Постанова

від 07.06.2023 по справі 375/786/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2023 року м. Київ

Справа №375/786/20

Провадження № 22-ц/824/7702/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 07 червня 2023 року

Повний текст постанови складено 09 червня 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Олешко Л.Ю.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа виконавчий комітет Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Єркіним Максимом Миколайовичем, на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від

24 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, про виключення відомостей про батька

з актового запису про народження дитинита звільнення від сплати аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Чорновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.

Позов мотивований тим, що 03 лютого 2007 року виконавчим комітетом Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис

№ 1.

За час перебування у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , про що виконавчим комітетом Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис від 04 липня 2007 року під № 2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_5 .

Позивач зазначав, що сімейне життя з ОСОБА_2 не склалось, через постійні сварки шлюбні відносини фактично припинились в січні 2018 року, а 30 листопада

2019 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києві у справі № 357/7776/18 шлюб розірвано.

На даний час відповідачка проживає з іншим чоловіком від якого в неї народилась дитина. Водночас, вона постійно чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дітьми, його намагання безпосередньо з ними поспілкуватись закінчуються сварками. При намаганні,

в черговий раз, вирішити питання з ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу, стосовно місця проживання їхніх дітей, колишня дружина повідомила, що позивач не має права забирати до себе сина ОСОБА_4 , оскільки він не його біологічним батьком.

Від державного виконавця позивач дізнався, що рішенням Голосіївського районного суду у м. Києва від 20 червня 2019 року у справі №752/6573/19 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей

у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення до суду позовної заяви, тобто з 01 квітня 2019 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Позивач зазначав, що оскільки він не є батьком дитини ОСОБА_4 , 2007 року народження, то має право оспорити своє батьківство і бути звільненим від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яка не є його сином.

Враховуючи наведене та заяву про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька з актового запису № 02, вчиненого 04 липня 2007 року, виконавчим комітетом Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області про народження ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнити його від сплати аліментів на утримання

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 квітня 2019 року.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 09 лютого

2021 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Чорновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, про виключення відомостей

з актового запису про народження дитини.

Вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 02 березня

2021 року клопотання представника позивача про призначення судової молекулярно-біологічної (генетичної) експертизи задоволено.

Призначено у справі судову молекулярно-біологічну (генетичну) експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідницького експерно-криміналістинного центру МВС України.

На вирішення експертам поставлено наступні питання:

Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між біологічним батьком та сином?

Якщо так, то чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за статями 384, 385 КК України.

Зобов`язано ОСОБА_2 з`явитися з дитиною до Київського науково-дослідницького експерно-криміналістинного центру МВС України для проведення експертизи.

Зобов`язано ОСОБА_1 здійснити оплату за проведення експертизи.

Попереджено сторін про наслідки ухилення від подання експертам необхідних матеріалів, або від іншої участі в експертизі.

Роз`яснено сторонам, що відповідно до положень статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 01 липня 2021 року відновлено провадження у цій справі, у зв`язку з неможливістю проведення судової експертизи, оскільки відповідач з сином не прибули для відібрання біологічних зразків, та для з`ясування позиції сторін.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 02 червня 2022 року заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог задоволено. Вирішено розгляд справи здійснювати за остаточними позовними вимогами з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Чорновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та звільнення від сплати аліментів на утримання дитини.Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Чорновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та звільнення від сплати аліментів на утримання дитини відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що стороною відповідача доведено належними та допустимими доказами те, що в момент реєстрації позивача батьком дитини ОСОБА_4 , ОСОБА_1 знав, що він не є батьком цієї дитини, вказане слідує з чітких та послідовних пояснень відповідачки, яка прив`язувала події знайомства та спільного проживання з відповідачем з конкретними датами, поясненнями представника позивача та письмовими доказами, що досліджені судом. Суд зазначив, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів сторін та останнє відповідатиме загальноприйнятим нормам та духу сімейно правових відносин.

20 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Єркін М. М. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час підготовчого судового засідання відповідачка визнала те, що позивач не є біологічним батьком ОСОБА_4 . Крім того судом не враховано частину першу статті 109 ЦПК України у зв?язку із неявкою сторони відповідача до експертної установи для проведення експертизи. Заявник також вказує, що судом було взято до уваги покази відповідачки, як свідка, які є неправдиві.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 20 березня 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 березня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Єркіна М. М. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Рокитнянського районного суду Київської області від

24 січня 2023 року задоволено та поновлено його.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Єркіним М. М., на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року у цій справі.

Витребувано з Рокитнянського районного суду Київської області матеріали справи № 375/786/20.

12 квітня 2023 року матеріали справи № 375/786/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Чорновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, про виключення відомостей про батька

з актового запису про народження дитини та звільнення від сплати аліментів на утримання дитини надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 квітня2023 року справу призначено до розгляду з викликом учасників справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Єркін М.М. підтримали доводи апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_2 та виконавчий комітет Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області в судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення позивача ОСОБА_2 та третю особу виконавчий комітет Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.372 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

За таких обставин, обставин апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача ОСОБА_2 та третьої особи виконавчого комітету Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише

у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Встановлено, що 03 лютого 2007 року виконавчим комітетом Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києві від 30 жовтня 2019 року (справа № 357/7776/18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_4 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис під №2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04 липня 2007 року, виданим виконавчим комітетом Човновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

Батьком народженої дитини записано ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась донька - ОСОБА_5 , батьківство щодо якої не оспорюється.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києві від 20 червня 2019 року у справі №752/6573/19 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено, стягнено

з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення до суду позовної заяви, тобто з 01 квітня 2019 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

За клопотанням представника позивача ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року у справі призначено судову молекулярно-біологічну (генетичну) експертизу для з`ясування питання чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте, 16 червня 2021 року до суду надійшов лист від директора Київського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість проведення призначеної у справі експертизи, у зв`язку з неявкою

ОСОБА_2 та її дитини - ОСОБА_4 для відбору порівняльних зразків.

Повторне клопотання про проведення судової молекулярно-біологічної (генетичної) експертизи сторонами не заявлено, оскільки відпала потреба у підтвердженні чи спростуванні кровного споріднення позивача та дитини - ОСОБА_4 , так як відповідачка у судовому засіданні підтвердила, що позивач не є батьком ОСОБА_4 та на час одруження з ОСОБА_1 останній знав про походження дитини від іншого чоловіка.

Згідно листа КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 29 грудня 2022 року № 1621, отриманого на адвокатський запит,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходилася на обліку по вагітності

з 12 лютого 2007 року, на облік взята у терміні 20-21 тижні. Спостерігалася у Гніденській амбулаторії Бориспільської ЦРЛ.

Вагітність перебігала на фоні анемії легкого-середнього ступеню. Дифузний зоб І ст. НЦД по гіпотонічному типу. Загроза передчасних пологів на 28-29 та 34-35 тижні вагітності.

Отримувала стаціонарне лікування з приводу передчасних пологів: на 27 тижні

(14 березня 2007 року) та на 34-35 тижні (03 травня 2007 року). Пієлонефрит на 33 тижні вагітності.

Госпіталізована в пологове відділення Бориспільської ЦРЛ 29 травня 2007 року

з діагнозом: вагітність І, 38 тижнів, передвісники І пологів, високий боковий надрив плідного міхура. НЦД по гіпотонічному типу, дифузний зоб І ст. ОАА.

07 червня 2007 року пологи І, вчасні, паталогічні. Передчасне злиття навколоплідних вод, слабкість пологової діяльності, що не піддається медикаментозній корекції. З РТЗ І ст. пієлонефрит вагітних, НЦД, дифузний зоб І ст. Нижньосерединна лапаротомія. Кесарський розтин в н/матковому сегменті.

07 червня 2007 року на 39 тижні вагітності народився живий доношений хлопчик - маса 3560, з оцінкою по Апгар 7-8 б.

Виписана з пологового відділення Бориспілької ЦРЛ в задовільному стані зі здоровою дитиною 14 червня 2007 року.

Відповідач ОСОБА_2 під час судового засідання суду першої інстанції надала покази як свідок повідомивши наступне. Познайомилася з позивачем - своїм майбутнім чоловіком у кінці серпня 2006 року на залізничному вокзалі в м. Рівне, повертаючись додому із заробіток. Очікуючи свій потяг сиділа у кафе за столиком, в цей час до неї підсів ОСОБА_1 назвавшись ОСОБА_8 , який в той період проходивши військову строкову службу їхав у відпустку чи повертався з неї. Після розмови ОСОБА_1 запитав адресу проживання ОСОБА_2 для подальшого листування. Через два чи три тижні, початок вересня місяця, надійшов перший лист від ОСОБА_1 , в якому той перепрошував, що назвався іншим іменем з певних причин. У вересні між сторонами продовжувалась переписка. Потім з`явились мобільні телефони та спілкування відбувалось в телефонному режимі. В одній з таких розмов ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 одружитись, але вона відмовила, оскільки повідомила про вагітність від іншого чоловіка. На що ОСОБА_1 запропонував перервати вагітність ОСОБА_2 , однак обговоривши дану ситуацію ними спільно було прийнято рішення народжувати дитину, оскільки це перша вагітність і відповідач мала страх перед можливими ускладненнями щодо можливості завагітніти в подальшому.

Наступна зустріч відбулася 24 листопада 2006 року на залізничному вокзалі

м. Києва о 10 годині ранку, де ОСОБА_1 зустрів її з букетом троянд, та саме з цього часу сторони почали проживати спільно. Софія чітко пам`ятає цю дату, оскільки своїм рідним пояснила поїздку у м. Київ, як поїздку на день народження своєї сестри, яка народилася

ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після чого сторони спільно почали проживати у Бориспільському районі

с. Гнідин, у Бориспільській ЦРЛ ОСОБА_2 стала на облік по вагітності з терміном

10-12 тижнів, де в подальшому і народжувала. Потім, ОСОБА_1 познайомив ОСОБА_2 з своїми батьками, при знайомстві повідомив про її вагітність, але зазначив термін 2-3 тижні.

08 січня 2007 року сторони поїхали до батьків ОСОБА_2 для знайомства. Уклали шлюб

03 лютого 2007 року та 04 лютого 2007 року повінчалися. Наголосила, що ОСОБА_1 знав про походження дитини від іншого чоловіка, про те що дитина була доношеною, натомість до відома рідних довели, що син ОСОБА_4 народжений від ОСОБА_1 недоношений - семимісячний.

ОСОБА_1 надав суду першої інстанції пояснення по справі як свідок повідомивши наступне.

У літку 2005 року повертаючись з відпустки на території привокзального кафе

у м. Рівне він побачив відповідачку ОСОБА_2 , яка сиділа за столиком, підійшовши до неї познайомились та обмінялись адресами для подальшого листування, так як мобільні телефони використовувались ще не масово. Приїхавши у військову частину через деякий час отримав від відповідачки листа, з того часу почали листуватися. Восени позивач демобілізувався та приїхав додому у Вінницьку область, звідки надіслав відповідачці подарунок та вказав номер свого мобільного телефону. Весною 2006 року влаштувався на роботу до Київського метрополітену, проживав у гуртожитку у м. Києві, а відповідач

у м. Бровари. Через деякий час до нього зателефонувала відповідач ОСОБА_2 , в ході розмови вони домовились про зустріч у м. Києві. З червня 2006 року сторони почали спільно проживати у вільній кімнаті знайомих ОСОБА_1 . Позивач зазначив, що відразу після спільного проживання ОСОБА_2 завагітніла. У лютому 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб. У січні місяці ОСОБА_2 стала на облік по вагітності у Бориспільській ЦРЛ. Позивачу відомо, що дитина народилась недоношеною, на час народження дитини червень

2007 року спільно проживали сім чи сім з половиною місяців. Від початку вагітності та після народження дитини ОСОБА_4 він не мав сумнівів у своєму батьківстві. Почав сумніватися з того часу коли відповідач, після народження дитини, одного разу зателефонувала до батьків позивача і вказала, що останній не є батьком дитини.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russianfederation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У справі яка переглядається, ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року у справі за клопотанням представника позивача призначено судову молекулярно-біологічну (генетичну) експертизу, яка не була проведена у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 з сином не прибули для відібрання біологічних зразків.

Судом сторонам роз?яснювалось їхнє право на заявлення повторного клопотання про призначення у справі судової молекулярно-біологічної (генетичної) експертизи, проте такого клопотання сторонами в суді апеляційної інстанції не заявлялось.

Відповідно до вимог статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Київський апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів поданих сторонами дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 за недоведеністю, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів на спростовання факту кровної спорідненості з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже не довів обставин, на які посилався як на підставу своїх позовних вимог .

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної (біологічної) експертизи для встановлення батьківства стосовноОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції позивач не заявляв, скориставшись своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 682/607/21 (провадження № 61-11689св22).

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального

і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єркіна М. М. без задоволення, а рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року- без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Єркіна М. М. без задоволення, а рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою адвокатом Єркіним Максимом Миколайовичем, залишити без задоволення.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 24 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна