Постанова

від 12.06.2023 по справі 640/2919/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2919/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Горяйнова А.М., Мєзєнцева Є.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» про анулювання реєстраційного свідоцтва,-

В С Т А Н О В И Л А :

Міністерство юстиції України звернулося з позовом до суду, в якому просить анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» № 171-п.п. від 14.04.2009.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Міністерство юстиції наділено правом звернутися до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, у разі невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років, про що зазначено у частині першій статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні».

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначив, що ним дотримано вимоги Закону України «Про політичні партії в Україні».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, позовні вимоги Міністерства юстиції України задоволено повністю. Анульовано реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» № 171-п.п. від 14 квітня 2009 року.

Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року касаційну скаргу Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» - задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року - скасовано. Справу №640/2919/20 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд зазначив, що позивач на момент звернення до суду володів інформацією стосовно партій, які висували своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України у період з 2009 року по 2019 рік та подавали до Центральної виборчої комісії документи щодо реєстрації кандидатів, за переліком, наданим Центральною виборчою комісією.

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій всупереч вимогам частини четвертої статті 9 КАС України не вжили визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи і не встановили обставин щодо того чи висувала Політична партія «Діти війни «Народна партія України» своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України у період з 2009 року по 2019 рік. Крім того, під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно взяти до уваги, що висування і реєстрації кандидатів для участі у виборах, хоча і визначаються законодавством України як перший етап виборчого процесу, проте є діями різними за своєю формою.

Таким чином, у цій справі судами попередніх інстанцій не було установлено всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме щодо наявності або відсутності факту висування Політичною партією «Діти війни «Народна партія України» своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України у період з 2009 року по 2019 рік, що позбавляє можливості Верховний Суд зробити висновок про наявність підстави для застосування приписів статті 24 Закону № 2365-III до спірних правовідносин.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено. Анульовано реєстрацію Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» (84121, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, 8, код ЄДРПОУ 36368781, реєстраційне свідоцтво № 171-п.п. від 14 квітня 2009 року).

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що невисування політичною партією своїх кандидатів на вибори протягом десяти років не є підставою, що загрожує політичному плюралізму чи демократії, тому анулювання свідоцтва про реєстрацію політичної партії у такому випадку є невиправданим обмеженням права на свободу об`єднання. Крім того, відповідач бере участь у державних справах, що відповідає меті політичної партії та робить її спроможною політичною силою.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Політична партія «Діти війни «Народна партія України» зареєстрована Міністерством юстиції України 14 квітня 2009 року (свідоцтво № 171-п.п. від 14 квітня 2009 року) (а.с. 108).

Діяльність відповідача здійснюється на підставі Статуту Політичної партії «Діти війни «Народна партія України», прийнятому Установчим з`їздом «Діти війни «Народна партія України» від 07 лютого 2009 року (а.с.86-99).

Статут Партії затверджено рішенням Установчого з`їзду, протокол другого етапу установчого з`їзду Партії від 07 лютого 2009 року (далі - Статут) (а.с 73-80).

Пунктом 1.1 Статуту передбачено, що Політична партія «Діти війни» народна партія України», є всеукраїнською лівоцентристською політичною партією громадян України, неприбутковою організацією, яка діє на засадах законності, гуманності, спільності інтересів, рівності прав її членів, гласності, добровільності у відповідності з Конституцією України, Закону України «Про політичні партії», чинного законодавства України та цього Статуту.

Згідно з пунктом 2.2 Статуту «Діти війни» НПУ» має право: здійснювати свою діяльність у межах, що не суперечать Конституції України та чинному законодавству України; висувати кандидатів у народні депутати України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати місцевих рад та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голів відповідно до норм Закону України «Про вибори народних депутатів України», закону України «Про вибори Президента України», Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»; самостійно або в коаліції з іншими політичними партіями брати участь у формуванні органів державної влади та місцевого самоврядування; у своїй діяльності використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації; ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об`єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні; здійснювати опозиційну діяльність: викладати публічно і відстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя, брати участь в обговоренні та оприлюднювати оцінку дій і рішень органів влади, вносити до органів державної влади та органів місцевого самоврядування пропозиції для розгляду; відстоювати права, свободи, соціальні, культурні та інші інтереси членів партії та її прихильників.

Пунктом 12.1 Статуту зазначено, що «Діти війни» НПУ» припиняє свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або, в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва, в порядку, встановленому чинним законодавством.

На переконання позивача, відповідачем порушено вимоги частини 1 статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Політична партія «Діти війни «Народна партія України» жодного разу не прийняла участь у виборах народного депутата України чи Президента України через висунення та реєстрацію Центральній виборчій комісії кандидатів від партії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті першої Закону України «Про політичні партії в Україні» № 2365-III від 05.04.2001 (далі - Закон України № 2365-III) визначено, що право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 2 Закону №2365-III визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Згідно з частиною першою статті третьої Закону №2365-III, політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 36 Конституції України Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

Статтею 69 Конституції України передбачено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори і референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Отже, участь партій у виборах є конституційним обов`язком, безумовним до виконання.

Відповідно до приписів статті 23 Закону, політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Частинами першою, другою статті 24 Закону передбачено, що у разі невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

При цьому, приписами пункту першого частини першої статті 18 Закону визначено, що державний контроль за діяльністю за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Згідно із Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 із змінами (далі - Положення), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Підпунктом 83-15 пункту 3 Положення передбачено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що у передбачених законом випадках Міністерство юстиції України має правові підстави для звернення до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI «Заключні положення» Закону України «Про політичні партії в Україні» (справа про утворення політичних партій в Україні) від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 визнано конституційними, зокрема, положення статті 24 Закону № 2365-III), якою було встановлено: "У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

При цьому Конституційний Суд України у цій справі виходив з того, що згідно зі статтею 69 Основного Закону України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до частини другої статті 36 Конституції України та виборчого законодавства політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України.

При цьому Конституційний Суд України у цитованому Рішенні наголосив, що з впровадженням в Україні адміністративного судочинства положення статті 24 Закону, якими підсудність категорії справ, пов`язаних з порушенням політичними партіями вимог чинного законодавства, віднесено до повноважень Верховного Суду України вступили в колізію з частиною третьою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ця суперечність має бути усунута законодавчим шляхом і на загальний висновок щодо конституційності судового порядку розгляду справ про анулювання реєстраційного свідоцтва чи заборону політичної партії не впливає.

На виконання Рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 законодавцем Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 26 листопада 2015 року№ 835-VIII внесені зміни до редакції статті 24 Закону №2365-III та викладено її у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин. При цьому «невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років» залишилося підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

Таким чином, ураховуючи конструкцію статті 24 Закону №2365-III, а також Рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007, факт невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є обов`язковою підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах.

Висування партією кандидатів відбувається на з`їзді партії, що є необхідною, але не достатньою умовою для повноцінної участі у виборах. Порядок висування кандидатів партією встановлено приписами частини першої статті 53 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та частини четвертої статті 47 Закону України «Про вибори Президента України».

У свою чергу реєстрація кандидата має місце виключно після його висування та за умови подання відповідного переліку документів до Центральної виборчої комісії (статті 54, 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», стаття 51 Закону України «Про вибори Президента України»).

Згідно із частиною третьою статті 22 Виборчого кодексу України у разі відмови у реєстрації або скасування реєстрації усіх висунутих партією кандидатів, остання втрачає статус суб`єкта виборчого процесу, тобто не бере участі у виборах.

Таким чином, неподання партією висунутих нею кандидатів для реєстрації у встановлений законодавством строк призводить до втрати нею статусу суб`єкта виборчого процесу. Тому висування кандидатів, яке відбувається на з`їзді партії і реєстрація кандидатів, що здійснюється Центральної виборчої комісії, передбачають різні виборчі процедури, за якими проходить не лише висування кандидатів, але й їх реєстрація Центральної виборчої комісії.

Саме рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію висунутих кандидатів від партії на загальнодержавних виборах є логічним завершенням процесу висування кандидатів і у такому випадку можна вважати, що партія взяла участь у виборах і виконала свій конституційний обов`язок.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 640/2973/20.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону України «Про політичні партії в України» Міністерством юстиції України 15 січня 2020 року направлено лист № 430/00019.4.1/6-20 до Центральної виборчої комісії для отримання інформації щодо висування Партією кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років (а.с 44-45).

