Рішення

від 12.06.2023 по справі 922/412/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2023м. ХарківСправа № 922/412/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення

за позовомФізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків до Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2", 61202, м. Харків, вул. Білогірська, буд. 92-Б проскасування рішення, зобов`язання вчинити певні діїза участю представників сторін:

позивача (заявника): не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Гаражно - будівельного кооперативу "Ювілейний - 2" про:

- скасування пункту 18 рішення звітно - виробничих зборів уповноважених представників бригад (конференції) гаражно - будівельного кооперативу "Ювілейний-2" від 29 лютого 2020 року про припинення членства ОСОБА_1 в гаражно - будівельному кооперативі "Ювілейний - 2" та покладення на ОСОБА_1 як власника гаражного боксу № НОМЕР_1 боргу у розмірі 19 141,80 грн., поновити порушені права ОСОБА_1 як власника гаражного боксу № НОМЕР_1 та поновити її членство у гаражно - будівельному кооперативі "Ювілейний -2";

- скасування рішення розширеного засідання правління гаражно - будівельного кооперативу "Ювілейний -2" від 27.06.2019 року;

- стягнення з гаражно - будівельного кооперативу "Ювілейний-2" збитки, спричинені власнику гаражу № НОМЕР_1 , літера "Ф-2" в гаражно - будівельному кооперативі "Ювілейний -2" ОСОБА_1 , у розмірі 230 500,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.05.2023 року у позові відмовлено частково.

06.06.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) про ухвалення додаткового рішення, у якій останній, просить суд, ухвалити додаткове рішення у даній справі. яким стягнути з відповідача на користь позивача пов`язані із судовим розглядом справи № 922/412/23, на професійну правничу допомогу адвоката, понесені нею у суді першої інстанції, у загальному розмірі 43 000,00 грн.

Ухвалою суду від 07.06.2023 року прийнято до розгляду заяву (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) про ухвалення додаткового рішення та призначито її до розгляду у судовому засіданні на"12" червня 2023 року. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є не обов`язковою. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення (заперечення) щодо заяви (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) про ухвалення додаткового рішення до 12.06.2023 року до 13:00 год. з доказами її направлення на адресу інших учасників справи (опис вкладення у цінний лист).

06.06.2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх.. № 14283) щодо зменшення розміру судових витрат.

07.06.2023 року від позивача через канцелярію суду повторно надано заява (вх. № 14397/23) про ухвалення додаткового рішення.

12.06.2023 року від позивача (заявника) через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 14827/23) на заперечення відповідача.

12.06.2023 року від позивача (заявника) через канцелярію суду надійшли документи для доручення до матеріалів справи (вх. № 14830/23).

12.06.2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.. № 14875/23) у якому останній, просить суд, при винесенні додаткового рішення зменшити заявлений Позивачкою розмір судових витрат на правову допомогу до вартості фактично наданої правової допомоги по розгляду цієї справи в господарському суді та розподілити ці витрати пропорційно кількості фактично задоволених судом позовних вимог.».

Ухвалою суду від 12.06.2023 року, яку судом занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи, судом долучено до матеріалів справи.

Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання з розгляду заяви (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу останнього копії ухвали суду від 07.06.2023 року.

Уповноважений представник позивача (заявника) у призначене судове засідання з розгляду заяви (вх. № 13993/23 від 02.06.2023 року) Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" щодо судових витрат не з`явився, проте, 12.06.2023 року через канцелярію суду надав заяву (вх. № 14875/23) про розгляд заяви без участі представника та позивача.

Суд дослідивши матеріали справи, та заяву (вх. № 14875/23 від 12.06.2023 року) позивача (заявника) про розгляд заяви без участі представника, дійшов до висновку про її задоволення.

Враховуючи вищевикладене, судом було усіх заходів, щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд заяви (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяву (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

В обґрунтування наданої до суду заяви, позивач зазначає, що Господарським судом Харківської області було прийнято рішення, яким позовні вимоги позивача було задоволено частково. Проте, судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат позивача, пов`язаних із розглядом справи цього судового спору. У позовній заяви, позивач просив суд, покласти судові витрати на надання професійної правничої допомоги на відповідача. Також до позовної заяви був доданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку із розглядом справи.

До закінчення судових дебатів у суді, представником позивача адвокатом Тарасенко В.Ю. було оголошеного, що позивач також бажає свої витрати, пов`язані із судовим розглядом цієї справи, у т.ч. і витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, покласти на відповідача. Також було повідомлено суд, що остаточний розрахунок цих понесених витрат із доказами їх понесення буде наданий до суду із відповідною заявою протягом 5- денного строку, з моменту ухвалення рішення суду. Загальний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених позивачем, складає суму у розмірі 43 000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно вимог частин 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, в частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, та зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат позивача складає 62 600,00 грн. ( 44 100,00 грн. за письмовий правовий супровід справи, 10 000,00 грн. за участь у судових засіданнях у справі, 8 500,00 грн. за виготовлення технічного висновку.).

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Суд має оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На виконання вищевказаних вимог, позивачем 06.06.2023 року через канцелярію суду надано заяву (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) про ухвалення додаткового рішення, у якій останній, просить суд, ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов`язані із судовим розглядом справи 922/412/23 на професійну правничу допомогу адвоката, понесені позивачем у суді першої інстанції, у загальному розмірі 43 000,00 грн., разом із доказами у підтвердження заявленої до стягнення суми, а саме:

- розрахунок суми витрат позивача від 01.06.2023 року;

- рахунок фактура № 13/1 від 13.03.2023 року на суму 2000,00 грн.;

- платіжна інструкція від 14.03.2023 року на суму 2000,00 грн.;

- рахунок фактура № 2/1 від 02.05.2023 року на суму 2000, 00 грн.;

- платіжна інструкція від 02.05.2023 року на суму 2000,00 грн.;

- рахунок фактура № 11/1 від 11.05.2023 року на суму 2000,00 грн.;

- платіжна інструкція від 11.05.2023 року на суму 2000,00 грн.;

- рахунок фактура № 16/1 від 16.05.2023 року на суму 2000.00 грн.;

- платіжна інструкція від 16.05.2023 року на суму 2000,00 грн.;

- рахунок фактура № 30/1 від 30.05.2023 року на суму 2000,00 грн.;

- платіжна інструкція від 31.05.2023 року на суму 2000,00 грн.;

- рахунок фактура № 31/1 від 31.05.2023 року на суму 7500,00 грн.;

- платіжна інструкція від 01.06.2023 року на суму 7500,00 грн.;

- акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2023 року на суму 29500,00 грн.

Крім того, позивачем до позовної заяви зокрема було надано копії:

- рахунок фактура № 24/1 від 24.01.2023 року на суму 12000,00 грн.;

- платіжна інструкція від 25.01.2023 року на суму 12000,00 грн.;

- рахунок фактура № б/н від 01.11.2021 року на суму 4500,00 грн.;

- квитанція від 01.11.2021 року на суму 4500,00 грн.;

- рахунок фактура № б/н від лютого 2022 року на суму 9000,00 грн.;

- ордер від 30.01.2023 року серія ВІ № 1125635 на адвоката Тарасенко В.Ю.;

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2775 від 23.04.2019 року на адвоката Тарасенко В.Ю.;

- копія договору про надання правничої допомоги від 17.01.2023 року укладеного між Соколовою А.О. та адвокатом Тарасенко В.Ю.;

- додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги від 17.01.2023 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17).

З аналізу вищевикладеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Тому, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 року у справі № 921/2/18, 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 року у справі № 902/519/18, додаткова постанова Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 року у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19, постанова Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Заперечуючи проти заявлених витрат позивача, відповідач у наданому клопотання про зменшення розміру судових витрат (вх. № 14283/23 від 06.06.2023 року) зазначає, що законодавством передбачено розподіл судових витрат між учасниками справи пропорційно задоволеним позовним вимогам. У первісному судовому позові було заявлено 4 позовні вимоги, в рішенні суду від 31.05.2023 року була задоволена лише одна з 4 позовних вимог, а отже не може бути і мови про компенсацію позивачу судових витрат в повному обсязі. Також зазначає. що як зазначалося і у відзиві на позов, так і у дебатах, якщо ознайомитись з розрахунком судових витрат наданих представником позивача, то вбачається включення до судових витрат на подачу позову до Дзержинського районного суду адвокатським об`їданням «Архонт» в сумі 4500,00 грн. та 9000,00 грн. Але ці витрати ніяким чином не пов`язані з розглядом справи в господарському суді, а отже не можуть бути враховані. Крім того, у якості доказів оплати витрат на правову допомогу адвокату Тарасенко В. Ю. були додані платіжні інструкції, але при ознайомленні з ними неможливо встановити ПІБ платника, а код платникаявно не співпадає з ідентифікаційним кодом позивачки, а отже, вказані платіжні інструкції не стосуються розгляду цієї справи.

У зв`язку із чим, за твердженнями відповідача, розмір судових витрат повинен бути обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Заявляючи вимоги про компенсацію судових витрат в сумі 43 000,00 грн. позивач не дотримується цього принципу, оскільки в найбільшій майновій вимозі в сумі 230 тисяч грн. їй було відмовлено. При розподілі судових витрат, суд повинен враховувати і поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема позивач виставляє судові витрати на правничу допомогу за участь в судових засіданнях в розмірі 2000,00 грн. за одне судове засідання, хоча призначення додаткових судових засідань 17.05.2023 року та 31.05.2023 року було саме з непідготовленістю представника позивача до розгляду справи, а отже покладати ці витрати на відповідача є несправедливим.

Крім того, відповідачем 12.06.2023 року через канцелярію суду надано клопотання (вх. № 14875/23) у якому останній, просить суд, при винесенні додаткового рішення зменшити заявлений позивачем розмір судових витрат на правову допомогу до вартості фактично наданої правової допомоги по розгляду цієї справи в господарському суді та розподілити ці витрати пропорційно кількості фактично задоволених судом позовних вимог.».

Суд дослідивши матеріали справи, та розглянувши клопотання відповідача (вх. № 14283/23 від 06.06.2023 року) та (вх. № 14875/23 від 12.06.2023 року), зазначає наступне.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Тому, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 року у справі № 921/2/18, 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 року у справі № 902/519/18, додаткова постанова Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 року у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19, постанова Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

З аналізу судової практики Верховного Суду (постанови КГС ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18) вбачається, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Зазначена позиція знайшла своє відображенні в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Судом, здійснено перевірку заявленої до стягнення із відповідача суми судових витрат у розмірі 43 000,00 грн., та встановлено наступне.

Як вбачається із наданого позивачем акту прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2023 року, адвокатом були надані наступні послуги:

1. правничий супровід справи згідно з договором від 17.01.2023 року ціна 19 500, 00 грн. (аналіз та вивчення документів у справі 10 годин, складання адвокатського запиту до ГБК «Ювілейний-2» - 1 година; складання позовної заяви та подача її до суду 8 годин; складання клопотання про витребування доказів і документів у ГБК «Ювілейний -2» - 1 година; складання 2 клопотання про доручення до матеріалів справи доказів 2 години; складання відповіді на відзив на позовну заяву 4 години»; складання заяви про ухвалення додаткового рішення про покладення на відповідача судових витрат та розрахунку судових витрат 2 години; складання заяви про повернення позивачу судового збору 1 година; участь у судовому засіданні у справі призначеного на 15.03.2023 року 1 години 2 000,00 грн.; участь у судовому засіданні у справі призначеного на 03.05.2023 року 1 години 2 000,00 грн.; участь у судовому засіданні у справі призначеного на 12.03.2023 року 1 години 2 000,00 грн.; участь у судовому засіданні у справі призначеного на 17.05.2023 року 1 години 2 000,00 грн.; участь у судовому засіданні у справі призначеного на 31.05.2023 року 1 години 2000,00 грн. Всього за актом, адвокатом надано послуг на загальну суму 29 500,00 грн.

Крім того, позивачем додано докази, а саме:- рахунок фактура № 13/1 від 13.03.2023 року на суму 2000,00 грн. (участь у судовому засіданні у справі призначеного на 15.03.2023 року 1 години); платіжна інструкція від 14.03.2023 року на суму 2 000,00 грн. (оплата за участь у судовому засіданні у справі № 922/412/23 призначеному на 15.03.2023 року);

- рахунок фактура № 2/1 від 02.05.2023 року на суму 2000, 00 грн. (участь у судовому засіданні у справі призначеного на 03.05.2023 року 1 години); платіжна інструкція від 02.05.2023 року на суму 2 000,00 грн. (оплата за участь у судовому засіданні у справі № 922/412/23 призначеному на.03.05.2023 року);

- рахунок фактура № 11/1 від 11.05.2023 року на суму 2 000,00 грн. (оплата за участь у судовому засіданні у справі № 922/412/23 призначеному на 12.05.2023 року); платіжна інструкція від 11.05.2023 року на суму 2000,00 грн. (оплата за участь у судовому засіданні у справі № 922/412/23 призначеному на 12.05.2023 року);

- рахунок фактура № 16/1 від 16.05.2023 року на суму 2000.00 грн. (оплата за участь у судовому засіданні у справі № 922/412/23 призначеному на 17.05.2023 року); платіжна інструкція від 16.05.2023 року на суму 2000,00 грн. (оплата за участь у судовому засіданні у справі № 922/412/23 призначеному на 17.05.2023 року);

- рахунок фактура № 30/1 від 30.05.2023 року на суму 2000,00 грн. (оплата за участь у судовому засіданні у справі № 922/412/23 призначеному на 31.05.2023 року); платіжна інструкція від 31.05.2023 року на суму 2000,00 грн. (оплата за участь у судовому засіданні у справі № 922/412/23 призначеному на 31.05.2023 року);

- рахунок фактура № 31/1 від 31.05.2023 року на суму 7500,00 грн. (правничий письмовий супровід справи згідно з договором від 17.01.2023 року, додатковою угодою № 1 від 17.01.2023 року 7 500, 00 грн., 2 години, складання 2 клопотання про доручення до матеріалів справи доказів 2 години; складання відповіді на відзив на позовну заяву 4 години»; складання заяви про ухвалення додаткового рішення про покладення на відповідача судових витрат та розрахунку судових витрат 2 години; складання заяви про повернення позивачу судового збору 1 година); платіжна інструкція від 01.06.2023 року на суму 7500,00 грн. (оплата за правовий аналіз письмовий супровід у справі № 922/412/2, згідно рахунку № 31/1 від 31.05.2023 року Соколова А.О.);

- рахунок фактура № 24/1 від 24.01.2023 року на суму 12000,00 грн. (правничий письмовий супровід справи згідно з договором від 17.01.2023 року, додатковою угодою № 1 від 17.01.2023 року 12 000, 00 грн., аналіз та вивчення документів у справі 10 годин, складання адвокатського запиту до ГБК «Ювілейний-2» - 1 година; складання позовної заяви та подача її до суду 8 годин; складання клопотання про витребування доказів і документів у ГБК «Ювілейний -2» - 1 година); платіжна інструкція від 25.01.2023 року на суму 12000,00 грн. (сплата згідно рахунку № 24/1 від 24.01.2023 року, Соколова А.О.);

- рахунок фактура № б/н від 01.11.2021 року на суму 4500,00 грн. (досудова робота, щодо поновлення права користування гаражним боксом рахунок № б/н від 01.11.2021 року, Соколова А.О.);

- рахунок фактура № б/н від лютого 2022 року на суму 9 000,00 грн. (складання позовної заяви до суду, щодо захисту та поновлення права користування гаражним боксом 9 000,00 грн.).

Як вбачається із матеріалів справи, у судовому засіданні 17.05.2023 року судом було оголошено перерву у зв`язку із тим, що представник позивача був непідготовлений до судового засідання, у зв`язку із чим, обґрунтованими є заперечення відповідача у цій частині, а саме, щодо не покладення на відповідача судових витрат у розмірі 2 000,00 грн. оскільки судове засідання було відкладено саме з причини не підготовки представника позивача до судового засідання, у зв`язку із чим, такі витрати не можуть бути покладені на відповідача.

Крім того, як вбачається із наданих до суду документів у підтвердження суми заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме на суму 13 500,00 грн., позивачем надано - рахунок фактура № б/н від 01.11.2021 року на суму 4 500,00 грн. (досудова робота, щодо поновлення права користування гаражним боксом рахунок № б/н від 01.11.2021 року, ОСОБА_1 ); рахунок фактура № б/н від лютого 2022 року на суму 9 000,00 грн. (складання позовної заяви до суду, щодо захисту та поновлення права користування гаражним боксом 9 000,00 грн.).

Судом досліджено надані позивачем документи, та встановлено, що надані адвокатом послуги не відносяться до розгляду справи у Господарському суді Харківської області, а саме № 922/412/23 за позовною заявою фізичної особи ОСОБА_1 яка надійшла до господарського суду 02.02.2023 року, та не можуть бути покладені на відповідача, та як вбачається із матеріалів справи відповідні послуги відносяться щодо розгляду справи у Дзержинському районному суді м. Харкова та досудова робота, щодо поновлення права користування гаражним боксом рахунок № б/н від 01.11.2021 року, ОСОБА_1 , у зв`язку із чим, заперечення відповідача у цій частині є обґрунтованими, тому, такі витрати не можуть бути покладені на відповідача.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, заява (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення в частині заявленої до стягнення суми у розмірі 2000,00 грн. та 13500,00 грн. не підлягає задоволенню

За змістом частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, у позові відмовлено частково.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог (27 500,00 / 3 = 9166,67 грн.).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, із урахуванням вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та виходячи із загальних засад судочинства - справедливості, добросовісності та розумності, та з метою забезпечення балансу інтересів сторін, враховуючи часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 922/412/23 суд дійшов висновку. Про задоволення клопотання відповідача (вх. № 14283/23 від 06.06.2023 року) та клопотання (вх.. № 14875/23 від 12.06.2023 року) про зменшення розміру судових витрат до 7 000,00 грн.

У зв`язку із чим, заява (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення частково, а саме у розмірі 7 000,00 грн.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000,00 грн. - відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву (вх. № 14875/23 від 12.06.2023 року) позивача (заявника) про розгляд заяви без участі представника задовольнити.

Клопотання (вх. № 14283/23 від 06.06.2023 року) та клопотання (вх. № 14875/23 від 12.06.2023 року) відповідача про зменшення розміру судових витрат задовольнити.

Заяву (вх. № 14296/23 від 06.06.2023 року) позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу "Ювілейний-2" (61202, м. Харків, вул. Білогірська, буд. 92-Б, ЄДРПОУ 24330216) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПО НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням (додатковим) законної сили.

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 36000,00 грн. - відмовити.

Рішення (додаткове) господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення (додаткове) господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПО НОМЕР_2 );

відповідач: Гаражно-будівельний кооператив "Ювілейний - 2" (61202, м. Харків, вул. Білогірська, буд. 92-Б, ЄДРПОУ 24330216).

Повний текст рішення (додаткового) складено 13 червня 2023 року

Суддя О.О. Ємельянова