Ухвала

від 14.06.2023 по справі 160/12877/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 червня 2023 року Справа 160/12877/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати повністю:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2021 року № Ф - 1139-51-13-05/62 на суму 37788,74 гривень (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки) та

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-1139-51 на суму 21 030,90 гривень (двадцять одна тисяча тридцять гривень 90 копійок).

За витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2023 позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/12877/23 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.

Статтею 160 КАС України викладено вимоги до оформлення позовної заяви та її обов`язкові реквізити.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

За змістом ч.6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Однак, в порушення вказаних вимог в позовній заяві не зазначено офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача, оскільки це обов`язкові реквізити позовної заяви.

За змістом п.4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст. 4 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

У позовній заяві відповідачем вказано Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області із кодом ЄДРПОУ: 44118658, тоді як за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 44118658 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Поряд з цим, оспорювана вимога від 11.02.2021 року № Ф - 1139-51-13-05/62 прийнята Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.

Таким чином, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій зазначити вірне найменування відповідача та викласти позовні вимоги у відповідності до положень ч.1 ст. 5 КАС України, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі або докази надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За змістом ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як слідує з позовних вимог, позивачем оспорюється вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-1139-51 на суму 21 030,90 грн.

Однак, позовні матеріали не містять оспорюваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-1139-51 на суму 21 030,90 грн.

Щодо заявленого клопотання про витребування у відповідача вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-1139-51 на суму 21 030,90 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.1 ст.80 КАС України чітко передбачає право учасника справи подати клопотання про витребування доказів, у разі неможливості самостійно надати докази.

Водночас, будь-яких обставин, які б унеможливлювали самостійне надання позивачем або його адвокатом доказів для підтвердження зазначених позовних вимог, а також заходів, які вживались для отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-1139-51 самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання таких доказів, позивачем не зазначено, позовні матеріали не містять.

За таких обставин, позивачу необхідно надати докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-1139-51.

Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684,00 грн.

За змістом приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем, судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1073,60грн., та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 13420,00грн.

Як слідує з позовних матеріалів, позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру. Судовий збір за подання до суду цієї позовної заяви становить 1073,60 грн.

Разом з цим, доказів сплати судового збору позовні матеріали не містять.

За таких обставин, позивачу слід надати докази сплати судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 1073,60грн., сплаченого в установленому порядку.

Також, відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з позовних вимог, позивач просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2021 року № Ф - 1139-51-13-05/62 та від 13.05.2019 № Ф-1139-51.

Водночас, з цими позовними вимогами позивач звернувся до суду лише 09.06.2023, тобто із значним пропуском строку звернення до адміністративного суду.

У позові позивачем заявлено клопотання про поновлення строку.

На обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що у жовтні 2022 року при оформленні пенсії йому стало відомо про наявність виконавчих проваджень, відкритих відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), винесених на примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-1139-51у від 11.02.2020 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-1139-51/62 від 11.02.2021. Позивач вказує, що вказані вимоги в повному обсязі оплачені, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження ВП№63033200 від 04.10.2022 та постановою про закінчення виконавчого провадження ВП№67453066 від 05.10.2022. Проте в Єдиному реєстрі боржників не був виключений запис про позивача як боржника. 29.05.2023 на запит ОСОБА_1 отримано лист від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.05.2023, з якого він дізнався про наявність заборгованості з ЄСВ. Тому просить поновити строк звернення до суду із цим позовом.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, суд доходить висновку про наступне.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Наведені ж позивачем доводи у клопотанні про поновлення строку звернення до суду про те, що у жовтні 2022 року при оформленні пенсії він дізнався про відкриті виконавчі провадження з примусового виконання вимог про сплату боргу, не обґрунтовують несвоєчасність звернення позивача до суду із цим позовом - 09.06.2023.

Водночас, отримання листа від ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.05.2023 у відповідь на запит позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Будь-яких інших обставин, що зумовили несвоєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, позивачем у клопотанні не зазначено.

Отже, позивачем не наведено поважних причин та не надано належних доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із цим позовом.

З огляду на викладене, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити її без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- відомостей про офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача;

- уточненої позовної заяви, в якій зазначити вірне найменування відповідача та викласти позовні вимоги у відповідності до положень ч.1 ст. 5 КАС України, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі або докази надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів;

- доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: засвідчену копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-1139-51;

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього позову у розмірі 1073,60грн., сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова