Постанова

від 07.02.2024 по справі 160/12877/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/12877/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року (суддя Бухтіярова М.М., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 12.10.2023 року) в справі №160/12877/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,-

в с т а н о в и в:

08.06.2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач) в якому просив визнати протиправними та скасувати повністю вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2021 року № Ф-1139-51-13-05/62 на суму 37788,74 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 року Ф-1139-51 на суму 21030,90 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування чи загальну систему оподаткування, є платниками єдиного внеску. Не подання звітності та не здійснення підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, не звільняє платника від сплати єдиного внеску. Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДПС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника. Апелянт вказував, що відсутні дані проте, що позивач припинив підприємницьку діяльність за весь час здійснення підприємницької діяльності внески повинні бути сплачені. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відбулось включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 до Держреєстру, який зберігає статус підприємця та платника податків, а відтак, на нього покладено обов`язок сплачувати ЄСВ на загальних підставах. Апелянт вказував, що сума єдиного внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок. Для здійснення контролю за сплатою внеску фізичними особами-підприємцями, розроблено алгоритм автоматичного нарахування єдиного внеску, які щоквартально відображаються в інтегрованій картці платника. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вказувало, що у ФОП ОСОБА_1 в інтегрованій картці відображається борг зі сплати єдиного внеску, зокрема 8448,00 грн., що є несплаченим єдиним внеском за 2017 рік, 2457,18 грн. за перший квартал 2018 року, 2457,18 грн. за другий квартал 2018 року, 2457,18 грн. за третій квартал 2018 року, 2457,18 грн. за четвертий квартал 2018 року, 2754,18 грн. за перший квартал 2019 року, 2754,18 грн. за другий квартал 2019 року, 2754,18 грн. за третій квартал 2019 року, 2754,18 грн. за четвертий квартал 2019 року, 2078,12 грн. за перший квартал 2020 року, 1039,06 грн. за другий квартал 2020 року, 3178,12грн. за третій квартал 2020 року, 2200,00 грн. за четвертий квартал 2020 року. За період 2017 2018 роки ФОП ОСОБА_1 не сплачував єдиний внесок, у зв`язку з чим було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки), у зв`язку зі збільшенням суми несплаченого єдиного внеску, добавлено 2019 та 2020 роки та винесено другу вимогу, якою збільшено необхідну суму до сплати єдиного внеску.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що платники єдиного внеску, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Відомості з інтегрованої картки платника внеску не входять до переліку «інших документів», оскільки не підтверджують суми виплат (доходу), такі відомості є підставою для призначення перевірки, під час проведення якої у платника внеску виникає право надати пояснення, що становить мінімальний стандарт права особи на участь у процесі прийняття рішення. Відповідно до форми ОК-7, виданої Пенсійним фондом України позивач протягом 2017 - 2020 років працював на різних підприємствах, які за нього перераховавли єдиний внесок. Відповідно до наданих відомостей у період нарахування єдиного внеску позивач перебував у трудових відносинах та за 2017 - 2020 роки роботодавцями здійснено відрахування страхових внесків в повному обсязі. Позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував його роботодавець, у позивача відсутній обов`язок по сплаті вказаного внеску, оскільки фактично він є найманим працівником, а не самозайнятою особою. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області нараховано недоїмку з єдиного внеску в сумі 37788,74 грн. за період, коли позивач фактично не здійснював діяльність як самозайнята особа, та не отримував доходу, а вказаний внесок за нього сплачував роботодавець, є протиправною. Відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження своєї правової позиції, встановлено, що податковий орган, приймаючи оскаржувану вимогу, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України. Не встановлено, що у спірний період позивач, маючи статус фізичної особи-підприємця, здійснював підприємницьку діяльність та отримував дохід від такої діяльності у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок. Суд першої інстанції вказував, що 04.10.2022 старшим державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №63033200 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» та встановлено, що виконавчий документ виконано у повному обсязі, у зв`язку з чим постановлено закінчити виконавче провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-1139-51у від 11.02.2020 року, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, а також припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення. 05.10.2022 року державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №67453066 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові про закінчення виконавчого провадження встановлено, що виконавчий документ виконано у повному обсязі, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження з боржника стягнуто, у зв`язку з чим постановлено закінчити виконавче провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-1139-51/62у від 11.02.2021, виданої Державною податковою службою України, а також припинити чинність арешту коштів боржника. Тобто при примусовому виконанні вимог встановлено добровільну оплату ОСОБА_1 частин боргу. Враховуючи доводи сторін, суд першої інстанції визнав протиправними дії та скасував вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Матеріалами справи встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.06.2007 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець; запит про припинення підприємницької діяльності 13.01.2022 року.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 13.05.2019 року складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф 1139-51 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 21030,90 грн. Суму вимоги зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 21030,90 грн. нараховано згідно даних інтегрованої картки платника податків: зобов`язання, як фізичної особи - підприємця по строку 09.02.2018 року у сумі 8448,00 грн. за 2017 рік; по строку 19.04.2018 року у сумі 2457,18 грн. за перший квартал 2018 року; по строку 19.07.2018 року у сумі 2457,18 грн. за другий квартал 2018 року; по строку 19.10.2018 року у сумі 2457,18грн. за третій квартал 2018 року; по строку 21.01.2019 року у сумі 2457,18 грн. за четвертий квартал 2018 року; по строку 19.04.2019 року у сумі 2754,18 грн. за перший квартал 2019 року. Таким чином до вимоги увійшли періоди: 2017 рік весь, 2018 рік весь, І квартал 2019 року.

Вимогу №Ф 1139-51 від 13.05.2019 року направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та на адресу податкової повернувся конверт з відміткою про не отримання.

Відповідно до матеріалів справи вимогу №Ф 1139-51 від 13.05.2019 року звернуто Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до примусового виконання. В провадженні Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебувало на примусовому виконанні вимога про сплату боргу (недоїмки) на суму 8262,54 грн., виконавче провадження №63033200.

Постановою від 04.10.2022 року старшим державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) закінчено виконавче провадження ВП №63033200 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», стягнуто з ОСОБА_1 на корить ГУ ДПС у Дніпропетровській області 8262,54 грн.

У зв`язку зі збільшенням суми боргу згідно інтегрованої картки ОСОБА_1 , Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 11.02.2021 року складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф 1139-51-13-05/62 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37788,74 грн. Суму вимоги зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 37788,74 грн. нараховано згідно даних інтегрованої картки платника податків: зобов`язання, як фізичної особи - підприємця по строку 09.02.2018 року у сумі 8448,00 грн. за 2017 рік; по строку 19.04.2018 року у сумі 2457,18 грн. за перший квартал 2018 року; по строку 19.07.2018 року у сумі 2457,18 грн. за другий квартал 2018 року; по строку 19.10.2018 року у сумі 2457,18грн. за третій квартал 2018 року; по строку 21.01.2019 року у сумі 2457,18 грн. за четвертий квартал 2018 року; по строку 19.04.2019 року у сумі 2754,18 грн. за перший квартал 2019 року, по строку 19.07.2019 року у сумі 2754,18 грн. за другий квартал 2019 року; по строку 21.10.2019 року у сумі 2754,18 грн. за третій квартал 2019 року; по строку 20.01.2020 року у сумі 2754,18 грн. за четвертий квартал 2019 року; по строку 21.04.2020 року у сумі 2078,12 грн. за перший квартал 2020 року; по строку 20.07.2020 року у сумі 1039,06 грн. за другий квартал 2020 року; по строку 19.10.2020 року у сумі 3178,12 грн. за третій квартал 2020 року; по строку 19.01.2021 року у сумі 2200,00грн. за четвертий квартал 2020 року. До вимоги увійшли періоди: 2017 рік весь, 2018 рік весь, 2019 рік весь, 2020 рік весь.

Вимогу №Ф 1139-51-13-05/62 від 11.02.2021 року направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та на адресу податкової повернувся конверт з відміткою про не отримання.

Відповідно до матеріалів справи вимогу №Ф 1139-51-13-05/62 від 11.02.2021 року звернуто Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до примусового виконання. В провадженні Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебувало на примусовому виконанні вимога про сплату боргу (недоїмки) на суму 8495,30 грн., виконавче провадження №67453066.

Постановою від 05.10.2022 року старшим державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) закінчено виконавче провадження ВП №67453066 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», стягнуто з ОСОБА_1 на корить ГУ ДПС у Дніпропетровській області 8495,30 грн.

Встановлено, що ОСОБА_1 не погоджуючись з вимогами звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зі заявою щодо отримання інформації про підстави їх винесення. Листом від 29.05.2023 року № 38772/6/04-36-05-10 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повідомлено про підстави винесення вимог про сплату боргу, у зв`язку з несплатою єдиного внеску та обов`язку його сплатити.

До матеріалів справи долучено витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , згідно якого, за період січня - грудня 2017 року єдиний внесок за ОСОБА_1 не сплачувався, відомості за 2017 рік щодо сплати єдиного внеску відсутні повністю; за період січня травня 2018 року єдиний внесок ніким та самим ОСОБА_1 не сплачувався; за період червня грудня 2018 року єдиний внесок сплачувався ТОВ «Будсіті ЛТД»; за період січня жовтня 2019 року єдиний внесок сплачувався ТОВ «Будсіті ЛТД»; за період листопада грудня 2019 єдиний внесок ніким та самим ОСОБА_1 не сплачувався; за період січня - грудня 2020 року єдиний внесок за ОСОБА_1 не сплачувався, відомості за 2020 рік щодо сплати єдиного внеску відсутні повністю. Таким чином, відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , протягом червня 2018 року жовтня 2019 року за нього сплачував єдиний внесок його роботодавець, за період 2017 року, листопада 2019 року грудня 2020 року єдиний внесок за ОСОБА_1 роботодавцем не сплачувався, не сплачувався ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно ч. 8 ст. 9 вищевказаного Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно п. 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частин 4, 8 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Згідно пп. 1 п. 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Згідно п. 3 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (у редакції, дійсній на час виникнення спірних правовідносин), для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 ПК України, взяття на облік фізичних осіб підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно ч. 1 ст. 1, ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є реєстрація такої особи як фізичною особою-підприємцем, адже саме з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань податковий орган одержує інформацію про перебування особи у статусі фізичної особи-підприємця, а, отже наявність статусу платника єдиного внеску. Також необхідною умовою для нарахування фізичній особі-підприємцю є отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно пп. 1 п. 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Встановлено, що ОСОБА_1 за період червня 2018 року жовтня 2019 року працював у ТОВ «Будсіті ЛТД», роботодавець сплатили внески за ОСОБА_1

ОСОБА_1 вказує, що протягом 2017 року та 2020 року був на обліку у Дніпровському міському центрі занятості, отримував допомогу по безробіттю. Відмітки про перебування на обліку у центрі занятості у трудовій книжці відсутні, відсутні дані про отримання допомоги.

Згідно витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , протягом 2020 року дійсно був на обліку у Дніпровському міському центрі занятості, проте єдиний внесок за нього не сплачено.

Якщо особа є найманим працівником, така особа є застрахованою, і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Суд враховує, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 13.05.2019 року складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1139-51 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 21030,90 грн., до вимоги включено суму недоїмки за весь 2017 рік, 2018 рік, 1 квартал 2019 року.

ОСОБА_1 був застрахованою особою, у частині спірного періоду, за який вимогою йому нараховано суму єдиного внеску до сплати (2017 рік 2020 рік) був найманим працівником протягом червня 2018 року жовтня 2019 року та за нього відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування його роботодавцями. Винятком є встановлена несплата ОСОБА_1 єдиного внеску за 2017 рік, січень травень 2018 року за ці місяці ані ОСОБА_1 , ані роботодавці не сплачували єдиний внесок.

Отже, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області при винесенні оскаржуваної вимоги не врахувало, що єдиний внесок за позивача сплачувався частково. Несплачений єдиний внесок встановлено тільки за 2017 рік (8448,00 грн.)., за січень травень 2018 року. Враховуючи помісячну суму 819,06 грн., несплата за січень травень 2018 року складає 4095,30 грн.

8448,00 грн., що є сумою боргу по сплаті єдиного внесок за 2017 рік та 4095,30 грн., що є сумою боргу за січень травень 2018 року, загальна сума несплачених внесків складає 12543,30 грн.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1139-51 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування винесена на суму у частині суми боргу 8486,70 грн. є не вірною, оскільки за період червня 2018 року жовтня 2019 року за ОСОБА_1 єдиний внесок сплачувався.

Слід зважати, що постановою від 04.10.2022 року старшим державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) закінчено виконавче провадження ВП №63033200 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», стягнуто з ОСОБА_1 на корить ГУ ДПС у Дніпропетровській області 8262,54 грн. Тобто у частині 8262,54 грн. сума боргу за вимогою № Ф-1139-51 добровільно сплачена.

Враховуючи те, що сума боргу 12543,30 грн., яка є сумою за 2017 рік, за січень травень 2018 року підлягала сплаті та визначена як сума боргу за період, коли за ОСОБА_1 роботодавцем єдиний внесок не сплачувався та не сплачувався ним самим, з цієї суми слід віднімати 8262,54 грн., оскільки така сума боргу добровільно сплачена. 12543,30 8262,54 = 4280,76 грн.

На суму 4280,76 грн. податкова вимога від 13.05.2019 року № Ф-1139-51 є правомірною, на суму 16750,14 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 4, 8 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (у редакції, дійсній на час виникнення спірних правовідносин) вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

Вирішаючи питання правомірності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2021 року № Ф-1139-51-13-05/62 на суму 37788,74 грн. суд зазначає наступне.

До податкової вимоги від 11.02.2021 року № Ф-1139-51-13-05/62 ГУ ДПС у Дніпропетровській області включає періоди, за які на його дімку ОСОБА_1 , не сплачував єдиний внесок: 2017 рік весь, 2018 рік весь, 2019 рік весь, 2020 рік весь. Проте слід зважати, що податковою вимогою від 13.05.2019 року № Ф-1139-51 вже визначено суму боргу за 2017 рік весь, 2018 рік весь та 1 квартал 2019 року. Тобто податковою вимогою від 11.02.2021 року № Ф-1139-51-13-05/62 ГУ ДПС у Дніпропетровській області повторно визначає як суму боргу та зобов`язано сплатити єдиний внесок за 2017 рік весь, 2018 рік весь та 1 квартал 2019 року. Повторне нарахування грошового зобов`язання не допускається.

З податкової вимоги від 11.02.2021 року № Ф-1139-51-13-05/62 слід виключати нараховану суму боргу з єдиного внеску, адже вимогою від 13.05.2019 року № Ф-1139-51 сума боргу за спільний період вже визначена зобов`язанням. На суму боргу за 2017 рік, 2018 рік та 1 квартал 2019 року (21030,90 грн.) вимога встановлює повторне оподаткування, отже у цій частині вже не може бути правовірною.

Як вже встановлено, ОСОБА_1 був застрахованою особою, був найманим працівником протягом червня 2018 року жовтня 2019 року (для значення вимоги квітень жовтень 2019 року) та за нього відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування його роботодавцями. Винятком є встановлена несплата ОСОБА_1 єдиного внеску за листопада грудень 2019 року рік, 2020 рік, за цей період ані ОСОБА_1 , ані роботодавці не сплачували єдиний внесок.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області при винесенні вимоги від 11.02.2021 року № Ф-1139-51-13-05/62 не врахувало, що єдиний внесок за позивача сплачувався частково, за період липня 2019 року по жовтень 2019 року. Несплачений єдиний внесок встановлено тільки за 2020 рік у розмірі 8495,30 грн., за листопад та грудень 2019 року у розмірі 1836,12 грн., ці суми є боргом та за період листопада грудня 2019 року, 2020 року єдиний внесок ОСОБА_1 , не сплачений.

Також суд зважає, що постановою від 05.10.2022 року старшим державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) закінчено виконавче провадження ВП №67453066 та стягнуто з ОСОБА_1 на корить ГУ ДПС у Дніпропетровській області 8495,30 грн. У частині 8495,30 грн. сума боргу за вимогою № Ф-1139-51-13-05/62 добровільно сплачена.

З загальної суми податкової вимоги № Ф-1139-51-13-05/62 (37788,74 грн.) слід вираховувати суму яка вимогою від 13.05.2019 року № Ф-1139-51 вже визначена зобов`язанням (21030, 90 грн.), слід вираховувати суму за період квітень жовтень 2019 року, адже у цей період ОСОБА_1 був застрахованою особою, був найманим працівником та за нього сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (6426,42 грн.), та слід вираховувати суму добровільної сплати єдиного внеску за вимогою (2020 рік) на суму 8495,30 грн.

Таким чином 37788,74 21030,90 6426,42 8495,30 = 1836,12 грн., на цю суму вимога від 11.02.2021 року № Ф-1139-51-13-05/62 є вірною, на суму 35952,62 грн. підлягає скасуванню.

При винесенні рішення суд апеляційної інстанції керується судовою практикою, зокрема викладеною постановах Верховного Суду: від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19, від 23.01.2020 року у справі №480/4656/18, від 18.03.2020 року у справі №140/1777/19, від 27.03.2020 року у справі №140/2214/19.

Згідно ч. 1, ч. 3 ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При поданні позову, ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджує квитанціями від 08.06.2023 року № 32528798800007062760 та від 26.06.2023 року № 32528798800007200775. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, поверненню за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає сума судового збору пропорційна до задоволених позовних вимог 536,80 грн.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог повивача.

Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року в справі №160/12877/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 року Ф-1139-51 на суму 16750,14 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2021 року № Ф-1139-51-13-05/62 на суму 35952,62 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) судові витрати у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова