Рішення

від 13.06.2023 по справі 567/924/22

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/924/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заявупредставника позивача адвоката Плакси В.А. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги та витрат на проведення експертизи

встановив:

ОСОБА_1 зверталась вОстрозький районнийсуд Рівненськоїобласті зпозовом доТОВ «Захід Агро», ТОВ «Західна агровиробнича компанія" про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 25.05.2023 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Захід Агро», ТОВ «Західна агровиробнича компанія" про скасування рішеньдержавного реєстраторапро державнуреєстрацію праваоренди земельнихділянок,усунення перешкодв користуванніземельними ділянками було задоволено та зобов`язано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624287100:06:002:0049, площею 4,29 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області) та скасовано рішення державного реєстратора КП «Архітектор» Дубенської міської ради Рівненської області Антонюк І.І. №43391183 від 08.10.2018, номер запису про інше речове право №15025550 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0049, площею 4,29 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0049, площею 4,29 га, а також зобов`язано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5624287100:06:002:0050, площею 4,29 га, яка знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області) та скасовано рішення державного реєстратора КП «Архітектор» Дубенської міської ради Рівненської області Антонюк І.І. №43390985 від 08.10.2018, номер запису про інше речове право №7877810 щодо державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0050, площею 4,29 га, з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624287100:06:002:0050, площею 4,29 га.

Також стягнуто ТОВ «Захід Агро», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 по 2232 грн. 90 коп. витрат на сплату судового збору з кожного.

Під час розгляду зазначеної справи представник позивачки вказав, що докази на підтвердження витрат, понесених позивачкою на правничу допомогу, будуть надані до суду в строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України.

30.05.2023 представник позивачки подав суду заяву про ухвалення додаткового рішення по даній справі про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 10000 грн. та докази на підтвердження наданих послуг, а також стягнення витрат позивачки на проведення експертизи у справі та докази таких витрат.

В судове засідання учасники судового розгляду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.270ЦПК України неприбуття осіб у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.265ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Встановлено, що при ухваленні по справі рішення суду від 25.05.2023 судом не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу та витрат на проведення експертизи у справі, оскільки під час розгляду справи представник позивачки вказав, що докази на підтвердження таких витрат будуть надані до суду в строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України, тобто, впродовж п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Згідно п.3 ч.1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України встановлено, що однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно положень ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з проведенням експертиз.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до наданих доказів вбачається, що 04.07.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Плакса В.А. було укладено договір про надання правової допомоги. Згідно п.5.1.1 договору, вартість послуг адвоката по зазначеній справі становить 5000 грн. (в тому числі з розрахунку за 3 судові засідання, а вартість участі в кожному наступному судовому засідання 1500 грн), а відповідно до п.5.2.1 договору, між сторонами договору було досягнуто домовленість про оплату додаткової винагороди за позитивний результат у справі (гонорар успіху) в розмірі 5000 грн.

Згідно детального опису наданих послуг до договору №23/08/22-6 вбачається, що замовнику ОСОБА_1 були надані правова допомога: консультація, підготовка адвокатських запитів, позовної заяви, заяви про забезпечення позову, клопотання про витребування доказів, клопотання про призначення експертизи, участь в судових засіданнях 20.10.2022, 03.01.2023, 25.05.2023. Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 27.05.2023, загальна вартість зазначених послуг становить 5000 грн.

Таким чином, сума судових витрат, заявлених до відшкодування в цій частині, відповідає умовам договору про надання професійної (правничої) допомоги та підтверджена відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відповідно до ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Окрім того судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Оскільки позов було задоволено, то відповідно до приписів п.1 ч.2 ст.141ЦПК України, стягненню з відповідачів підлягають витрати, пов`язані з розглядом справи і понесені позивачем, зокрема на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Водночас, позивачка просить стягнути з відповідачів на свою користь 5000 грн. додаткової винагороди за позитивний результат (гонорар успіху).

В договорі від 04.07.2022 №04/07/2022-20 зазначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в договорі та акті прийому-передачі виконаних робіт і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання.

Таким чином, виходячи із змісту вказаного вище договору, в акті приймання-передачі наданої правової допомоги розмір гонорару визначається в залежності від обсягу та складності правової допомоги, тривалості часу, необхідного для її виконання, строків, тощо, у той час як "гонорар успіху" від вказаних критеріїв не залежить, а залежить від результатів вирішення відповідного спору - тобто є умовною угодою та не може визначатися в акті приймання-передачі виконаної правової допомоги.

Аналогічних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 11.11.2021 у справі № 873/137/21, від 18.08.2022 у справі № 873/33/22, від 31.08.2022 у справі № 873/27/32.

При цьому, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих приписів та встановлених судом обставин справи і досліджених доказів (судом не встановлено, що витрати позивача у заявленому розмірі стосовно «гонорару успіху» мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною), суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви і стягнення з відповідачів на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

03.01.2023 у дані й справі за клопотання позивачки було призначено проведення судово-почеркознавчої експертизи, проведення якої було доручено експертам Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. За рахунком-фактурою від 15.02.2023 вартість за проведення зазначеної експертизи становила 3624,58 грн.

Позивачкою надано суду банківську квитанцію відповідно до якої встановлено, що 06.03.2023 за проведення даної експертизи позивачкою було сплачено 3624,58 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів в рівних частинах на користь позивачки витрат на проведення експертизи в сумі 3624,58 грн.

Керуючись ст.137, 141, 270ЦПК України

в и р і ш и в:

ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія" про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, усунення перешкод в користуванні земельними ділянками в частині стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги та витрат на проведення експертизи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 2500грн. з кожного та витрати на проведення експертизи у розмірі по 1812,29 грн. з кожного з відповідачів.

Додаткове рішення може бути оскаржене може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання: с.Тесів Рівненського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1 ),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (місцезнаходження: м.Дубно, провул.Центральний, 1 Рівненської області, ЄДРПОУ 41099127),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Агро» (місцезнаходження: с.Тесів Острозького району Рівненської області, ЄДРПОУ 32843893).

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.