Постанова

від 07.06.2023 по справі 325/1/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 07.06.2023 Справа № 325/1/20

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 325/1/20Головуючий у 1-й інстанції Васильцова Г.А. Повний текст рішення складено 12.03.2021 року.Пр. № 22-ц/807/6/23Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.

за участі секретаря Камалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішенняПриазовського районногосуду Запорізькоїобласті від02березня 2021року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , третя особа Приазовська районна державна адміністрація, про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування її державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 2-6), який в подальшому уточнив (т.с. 1 а.с. 59-63), та в якому просив: - визнати недійсноюдодаткову угоду між ОСОБА_4 та Приватним підприємцем ОСОБА_5 від 01.07.2017 року до договору оренди земельної ділянки від 01.03.2005 № 040527700003; - скасувати державнуреєстрацію додатковоїугоди між ОСОБА_4 та Приватним підприємцем ОСОБА_5 від 01.07.2017 року до договору оренди земельної ділянки від 01.03.2005 № 040527700003; - всі судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 01.03.2005 р. між ним та Приватним підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки №040527700003, згідно якого він передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Розівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, загальною площею 26,84 га, у тому числі рілля 26,84 га. Згідно із п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 308997,62 грн. Пунктом 8 передбачено строк його укладення на 7 років та передбачене право його поновлення на певний строк. Пунктами 9-13 передбачена виплата орендної плати, її розмір та обчислення. Даний Договір був зареєстрований у Приазовському райвідділі ЗРФ Держземкадастру, номер запису 040527700003 від 11.03.2005. 01.11.2011 р була зареєстрована додаткова угода до вказаного договору оренди, запис № 2324450004000473 від 01.11.2015 р. Відповідно до вказаної додаткової угоди, продовжено термін дії договору на 7 років, п. 9 договору викладений в такій редакції «орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням індексу інфляції». 30.08.2017 року державним реєстратором внесено відомості про укладену між сторонами додаткової угоди від 01.07.2017 р, згідно якої строк дії договору складає 49 років, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 308997,62 грн., а орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням індексу інфляції. Вважає, що вказана додаткова угода має бути визнана судом недійсною, а її державна реєстрація скасована, у зв`язку з тим, що угода була підписана ним без ознайомлення з її текстом, оскільки була підписана, коли він був без окулярів та у стані алкогольного сп`яніння. За допомогою юриста йому стало відомо, що угода суперечить вимогам чинного законодавства. Так, під час підписання додаткової угоди сторонами не було досягнуто згоди в частині строку продовження договору оренди землі, зазначена нормативно-грошова оцінка не відповідає дійсності, та ні в договорі оренди, ані в додаткових угодах не зазначено кадастровий номер належної йому на праві власності земельної ділянки, чим не дотримані істотні умови договору. Таким чином, просить задовольнити його заявлені вимоги.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Пантилус О.П. (т.с. 1 а.с. 20).

Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 65) відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В автоматизованому порядку суддею Васильцовою Г.А. замінено у цій справі суддю Пантилус О.П. у зв`язку із звільненням з посади останньої (т.с. 1 а.с. 177-178).

У судовомузасіданні 06січня 2021року у зв`язку із смертю позивача ОСОБА_4 (копія свідоцтва про смерть т.с. 1 а.с. 170) протокольно задоволено клопотанняпредставника позивача ОСОБА_2 про залученнядо справиправонаступників позивача ОСОБА_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол судового засідання т.с. 1 а.с. 206-207).

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 02 березня 2021 року (т.с. 1 а.с. 233-237) у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як правонаступників ОСОБА_4 , у цій справі відмовлено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_5 , 1975 р.н., РНОКПП НОМЕР_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 в особіпредставника ОСОБА_2 усвоїй апеляційнійскарзі (т.с.1а.с.246-254,т.с.2а.с.8-15)просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити, судові витрати стягнути з відповідача, а також стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу за представництво її інтересів у суді апеляційної інстанції у розмірі 15000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_5 через свого представника адвоката Ковальова Д.В. подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу сторони позивачів у цій справі (т.с. 2 а.с. 48-63).

Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 66) у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 в особі її представника про розгляд цієї справи в режимі відеоконференції (т.с. 2 а.с. 65) через відсутність технічної можливості відмовлено.

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 17 листопада 2021 року, не відбувся та був відкладений (т.с 2 а.с. 69) через першу неявку учасників цієї справи, відносно яких в апеляційного суду відсутні дані про належне повідомлення.

Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 88) у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд цієї справи в режимі відеоконференції (т.с. 2 а.с. 78) через відсутність технічної можливості відмовлено.

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 16 березня 2022 року, не відбувся та був відкладений через відпустку судді0доповідача (т.с. 2 а.с. 96).

У період з 18 лютого 2022 року по 10 травня 2022 року суддя-доповідач перебувала у відпустці (довідка т.с. 2 а.с. 103).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 06 липня 2022 року, не відбувся через зміну режиму роботи апеляційного суду під час дії воєнного стану в Україні та був відкладений без визначення конкретної дати судового засідання через перебування учасників цієї справи на тимчасово окупованій території Запорізької області внаслідок воєнної агресії РФ проти України та відсутність будь-якого зв`язку (поштового чи мобільного) з останніми, з урахуванням письмових рекомендацій Верховного Суду щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан (т.с. 2 а.с. 106).

В автоматизованому порядку суддею Кочетковою І.В. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 2 а.с. 107-108).

Ухвалою апеляційного суду від 01 листопада 2022 року (т.с. 2 а.с. 109) витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання державного кордону, починаючи з 24 лютого 2022 року, громадянами України: 1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області 18 вересня 2012 року; 2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 03.05.2019 року;3. ОСОБА_5 ,дата народженняневідома,(РНОКПП НОМЕР_3 ),місце реєстрації:невідоме, паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 06 серпня 1998 року.

На виконання вказаної ухвали апеляційним судом отримано відповідь (т.с. 2 а.с. 111-115), за змістом якої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в базі не виявлено, без дати народження ОСОБА_8 неможливо його однозначна ідентифікація та надання інформації.

У січні 2023 року апеляційним судом здійснено відповідний запит до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України (т.с. 2 а.с. 116-119), у лютому 2023 року ухвалою апеляційного суду у Міністерства соціальної політики України (т.с. 2 а.с. 120) витребувано інформацію на підтвердження (спростування) в ЄІБД ВПО про взяття на облік громадян України: 1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області 18 вересня 2012 року; 2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 03.05.2019 року; 3. ОСОБА_5 ,дата народженняневідома,РНОКПП НОМЕР_3 ,місце реєстрації:невідоме, паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 06 серпня 1998 року, якщо підтверджується взяття на облік цих осіб в ЄІБД ВПО, то повідомити апеляційний суд про нове фактичне місце проживання/перебування цих осіб.

02.03.2023 року на виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду Міністерством соціальної політики України надано відповідь, що в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація наявна така інформація щодо запитуваних осіб: станом на 17 лютого 2023 року ОСОБА_3 зареєстрована вЄІБД ВПО,а щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 інформація відсутня (т.с. 2 а.с. 122-123).

Ухвалою апеляційного суду від 13.03.2023 року (т.с. 2 а.с. 125) дану справу призначено до апеляційного розгляду, з повідомленням про дату, час і місце розгляду цієї справи її учасників справи, у тому числі: ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , у тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 через оголошення про їх виклик на веб-сайтісудової владиУкраїни. (т.с. 2 а.с. 133-134).

При повідомленні телефонограмою адвоката Савон В.В. про призначення до розгляду цієї справи в апеляційному суді останнім було повідомлено, що він вже не є представником позивача ОСОБА_1 (т.с. 2 а.с. 137).

Проте, при цьому, апеляційним судом встановлено, що у матеріалах цієї справи відсутні та стороною апелянта апеляційному суду не надані належні, допустимі докази на підтвердження останнього (додаткова угода про розірвання між ОСОБА_1 та адвокатом Савон В.В. договору про надання правничої допомоги тощо).

У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом з додержанням вимог ЦПК України про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 132-137), у тому числі позивач апелянт ОСОБА_1 додатково такожчерез свогопредставника ОСОБА_2 ,що узгоджуєтьсяіз вимогамист.130ч.5ЦПК України, всіучасникицієїсправи не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи.

В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 в особіпредставника ОСОБА_2 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В силу вимог ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є підставою для зміни рішення…

Відповідно до ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п.1).…змінити рішення (п.2).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 376 ЦПК України підставами для …зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ст. 376 ч. 4 ЦПК України).

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд, першої інстанції, правильно відмовляючи у задоволенні позову повністю у цій справі, керувався ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 137, 141, 209, 227-245, 263- 265 ЦПК України.

Проте, разом із цим, мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні в редакції цієї постанови з таких підстав.

Так, хоча судом першої інстанції було правильно встановлено, що 01.03.2005 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем Приватним підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки №04005270003, відповідно до умов якого, а саме: п. 2 - в оренду передається земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 26,84 га; п. 5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 308997,62 гривень; п. 8 договір укладено на 7 років (копія т.с. 1 а.с. 11-14).

Вказаний договір підписаний сторонами, зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.03.2005 року за № 04005270003. Зазначений договір є чинним та сторонами не оспорюється.

Додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки, яка була підписана сторонами; зареєстрована в відділі Держкомзему у Приазовському районі 01.11.2011 року за № 232450004000473, та не оспорюється сторонами, було продовжено термін дії договору на 7 років; змінено п. 9 що стосується внесення орендної плати з визначеної суми на 3 % річних від грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням індексу інфляції. В решті договір оренди земельної ділянки № 04005270003 від 01.03.2005 року залишений без змін.

01.07.2017 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем Приватним підприємцем ОСОБА_5 була укладена Додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № 04005270003 від 01.03.2005 року, відповідно до умов якої п. 8 був викладений в такій редакції: договір укладено на 49 років. Інші умови договору залишені без змін.

Факт підписання зазначеної додаткової угоди сторонами не оспорюється.

Проте, помилковим є висновок суду першої інстанції у цій справі щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивачів у цій справі до вищезазначеного відповідача фізичної особи ОСОБА_5 саме посуті: з підстав недоведеності обставин, зазначених позивачами в обґрунтування своїх позовних вимог як в частині визнання недійсною вищезазначеної додаткової угоди між ОСОБА_4 та Приватним підприємцем ОСОБА_5 від 01.07.2019 року до договору оренди земельної ділянки від 01.03.2005 року № 040527700003 та скасування державної реєстрації останньої.

Оскільки, в силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Проте, в силу вимог ст. 5 ч. 1 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права… фізичних осіб… у спосіб, визначений законом або договором.

Так, хоча визначення відповідача є виключним правом позивача, натомість, встановлення належності відповідача - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи, що узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, яка є обов`язковою для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

Позивачі, звернувшись із позовом щодо визнання недійсною вищезазначеної додаткової угоди до вищезазначеного договору оренди землі, укладеної між ОСОБА_4 та Приватним підприємцем ОСОБА_5 , скасування її державної реєстрації, визначили ОСОБА_5 у цій справі лише як фізичну особу, а не приватного підприємця (тобто не фізичну особу підприємця).

Хоча, спір про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування її державної реєстрації у цій справі мав розглядатись саме зтієюособою,зякоюостанню булоукладено. За таких обставин, належним відповідачем у такому спорі мала бути особа, яка безпосередньо виступає стороною оскаржуваної додаткової угоди, - Приватний підприємець ОСОБА_5 ( або правильно ФОП ОСОБА_5 фізична особа-підприємець ОСОБА_5 ).

Фізична особа підприємець(ФОП) згідно з українським законодавством, фізична особа, яка реалізує свою здатність до праці шляхом самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку.

ОСОБА_5 , як фізична особа, міг би бути залученим відповідачем за вищезазначеним позовом позивачів у цій справі лише як правонаступник прав та обов`язків Приватного підприємця(ФОП) ОСОБА_5 і лише в разі припинення діяльності останнього як Приватного підприємця (ФОП).

Проте, апеляційним судом встановлено, що Фізична особа підприємець (Приватний підприємець) ОСОБА_5 зареєстрований ще 08.12.2000 року (види діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та інш.) та упроцесі припиненнястаном начас розглядуцієї справисудом першоїінстанції (02березня 2021року)та натеперішній часне перебуває (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, інформація в загальному доступі в Інтернет т.с. 2 а.с. 138, яка може бути прийнята до уваги у цій справі як доказ, передбачений ст. 367 ч. 3 ЦПК України на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі).

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції мав відмовити позивачам у їх вищезазначеному позові у цій справі не по суті, а через неналежність відповідача.

Оскільки, в силу вимог ст. 51 ЦПК України заміна неналежного відповідача належним у цій справі була можлива лише за результатами розгляду відповідного клопотання позивачів, яке не було заявлено останніми у цій справі та, відповідно, яке не могло бути і не було предметом розгляду суду першої інстанції у цій справі.

В силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України в судіапеляційної інстанціїне приймаютьсяі нерозглядаються позовнівимоги …, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При цьому, апеляційний суд вважає за доцільне роз`яснити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не позбавлені права у подальшому звертатись окремо від цієї справи до суду із вищезазначеним позовом до належного відповідача.

Крім того, хоча, суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення з позивачів на користь відповідача ОСОБА_5 судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою, правильно виходив з такого.

Згідно з ч. 4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Принцип обґрунтованості судових витрат запроваджено й практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (остаточне рішення 02 червня 2014 року) зазначено, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (пункт 268); а сума гонорару, яка визначена між адвокатом та клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Приписами ч. 8ст. 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як правильно встановив суд першої інстанції, відповідачем у цій справі належними письмовими доказами підтверджено розмір понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката на загальну суму 20000,00 грн., а саме: - ордер про надання правничої допомоги адвокатом Ковальовим Д.В. (т.с. 1 а.с. 82-83), 24 лютого 2020 року був укладений договір про надання правової допомоги між ОСОБА_5 та адвокатом Ковальовим Д.В., який зобов`язався надати ОСОБА_5 оплатну професійну правничу допомогу (т.с. 1 а.с. 80-81), - квитанція № б/н від 24.02.2020 року до договору на надання правової допомоги адвокат Ковальов Д.В. отримав від ОСОБА_5 гонорар у повному обсязі у сумі 20000,00 грн. (т.с. 1 а.с. 85), - попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу до договору на надання правової допомоги на загальну суму 20000,00 грн. (т.с. 1 а.с. 84), які в силу вимог ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України підлягають стягненню з позивачів у цій справі на користь відповідача, оскільки у позові яких було відмовлено у повному обсязі.

Проте, суд першої інстанції правильно, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, вважав за необхідне зменшити цей розмір понесених документально підтверджених вищезазначених витрат відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі з позивачів (оскільки, вартість складання відзиву на позовну заяву змістом на три сторінки вартістю 12500,00 грн. є занадто завищеною, вартість участі адвоката у трьох судових засіданнях на загальну суму 7500,00 грн. (2500,00 грн. - вартість участі в одному судовому засіданні) є неспівмірною із тривалістю судових засідань, у яких представник ОСОБА_5 адвокат Ковальов Д.В. приймав участь, оскільки судове засідання 02.03.2020 року тривало 50 хвилин, 04.06.2020 року 1 годину 10 хвилин, 06.01.2021 року 10 хвилин, 04.02.2021 року 1 годину 30 хвилин, 02.03.2021 року 1 годину 30 хвилин).

Однак, при цьому, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції недостатньо врахував принцип розумності, справедливості та достатності розміру цих витрат, визначивши його у розмірі 10000,00 грн., тому,останній слідзмінити,зменшивши до4000,00грн. та стягнувши з кожного з позивачів окремо на користь відповідача по 2000,00 грн., оскільки також помилковим є висновок суду першої інстанції у цій справі про наявність між позивачами солідарного обов`язку позивачів перед відповідачем щодо сплати цих витрат.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

Крім того, встановлено, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл інших понесених судових витрат між сторонами, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 02 березня 2021 року у цій справі слід змінити, виклавши мотивувальну частину останнього в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Також, в силу вимог ст. 141ч.ч.1,13ЦПК України в разі лише часткового задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 при вищевикладених обставинах, остання не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 12, 81-82, 89, 133, 137, 141, 367-368, 371 372, 374 - 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приазовськогорайонного судуЗапорізької областівід 02березня 2021року у цій справі змінити:виклавши мотивувальнучастину вредакції цієїпостанови;зменшивши загальнийрозмір стягнутих з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_5 , 1975 р.н. (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрат напрофесійну правничудопомогу до 4000,00 грн., стягнувши з кожного з позивачів окремо на користь відповідача по 2000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 12.06.2023 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Подліянова Г.С.