Постанова

від 13.06.2023 по справі 500/2310/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/2310/21 пров. № А/857/7269/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства "Баворовського" на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року про залишення без розгляду його позову до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

суддя(і) у І інстанції Чепенюк О.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складення повного тексту рішення 07 квітня 2023 року,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2021 року Фермерське господарство "Баворовського" (далі - ФГ "Баворовського") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України (далі - ДПС) щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної №3 від 11 вересня 2017 року;

- зобов`язати ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №3 від 11 вересня 2017 року, подану ФГ "Баворовського".

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі № 500/2310/21 позов ФГ "Баворовського" було залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 123, пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

У апеляційній скарзі позивач ФГ "Баворовського" просив зазначену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що у спірному випадку йдеться про триваючу бездіяльність відповідача, а тому строки звернення до суду не є дотичними до певної дати (встановленої законом), чи події, яка має неминуче настати.

На думку скаржника, у ФГ "Баворовського" підстави для звернення до суду виникли лише після отримання листа ДПС України від 19 березня 2021 року з відмовою в проведенні реєстрації податкової накладної. Тому судом першої інстанції неналежним чином оцінено момент виникнення у позивача підстав для звернення до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача ДПС та Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС) підтримли доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечили обґрунтованість апеляційних вимог та просили залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ФГ "Баворовського" у ході апеляційного розгляду у режимі відеоконференції підтримав подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду.

Представник ДПС та ГУ ДПС заперечила обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Як слідує з матеріалів справи, на розгляді Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа №500/2501/20 за позовом ФГ "Баворовського" до ГУ ДПС, ДПС про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС від 08 травня 2018 року № 688605/25346403 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 11 вересня 2017 року в ЄРПН та про зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 3 від 11 вересня 2017 року.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі №500/2501/20 позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом.

Згодом ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 травня 2021 року було прийнято до розгляду позовну заяву ФГ "Баворовського" у справі №500/2310/21, що розглядається, відкрито провадження та залучено третьою особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ГУ ДПС.

У подальшому ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року, задоволено клопотання ДПС та залишено без розгляду позовну заяву ФГ "Баворовського" на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України через пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року касаційну скаргу ФГ «Баворовського» задоволено, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що «суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки приписам підпункту 56.23.4 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) і вважали, що з 30 травня 2018 року були порушенні права платника податків бездіяльністю контролюючого органу щодо не розгляду питання реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тій обставині, що рішення №7569/25346403/2 про залишення скарги без задоволення позивач отримав 17 вересня 2018 року.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності/відсутності підстав для залишення позову без розгляду, є передчасними та такими, що сформовані за неповної оцінки обставин».

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року справу прийнято для продовження розгляду

14 березня 2023 року від представника ДПС та ГУ ДПС до суду першої інстанції надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення строку звернення до суду. При цьому звертало увагу суду на те, що враховуючи, що 17 вересня 2018 року ФГ «Баворовського» отримано рішення про результати розгляду скарги від 29 травня 2018 року, а також беручи до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 01 лютого 2023 року у цій справі, саме від 17 вересня 2018 року має обчислюватися строк звернення до суду, а позивач звернувся до суду з пропуском встановленого строку понад 2 роки.

Ухвалою від 30 березня 2023 року у відповідності до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України Тернопільський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ФГ «Баворовського» без руху через пропуск строку звернення до суду та встановив строк для усунення недоліків. При цьому суд виходив із того, що враховуючи вказівки Верховного Суду, які викладені у постанові від 01 лютого 2023 року у цій справі, саме з наступного дня після отримання рішення про результати розгляду скарги з 18 вересня 2018 року необхідно обчислювати строк звернення до суду з вимогою про визнання бездіяльності ДПС України протиправною. Проте ФГ «Баворовського» не звернулося до суду з позовом щодо оскарження бездіяльності допущеної суб`єктом владних повноважень щодо реєстрації в ЄРПН податкової накладної №3 від 11 вересня 2017 року протягом шести місяців від дати отримання несвоєчасно направленого рішення ДПС про результати розгляду скарги (з 18 вересня 2018 року, строк сплинув 18 березня 2019 року). Позовна заява ФГ «Баворовського» надійшла до суду 22 квітня 2021 року з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

03 квітня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява представника ФГ «Баворовського» про поновлення строку звернення до суду електронною поштою, у якій вказано, що 28 травня 2018 року ДПС прийняте рішення №7569/25346403/2 про залишення скаргу позивача без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін, про яке повідомлено позивача лише 17 вересня 2018 року з порушенням підпункту 56.23.4 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК). Відтак, скарга ФГ «Баворовського» вважається повністю задоволеною, у зв`язку з цим у ДПС виник обов`язок зареєструвати податкову накладну №3 від 11 вересня 2017 року в ЄРПН. Внаслідок тривалого невиконання ДПС цього обов`язку ФГ «Баворовського» 01 березня 2021 року звернулося до відповідача зі скаргою на бездіяльність та з вимогою зареєструвати податкову накладну за № 3 від 11 вересня 2017 року в ЄРПН, яка задоволена не була і листом від 19 березня 2021 року ДПС відмовила у проведенні реєстрації в ЄРПН вказаної податкової накладної. Після отримання цього листа ДПС, тобто після 19 березня 2021 року, у ФГ «Баворовського» виникла підстави для звернення до суду, а тому позовна заява подана у строки, передбачені абзацом другим частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому наполягає на тому, що у цьому випадку мова йде про триваючу бездіяльність відповідача і строки звернення до суду не є дотичними до певної дати чи події.

06 квітня 2023 року до суду першої інстанції від ДПС та ГУ ДПС надійшли заперечення на заяву ФГ «Баворовського» про поновлення строку звернення до суду, у яких звертається увага суду на те, що строк звернення до суду у спірних правовідносинах визначений статтею 122 Кодексу про адміністративні правопорушення України і становить 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Оскільки позивач зазначає, що 17 вересня 2018 року отримав рішення ДПС про результати розгляду його скарги, то саме з цієї дати починає відлік строк звернення до суду про визнання бездіяльності ДПС протиправною. Байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не належить до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть бути визнані судом поважними. Водночас звернення позивача із заявою до ДПС 01 березня 2021 року та отримання відповіді від 19 березня 2021 року не впливає на процесуальний строк звернення до суду із цим позовом

Відмовляючи у задоволенні заяви ФГ "Баворовського" про поновлення строку звернення до суду та залишаючи такий позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач фактично дізналося про порушення своїх прав 17 вересня 2018 року, оскільки він стверджує, що саме у цей день його було повідомлено про рішення відповідача від 29 травня 2018 року відповідно до квитанції від 17 вересня 2018 року і такі обставини підтверджуються її копію, долучено до матеріалів адміністративної справи.

Саме з наступного дня після отримання рішення про результати розгляду скарги, тобто з 18 вересня 2018 року, слід обчислювати строк звернення до суду з вимогою про визнання бездіяльності ДПС України протиправною з урахуванням вказівок Верховного Суду, які викладені у постанові від 01 лютого 2023 року у цій справі.

Позовна заява ФГ "Баворовського" надійшла до суду 22 квітня 2021 року.

Отримання позивачем листа ДПС від 19 березня 2021 року про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №3 від 11 вересня 2017 року у відповідь на його заяву від 01 березня 2021 року не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а причини його пропуску, наведені у заяві про поновлення такого строку, є неповажними.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції цього процесуального питання оскаржуваною ухвалою та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вірно визначено судом першої інстанції, предметом оскарження у цій справі є бездіяльність ДПС, яка полягає у нереєстрації в ЄРПН податкової накладної №3 від 11 вересня 2017 року.

При цьому рішенням ГУ ДПС від 08 травня 2018 року № 688605/25346403 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 11 вересня 2017 року в ЄРПН.

Вказане рішення було оскаржено ним у адміністративному порядку рішенням ДПС №7569/25346403/2 від 29 травня 2018 року скаргу ФГ "Баворовського" залишено без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС - без змін.

Зазначене рішення ДПС було надіслано позивачу не у день його прийняття, а лише 17 вересня 2018 року.

Як передбачено підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 ПК, скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

При цьому відповідно до підпункту 56.23.4 пункту 56.23 статті 56 ПК якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, оскільки ДПС після закінчення 10-денного строку розгляду скарги (до 29 травня 2018 року) не надіслала платнику податків рішення про результати розгляду його скарги, то з цього часу (з наступного дня з огляду на обчислення строків, з 30 травня 2018 року) у розумінні підпункту 56.23.4 пункту 56.23 статті 56 ПК скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків і ДПС мало б вчинити дії щодо реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 3 від 11 вересня 2017 року.

Проте жодних дій щодо реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 3 від 11 вересня 2017 року ДПС не вчиняла, а у подальшому 17 вересня 2018 року направила ФГ "Баворовського" рішення №7569/25346403/2 від 29 травня 2018 року, яким скаргу позивача залишено без задоволення.

Незважаючи на те, що рішення за результатами розгляду скарги було прийняте в останній день строку для її розгляду, проте не було надіслано платнику податків у встановлений законом 10-денний строк.

Тому, як вірно визначено судом першої інстанції, саме з цього часу має ставитися питання про допущення ДПС бездіяльності щодо реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 3 від 11 вересня 2017 року.

На думку суду першої інстанції, з якою погоджується апеляційний суд, отримавши рішення ДПС про результати розгляду скарги позивач мав остаточно переконатися, що таке направлено з порушенням строку, а тому скарга вважається задоволеною на користь платника податків і у відповідача виникає обов`язок зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 3 від 11 вересня 2017 року.

Відтак у справі, що розглядається, право на оскарження бездіяльності ДПС виникло з наступного дня після отримання рішення про результати розгляду скарги, а отже з 18 вересня 2018 року необхідно обчислювати строк звернення до суду з вимогою про визнання бездіяльності ДПС протиправною.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ФГ "Баворовського", суд першої інстанції слушно виходив із того, що твердження позивача про отримання листа ДПС від 19 березня 2021 року про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 3 від 11 вересня 2017 року у відповідь на заяву позивача від 01 березня 2021 року не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли той почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти фактично більш, як через два роки після несвоєчасного отримання рішення про результати розгляду скарги і відсутності квитанції про реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 3 від 11 вересня 2017 року.

Попри те, суд апеляційної інстанції додатково наголошує на тому, що ФГ "Баворовського" усвідомлювало порушення своїх прав ще під час звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС від 08 травня 2018 року № 688605/25346403 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 11 вересня 2017 року в ЄРПН та про зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 3 від 11 вересня 2017 року у справі №500/2501/20, залишено без розгляду ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі №500/2501/20 у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом, яка у апеляційному порядку не оскаржувалася.

Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Правові висновки, аналогічні за змістом, були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18. Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).

Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

За загальним правилом, поважними є такі причини пропуску відповідного загального строку, які об`єктивно відбулися (об`єктивний фактор) та такі, що можуть бути поза розумним сумнівом визнані як поважні з боку суб`єкта правозастосування (суб`єктивний фактор). Наявність об`єктивного фактора підтверджується належним чином оформленими документами. Що ж стосується суб`єктивного фактору, то він установлюється за вмотивованим внутрішнім переконанням суб`єкта правозастосування в тому, що внаслідок наявності поважних причин особа не змогла реалізувати надане їй право протягом загального шестимісячного строку.

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а причини його пропуску, а наведені ФГ "Баворовського" у заяві про поновлення такого строку, є неповажними.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи зазначене процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Фермерського господарства "Баворовського" залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі № 500/2310/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 14 червня 2023 року.