Рішення

від 25.05.2023 по справі 521/479/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/479/23

Провадження № 2/521/1639/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2023 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Трояненко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради та Херсонський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини разом з батьком,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов.

У січні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини разом з батьком, у якому позивач просить суд:

-Відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсон від 03.05.2012) від матері ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) адреса місця реєстрації якої: АДРЕСА_1 ), без позбавлення батьківських прав.

-Визначити місце постійного проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації якого: АДРЕСА_2 ).

Позовні вимоги вмотивовано тим, що укладений між позивачем та відповідачкою шлюб було розірвано у 2021 році. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишився постійно проживати разом з батьком, Відповідач перестала проявляти бажання спілкуватись з сином та брати участь у його вихованні. Позивач самостійно утримує і матеріально забезпечує сина, піклується про його благополуччя та здоров`я виконує всі дії для забезпечення гідного навчання та виховання дитини. Малолітній ОСОБА_3 перебуває у постійному контакті з батьком, має сильну емоційну прив`язаність, в свою чергу, Позивач приділяє переважну більшість свого часу вихованню дитини.

Позивач забезпечений житлом та має стабільний заробіток і фінансову можливість забезпечити гідне навчання та виховання сина, його фізичний, емоційний, особистісний та інтелектуальний розвиток.

Після розірвання шлюбу Відповідач стала займатись облаштуванням особистого життя, з малолітнім ОСОБА_3 рідко виходила на зв`язок, телефонувала раз на декілька місяців. Всі питання щодо навчання, оздоровлення та відпочинку малолітнього ОСОБА_3 вирішуються виключно його батьком ОСОБА_1 .

Після повномасштабного вторгнення в Україну країни-агресора російської федерації та початку військових бойових дій по всій території України малолітній ОСОБА_3 і надалі проживав з батьком Позивачем, а Відповідач спочатку вступила у відносини з військовослужбовцем збройних сил російської федерації - ОСОБА_4 , потім переїхала до тимчасово окупованого Криму, а за два тижні до деокупації міста Херсон переїхала на територію російської федерації.

Позивач стверджує, що Відповідач не планує повертатись на підконтрольну Україні територію, і надалі проживатиме на території російської федерації, та у разі небезпечних для життя та здоров`я обставин не зможе вивезти малолітнього сина ОСОБА_3 на безпечну територію, у тому числі за кордон. Інших родичів, окрім Позивача, які б могли забезпечити проживання малолітнього ОСОБА_3 за кордоном, немає, тим більше дитина має сильний емоційний зв`язок саме з батьком.

Відповідач наразі добровільно перебуває на території російської федерації, не бажає виїжджати звідти, та, у випадку загострення безпекової ситуації в Україні, відмовляється вивозити її малолітнього сина за кордон, а сам Позивач позбавлений можливості самостійно вивезти дитину у безпечне місце через дію обмежень, що встановлені Правилами перетину державного кордону під час воєнного стану.

На думку Позивача, Відповідач у випадку безпосередньої загрози життю та здоров`ю її дитини, не може виконувати свої батьківські обов`язки щодо її десятирічного сина, а саме: не може забезпечити для нього безпечні умови проживання, гідний рівень навчання та виховання. Як стверджує Позивач, Відповідач фактично самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, а перебування їх малолітнього сина разом з матір`ю на території російської федерації є вкрай небезпечним для дитини.

З урахуванням наведених обставин, Позивач вважає за доцільне відібрати малолітнього ОСОБА_3 від матері ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав та визначити місце проживання разом з Позивачем батьком дитини ОСОБА_1 .

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

30.01.2023 р. судом отримано інформацію з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області, відповідно до ст. 187 ЦПК України про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачки, з якого вбачається, що відповідачка не значиться зареєстрованою.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.02.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків, оскільки зазначена позовна заява була подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175-177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

21.02.2023 від представника позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява на виконання вимог ухвали від 01.02.2023 року, якою були усунуті недоліки.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24.02.2023 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, виконавчий комітет Корабельної районної в м. Херсоні ради як орган опіки та піклування за адресою: АДРЕСА_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24.02.2023 витребувано висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Корабельної районної в місті Херсоні ради про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини разом з батьком.

13 березня 2023 року від представника позивача адвоката Ісламова Р.М. надійшло клопотання про залучення іншої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в якому він просить замість виконавчого комітету Корабельної районної в місті Херсоні ради залучити до участі у справі Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради. Клопотання вмотивовано тим, що зареєстрованим місцем проживання Позивача та малолітнього ОСОБА_3 визначено за адресою: АДРЕСА_2 , проте після деокупації міста Херсон збройні сили російської федерації майже кожного дня здійснюють ракетні та артилерійські обстріли міста та області, що становить загрозу життю та здоров`ю позивача та дитини. З метою забезпечення безпечного середовища для дитини та можливості його нормального розвитку, Позивач разом з сином тимчасово переїхали до міста Одеси за адресою: АДРЕСА_5 . Отже, як вважають Позивач та його представник, з метою надання до суду відповідні висновки про обстеження житлово-побутових умов проживання дитини, та з урахуванням того, що фактичне місце проживання позивача та його сина було змінено, необхідно залучити Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 14.03.2023 р. клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ісламова Р.М. про заміну третьої особи у справі задоволено повністю. Визначено замінити третю особу - виконавчий комітет Корабельної районної в м. Херсоні ради як орган опіки та піклування на орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради у цивільній справі.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 25.05.2023 року закрив підготовче провадження по справі та ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Сторони по справі про дату, час та місце судового засідання повідомлялись судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України

Представник Позивача ОСОБА_1 адвокат Ісламов Р.М. у судове засідання не з`явився та подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав поновні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, однак на електронну пошту суду 25.05.2023 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та заява про визнання позову, у якій зазначила, що відповідач не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до неї, зазначає, що переїхала на постійне проживання до російської федерації, а саме до міста Новоросійськ Краснодарського краю, повідомила, що з громадянином російської федерації ОСОБА_4 вона уклала шлюб, вказала, що вважає, що Позивач може самостійно здійснювати виховання їхнього сина, та і сам малолітній ОСОБА_3 дуже прив`язаний до батька ОСОБА_1 та має з ним сильний емоційний зв`язок. До заяви Відповідач долучила фотокопії свого паспорту як громадянки російської федерації, свідоцтво про укладення шлюбу з громадянином російської федерації, російський державний сертифікат про реєстрацію у черзі на отримання житла у місті Новоросійськ Краснодарського краю та довідку про виїзд до російської федерації через кордон з республікою білорусь.

Разом з цим надаючи оцінку заяві про визнання позову та заяві про розгляд справи без участі відповідача, надісланої до суду від імені ОСОБА_2 , суд зазначає, що вказані вище заяви не підписані ЕЦП та надійшли на електрону пошту суду від імені відповідача, що не дає можливості суду встановити особу яка направила вказані заяви, тому суд не приймає їх до уваги.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Херсонський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи. Надав заяву про розгляд справи без участі представника центру.

Представник Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з`явився та подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, Служба у справах дітей Одеської міської ради повідомила, що нею було встановлено, що матір дитини ОСОБА_2 виїхала на постійне місце проживання до російської федерації, де вийшла заміж та отримала державний житловий сертифікат, питанням виховання та утримання малолітнього ОСОБА_3 не цікавиться. З огляду на те, що матір дитини перебуває поза межами України, Центр соціальних служб Одеської міської ради не має можливості для проведення оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

2. Мотивувальна частина

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 15.11.2021 шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано, місце проживання малолітнього ОСОБА_3 судом не визначено.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.05.2012, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсон, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьком є ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_2

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 фактично залишився проживати разом з батьком ОСОБА_1 . Відповідач двічі надавала нотаріально посвідчені згоди щодо наступного:

1)23.08.2021 ОСОБА_2 надала свою згоду строком на один рік (до 23.08.2022) на тимчасові подорожі у межах та за межами України, незалежно від того куди саме та з якою метою прямуватиме, на виїзди та в`їзди з постійного місця проживання та з правом перетину кордону, з метою туризму та відпочинку, її малолітнього сина ОСОБА_3 у супроводі його батька ОСОБА_1 , зазначила, що всю відповідальність за життя та здоров`я дитини несе батько, крім того ОСОБА_2 надала дозвіл ОСОБА_1 вирішувати всі питання, що стосуються дитини (зазначена заява посвідчена приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Яценко О.М. від 23.08.2021);

2)25.04.2022 ОСОБА_2 надала свою згоду строком на один рік (до 25.04.2023) на тимчасовий виїзд за кордон та тимчасове проживання її малолітнього сина ОСОБА_3 у супроводі його батька ОСОБА_1 , у зв`язку з воєнними діями на території України. Також ОСОБА_2 письмово підтвердила, що фактичний догляд за її сином ОСОБА_3 здійснює його батько ОСОБА_1 , який уповноважений обирати засоби та способи пересування, маршрут та місце перебування дитини, вживати всі залежні від нього заходи для безпечного перебування їх дитини за кордоном, вирішувати будь-які інші питання щодо їх дитини, які можуть виникнути під час його перебування за кордоном. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що у випадку крайньої необхідності, ОСОБА_1 може вживати всі доступні йому заходи для збереження життя та здоров`я їх малолітнього сина ОСОБА_3 , у тому числі вакцинацію, госпіталізацію, операцію, тощо (зазначена заява посвідчена приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. від 25.04.2022).

Крім того, з наданої представником позивача відповіді Херсонської гімназії № 1 Херсонської міської ради, де наразі навчається малолітні ОСОБА_3 , від 31.01.2023 вбачається, що матір дитини ОСОБА_2 не бере участі у вихованні малолітнього ОСОБА_5 , жодного разу не з`являлась до гімназії та не виходила на зв`язок під час онлайн-зустрічей з батьками. Адміністрація гімназії, класний керівник та інші педагогічні працівники не знайомі з матір`ю ОСОБА_5 . Водночас ОСОБА_1 бере участь у шкільному житті сина, відвідує батьківські збори, цікавиться навчанням свого сина, забезпечує регулярне відвідування занять, під час очної форми навчання приводить та забирає дитину зі шкоди.

Після повномасштабного вторгнення та під час окупації міста Херсон позивач разом з сином залишились у місті Херсоні.

ОСОБА_1 є приватним підприємцем, здійснює керівництво декількома юридичними особами, такими як Приватне підприємство «ПРЕМ`ЄРА ГРУПП» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42647251), Приватне підприємство «ПРЕМ`ЄРА ПІВДЕНЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 34785446), Приватне підприємство «ПРЕМ`ЄРА ТРЕЙД ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43550750), має стабільний фінансовий дохід. ОСОБА_1 забезпечений житлом, є власником будинку загальною площею 280 кв.м. та житловою площею 81,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_6 .

Поданими позивачем доказами позивачем доведено те, що ОСОБА_1 , як батько дитини вживає всі доступні йому заходи для нормального розвитку та виховання дитини, повністю матеріально забезпечує сина, бере участь у його інтелектуальному та духовному розвитку.

Мати дитини ОСОБА_2 , яка проживає окремо від малолітньої дитини та добровільно перебуває на території російської федерації, ухиляється від виконання свого обов`язку щодо її утримання, забезпечення безпечного середовища та не бере жодної участі у вихованні та навчанні сина

Відповідно до Конвенції про права дитини 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяєтьсяякнайкращому забезпеченнюінтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує: широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв`язків з сім`єю, окрім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним («Мамчуп проти України»).

Згідно з ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі СК України), регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 121 СК України, визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтями 141, 180 СК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою, що кожен із батьків повинен брати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Всупереч таким вимогам закону, Відповідач, яка проживає окремо від малолітньої дитини та добровільно перебуває на території російської федерації, ухиляється від виконання свого обов`язку щодо її утримання, забезпечення безпечного середовища та не бере жодної участі у вихованні та навчанні сина.

Згідно зіст.170СКУкраїни судможе постановитирішення провідібрання дитинивід батьківабо одногоз них,не позбавляючиїх батьківськихправ,у випадках,передбачених пунктами2-5частини першоїстатті 164цього Кодексу,(уразі,якщо одинз батьків: ухиляєтьсявід виконаннясвоїх обов`язківщодо вихованнядитини та/абозабезпечення здобуттянею повноїзагальної середньоїосвіти; жорстоко поводитьсяз дитиною; єхронічним алкоголікомабо наркоманом; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва) , а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Суд наголошує на тому, що відібрання дитини від матері є крайньою мірою впливу і застосовується у крайніх випадках. Проте у дані ситуації відібрання дитини від матері є не заходом впливу на матір, а переслідування якнайкращих інтересів дитини, що полягають в обмеженні впливу на неї воєнних дій при безпосередній загрозі для життя та з здоров`я дитини.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання ОСОБА_3 , а батько дитини має можливість забезпечити ОСОБА_3 належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, гарантувати безпеку, що відповідає найкращим інтересам дитини. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 56, 110, 112, 170 СК України,ст.ст.27,43,49,76,258,263,265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації якого: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) адреса місця реєстрації якої: АДРЕСА_1 , про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини разом з батьком задовольнити

Відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсон від 03.05.2012) у ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), без позбавлення батьківських прав.

Визначити місце постійного проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації якого: АДРЕСА_2 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 05.06.2023 року.

Суддя О.С. Леонов

25.05.23