Рішення

від 21.03.2023 по справі 160/18383/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року Справа № 160/18383/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

секретаря судового засідання:Бурхович Я.О.,

за участі:

представника позивача: Козіної А.М.,

представника відповідача:Дерець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/18383/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМТ-Дніпро» (вул. Глинки, буд. 1, офіс 308, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи 41474280) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код юридичної особи 4397137) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМТ-Дніпро» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.02.2022 №0000013/7.5-19 щодо збільшення податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 516605,34 грн.

Мотивуючи заявлений адміністративний позов позивач зазначив, що не погоджується з оскарженим податковим повідомленням-рішенням, винесеним Дніпровською митницею за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи в частині дотримання умов митного режиму тимчасового ввезення за митною декларацією від 22.12.2017 № UA110180/2017/420383. Зі змісту акта перевірки, складеного Дніпровською митницею, на підставі висновків якого винесене оскаржене податкове повідомлення-рішення встановлено, що відповідач вважає, що позивачем передано товар, що перебував у митному режимі тимчасового ввезення, а саме: роторну бурову установку у платне користування іншому суб`єкту господарювання, що є порушенням митного режиму тимчасового ввезення. З означеним позивач не погоджується і вважає такий висновок митного органу хибним та таким, що не відповідає дійсним обставинам господарських операцій та вимогам чинного законодавства. Означене і стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 означену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18383/22 за правилами загального позовного провадження.

06.01.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №287/23), в якому останній заперечує проти заявлених позовних вимог мотивуючи тим, що за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки встановлено, що позивачем надана в платне тимчасове користування Представництву «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» роторна бурова установка, яка була оформлена у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами у відповідності до митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383. Згідно з ч.7 ст.286 МК України у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ввізним митом, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі ввізне мито сплачується у порядку, визначеному ч.7 ст.106 МК України. Тобто, ТОВ «ГМТ-Дніпро» за передачу іншій особі товару, поміщеного у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами згідно митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383, повинно сплатити митні платежі в обсязі, передбаченому законом для ввезення цього товару на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цього товару від оподаткування митними платежами. Вищезазначене є порушенням вимог ст. 285 та п. 3 ч. 1 ст. 292 МК України, у зв`язку з чим, у відповідності до ч. 7 ст. 286 та ч. 7 ст. 106 МК України, сума податкового зобов`язання ТОВ «ГМТ-Дніпро» зі сплати податку на додану вартість збільшена на 469641,22 грн. Таким чином, відповідач наголошує, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

10.01.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №3431/23), в якій останній зазначає доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві та наголошує, що відповідачем не спростовано твердження позивача, викладені у позовній заяві. Разом з тим, на підтвердження своєї позиції, позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.03.2019 у справі № 813/2435/17.

13.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №2451/23), в яких останній наголошує, що правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.03.2019 у справі №813/2435/17, на яку посилався позивач у відповіді на відзив, не підлягають застосуванню при розгляді справи №160/18383/22, у зв`язку з тим, що суть спору у зазначених справах є різною. Разом з тим, відповідач наголошує, що товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не набувають статусу українських товарів, а зберігають статус іноземних. Зазначене свідчить, що право власності на товар не переходить до ТОВ «ГМТ-Дніпро», а залишається за Geotem Jejteknik Insaat Muhendislik Musavirlik A.S. (Туреччина), а також, право розпорядження товарами не переходить ТОВ «ГМТ-Дніпро». Отже, як вказує відповідач твердження позивача щодо невідповідності національного законодавства нормам Конвенції про тимчасове ввезення не відповідає дійсності. Відповідач відзначає, що позивачем передано право тимчасового ввезення товару без повідомлення про це митниці в установленому законодавством України порядку, чим порушено умови митного режиму тимчасового ввезення.

16.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №4967/23), у яких останній виклав промову у судових дебатах, в якій наголошував на тому, що позивач в порушення вимог ст. 109 МК України та ст. 8 Конвенції про тимчасове ввезення передав право тимчасового ввезення товару без повідомлення про це митниці в установленому законодавством порядку, а саме: без дотримання встановленої процедури передачі такого права, чим порушено умови режиму тимчасового ввезення.

21.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла промова у судових дебатах (вх. №22432/23), в якій останній заперечує проти порушення ним митного режиму тимчасового ввезення та наголошує, шо право на тимчасове ввезення товару не передавав, норми чинного законодавства та Конвенції про тимчасове ввезення не порушував.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову та просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГМТ-Дніпро» від 21.07.2017 зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа, ідентифікаційний код 41474280, за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 1, офіс 308, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1241020000082033.

Основний вид економічної діяльності ТОВ «ГМТ-Дніпро» за КВЕД 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену.

Згідно митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383 та наданого разом з вищезазначеною митною декларацією зобов`язання про цільове використання товарів від 20.12.2017 №20122017 товар: «самохідна бурильна машина: бурова установка BAUER BG36 H, тип BG 36H 1 шт, рік виробництва 2007, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 , бувша у використанні», ввезений на митну територію України з метою будівництва міського метрополітену.

Бурова установка BAUER BG36 H була оформлена у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, згідно митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383.

Офіс великих платників податків ДФС листом від 30.07.2021 №784/9/28-97-03-03-06 повідомив Державну митну службу України, що службові особи ТОВ «ГМТ-Дніпро», з метою ухилення від сплати податків, незаконно передали самохідну бурову установку BAUER BG36 H у тимчасове платне користування на умовах оренди представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті».

На підставі вищезазначеного, Дніпровською митницею видано наказ від 17.12.2021 №253 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ГМТ-Дніпро» вимог законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 2 ч. 3 ст. 345, п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України, на підставі наказу Дніпровської митниці від 17.12.2021 №253, Дніпровською митницею проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «ГМТ-Дніпро» вимог законодавства України з питань митної справи в частині дотримання умов митного режиму тимчасового ввезення, із застосуванням умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, товару, митне оформлення якого було здійснено згідно митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383.

Дніпровською митницею листом від 20.12.2021 №7.5-08-01-1/19/13/4437 направлено ТОВ «ГМТ-Дніпро» повідомлення від 17.12.2021 №28 про проведення з 24.12.2021, тривалістю 3 (три) робочі дні, документальної невиїзної перевірки, за адресою: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038.

04.01.2022 Дніпровською митницею складено Акт №0027/21/7.5-19/0041474280 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ГМТ-Дніпро» (код ЄДРПОУ 41474280) вимог законодавства України з питань митної справи в частині дотримання умов митного режиму тимчасового ввезення» (далі акт перевірки).

Зі змісту акта перевірки судом встановлено таке.

У періоді, що перевірявся ТОВ «ГМТ-Дніпро» здійснювало такі види діяльності за КВЕД, які пов`язані зі здійсненням зовнішньоекономічних операцій: КВЕД 42.12 Будiвництво залiзниць i метрополiтену.

В зоні діяльності Дніпровської митниці (на момент митного оформлення Дніпропетровська митниця ДФС) у митному режимі тимчасового ввезення за митною декларацією типу ІМ 31 ДЕ від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383, здійснено митне оформлення товару: «Самохідна бурильна машина: бурова установка BAUER BG36 H, тип BG 36H 1 шт., рік виробництва 2007, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 , бувша у використанні, виключно цивільного призначення, для будівництва міського метрополітену. Торгівельна марка: BAUER. Виробник: Bauer Maschinen GmbH. Країна походження: DE» (далі товар).

Товар був поміщений у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами.

Граничний термін перебування товару у режимі тимчасового ввезення, згідно графи «D/J» - 30.11.2018.

Терміни тимчасового ввезення товару неодноразово подовжувалися у відповідності до митних декларацій типу ІМ 31 ДМ: від 23.11.2018 №UA110180/2018/421794 (термін подовжено до 30.11.2019); від 28.11.2019 №UA110180/2019/420248 (термін подовжено до 31.12.2019); від 27.12.2019 №UA110180/2019/422204 (термін подовжено до 30.03.2020); від 27.03.2020 №UA110150/2020/005073 (термін подовжено до 31.05.2020); від 29.05.2020 №UA110150/2020/008571 (термін подовжено до 30.06.2020).

Зворотне вивезення за межі митної території України товару у митному режимі реекспорту було здійснено згідно митної декларації типу ЕК 11 АА від 19.06.2020 №UA110150/2020/009854.

Офіс великих платників податків ДФС листом від 30.07.2021 №784/9/28-97-03-03-06 повідомив Державну митну службу України, що службові особи ТОВ «ГМТ-Дніпро», з метою ухилення від сплати податків, незаконно передали самохідну бурову установку BAUER BG36 H у тимчасове платне користування на умовах оренди представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (код ЄДРПОУ 0026511979). Дана бурова установка BAUER BG36 H була оформлена у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами згідно митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383.

Для підтвердження факту передачі самохідної бурової установки BAUER BG36 H у тимчасове платне користування представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті», у додаток до вищезазначеного листа були надані наступні документи:

- контракт оренди транспортних засобів та обладнання від 20.11.2017 №2011-2017-2 між ТОВ «ГМТ-Дніпро» та представництвом «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (далі контракт).

Пунктом 1.1 контракту було передбачено, що ТОВ «ГМТ-Дніпро» передає представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» роторну бурову установку BAUER, тип BG36 H, модель 2007 року випуску, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 , яка поставляється разом з допоміжним спорядженням, необхідним для виконання робіт, згідно інвойсів у тимчасове використання, терміном, обумовленим у додатку до контракту, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 3.3 контракту було визначено, що орендна плата є фіксованою та складає 50000 Євро у місяць;

- додаткова угода №1 до контракту на оренду транспортних засобів та обладнання №2011-2017-2 від 01.12.2017 (далі додаткова угода №1).

Пунктом 1.1 додаткової угоди №1 передбачено, що ТОВ «ГМТ-Дніпро» передає представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» у строкове платне використання роторну бурову установку BAUER, тип BG36 H, модель 2007 року випуску, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 , яка поставляється в комплекті з допоміжним спорядженням, що є необхідним для виконання робіт, перелік якого вказано у додатку №1 до контракту (надалі техніка), ввезеного в митному режимі тимчасового ввезення.

Пунктом 3.3 додаткової угоди №1 визначено, що орендна плата є фіксованою та складає 2310720,39 грн в місяць, що складає 87200 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату підписання контракту;

- додаток №1 від 01.12.2017 до контракту оренди транспортних засобів та обладнання від 20.11.2017 №2011-2017-2, яким був визначений перелік допоміжного спорядження до бурової установки;

- акт здачі-приймання техніки від 12.01.2018, згідно якого ТОВ «ГМТ-Дніпро» передало представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» бурову установку BAUER BG36 H з допоміжним обладнанням;

- додаткова угода №2 до контракту на оренду транспортних засобів та обладнання №2011-2017-2 від 02.03.2018 (далі додаткова угода №2).

Згідно додаткової угоди №2 був змінений пункт 3.2 контракту, а саме: у новій редакції пункт 3.2 контракту визначав, що орендна плата є фіксованою та складає 2268000,00 грн в місяць;

- додаткова угода №3 до контракту на оренду транспортних засобів та обладнання №2011-2017-2 від 01.10.2019 (далі додаткова угода №3).

Пунктом 1.1 додаткової угоди №3 було передбачено, що ТОВ «ГМТ-Дніпро» передає представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» у строкове платне користування роторну бурову установку BAUER, тип BG36 H, модель 2007 року випуску, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 , яка постачається в комплекті з допоміжним спорядженням, що є необхідним для виконання робіт, перелік якого вказано у Додатку №1 до контракту (надалі техніка), ввезеного в митному режимі тимчасового імпорту, разом з екіпажем;

- договір суборенди техніки та обладнання від 03.01.2020 (далі договір суборенди).

Пунктом 1.1 договору суборенди передбачено, що у порядку та на умовах, визначеним цим договором, ТОВ «ГМТ-Дніпро» зобов`язується передати в платне тимчасове користування разом з екіпажем, а представництво «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» прийняти та оплатити це користування і вчасно повернути в справному стані з урахуванням нормального зносу техніку та обладнання, а саме: самохідну бурову установку BAUER BG36 в комплекті з обладнанням.

Пунктом 4.1 договору суборенди передбачено, що розмір орендної плати за календарний місяць користування самохідною буровою установкою BAUER BG36 в комплекті з обладнанням складає 1849540,00 грн з ПДВ (еквівалент 70000,00 євро за курсом валют НБУ на дату підписання договору);

- акт прийому-передачі техніки та обладнання (згідно договору суборенди техніки та обладнання від 03.01.2020), у відповідності до якого ТОВ «ГМТ-Дніпро» передало представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» бурову установку BAUER BG36 H з допоміжним обладнанням;

- податкові накладні: №13 від 31.05.2020, №10 від 30.04.2020, №8 від 31.03.2020, №3 від 31.01.2020, №4 від 28.02.2020.

У реквізитах (графах) даних податкових накладних «Номенклатура товарів/послуг» зазначено: «Послуги оренди будівельних машин і устаткування (BAUER BG36 H)».

Отримувачем (покупцем) даної послуги було представництво «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті», а постачальником (продавцем) ТОВ «ГМТ-Дніпро»;

- акти надання послуг: №1 від 02.01.2020, №2 від 31.01.2020, №3 від 28.02.2020, №4 від 31.03.2020, №5 від 30.04.2020, №6 від 31.05.2020, №7 від 26.12.2019, №6 від 24.09.2019, №5 від 10.09.2019, №4 від 29.05.2019, №3 від 23.04.2019, №2 від 16.04.2019, №1 від 31.01.2019, №5 від 30.11.2018, №4 від 23.10.2018, №3 від 31.08.2018, №2 від 31.07.2018, №1 від 31.05.2018.

У відповідності до даних актів ТОВ «ГМТ-Дніпро» надані, а представництвом «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» отримані послуги з оренди будівельних машин і устаткування (BAUER BG36 H);

- рахунки на оплату: №1 від 31.01.2020, №3 від 28.02.2020, №4 від 31.03.2020, №5 від 30.04.2020, №6 від 29.05.2020.

У відповідності до даних рахунків представництво «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» повинно було перераховувати кошти до ТОВ «ГМТ-Дніпро» за надання послуг оренди будівельних машин і устаткування (BAUER BG36 H);

- платіжні доручення: №1820747525 від 14.02.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №1 від 31.01.2020), №1829584549 від 25.03.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №1 від 31.01.2020), №1829736843 від 26.03.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №1 від 31.01.2020), №1830171329 від 31.03.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №1 від 31.01.2020), №1850000038 від 01.04.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №1 від 31.01.2020), №1850000549 від 30.04.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №1 від 31.01.2020), №1850001377 від 03.06.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №1 від 31.01.2020), №1850001599 від 10.06.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №1 від 31.01.2020), №1850001826 від 17.06.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №1 від 31.01.2020), №1850001904 від 19.06.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №1 від 31.01.2020), №1850001933 від 23.06.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №3 від 28.02.2020), №1851474053 від 22.07.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №3 від 28.02.2020), №1869921935 від 16.10.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №4 від 31.03.2020), №1881652558 від 09.12.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №5 від 30.04.2020), №1881652559 від 09.12.2020 (кошти перераховані згідно рахунку №6 від 29.05.2020).

У відповідності до даних платіжних доручень представництво «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» перераховувало кошти до ТОВ «ГМТ-Дніпро» за надання послуг оренди будівельних машин і устаткування (BAUER BG36 H).

Тобто, як вбачається з вищенаведеного, ТОВ «ГМТ-Дніпро» була надана в платне тимчасове користування представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» роторна бурова установка BAUER, тип BG36 H, модель 2007 року випуску, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 , яка була оформлена у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами у відповідності до митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383.

Згідно ч. 7 ст. 286 МК України у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ввізним митом, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі ввізне мито сплачується у порядку, визначеному ч. 7 ст. 106 МК України.

У відповідності до ч. 7 ст. 106 МК України, у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами.

Тобто, ТОВ «ГМТ-Дніпро» за передачу іншій особі товару, поміщеного у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами згідно митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383, повинно сплатити митні платежі в обсязі, передбаченому законом для ввезення цього товару на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цього товару від оподаткування митними платежами.

Згідно з висновками акта перевірки, документальною невиїзною перевіркою дотримання ТОВ «ГМТ-Дніпро» вимог законодавства України з питань митної справи в частині дотримання умов митного режиму тимчасового ввезення встановлено, що ТОВ «ГМТ-Дніпро» була надана в платне тимчасове користування представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» роторна бурова установка BAUER, тип BG36 H, модель 2007 року випуску, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 , яка була оформлена у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами згідно митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383, що є порушенням вимог ст. 285 та п. 3 ч. 1 ст. 292 МК України. Враховуючи наведене, у відповідності до ч. 7 ст. 286 та ч. 7 ст. 106 МК України, сума податкового зобов`язання ТОВ «ГМТ-Дніпро» зі сплати податку на додану вартість збільшена на 469641,22 грн.

Два примірники акта перевірки направлено ТОВ «ГМТ-Дніпро» листом Дніпровської митниці «Про направлення акту перевірки» №7.5-08-01-2/19/13/66 від 05.01.2022.

Дніпровською митницею 28.01.2022 отримані заперечення ТОВ «ГМТ-Дніпро» за вих. №220128-12 від 28.01.2022 до акту перевірки №0027/21/7.5-19/0041474280 від 04.01.2022, у яких позивач з фактами порушень вимог ст. 285 та п. 3 ч. 1 ст. 292 МК України не погоджується та зазначає, що доводи митниці про нецільове використання ТОВ «ГМТ-Дніпро» товару необґрунтовані, оскільки задекларована техніка використовувалася та експлуатувалася згідно призначеної мети, а саме: будівництво метрополітену у м. Дніпро.

За результатами розгляду заперечень ТОВ «ГМТ-Дніпро» Дніпровською митницею складено висновок №1/0027/21/7.5-19/0041474280 від 03.02.2022 та направлено позивачу листом №7.5-08-01-2/19/13/836 від 03.02.2022, в якому зазначено, що висновки акту №0027/21/7.5-19/0041474280 від 04.01.2022 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ГМТ-Дніпро» (код ЄДРПОУ 41474280) вимог законодавства України з питань митної справи в частині дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення» відповідають нормам діючого законодавства України та перегляду не підлягають.

На підставі акта перевірки Дніпровською митницею складено податкове повідомлення-рішення від 08.02.2022 №0000013/7.5-19 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (14070100).

Згідно розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій за актом перевірки ТОВ «ГМТ-Дніпро» (код ЄДРПОУ 41474280) від 04.01.2022 №0027/21/7.5-19/0041474280 заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (14070100), складає 469641,22 грн, сума штрафної санкції складає 46964,12 (10%), всього до сплати 516605,34 грн.

Листом «Про направлення податкових повідомлень-рішень» №7.5-08-01-2/19/13/992 від 09.02.2022 Дніпровською митницею направлено ТОВ «ГМТ-Дніпро» податкове повідомлення-рішення від 08.02.2022 №0000013/7.5-19.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до Державної митної служби України зі скаргою за вих. №20220530-02 від 30.05.2022, якою просив відповідача визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2022 №0000013/7.5-19 щодо збільшення податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 516605,34 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги №08-1/10-06/8.19/4230 від 02.08.2022 Державною митною службою України залишено податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці від 08.02.2022 №0000013/7.5-19 без змін, а скаргу ТОВ «ГМТ-Дніпро» від 30.05.2022 №20220530-02 (дата отримання скарги 06.06.2022, вх. №10613/13) без задоволення. З урахуванням положень п. 60.6 ст. 60 ПК України та п. 9-12 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України Дніпровській митниці після припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України необхідно прийняти окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення застосованої до ТОВ «ГМТ-Дніпро» штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та повідомити Юридичний департамент і Департамент митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби про вжиті заходи.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 08.02.2022 №0000013/7.5-19 протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Суд зазначає, що стосовно ТОВ «ГМТ-Дніпро» відкрите кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32021100110000024 від 01.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Так, зі змісту ухвал Солом`янського районного суду міста Києва від 13.05.2021 у справі №760/11809/21, від 26.05.2021 у справі №760/11813/21, Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2021 у справі №202/7410/21, встановлено, що службові особи ТОВ «ГМТ-Дніпро», діючи умисно в порушення вимог ст. 257, ч. 2 ст. 71, ст. 106, ст. 285, ч. 1 ст. 266 МК України, з метою ухилення від сплати податків, незаконно передали самохідні бурові установки у тимчасове платне користування на умовах оренди в адресу представництва «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті», та не оформили вказані самохідні бурові установки у відповідний митний режим «Імпорт», в результаті чого умисно ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах на суму 9,7 млн. грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, врегульовані Митним кодексом України (далі МК України), Податковим кодексом України (далі ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування та застосовані судом в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, МК України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання МК України та інших законодавчих актів (ч. 1 ст. 1 МК України).

Відповідно до п. 24 ч.1 ст. 4 МК України, митний контроль сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 25 ч. 1 ст. 4 МК України, митний режим комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до ст. 103 МК України, тимчасове ввезення це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно ч. 1 ст. 11 МК України, іноземні товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів.

Згідно ч. 1 ст. 104 МК України митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем.

Відповідно до ч. 6 ст. 104 МК України, для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: 1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; 2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом; 3) подати митному органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством; 4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Згідно зі ст. 285 МК України умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом застосовується до товарів, зазначених у статті 106 цього Кодексу, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 цього Кодексу.

Порядок застосування умовного часткового звільнення від оподаткування ввізним митом визначено статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 286 МК України до товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному главою 18 цього Кодексу.

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ввізним митом, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі ввізне мито сплачується у порядку, визначеному частиною сьомою статті 106 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 106 МК України, у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.

Законом від 24.03.2004 №1661-IV Україна приєдналася до Конвенції про тимчасове ввезення (далі Конвенція).

Відповідно до статті 1 Глави І Конвенції про тимчасове ввезення термін «тимчасове ввезення» означає митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари (у тому числі транспортні засоби), умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі транспортні засоби), мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.

Пунктом 1 статті 4 Глави III Конвенції про тимчасове ввезення встановлено, що якщо в Додатку не передбачено інше, кожна із Договірних Сторін має право обумовлювати тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів) наданням митного документа та гарантії.

Для товарів (у тому числі транспортних засобів), на які під час ввезення поширюються заборони чи обмеження відповідно до національного законодавства, може вимагатися додаткова гарантія, відповідно до положень, встановлених національним законодавством (п. 4 ст. 4 Конвенції про тимчасове ввезення).

Отже, Конвенція про тимчасове ввезення надає право Договірним Сторонам обумовлювати тимчасове ввезення товарів на їх митні території, звільняти такі товари від ввізного мита і податків за певних умов та допускає поширення встановлених національним законодавством заборон чи обмежень на такі товари.

Відповідно до ст. 19 Конвенції про тимчасове ввезення положення цієї Конвенції не створюють перешкод для застосування заборон та обмежень, які випливають з національних законів та нормативних актів і ґрунтуються на міркуваннях неекономічного характеру, таких, як міркування моралі чи піклування про громадський порядок, міркування громадської безпеки, гігієни чи здоров`я населення, або міркування ветеринарного чи фітосанітарного порядку, пов`язані із захистом диких видів тварин і рослин, яким загрожує вимирання (знищення), або міркування захисту авторських прав та промислової власності.

Разом з тим, Конвенція про тимчасове ввезення не містить заборони щодо обмеження застосування національним законодавством заходів економічного характеру.

Згідно зі статтею 1 Додатка Е Конвенції часткове звільнення означає звільнення від сплати частини суми ввізного мита й податків, які мали б бути стягнуті, якби товари пройшли процедуру митного оформлення для використання в межах території ввезення, за станом на дату, на яку на них було поширено режим тимчасового ввезення.

Відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 106 МК України, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений митним органом строк дії цього митного режиму.

У такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до статті 108 цього Кодексу.

Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.

Згідно ч. 1 ст. 109 МК України за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа: 1) відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та 2) приймає на себе зобов`язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 7 ст. 106 МК України, у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов`язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов`язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України.

Підпунктом 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПК України до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 МК України, зокрема, умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 МК України. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 345 МК України встановлено, що документальна перевірка це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Згідно ч.ч 3-9 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі митного органу та не може перевищувати строки, встановлені ч. 8 ст. 346 цього Кодексу для проведення документальних виїзних перевірок. Продовження строку проведення перевірки можливе на строк та з підстав, визначених ч. 9 ст. 346 цього Кодексу.

Про продовження строків проведення перевірки митний орган інформує підприємство (громадянина) в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті.

Посадові особи митного органу під час проведення перевірки не мають права: 1) перевіряти дані, які не є предметом перевірки; 2) вимагати від підприємства, що перевіряється, надання документів або інформації, що не стосуються предмета перевірки; 3) розголошувати відомості про підприємство, що перевіряється, які становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання такими особами службових обов`язків.

Оформлення результатів невиїзної документальної перевірки здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 353 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 11, 12 ст. 354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності). Керівник підприємства або уповноважена ним особа можуть бути присутні під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

Як встановлено судом зі змісту акта перевірки, 22.12.2017 за митною декларацією №UA110180/2017/420383 ТОВ «ГМТ-Дніпро» оформлено в митному режимі тимчасового ввезення товар: «Самохідна бурильна машина: бурова установка BAUER BG36 Н, тип BG 36Н, рік виробництва 2007, номер шасі 1169, номер двигуна - НОМЕР_1 ».

Вказаний товар оформлено із застосуванням тарифної пільги (тарифної преференції) зі сплати митних платежів за кодом « 198» - товари, що можуть поміщуватись в режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення, згідно з Класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.

Зазначений вище товар ввезений на митну територію України ТОВ «ГМТ-Дніпро» з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами.

Граничним строком перебування товару на митній території України в режимі тимчасового ввезення згідно з даними графи «D/J» вказаної МД визначено 30.11.2018. В подальшому встановлений строк тимчасового ввезення товару, що перевірявся, за письмовими заявами ТОВ «ГМТ-Дніпро» був митним органом продовжений. Кінцевий строк вивезення товару 30.06.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 МК України митний режим тимчасового ввезення завершено ТОВ «ГМТ-Дніпро» шляхом реекспорту товару за митною декларацією типу ЕК 11 АА від 19.06.2020 № UA110150/2020/009854.

Разом з цим, встановлено факт передачі ТОВ «ГМТ-Дніпро» товару: «Самохідна бурильна машина: бурова установка BAUER BG36 Н, тип BG 36Н, рік виробництва 2007, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 », у користування іншій особі під час перебування позивача на митній території України в режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами.

Так, ТОВ «ГМТ-Дніпро» на підставі контракту оренди транспортних засобів та обладнання №2011-2017-2 від 20.11.2017 передано у платне тимчасове користування представництву «Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті» товару: «Самохідна бурильна машина: бурова установка BAUER BG36H, тип BG 36Н, рік виробництва 2007, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 », поміщеного за митною декларацією від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383 у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами.

Зі змісту ч. 7 ст. 106 МК України встановлено, що у разі передачі товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами.

Тобто, зазначеною нормою МК України визначено відсутність права передачі товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, в користування іншій особі.

Таким чином, доводи позивача про те, що у зв`язку з відсутністю у Конвенції про тимчасове ввезення прямої заборони, передача товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами у користування іншій особі без порушення інших умов режиму тимчасового ввезення, не може вважатися порушенням митного законодавства, судом не беруться до уваги, оскільки суперечать зазначеним вище приписам законодавства.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України однією із форм митного контролю є проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною 3 ст. 345 МК України встановлено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, зокрема, щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування.

При цьому виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів є однією з підстав для проведення документальної невиїзної перевірки (п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України).

Підпунктом 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлено обов`язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, передбачених ПК України або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У зв`язку з передачею ТОВ «ГМТ-Дніпро» у користування на умовах оренди іншій особі товару, поміщеного у митний режим тимчасового ввезення, позивачем не сплачено митні платежі в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, відповідно до вимог ст. 106 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені МК України. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених МК України (ч.ч. 1, 2 ст. 71 МК України).

Таким чином, обрання декларантом певного митного режиму для поміщення товарів передбачає його обов`язок дотримуватись умов та обмежень, встановлених МК України до такого митного режиму.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України).

Отже, митне оформлення товару: «Самохідна бурильна машина: бурова установка BAUER BG36 Н, тип BG 36Н, рік виробництва 2007, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 » за митною декларацією від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383 із застосуванням пільги (тарифної преференції) зі сплати митних платежів за кодом « 198» (товари, що можуть поміщуватись в режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення) передбачає обов`язок ТОВ «ГМТ-Дніпро» дотримуватись вимог Конвенції про тимчасове ввезення та відповідних норм законодавства України з питань митної справи, що регулюють застосування митного режиму тимчасового ввезення.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, всупереч вимог ч. 7 ст. 106 МК України ТОВ «ГМТ-Дніпро» було передано товар, поміщений у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у користування на умовах оренди іншій особі.

Викладене свідчить про удаване, цілеспрямоване вчинення позивачем дій, якими порушено умови митного режиму тимчасового ввезення, та створення умов, які не мали іншої мети, крім як невиконання або неналежного виконання вказаних вище вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на митні органи.

Разом з тим, суд наголошує, що товар: «Самохідна бурильна машина: бурова установка BAUER BG36 Н, тип BG 36Н, рік виробництва 2007, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 », задекларований згідно митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383, не належить до товарів, які при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі звільняються від оподаткування митом на підставі статті 286 МК України.

Крім того, суд звертає увагу на приписи статті 109 МК України, яка кореспондує статті 8 Конвенції про тимчасове вивезення, відповідно до якої за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа: 1) відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом; та 2) приймає на себе зобов`язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.

Процедура передачі права використання митного режиму тимчасового ввезення визначена у Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 (далі Порядок).

У пункті 4 Розділу ІІІ Порядку зазначено, що для отримання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці оформлення відповідну заяву. Разом із заявою подається письмова заява особи резидента, що має намір прийняти право використання митного режиму тимчасового вивезення, про прийняття на себе зобов`язань особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового вивезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 МК України митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем.

Суд наголошує, що товар: «Самохідна бурильна машина: бурова установка BAUER BG36 Н, тип BG 36Н, рік виробництва 2007, номер шасі 1169, номер двигуна НОМЕР_1 », задекларований згідно митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383, не випущений у вільний обліг, а перебував під митним контролем під час усього періоду перебування товару позивача у митному режимі тимчасового ввезення з 22.12.2017 по 19.06.2020.

Відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Тобто, товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не набувають статусу українських товарів, а зберігають статус іноземних.

Зазначене свідчить, що право власності на товар не переходить до ТОВ «ГМТ-Дніпро», а залишається за Geotem Jeoteknik Insaat Muhendislik Musavirlik A.S. (Туреччина), на підставі контракту №2011-2017 оренди транспортних засобів та обладнання з метою виконання експортних процедур від 20.11.2017, крім того, право розпорядження товарами до ТОВ «ГМТ-Дніпро» також не переходить.

Таким чином, доводи позивача щодо невідповідності національного законодавства нормам Конвенції про тимчасове ввезення не відповідає дійсності.

Враховуючи викладене, відповідно до обставин справи, суд дійшов таких висновків:

- на виконання вимог Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657, Geotem Jeoteknik Insaat Muhendislik Musavirlik A.S. (Туреччина) як власником товару не подано до Дніпровської митниці заяви про отримання дозволу на передачу ТОВ «ГМТ-Дніпро» права використання митного режиму тимчасового вивезення з країни відправлення (тимчасового ввезення у країні призначення), разом із письмовою заявою ТОВ «ГМТ-Дніпро» як особи-резидента, що має намір прийняти право використання митного режиму тимчасового вивезення, про прийняття на себе зобов`язань особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового вивезення;

- Дніпровською митницею не було надано дозволу ТОВ «ГМТ-Дніпро» на передачу йому права використання режиму тимчасового ввезення щодо товару.

Отже, позивачем було порушено процедуру передачі права тимчасового ввезення на товар, а саме: не повідомлено митницю в установленому законодавством України порядку про передачу права тимчасового ввезення на товар, у зв`язку з чим позивачем порушено умови митного режиму тимчасового ввезення.

Разом з тим, суд наголошує, що надане позивачем зобов`язання під час декларування товару стосується цільового використання товару, а не повідомлення митниці про подальшу передачу товару третім особам у користування, а отже, не береться судом до уваги.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками, викладеними Дніпровською митницею в акті перевірки, про порушення позивачем вимог законодавства України з питань митної справи в частині дотримання умов митного режиму тимчасового ввезення, із застосуванням умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, товару, митне оформлення якого було здійснено згідно митної декларації від 22.12.2017 №UA110180/2017/420383.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Дніпровською митницею правомірно винесено податкове повідомлення - рішення від 08.02.2022 №0000013/7.5-19 щодо збільшення податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 516605,34 грн, у зв`язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на висновок Верховного Суду, який викладено у постанові від 12 березня 2019 року у справі №813/2435/17 не можуть бути взяті судом до уваги, з огляду на те, що в означеній справі зазначено про порушення митного режиму тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, оскільки товар було передано позивачем в користування іншим особам, а саме: нецільове використання - здача в оренду з невиконанням при цьому обов`язку зі сплати митних платежів у обсязі, передбаченому законом при ввезені цих товарів у митний режим "імпорт", у той час як в означеній справі митним органом встанволено порушення вимог митного режиму тимчасового ввезення товару з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у не порушення умов цільового використання.

Згідно з частинами 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, що у даній справі відповідачем доведено правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення від 08.02.2022 №0000013/7.5-19 щодо збільшення податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 516605,34 грн.

З огляду на викладене вище в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Таким чином, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовної заяви, розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМТ-Дніпро» (вул. Глинки, буд. 1, офіс 308, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи 41474280) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код юридичної особи 4397137) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03.04.2023.

Суддя О.В. Царікова