Постанова
Іменем України
01 червня 2023 року
м. Київ
справа № 127/28107/22
провадження № 61-3462св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Холдинг Компані», товариство з обмеженою відповідальністю «Проминвестхолдинг»,
розглянув у в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 03 лютого 2023 року в складі колегії суддів Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.
Історія справи
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
02 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2021 року є власником нежитлового приміщення головного корпусу, позначені на плані літ. «А» загальною площею 3750,0 м2, а саме: приміщення першого поверху площею 544,1 м2, приміщення другого поверху площею 184,6 м2, приміщення третього поверху площею 3021,3 м2, що складають 11/200 часток в праві власності на комплекс нежитлових будівель та споруд, що складається з літ. «А» головний корпус з прибудовами загальною 63559,8 м2, літ. «Б» скляний корпус загальною площею 19395,7 м2, літ. «В» складовий корпус загальною площею 3818,8 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
23 лютого 2022 державним реєстратором Шаргородської міської ради Вінницької області зареєстровано право власності ТОВ «Проминвестхолдинг» на комплекс, що складається з літ. «А» головний корпус з прибудовами, загальною площею 63559,8 м2, літ. «Б» скляний корпус загальною площею 19395,7 м2, літ. «В» складовий корпус загальною площею 3818,8 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та в цей же день проведено реєстрацію права власності на вказане майно за ТОВ «Інвест Холдинг Компані».
Державна реєстрація права власності за ТОВ «Проминвестхолдинг» проведена на підставі рішення Господарського суду Вінницької області по справі № 2/19-08 від 08 червня 2008 року, свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 01 березня 2004 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради та довідки № 94 виданої 17 лютого 2002 року КП «Вінницьке міське БТІ».
Вказує, що під час проведення 23 лютого 2022 року державної реєстрації права власності за ТОВ «Проминвестхолдинг» на вказаний комплекс нежитлових будівель та споруд державним реєстратором не було враховано наявність зареєстрованого за ОСОБА_1 права власності на приміщення головного корпусу, позначені на плані літ. «А» загальною площею 3750,0 м2.
У заявника є достатні законні підстави вважати, що проведена 23 лютого 2022 року державна реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 є безпідставною та незаконною, оскільки рішенням Господарського суду Вінницької області від 08 червня 2008 року в справі № 2/19/08 позов ТОВ «Проминвестхолдинг» до ТОВ «Промхолдинг» про визнання права власності задоволено та визнано за ТОВ «Проминвестхолдинг» право власності на 234/400 частки будівель та споруд, що розташовані у АДРЕСА_1 , та складаються з цілих будівель: літ. «Б» скляний корпус загальною площею 19395,7 м2, літ. «В» складовий корпус загальною площею 3818,8 м2.
Наразі ОСОБА_1 має намір звернутись до суду з позовом до ТОВ «Інвест холдинг компані», ТОВ «Проминвестхолдинг» про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.
На думку заявника є високий ризик відчуження ТОВ «Інвест Холдинг Компані» спірного нерухомого майна, оскільки товариство є його власником.
За таких обставин ОСОБА_1 просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на комплекс нежитлових будівель та споруд, що складається з: літ. «А» головний корпус з прибудовами, загальною площею 63559,8 м2, літ. «Б» скляний корпус, загальною площею 19395,7 м2, літ. «В» складовий корпус загальною площею 3818,8 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2589972805020, із забороною державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам реєстрації проводити будь-які реєстраційні дії відносно зазначеного нерухомого майна до закінчення розгляду справи.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено; накладено арешт на об`єкт нежитлової нерухомості, комплекс, який складається з: літ. «А» - головний корпус з прибудовами загальною площею 63559,8 м2, літ. «Б» - скляний корпус, загальною площею 19395,7 м2, літ. «В» - складовий корпус, загальною площею 3818,8 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2589972805020 належний на праві власності ТОВ «Інвест Холдинг Компані».
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу ТОВ «Інвест Холдинг Компані», є співмірним з вимогами, які ОСОБА_1 мала намір заявити у позовній заяві, у зв`язку з чим суд уважав, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.
Короткий постанови апеляційного суду
Постановою Вінницького апеляційного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Інвест холдинг компані» задоволено; ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не виклала мотиви, яким чином, на її думку, не забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення, посилаючись лише на обставини незаконної реєстрації права власності на об`єкт нежитлової нерухомості комплекс будівель, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Інвест Холдинг Компані», можливість відчуження нерухомого майна, однак, такі висновки є припущенням, а питання про правомірність/протиправність дій відповідача може бути вирішене судом лише по суті спору;
врахувавши предмет, підстави позову та обставини, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову, заходи, які просить застосувати заявник в порядку забезпечення позову, не є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Аргументи учасників справи
У березні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 25 січня 2023 року, у якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та залишити в силі законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у забезпеченні позову у визначений заявником спосіб, не врахував, що між сторонами у справі існує спір щодо нерухомого майна, яке підлягає витребуванню на користь позивачки, а тому його відчуження ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Вказує, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що з 26 жовтня 2022 року розміщено оголошення з пропозицією продажу нерухомого майна, яке складається з трьох корпусів: літ. «А» - головний корпус з прибудовами загальною площею 63559,8 м2, літ. «Б» - скляний корпус, загальною площею 19395,7 м2, літ. «В» - складовий корпус, загальною площею 3818,8 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За таких обставин вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачкою спосіб відповідає приписам закону щодо співмірності заходів забезпечення позову.
Рух справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 13 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року поновлено строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою; витребувано з районного суду справу № 127/28107/22; надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
05 травня 2023 року матеріали справи № 127/28107/22 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 03 квітня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Верховного Суду від 11 травня 2022 року в справі № 317/2155/21 (провадження № 61-15398св21) зазначено, що «арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову, однак їх одночасне застосування не відповідає вимогам закону. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, апеляційний суд не мотивував у чому полягає необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, пов`язаних з переходом права власності на спірне майно (відчуження), одночасно із вжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту вказаного майна. Ураховуючи, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини зазначеної справи, Верховний Суд вважає, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову є заборона відчуження спірного нерухомого майна, а тому оскаржувана ухвала апеляційного суду в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, пов`язаних з переходом права власності на спірне нерухоме майно (відчуження) є законною та обґрунтованою.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
У справі, яка переглядається апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 .
Разом з тим, аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 23 березня 2023 року, у справі № 127/28107/22, яка переглядається заяву ОСОБА_1 задоволено. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесених до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо об`єкта нерухомості: комплексу нежитлових будівель та споруд: літ. «А» - головний корпус з прибудовами, загальною площею 63 559,8 м2, літ. «Б» - скляний корпус загальною площею 19 395,7 м2, літ. «В» - складовий корпус загальною площею 3 818,8 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2589972805020, зареєстрований за ТОВ «ІНВЕСТ ХОЛДИНГ КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 44731564.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо тлумачення норм процесуального права, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного оскарження не дають підстав уважати, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 03 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2023 |
Оприлюднено | 15.06.2023 |
Номер документу | 111486781 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні