Постанова

від 13.06.2023 по справі 300/4977/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4977/22 пров. № А/857/4715/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Калуської міської радина рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року (суддя Главач І.А., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у грудні 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуської міської ради, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Калуської міської ради від 30.06.2022 № 1482 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 "; зобов`язати Калуську міську раду прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем необґрунтовано та протиправно, з порушенням строку розгляду заяви, відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порушення норм Земельного кодексу України (далі ЗК України), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Калуської міської ради від 30.06.2022 № 1482 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 ". Зобов`язано Калуську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, фактично в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції скасовано оскаржуване рішення у зв`язку з тим, що таке є немотивованим та необґрунтованим, однак не зазначає, норми якого закону порушено міською радою при прийнятті рішення. Також вказує, що порушення строку розгляду заяви не є підставою для скасування рішення місткої ради, яке прийнято відповідно до закону.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін..

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_2 , згідно договору дарування від 06.10.2016, є власником об`єкта нерухомого майна, а саме: незавершеного будівництва (торгового павільйону), літера "А", готовністю 94%, загальною площею 43,6 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13-14, 55-56). Об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010 (цільове призначення для роздрібної торгівлі та комерційних послуг), яка перебувала у строковому платному користуванні дарувальника ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки серії 040529600036 від 10.02.2005, укладеного з Калуською міською радою.

20.06.2020 Калуська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0084 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом знесення тимчасової споруди та приведення земельної ділянки в первинний придатний для використання стан.

Відтак, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2020 відкрито провадження у справі № 909/520/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90387278).

20.04.2021, за результатами проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва та встановлення порушення (будівництво громадської будівлі без набуття права на виконання будівельних робіт (самочинне будівництво)), головний спеціаліст інспектор відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Пітулей Михайло Ігорович склав щодо позивача припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .

04.06.2021 Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області направлено голові Калуської міської ради лист № 9208/59/02-2021, який надійшов до відповідача 23.06.2021, яким повідомлено що слідчим відділенням Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР № 12020090170000674 від 26.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 197-1 КК України ОСОБА_2 (а. с. 46).

21.04.2021 начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топоров Анатолій Вікторович виніс щодо ОСОБА_1 постанову № 02-10/01 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень (відсутність документально підтверджених прав на володіння чи користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомого майна), пунктом 3 зобов`язано отримати документ на право володіння або користування земельною ділянкою.

Згодом Господарський судІвано Франківської області від 19.08.2021 у справі № 909/520/20 ОСОБА_1 залучено до справи, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99085365).

20.09.2021 ОСОБА_1 подано заяву про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення, площею 0,0063 га, за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 16, 52, 54).

Відповідач, в свою чергу, 02.11.2021 направив лист Калуському РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, в якому просив повідомити Калуську міську раду про стан розгляду кримінального порушення, у зв`язку з метою підготовки та винесення на розгляд сесії заяви ОСОБА_3 (а. с. 47).

Не отримавши відповіді на зазначений вище лист, 25.11.2021 відповідачем винесено питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою на розгляд сесії, однак проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_4 " не набрав достатньої кількості голосів (а. с. 42), про що повідомлено позивача листом від 07.12.2021 (а. с. 48).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2021 за клопотанням Калуської міської ради, провадження у справі № 909/520/20 закрито (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101752558).

27.01.2022 відповідачем вдруге винесено питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою на розгляд сесії, однак проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 " не набрав достатньої кількості голосів (а. с. 43).

На лист від 16.02.2022 №103/01-29 про надання інформації щодо проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою АДРЕСА_1 , стосовно дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства, відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради надано відповідь від 17.02.2022 № 02-29/16 (а. с. 58).

Відтак, ОСОБА_1 12.05.2022 направив заяву відповідачу, в якій повідомив, що кримінальне провадження щодо позивача закрите (а. с. 51).

25.05.2022 постійною комісією Калуської міської ради з питань будівництва та землеустрою розглянуто проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 " та запропоновано підготувати проект рішення "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 " (а. с. 59-61).

26.05.2022 відповідачем втретє винесено питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою на розгляд сесії, однак проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 " не набрав достатньої кількості голосів (а. с. 44).

06.06.2022 головним спеціалістом-юрисконсультом управління земельних відносин сформовано службову записку щодо відповідності проекту рішення міської ради нормам законодавства, зазначивши, що запропонований проект рішення не відповідає вимогам статей 12, 93, 120, частини 3 статті 123 Земельного кодексу України у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам закону, а саме статей 29, 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (докази направлення/ознайомлення відсутні (а. с. 49).

22.06.2022 постійною комісією Калуської міської ради з питань будівництва та землеустрою розглянуто проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 " згідно протоколу № 56 (а. с. 62-63).

30.06.2022 Калуською міською радою, за результатами розгляд заяви ОСОБА_1 від 20.09.2021 прийнято рішення № 1482 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 " (а. с. 10).

Позивач, вважаючи незаконним рішення Калуської міської ради "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянкив оренду гр. ОСОБА_1 " № 1482 від 30.06.2022, звернувся з позовом до суду.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний обґрунтовувати рішення, які він приймає, зобов`язаний навести/вказати його належне обґрунтування. Таке рішення має бути належно визначеним та зрозумілим, а його мотивування (обґрунтування) у письмовій формі повинно давати можливість особі правильно його зрозуміти та реалізувати право на оскарження. Однак, оскаржуване рішення є немотивованими, не обґрунтованими, а тому підлягає скасуванню. Стосовно вимоги позивача зобов`язати Калуську міську раду прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, суд вказав, що зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, перебуває поза компетенцією адміністративного суду. А відтак, слід зобов`язати Калуську міську раду Івано-Франківської області, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2021 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 2 статті 2 Закону № 280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно частин 1-3 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб

Згідно з частиною 1 статті 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

За правилами частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 3 статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених вище правових норм, надає суду підстави для висновку, що передача земельних ділянок у користування передбачає виготовлення проекту землеустрою, його погодження компетентними органами, а відтак, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки у користування. За результатами розгляду заяви громадянина, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, або надати відмову у наданні такого дозволу.

Разом з цим, суд звертає увагу, що така відмова повинна бути мотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених частиною 3 статті 123 ЗК України, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою визначений частиною 3 статті 123 ЗК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з матеріалами справи, оскаржуваним рішенням Калуської міської ради за № 1482 від 30.06.2022 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,0063 га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлового приміщення на підставі частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, а саме статей 29, 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а. с. 64).

Стаття 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає перелік вихідних даних для здійснення забудови земельної ділянки, що перебуває у власності чи користуванні особи. А стаття 34 вказаного Закону встановлює правові засади для виконання будівельних робіт на земельній ділянці.

При цьому, на земельній ділянці уже розташований об`єкт нерухомого майна та зареєстровано право приватної власності на нього у встановлений законом спосіб.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_2 , згідно договору дарування від 06.10.2016, є власником об`єкта нерухомого майна, а саме: незавершеного будівництва (торгового павільйону), літера "А", готовністю 94%, загальною площею 43,6 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13-14, 55-56).

Також, 20.06.2020 Калуська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про зобов`язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0084 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом знесення тимчасової споруди та приведення земельної ділянки в первинний придатний для використання стан.

Відтак, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.2020 відкрито провадження у справі № 909/520/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90387278).

20.04.2021, за результатами проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва та встановлення порушення (будівництво громадської будівлі без набуття права на виконання будівельних робіт (самочинне будівництво)), головний спеціаліст інспектор відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Пітулей Михайло Ігорович склав щодо позивача припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .

04.06.2021 Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області направлено голові Калуської міської ради лист № 9208/59/02-2021, який надійшов до відповідача 23.06.2021, яким повідомлено що слідчим відділенням Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР № 12020090170000674 від 26.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 197-1 КК України ОСОБА_2 (а. с. 46).

21.04.2021 начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради Топоров Анатолій Вікторович виніс щодо ОСОБА_1 постанову № 02-10/01 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень (відсутність документально підтверджених прав на володіння чи користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт нерухомого майна), пунктом 3 зобов`язано отримати документ на право володіння або користування земельною ділянкою.

А відтак покликання відповідача на статті 29, 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в даному випадку не може вважатись належним обґрунтуванням відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний обґрунтовувати рішення, які він приймає, зобов`язаний навести/вказати його належне обґрунтування. Таке рішення має бути належно визначеним та зрозумілим, а його мотивування (обґрунтування) у письмовій формі повинно давати можливість особі правильно його зрозуміти та реалізувати право на оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 200/2260/19-а.

Таким чином, колегія суддів погоджується, що оскаржуване рішення є немотивованими, не обґрунтованими, а тому підлягає скасуванню.

Також, суд першої інстанції вірно зауважив, що Калуською міською радою протиправно, в порушення визначеного законом строку розгляду такої заяви, термін прийняття відповідного рішення порушено. Так, з матеріалів справи вбачається, що на пленарних засіданнях від 25.11.2021 та 27.01.2022 пропозицій та зауважень не виносилось. Критично суд ставиться й до службової записки від 06.06.2022, позаяк проект оспорюваного рішення розроблено ще 04.11.2021 (двічі розглянуто та один раз знято без ремарок на відповідних сесіях міської ради). Слід зауважити, що доказів опублікування на офіційному сайті Калуської міської ради проекту оскаржуваного рішення не долучено. Щодо покликання відповідача, що згідно графічних матеріалів земельна ділянка про яку йдеться в розглядуваному рішенні, відмінна від ділянки, якій присвоєно кадастровий номер та яка була вилучена із користування попереднього власника нерухомого майна (начебто земельна ділянка площею 0,0063 га є суміжною до земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010 площею 0,0084 га), останнім не спростовано належними та допустимими документальними доказами у справі. Відтак, судом встановлено, що при розгляді заяви позивача та при прийнятті рішення від 30.06.2022 з боку відповідача допущено ряд порушень, протиправну бездіяльність. Відповідач доказів протилежного суду не надав.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що слід зобов`язати Калуську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд, при вирішення позовної вимоги про зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, враховує правову позицію викладену в

Згідно з постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 1340/5638/18, зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, перебуває поза компетенцією адміністративного суду. Оскільки, до юрисдикції суду в широкому розумінні не входить зобов`язання відповідача приймати на сесії будь-яке конкретне рішення, так як відповідно до чинного законодавства суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції, зокрема, органів місцевого самоврядування. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати рішення неправомірним та скасувати його, а також зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення, при цьому суд не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов необхідно задовольнити шляхом зобов`язання Калуську міську раду Івано-Франківської області, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2021 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження відповідача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Калуської міської ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року в справі №300/4977/22- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш