Ухвала

від 13.06.2023 по справі 615/1573/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 615/1573/21

Провадження № 2-з/638/58/23

УХВАЛА

Іменем України

13 червня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого суддіПодус Г.С.,

при секретаріВеліток Н.С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №615/1573/21, -

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», ОСОБА_2 , Кобзарівськох сільської ради Валківського району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Служба у справах дітей по Шевченківському районному Департаменту служб у справах дітей ХМР, приватний нотаріус ХМНО Луніна Тетяна Анатоліївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

17.04.2023 року Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова, прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 08.11.2022 року та розгляд справи здійснювати з врахуванням таких.

Позивачем в подальшому подано уточнену позовну заяву, однак станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову питання про її прийняття не вирішено.

09.06.2023 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти заборону відчуження на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що позовні вимоги стосуюься безпосередньо квартири АДРЕСА_2 , яка на даний час перебуває в стадії продажу, що підтверджується оголошенням а вілповідних веб-сайтах в мережі Інтернет. На підтвердження обґрунтованості заяви ОСОБА_1 долучила скрін шот з телефону, з якого вбачається оголошення про продаж квартири.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майнота (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Оцінюючи наданий суду скріншот з телефону, з якого вбачається оголошення на сайті олх, суд вважає що він не є доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України, адже він не підтверджує та не спростовує жодного факту. На ньому відсутня адреса квартири яка начебто вказана в оголошенні, відсутня дата створення такого оголошення та характеристика даних особи, яка його створила.

Тому подані ОСОБА_1 відомості не є підтвердженням того, що невжиття заходів забезпечення позову зможе призвести до невиконання рішення суду.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 26 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, позивачем не надано актуальної інформації з приводу того, хто є власником майна.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, не мотивоване та є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №615/1573/21 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова на протязі п`ятнадцяти днів з моменту проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

У відповідності до п.п.15.5. ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя