Постанова

від 14.06.2023 по справі 160/4784/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року

м. Київ

справа №160/4784/19

адміністративне провадження № К/990/32118/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/4784/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Руслан і Ко» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Руслан і Ко»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2019, ухвалене судом у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Шальєвої В.А., суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

УСТАНОВИВ:

I. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Руслан і Ко» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 07.05.2019 №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430 про накладення штрафних санкцій на загальну суму 2382783,00 грн.;

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 скасовано в частині відмови в задоволені позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 07.05.2019 №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 07.05.2019 №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Руслан і Ко» накладено штраф у розмірі 2378610,00 грн.

4. Постановою Верховного Суду від 01.06.2022 скасовано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комерційного підприємства «Руслан і Ко» залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 - без змін.

6. 18.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Руслан і Ко» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

7. Верховний Суд ухвалою від 05.12.2022 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

8. 27.02.2023 від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов відзив на касаційну скаргу та клопотання про заміну відповідача у цій справі.

9. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2023 задоволено клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну відповідача у цій справі та замінено Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області його правонаступником - Південно-східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (далі - Управління).

Цією ж ухвалою справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 28.03.2019 року №377-І (далі - наказ №377-І), прийнятого за результатами аналізу інформації, отриманої з листа Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.12.2018 № 73967/10/04-36-13-06-19 щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконання робіт, наданих послуг), на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 28.03.2019 № 183 (далі - направлення №183) головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Лазарєвим І.М. та Мельничук С.В. в період з 29.03.2019 по 11.04.2019 проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Руслан і Ко», код ЄДРПОУ 20193165, за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Жуковського, будинок 2Е.

За результатами інспекційного відвідування був складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11.04.2019 №ДН1833/1406/АВ (далі - Акт).

Не погодившись із висновками, викладеними в Акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 11.04.2019 №ДН1833/1406/АВ, позивач 15.04.2019 направив відповідачу заперечення на зазначений Акт.

Інспектором праці була надана відповідь від 18.04.2019 №916/4.1-2 на заперечення позивача на Акт.

На підставі Акту від 11.04.2019 №ДН1833/1406/АВ винесено припис про усунення виявлених порушень від 19.04.2018 №ДН1833/247/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 07.05.2019 №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430 (далі - постанова №429 та постанова №430, відповідно).

Не погодившись із зазначеними постановами про накладення штрафу уповноваженими особами, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Руслан і Ко» звернулось до суду з цією позовною заявою.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи в задоволенні цього позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстава для проведення перевірки позивача є законною та обґрунтованою, наказ від 28.03.2019 № 377-І про проведення інспекційного відвідування був виданий з додержанням вимог законодавства.

Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованою вимогу позивача про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.05.2019 року №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430 з огляду на те, що законодавством не передбачена можливість формувати на власний розсуд посадові оклади, виходячи з покладених підприємством на працівника завдань та обов`язків. Тарифна система оплати праці є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати та використовується для працівників залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.05.2019 №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429, суди попередніх інстанцій керувались тим, що позивач здійснив виплату індексації в березні 2019 року, тобто із суттєвою затримкою і окремо від заробітної плати, що є порушенням чинного законодавства. Розрахункова відомість за листопад 2018 року не містить даних щодо належної оплати роботи нічного часу 6 працівникам, що порушує вимоги статті 108 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Розрахункова відомість за травень 2018 року не містить даних щодо належної оплати роботи у святкові дні 4 працівників, що є порушенням вимог статті 107 КЗпП України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті внаслідок неправильного застосування та тлумачення положень абзацу 11 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V), оскільки відповідачем допущено перевищення своїх повноважень щодо предмету перевірки, меж і обсягу інспекційного відвідування, про що позивач зазначав під час розгляду цієї справи судом першої інстанції, зокрема, в доповненні до відзиву на позовну заяву від 09.07.2019.

13. У відзиві на касаційну скаргу позивача відповідач вказує на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до преамбули Закону № 877-V цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

17. Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

18. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

19. Вказаною вище статтею Закону № 877-V також встановлено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

20. Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні враховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм Закону №877-V.

21. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 809/799/17, від 09.07.2020 у справі № 818/585/17.

22. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

23. Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі -Порядок № 295).

24. Пунктом 5 Порядку №295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією ДФС та її територіальних органів про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.

25. В абзаці 11 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

26. Колегія суддів зазначає, що особливістю позапланового заходу контролю є те, що право на його проведення виникає лише за наявності підстав, перелік яких чітко регламентований. Наведене вище положення статті 6 Закону № 877-V покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці своїми повноваженнями.

27. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наказ №377-І про призначення інспекційного відвідування та направлення №183 про проведення інспекційного відвідування прийняті правомірно, предмет перевірки визначений у межах повноважень та з урахуванням підстави для її здійснення, а позаплановий захід здійснювався у межах предмету здійснення державного нагляду (контролю).

28. Колегія суддів вважає зазначений висновок судів попередніх інстанцій помилковим з огляду на наступне.

29. Даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливо з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки та її предмет.

30. Тобто з`ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в таких спорах.

31. Аналогічна правова позиція щодо необхідності з`ясування судом дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) викладена в постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №804/2956/17, від 07.06.2021 у справі №520/1814/19, від 04.08.2021 у справі №814/409/18.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в наказі №377-І підставою для проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) позивача був лист Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.12.2018 № 73967/10/04-36-13-06-19 щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконання робіт, наданих послуг).

33. Таке формулювання підстави для проведення позапланової перевірки («щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконання робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності»), що міститься в пункті 5 Порядку №295 та наказі №377-І свідчить про те, що предметом позапланового заходу контролю мала бути виключно перевірка дотримання позивачем вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин.

34. Разом з тим, наказ №377-І в частині визначення предмета перевірки містить лише загальне формулювання «за додержанням законодавства про працю».

При цьому, в направленні №183 було визначено, що предметом перевірки є дотримання вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, повноти, своєчасності та виплати заробітної плати.

35. За підсумками зазначеної перевірки складено Акт, яким встановлено наступні порушення:

частин першої - четвертої статті 96 КЗпП, частини третьої статті 6 Закону України «Про оплату праці», в частині встановлення посадових окладів без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, без диференціації розмірів посадових окладів;

частини шостої статті 95 КЗпП, статті 33 Закону України «Про оплату праці», пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1078, в частині непроведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників та проведення не в повному обсязі індексації заробітної плати працівників, які прийняті з початку року;

статті 108 КЗпП, в частині недотримання мінімальних державних гарантій щодо належної оплати роботи у нічний час 6 працівникам;

частин першої та другої статті 107 КЗпП, в частині недотримання мінімальних державних гарантій щодо належної оплати роботи у святкові та вихідні дні 4 працівникам.

На підставі зазначеного Акта на позивача накладено штрафи відповідно до постанов №429 та №430.

36. При цьому відповідачем не було виявлено фактів неоформлених трудових відносин під час здійснення позапланової перевірки.

37. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідач, порушивши вимоги абзацу 11 частини першої статті 6 Закону № 877-V та пункту 5 Порядку №295, порушив порядок проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування), оскільки вийшов за межі питань, які стали підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду та за результатами перевірки прийняв акт інспекційного відвідування, на підставі якого виніс оскаржувані позивачем постанови про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Руслан і Ко".

38. Колегія суддів зазначає, що вказана обставина є самостійною підставою для скасування постанов про накладення штрафу, які прийняті на підставі акту, який отриманий в результаті перевірки, проведеної з порушенням порядку, встановленого законом.

39. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 у справі №500/2878/18.

40. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

41. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.

42. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

43. Так позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 19210,00 грн., апеляційної скарги - 28815,00 грн., касаційної скарги - 38420,00 грн., всього 86445,00 грн.

44. Зазначені судові витрати на загальну суму 86445,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 240, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Руслан і Ко» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №160/4784/19 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.05.2019 № ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.05.2019 № ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «Руслан і Ко» (49000, м. Дніпро, вул. Жуковського, 2Е, код ЄДРПОУ 20193165) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, 1Д, код ЄДРПОУ 39788766) понесені ним витрати по сплаті судового збору на загальну суму 86445 (вісімдесят шість тисяч чотириста сорок п`ять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді Л.В. Тацій С.Г. Стеценко