Ухвала

від 07.04.2023 по справі 196/9/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 квітня 2023 року Справа № 196/9/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Царичанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця та зобов`язання зняти арешт, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Царичанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі, в якому позивач просить:

- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Чуйко Т.В. по виконавчому провадженню ВП №54955805 в зв`язку з порушенням порядку закінчення виконавчого провадження, відсутністю скасування арешту на належне мені рухоме і нерухоме майно, відсутністю виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників;

- зняти арешт з усього належного мені рухомого і нерухомого майна, який було накладено Царичанським районним відділом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження ВП №54955805, та виключити відомості щодо мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , із Єдиного реєстру боржників.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 04.01.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

31 січня 2023 року адміністративна справа №196/9/23 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2023 року передана на розгляд головуючому судді Тулянцевій І.В.

Ухвалою суду від 09 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду, шляхом подання до суду:

- доказів на підтвердження обставин про які зазначено у позові, у кількості примірників, залежно від складу сторін;

- доказів поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав;

28.03.2023 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено:

- уточнену позовну заяву, в якій позивач просить, поновити пропущений строк звернення до суду;

- роздруківка з Єдиного реєстру боржників;

- ухвала Царичанського районного суду від 09.11.2022 року у справі №196/803/22;

- відповідь Царичанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.08.2022 року № 1744-34/12720.

Дослідивши надані документи, судом встановлено, що недоліки позовної заяви про які зазначено в ухвалі суду від 09.02.2023 року, позивачем не виконані та зазначає наступне.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частиною 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

При цьому, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Суд зазначає, що в ухвалі суду від 09.02.2023 року про залишення позову без руху, позивачу було вказано на недоліки позовної заяви та пропонувалось у відповідності до п. 5 ч.5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України, надати всі наявні в нього докази на підтвердження обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, а саме:

-докази, які б підтверджували факт наявності інформації в Єдиному реєстрі боржників щодо арешту майна позивача на момент звернення до суду;

-докази звернення до відповідача із заявою про скасування арешту на належне позивачеві рухоме і нерухоме майно шляхом виключення відомостей із Єдиного реєстру боржників (листи відповіді на звернення, запити, повідомлення та ін.).

Між тим, звертаючись до суду із заявою від 28.03.2023 року про усунення недоліків, до суду було надано роздруківку з Єдиного реєстру боржників щодо арешту майна ОСОБА_1 , яка свідчить лише про факт існування такого арешту, а не є витягом з Єдиного реєстру боржників з повною інформацією про такий арешт, що в свою чергу не є належним доказом, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, не надано і доказів того, що дізнавшись про порушення свої прав, позивач дійсно звертався до Царичанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі із заявою про скасування арешту на належне йому рухоме і нерухоме майно шляхом виключення відомостей із Єдиного реєстру боржників (листи відповіді на звернення, запити, повідомлення та ін.). Так, з долученої до заяви від 28.03.2023 року про усунення недоліків копія відповіді Царичанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 26.08.2022 року № 1744-34/12720 вбачається, що позивач звертався до виконавчої служби з заявою від 26.08.2022 року про видачу копії виконавчого напису нотаріуса № 9110 від 20.07.2017 року, а не із скаргою щодо не зняття арешту з майна, що не може свідчити про належне виконання вимог ухвали суду.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивачем не виконані в повному обсязі вимоги ухвали суду від 09.02.2023 року про залишення позову без руху, а саме, щодо надання доказів на підтвердження обставин про які зазначено у позові, у відповідності до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Щодо поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом позивач посилається на те, що про порушення своїх прав він дізнався в серпні 2022 року від приватного нотаріуса, до якого звернувся з питання щодо оформлення договору купівлі продажу. В жовтні 2022 року позивач звернувся із скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України до Царичанського районного суду, однак ухвалою суду від 09.11.2022 року йому було відмовлено у відкритті провадження та повернуто скаргу, у зв`язку із тим, що заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Ухвалу суду позивач отримав 27.12.2022 року та вже 03.01.2023 року подав заяву до Царичанського районного суду Дніпропетровської області. Позивач вважає, що строк пропущений не з його вини, а тому просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України, встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Чуйко Т.В. Царичанського відділу державної виконавчої служби від 20.10.2017 року відкрито виконавче провадження ВП №54955805 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №9110 вчиненого 20.07.2017, про стягнення коштів з боржника. В подальшому, постановою державного виконавця Чуйко Т.В. від 23.10.2017 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника. Постановою державного виконавця Чуйко Т.В. від 26.04.2018 року стягувачу повернуто виконавчий документ, у зв`язку з відсутністю у боржника майна та доходів для звернення стягнення.

Між тим, позивачем у заяві від 28.03.2023 року про усунення недоліків взагалі не наведено жодної причини поважності пропуску строку звернення до суду, не надано і доказів того, коли саме позивачу стало відомо про повернення виконавчого документу стягувачу та винесення відповідного рішення державним виконавцем (постанова державного виконавця Чуйко Т.В. від 26.04.2018 по ВП № 54955805).

Суд звертає увагу, що посилання позивача на ухвалу Царичанського районного суду від 09.11.2022 року у справі № 196/803/22, якою було повернуто скаргу, та яку останній отримав 27.12.2022 року не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки про наявність виконавчого провадження він дізнався в серпні 2022 року, про що безпосередньо ним зазначено у заяві від 28.03.2023 року про усунення недоліків.

Суд зазначає, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, підтверджені відповідними та належними доказами.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивачем не виконані в повному обсязі вимоги ухвали суду від 09.02.2023 року про залишення позову без руху, а саме, щодо наведення причин пропуску строку звернення до суду, які є поважними.

Згідно з п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим, позов слід повернути позивачеві.

Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Царичанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця та зобов`язання зняти арешт - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева