перед ОСОБА_1 . Вирішуючи спір, суд першої інстанції врахував досліджені докази у їх сукупності і не виходив лише з даних довідки форми 5-ОК.

Заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 була визначена судом як різниця між нарахованою та виплаченою заробітною платою. ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» не спростувало наявність такої різниці. Заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 підтверджується листами Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держпраці у Київській області.

Відповідно до матеріалів справи після звільнення ОСОБА_1 ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» проводило їй доплати, що також свідчить про визнання неповного розрахунку.

Доводів щодо неправильності рішення суду в частині стягнення компенсації частини заробітної плати у зв?язку із затримкою термінів її виплати ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» в апеляційній скарзі не навело.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до положень ст. 237-1 КУпАП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» було допущено порушення трудових прав ОСОБА_1 , а саме, не в повному обсязі виплачено нараховану заробітну плату, не проведеного повного розрахунку при звільненні.

Відтак, з урахуванням наведених ОСОБА_1 обґрунтувань, наявності на утриманні у родини позивачки трьох дітей, характеру порушення, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на її користь моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Колегія суддів не може погодитися в повному обсязі з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення з ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Передбачене статтею 117 КЗпП України відшкодування спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою такої відповідальності є її компенсаторний характер.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 № 761/9584/15-ц, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 556 072,77 грн. Сума заборгованості по заробітній платі ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» становить 61 688,77 грн. Колегія суддів враховує, що будучи звільненою з посади головного бухгалтера за власним бажанням 08.11.2019 року з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування на підставі положень ст. 117 КЗпП України ОСОБА_1 звернулася лише в січні 2022 року.

Враховуючи принцип пропорційності та компенсаційну природу передбачених ст. 117 КУпАП виплат, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню відповідача на користь ОСОБА_1 , до розміру заборгованості - 61 688,77 грн.

Враховуючи викладене, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року підлягає зміні в частині визначення розміру грошових сум, що підлягають стягненню з ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на користь ОСОБА_1 . З ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 61 688,77 грн., компенсація частини заробітної плати у зв?язку із затримкою термінів її виплати у розмірі 28 256,34 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 61 688,77 грн., всього 151 633,88 грн., а також моральна шкода у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1566,34 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року змінити в частині визначення розміру грошових сум, що підлягають стягненню з Державного підприємства «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на користь ОСОБА_1 .

Стягнути з Державного підприємства «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 61 688,77 грн., компенсацію частини заробітної плати у зв`язку із затримкою термінів її виплати у розмірі 28 256,34 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 61 688,77 грн., а всього 151 633,88 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1566,34 грн.

В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 червня 2023 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Матвієнко Ю.О.

Крижанівська Г.В.