Постанова

від 14.06.2023 по справі 125/569/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/569/23

Провадження № 22-ц/801/1364/2023

Категорія: 101

Головуючий у суді 1-ї інстанції Салдан Ю. О.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 рокуСправа № 125/569/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Копаничук С.Г., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук О.А.,

за участю сторін: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представника ПрАТ «Барський машинобудівний завод» - Крисько О.О., представника Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Савелової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №125/569/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «Барський машинобудівний завод», Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Лавренчука Андрія Сергійовича на ухвалу Барського районного судуВінницької областівід 11 травня 2023 року про закриття провадження, яка постановлена суддею Салдан Ю.О. в Барському районному суді Вінницької області, повний текст складено 16 травня 2023 року,

в с т а н о в и в :

В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про встановлення факту, в якій просив встановити факт роботи у період з 23 травня 1988 року по 14 липня 2016 року у Державному підприємстві «Барський машинобудівний завод» на робочому місці шліфувальника сухої шліфовки по металообробці абразивними кругами з важкими та шкідливими умовами праці, а саме шліфування абразивними кругами сухим способом.

Ухвалою Барського районного судуВінницької областівід 11 травня 2023 року закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «Барський машинобудівний завод», Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту, на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокатЛавренчук А.С. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали про закриття провадження. Таким чином, просив суд скасувати ухвалу Барського районного судуВінницької областівід 11 травня 2023 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Барський машинобудівний завод» зазначив, що апеляційна скарга є незаконною та безпідставною.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що у заяві ОСОБА_1 вказав, що не з його вини адміністрація ПрАТ «Барський машинобудівний завод» не провела атестації його робочого місця, однак не проведення атестації перешкоджає заявнику реалізувати його право на отримання державної пенсії на пільгових умовах, тому він не може захистити свої порушені права іншим чином, ніж через звернення до суду за встановленням факту робочого місця зі шкідливим умовами праці.

До заяви додано листи Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 22 січня 2021 року, від 26 березня 2021 року, згідно яких вбачається, що вони є відповіддю щодо можливості переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, а також з приводу необхідних для такого переведення документів на звернення заявника, а також на адвокатський запит.

Згідно з листа Жмеринського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №23/Т-7 від 25 квітня 2019 року «Щодо розгляду стажу роботи ОСОБА_1 », у якому управління зазначає, які необхідно подати документи для переведення на пенсію за віком на пільгових умовах. В останньому листі вказано, що рішення про відмову у призначенні пенсії може бути оскаржено до ГУ ПФУ у Вінницькій області або в судовому порядку.

Також, у заяві вказав, що у зв`язку з відмовою Пенсійного фонду у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, встановлення факту робочого місця шліфувальника зі шкідливими умовами праці на час звільнення, має значення для заявника для реалізації його права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справ, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Встановлений законом порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає також встановлення органом ПФУ факту наявності відповідного трудового стажу, а рішення вказаного органу щодо призначення чи не призначення такої пенсії підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За положеннями частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово вказував, що не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства заяви про встановлення фактів трудового стажу. Відмова ПФУ у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року справа № 401/2020/17-ц, провадження № 14-362цс18, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18, провадження № 14-369цс19).

Отже, позовна заява про встановлення факту трудового стажу для призначення пенсії не може розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Вищевикладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №589/2794/16-ц(провадження № 14-589цс19).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції розглянув справу з додержанням вимог статті 19 ЦПК України та дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм процесуального права і незгоди з висновками суду першої інстанції.

Процесуальних порушень, які були б обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції чи призвели б до неправильного вирішення справи апеляційним судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лавренчука Андрія Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Барського районного судуВінницької областівід 11 травня 2023 року про закриття провадження залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 червня 2023 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Копаничук С.Г.

Стадник І.М.