У відповідь Комісія, листом від 31 січня 2020 року № 21-41-211, надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.

Водночас, інформація щодо висування кандидатів на вищевказаних виборах за останні 10 років від Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» відсутня, що підтверджує порушення вказаною партію вимог статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні».

Відповідачем до суду надано:

- Протокол № 3 ІІІ з`їзду Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» від 30 липня 2012 року та рішенні ІІІ з`їзду Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» від 30 липня 2012 року, відповідно до яких Партія прийняла рішення висунути та затвердити ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України від ПП «Діти війни «Народна партія України» для участі у виборах народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 47, що відбудуться 28 жовтня 2012 року;

- Протокол № V з`їзду Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» від 09 вересня 2014 року та рішенні V з`їзду Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» від 09 вересня 2014 року, відповідно до яких Партія прийняла рішення висунути та затвердити ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України від ПП «Діти війни «Народна партія України» для участі у позачергових виборах народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 47, що відбудуться 26 жовтня 2014 року.

Відповідач зазначив, що висування своїх кандидатів на вказаних виборах ПП «Діти війни «Народна партія України» не подала документів на реєстрацію до Центральної виборчої комісії, у зв`язку з відсутністю фінансування.

Разом із тим, що у разі неподання документів на реєстрацію кандидатів їх номінування з`їздом партії з мотивів неможливості сплати партією виборчої застави не може вважатися «висуванням кандидатів» у контексті статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» і засвідчує неспроможність партії виконати свій конституційний обов`язок.

Факт висування своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України на з`їзді політичної партії є важливим етапом у виборчому процесі, однак не вирішальним для цих правовідносин, з якими пов`язується анулювання реєстраційного свідоцтва партії. Вирішальним моментом для завершення процесу висування кандидатів на загальнодержавних виборах, є факт прийняття рішення Центральною виборчою комісією про реєстрацію кандидатів від партії на відповідних виборах. Відмова Центральної виборчої комісією зареєструвати кандидатів, висунутих партією, засвідчує недотримання партією вимог закону при висуванні кандидатів, а отже, неналежне виконання свого конституційного обов`язку.

У разі відсутності такого факту, відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» у Міністерства юстиції України, як контролюючого органу, з`являється обов`язок звернутися до суду із позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва партії, оскільки протягом десятирічного строку партією не було висунуто своїх кандидатів на загальнодержавних виборах.

Таким чином, анулювання реєстрації партії, передбачене статтею 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», є адміністративним заходом, яким засвідчується бездіяльність партії.

Вході розгляду справи підтверджено, що відповідач протягом 10 років з дня реєстрації політичної партії не подавав документи до Центральної виборчої комісії України для реєстрації кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України.

Відповідач не заперечує проти обставин не реєстрації кандидатів у ЦВК для участі у виборах Президента України та виборах народних депутатів України, проте вказує, що такі обставини були обумовлені відсутністю матеріальної можливості сплатити гарантійний внесок для реєстрації останніх ЦВК.

Доводи апелянта про те, що ним було висунуто кандидата в народні депутати України на позачергових виборах народних депутатів України, який не був зареєстрований через відсутність грошей на заставу, не беруться колегією суддів до уваги у зв`язку з відсутністю належних та достатніх доказів вчинення активних дій, спрямованих на реєстрацію кандидата в ЦВК.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що відповідач бере участь у державних справах, що відповідає меті політичної партії та робить її спроможною політичною силою, оскільки це не спростовує виявленого порушення.

Відтак, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем було порушено вимоги статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», оскільки протягом десятирічного строку Республіканською партією України не було висунуто своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №640/2968/20, від 21 липня 2022 року у справі № 640/2973/20, від 21 вересня 2022 у справі №640/2935/20, від 10 листопада 2022 у справі №640/2883/20.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Політичної партії «Діти війни «Народна партія України» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12.06.2023.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

А.М. Горяйнов

Є.І. Мєзєнцев