Ухвала від 13.06.2023 по справі 160/24785/21

УХВАЛА

13 червня 2023 року

м. Київ

справа № 160/24785/21

адміністративне провадження № К/990/20389/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 160/24785/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ДАСК-Центр» про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «ДАСК-Центр», в якому просило суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 162; будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро вул. Березинська, 66 Приватного підприємства «ДАСК-Центр» до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 162: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Березинська, 66 Приватного підприємства «ДАСК-Центр» до повного усунення порушень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року позовну заяву задоволено повністю:

- застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 162; будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро вул. Березинська, 66 Приватного підприємства «ДАСК-Центр» до повного усунення порушень.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівлі за адресою Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 162: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Березинська, 66 Приватного підприємства «ДАСК-Центр» до повного усунення порушень - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «ДАСК-Центр» задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 160/24785/21 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ДАСК-Центр» про застосування заходів реагування відмовлено.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням апеляційної інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 31 травня 2023 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 160/24785/21, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Предметом спору у цій справі є застосування заходів реагування у сфері техногенної та пожежної безпеки.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення не були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №826/1024/18, від 27 червня 2019 року у справі №814/2356/17, від 26 лютого 2020 року у справі №826/7073/18, де зазначено, що забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи він є власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки та щодо не усунутих в повному обсязі порушень, викладених у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №560/639/19, від 7 серпня 2019 року у справі №810/1820/18.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Норма права - це встановлене або санкціоноване, а також охоронюване державою правило поведінки, що визначає права й обов`язки осіб у регульованих суспільних відносинах.

Норми права, якими регулюються спірні правовідносини, закріплені та відображені у Кодексі цивільного захисту України та в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Однак скаржник не зазначає яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду та не указує щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Колегія суддів зауважує, що висновки, які викладені у постановах Верховного Суду у справах №№ 826/1024/18, 814/2356/17, 826/7073/18, 560/639/19, 810/1820/18, і на які посилається скаржник перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо.

Водночас висновки Верховного Суду, які викладені у постановах Верховного Суду у справах №№ 826/1024/18, 814/2356/17, 826/7073/18, 560/639/19, 810/1820/18 нерозривно пов`язані із обставинами у конкретній справі, які різняться кількістю та видами об`єктів, відносно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації.

З огляду на наведене, обставини у справах №№ 826/1024/18, 814/2356/17, 826/7073/18, 560/639/19, 810/1820/18 не є подібними до обставин цієї справи, а висновки Суду у цій справі зроблені виходячи з конкретних, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, та ґрунтуються на їх аналізі та оцінці у межах конкретних правовідносин сторін, а відтак правова позиція викладена Верховним Судом у постановах не є релевантною до спірних правовідносин у цій справі.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Відтак, зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, в частині зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 160/24785/21.

Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв`язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд не вирішує.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 160/24785/21 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «ДАСК-Центр» про застосування заходів реагування - повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

………………………….

Н.М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду