ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
(додаткове)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.06.2023м. ХарківСправа № 922/412/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Катречко Д.С.
розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" щодо судових витрат
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 до Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2", 61202, м. Харків, вул. Білогірська, буд. 92-Б проскасування рішення, зобов`язання вчинити певні діїза участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача (заявника): не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Гаражно - будівельного кооперативу "Ювілейний - 2" про
- скасувати пункту 18 рішення звітно - виробничих зборів уповноважених представників бригад (конференції) гаражно - будівельного кооперативу "Ювілейний-2" від 29 лютого 2020 року про припинення членства ОСОБА_1 в гаражно - будівельному кооперативі "Ювілейний - 2" та покладення на ОСОБА_1 як власника гаражного боксу № НОМЕР_1 боргу у розмірі 19 141,80 грн., поновити порушені права ОСОБА_1 як власника гаражного боксу № НОМЕР_1 та поновити її членство у гаражно - будівельному кооперативі "Ювілейний -2";
- скасувати рішення розширеного засідання правління гаражно - будівельного кооперативу "Ювілейний -2" від 27.06.2019 року;
- стягнути з гаражно - будівельного кооперативу "Ювілейний-2" збитки, спричинені власнику гаражу № НОМЕР_1 , літера "Ф-2" в гаражно - будівельному кооперативі "Ювілейний -2" ОСОБА_1 , у розмірі 230 500,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.05.2023 року у позові відмовлено частково.
02..06.2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 13993/23) щодо судових витрат, у якій останній, просить суд, долучити до матеріалів справи акт виконаних робіт від 17.05.2023 року та платіжну інструкцію №188 від 19.05.2023 року. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 000,00 грн.
Ухвалою суду від 05.06.2023 року прийнято до розгляду заяву (вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" щодо судових витрат та призначити її до розгляду у судовому засіданні на "12" червня 2023 р. о(б) 15:20 год. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є не обов`язковою. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення (заперечення) щодо заяви вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" щодо судових витрат до 12..06.2023 року до 13:00 год. з доказами її направлення на адресу інших учасників справи (опис вкладення у цінний лист).
12.06.2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява, у якій останній зазначає, що відповідач разом із відзивом надав орієнтовний розрахунок судових витрат та копію додаткової угоди № 4 до Договору про надання правової допомоги №31. При цьому, у відзиві вказана вірна дата укладення додаткової угоди20.02.2023 року, тоді як в самому тексті Додаткової угоди допущена технічна помилка (опечатка)--вказана дата 20.12.2023 року, але при цьому вірно вказані всі реквізити сторін та з її тексту вбачається, що вона стосується саме справи №922/412/23. У зв`язку із чим, відповідач, просить суд, вважати вірною датою укладення додаткової угоди № 4 до договору про договір про надання правової допомоги №31 від 14.02.2020 року -20 лютого 2023 року.
Ухвалою суду від 12.06.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи, судом долучено до матеріалів справи, та подальший розгляд заяви у справі ведеться з їх урахуванням.
Уповноважений представник заявника (відповідача) у призначене судове засідання з розгляду заяви (вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" щодо судових витрат не з`явився, проте 07.06.2023 року надано заяву (вх. № 14423/23) у якій просить суд, провести судове засідання у справі №922/412/23 призначене на 12.06.2023 року без участі представника відповідача адвоката Лончак Тетяни Іванівни та винести додаткове рішення щодо розподілу судових витрат за наявними у матеріалах справи документами.
Суд дослідивши матеріали справи, та заяву (вх. № 14423/23 від 07.06.2023 року) відповідача, про розгляд заяви без участі представника, дійшов до висновку про її задоволення.
Уповноважений представник позивача у призначене судове засідання з розгляду заяви (вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" щодо судових витрат не з`явився, проте, 12.06.2023 року через канцелярію суду надав заяву (вх. № 14875/23) про розгляд заяви без участі представника та позивача.
Суд дослідивши матеріали справи, та заяву (вх. № 14875/23 від 12.06.2023 року) позивача про розгляд заяви без участі представника, дійшов до висновку про її задоволення.
Враховуючи вищевикладене, судом було усіх заходів, щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд заяви (вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" щодо судових витрат.
Розглянувши заяву (вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" щодо судових витрат, суд виходить з наступного.
В обґрунтування наданої до суду заяви, відповідач зазначає, що при подачі відзиву на позов, до матеріалів були додані договір про надання правової допомоги, додаткова угода та повідомлено суд про розрахунок розміру судових витрат, але на момент подачі відзиву не було доказів оплати адвокату за надану професійну правничу допомогу та акта приймання-передачі наданих послуг. Оплата відбулася тільки 19.05.2023 року.
У зв`язку із чим, відповідач, керуючись статтею 126 Господарського процесуального кодексу України, додатково надає докази оплати за надану професійну допомогу та повідомляє суд, що витрати на професійну правничу допомогу по цій справі складають 11 000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг та платіжною інструкцією проведеною банком № 188 від 19.05.2023 року, та просить суд стягнути дані витрати із позивача.
Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно вимог частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх.. № 5261/23 від 03.03.2023 року) зазначено, що орієнтовний розрахунок витрат які очікує понести відповідач у зв`язку з розглядом справи становитиме суму, загальний розмір яких не буде перевищувати 20 000,00 грн. Докази витрат на надання правничої допомоги будуть надані до суду після винесення рішення у справі.
Відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На виконання вищевказаних вимог, відповідачем через канцелярію суду 02.06.2023 року надано заяву (вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) щодо судових витрат, у якій відповідач, просить суд, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000, 00 грн. разом із доказами у підтвердження заявленої до стягнення суми, а саме:
- актом приймання передачі наданих послуг від 17.05.2023 року до договору про надання правової допомоги № 31 від 14.02.2020 року на загальну суму 11 000,00 грн.
- копія платіжна інструкція №188 від 19.05.2023 року на суму 11 000,00 грн.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи було надано копії:
- договору про надання правової допомоги № 31 від 14.02.2020 року укладеного між гаражно будівельним кооперативом «Ювілейний -2» та Адвокатським бюро «Лончак»;
- додаткової угоди № 4 до договору;
- ордеру серія АР № 1082459 від 01.03.2023 року на адвоката Лончак Т.І.
- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001983 від 21.01.2019 року.
Судом, здійснено перевірку розрахунків зазначених у акті приймання передачі наданих послуг від 17.05.2023 року до договору про надання правової допомоги № 31 від 14.02.2020 року на загальну суму 11 000,00 грн. та встановлено, що як вбачається із наданого акту адвокатом були надані наступні послуги:
- написання відзиву на позов (4 години) вартість 4 000,00 грн.;
- участь у судових засіданнях 15.03.2023 року, 03.05.2023 року, 12.05.2023року, 17.05.2023 року (4 засідання) 1500,00 грн. всього 6 000,00 грн.;
- складання заперечень на відповідь позивача на відзив (1 година) вартість 500,00 грн.;
- складання клопотання про призначення експертизи (1 години) вартість 500,00 грн.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що загальна сума наданих послуг за актом складає суму у розмірі 11 000, 00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Крім того, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/18402/19 у постанові від 28.12.2020 року, зазначив, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17).
З аналізу вищевикладеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи
Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Тому, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 року у справі № 921/2/18, 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 року у справі № 902/519/18, додаткова постанова Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 року у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19, постанова Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, відповідно до вимог частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, у позові відмовлено частково.
За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 922/412/23, витрати на професійну правничу допомогу відповідача у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог (11 000,00 грн. / 3 =3666,67 грн.).
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, із урахуванням вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, заява (вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) відповідача щодо судових витрат, підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 7 333,34 грн.
В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 666,66 грн. відмовити.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву (вх. № 14423/23 від 07.06.2023 року) відповідача, про розгляд заяви без участі представника задовольнити.
Заяву (вх. № 14875/23 від 12.06.2023 року) позивача про розгляд заяви без участі представника - задовольнити.
Заяву (вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" щодо судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПО НОМЕР_2 ) на користь Гаражно-будівельного кооперативу "Ювілейний-2" (61202, м. Харків, вул. Білогірська, буд. 92-Б, ЄДРПОУ 24330216) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 333,34 грн.
Видати наказ після набрання рішенням (додатковим) законної сили.
В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 666,66 грн. відмовити.
Рішення (додаткове) господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення (додаткове) господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПО НОМЕР_2 );
відповідач: Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" (61202, м. Харків, вул. Білогірська, буд. 92-Б, ЄДРПОУ 24330216).
Повне рішення (додаткове) складено 13 червня 2023 року
Суддя О.О. Ємельянова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2023 |
Оприлюднено | 14.06.2023 |
Номер документу | 111484169 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ємельянова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні