Ухвала

від 31.08.2023 по справі 500/2310/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 500/2310/21

адміністративне провадження № К/990/28933/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Фермерського господарства "Баворовського" на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі за позовом Фермерського господарства "Баворовського" до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Баворовського" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 11 вересня 2017 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової податкову накладну №3 від 11 вересня 2017 року, подану ФГ "Баворовського".

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року позов було залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 123, пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "Баворовського" залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року без змін.

22 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фермерського господарства "Баворовського" на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржувані рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у:

застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації;

незастосуванні норми, яку належало застосувати;

наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник фактично посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме статей 122, 123 КАС України.

Разом з тим, касаційна скарга не містить належного обґрунтування, в чому саме полягало порушення судами при винесенні оскаржуваних рішень.

В загальному доводи касаційної скарги зводиться до незгоди із прийнятим рішенням, що є не належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування.

Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводів (з належним їх обґрунтуванням) про неправильне застосування або порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, та яких саме, касаційна скарга не містить.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Крім того, касаційна скарга в даній справі вже подавалась, проте ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження.

Суд враховує, що обґрунтування касаційної скарги є ідентичним до попередньо поданої скарги, у якій формально було зазначено підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись повторно з касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належних підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунено обставини, які зумовили її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Баворовського" на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі за позовом Фермерського господарства "Баворовського" до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська