Постанова

від 07.06.2023 по справі 910/2288/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/2288/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віолта»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 (колегія суддів: Іоннікова І. А. - головуючий, Михальська Ю. Б., Тарасенко К. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 (суддя Шкурдова Л. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віолта»

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

про внесення змін до договору,

за участю:

позивача: Пасічниченко Д.О. (адвокат)

відповідача: Пилипчук І.І. (самопредставництво)

третьої особи: Сойник О.В. (самопредставництво)

ВСТАНОВИВ:

1 Короткий зміст позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Віолта» (далі - Товариство), звернувшись з позовом до Київської міської ради (далі - Рада), просило визнати укладеним між сторонами додатковий договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:62:005:0002) від 01.04.2021 (далі - Договір оренди) у редакції, запропонованій позивачем.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір оренди містить низку положень, які прямо суперечать вимогам чинного законодавства.

2 Короткий зміст судових рішень

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023, позов задоволено частково: визнано укладеним між Товариством та Радою з моменту набрання рішенням суду у цій справі законної сили додатковий договір про внесення змін до Договору оренди у редакції, відповідно до якого:

виключено пункт 4.13 Договору оренди повністю;

внесено зміни до пункту 8.4 Договору оренди та викладено абзац 5 пункту 8.4 в наступній редакції: «- письмово повідомити орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на земельній ділянці і належать орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину»;

внесено зміни до пункту 11.3 Договору оренди та викладено його в наступній редакції: «...11.3. Договір оренди припиняється в разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України; - поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; - ліквідації юридичної особи - орендаря; Договір також припиняється в інших випадках, передбачені законом…»;

усі інші умови Договору оренди, що не змінені даним додатковим договором про внесення змін, залишаються незмінними та є обов`язковими для виконання сторонами. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

2.2 Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у частині задоволення позову, свої рішення мотивували тим, що укладаючи Договір оренди, сторони самостійно і на власний розсуд визначили його умови та прийняли на себе зобов`язання щодо виконання договору; позивач з дати прийняття Радою рішення від 11.12.2008 до 30.03.2021 не оформив користування земельною ділянкою та не уклав з відповідачем відповідний договір оренди, що призвело до неодержання територіальною громадою доходів.

3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

3.2 В обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосування норм матеріального і порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду.

3.3 Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що у задоволеній частині позовних вимог судові рішення є законними і обґрунтованими.

4 Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що рішенням Ради від 11.12.2008 № 787/787 було передано позивачу в оренду на 5 років земельну ділянку, площею 0,46 га, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд магазину на вул. Теодора Драйзера, 1 у Деснянському районі м. Києва.

4.2 На підставі зазначеного рішення відповідача між останнім (орендодавцем) та позивачем (орендарем) 01.04.2021 укладено Договір оренди, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:005:0002, площею 0,4593 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), по вул. Теодора Драйзера, 1 у Деснянському районі м. Києва.

4.3 Відповідно до пункту 11.1 Договору оренди всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору є його рішення, прийняте у встановленому законодавством порядку.

4.4 Позивач вважаючи, що спірний Договір оренди містить положення, які прямо суперечать вимогам чинного законодавства, а саме: абзац 2 пункту 4.2, пункти 4.3, 4.4, 4.10, 4.13, 8.4 та 11.3, звернувся до відповідача з листом від 02.11.2021 вих. № 021121-1 про внесення змін до договору, до якого було долучено два примірники додаткових угод з підписами зі сторони позивача.

4.5 Третя особа своїм листом від 03.12.2021 № 05716-32327 повідомила позивача про те, що рішення відповідачем про внесення змін до Договору оренди не приймалось, а тому відсутні підстави для підписання додаткового договору.

4.6 За таких обставин позивач, посилаючись на те, що діями відповідача порушено майнові права та інтереси позивача стосовно володіння та користування належним його нерухомим майном (будівлями та спорудами, розташованими на земельній ділянці) та користування земельною ділянкою, переданою йому в оренду, звернувся з позовом до суду.

4.7 Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.8 Оскільки у касаційній скарзі заявник хоч і просить скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, однак в своїх обґрунтуваннях касаційної скарги зазначає, що у задоволеній частині позовних вимог судові рішення є законними і обґрунтованими, та не наводить доводів у цій частині на предмет скасування судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у задоволеній частині позовних вимог правові підстави для перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права згідно положень частини 1 статті 300 ГПК України відсутні.

4.9 Щодо доводів касаційної скарги на предмет скасування судових рішень у частині відмови у позові слід зазначити наступне.

4.10 За загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, що виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів із зазначенням його істотних умов та у відповідній формі.

4.11 Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.12 Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

4.13 За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

4.14 У частині 1 статті 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

4.15 Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

4.16 Позивачем запропоновано виключити абзац 2 пункту 4.2 Договору оренди, відповідно до якого до орендної плати за землю включається сума у розмірі 3 984 123 грн (як плата за фактичне використання земельної ділянки після прийняття рішення Ради від 11.12.2008 № 787/787), яка має бути внесена орендарем протягом двадцяти чотирьох місяців з моменту укладання Договору оренди.

4.17 Позивач вважає, що пункт 4.2 Договору оренди в частині плати за фактичне використання земельною ділянкою після прийняття рішення Ради про передачу земельної ділянки у користування до моменту укладення договору оренди, тобто за період, в який договір оренди земельної ділянки не було укладено, може призвести до ситуації, в якій з одного суб`єкта двічі стягується плата за землю за один і той самий період, а отже, спричиняє подвійне оподаткування, що прямо заборонено законодавством України.

4.18 Щодо вимоги про виключення пунктів 4.3 та 4.4, суди виходили з того, що вони відповідають підпункту 7.8 пункту 7 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, а пункт 4.10 відповідає пункту 14 Типового договору оренди землі, а відтак міститься в усіх договорах оренди землі, що укладаються між Радою та суб`єктами господарювання.

4.19 Як вже зазначалося, положеннями статті 651 ЦК України визначено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

4.20 Позивач не навів обставин, передбачених вказаною статтею, які є правовою підставою для зміни Договору оренди у тій частині позовних вимог, яка є предметом касаційного перегляду, доводи позову у цій частині зводяться до незаконності окремих положень цього договору, однак із наведених підстав позовних вимог чинним законодавством не передбачено можливості зміни договору.

4.21 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

4.22 За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

4.23 За вказаних обставин касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

4.24 Згідно з приписами статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віолта» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 у справі № 910/2288/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов