Ухвала

від 13.06.2023 по справі 128/3654/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/3654/21

Провадження № 22-ц/801/1360/2023

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

13 червня 2023 року м. Вінниця

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., одержавши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2023 року у справі за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області Петраша Р.І, в інтересах держави в особі Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліанд СВ», про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки, -

встановив:

Не погодившись із судовим рішенням у зазначеній справі відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області подано апеляційну скаргу, яка ухвалою суду від 01 червня 2023 року залишена без руху з підстав несплати судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали представником Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області М.Римським 09 червня 2023 року на електронну адресу суду подано заяву про відстрочення сплати судового збору.

Заява обґрунтована тим, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області вживаються заходи щодо сплати встановленого законом розміру судового збору, проте через відсутність відкритих асигнувань по КПКВК 2803010 на рахунку управління не має можливості здійснити сплату судового збору у строк визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Вивчивши подану апелянтом заяву та додані до неї докази приходжу до наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Аналогічна норма закріплена й у пункті 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони, врахувавши майновий стан, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 111, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.

Посилання на обставини неможливості сплати судового збору, на які вказує апелянт (відсутність відкритих асигнувань на рахунку управління) не може бути підставою для задоволення заяви.

Так, відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників процесу перед законом і судом.

Відтак, апелянт має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи.

До того ж, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України визначено засади судочинства, однією із яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати, або ж відстрочки.

З урахуванням викладеного приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, з метою забезпечення принципу доступу до правосуддя, апелянту належить продовжити строк на усунення недоліків, раніше установлений ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2023 року, а саме шляхом сплати судового збору в розмірі 9810 грн.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства (стаття 121 ЦПК України).

У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом зокрема, з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити строк, установлений ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2023 року для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати семи днів з дня отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 120,127,185 356, 357 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні заяви представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області М.Римського про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2023 року, зазначених в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 01 червня 2023 року, який не може перевищувати семи днів з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали у вказаний строк апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Стадник