Постанова

від 03.05.2023 по справі 361/541/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №361/541/13-ц

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/5601/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 травня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.

при секретарі Баллі Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвоката Кузьміка Дениса Вікторовича на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2022 року (суддя Радзівіл А.Г.) про відмову у заміні сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до фермерського господарства «Полісся», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2013 року стягнуто солідарно з фермерського господарства «Полісся» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український інноваційний банк» 84 914грн 42коп. заборгованості за кредитним договором №200009 від 20 липня 2011 року та 849грн судового збору.

У вересні 2021р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду із заявою про заміну стягувача ПАТ «Український інноваційний банк» на його правонаступника Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Заявник зазначав, що 25 жовтня 2013 року на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2013 року був виданий виконавчий лист №2/361/685/2014, на підставі якого 13 листопада 2013 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення заборгованості з фермерського господарства «Полісся». Згідно постанови державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17 червня 2020 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 стягувачем є ПАТ «Укрінком».

Заявник посилався на те, що на підставі постанови правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року ПАТ «Український інноваційний банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було ухвалено рішення від 24 грудня 2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Заявник вважав, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як державна установа, яка відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних

осіб» та на підставі відповідних рішень Національного банку України здійснює процедуру ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк», управління його майном та задоволення вимог кредиторів, є єдиним належним правонаступником зазначеного неплатоспроможного банку, а тому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважав, що внаслідок вказаних реєстраційних дій, вчинених з порушенням та всупереч вимог чинного законодавства, а ні ПАТ «Укрінбанк», а ні ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набули ознак спеціальної правосуб`єктності фінансової установи, які до цього мав АТ «Укрінбанк», а тому у останніх відсутнє будь-яке право вимагати від фермерського господарства «Полісся» повернення коштів, виданих АТ «Укрінбанк».

Заявник посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/698/16, у якій встановлено, що до ПАТ «Українська інноваційна компанія» не перейшли права ПАТ «Укрінбанк», оскільки ця особа не є правонаступником банку у відповідності до положень чинного законодавства.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2022 року заяву представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвоката Гудової О.В. про заміну сторони у виконавчому провадженні залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвокат Кузьмік Д.В. просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким замінити стягувача у виконавчому провадженні НОМЕР_2 з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на його правонаступника - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховані висновки Великої Палати Верховного Суду по справі №925/698/16 щодо правового статусу ПАТ «Українська інноваційна компанія», а також не взято до уваги положення Закону України №590-9 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності».

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвокат Кузьмік Д.В. зазначає, що аналізуючи постанову Великої Палати Верховного Суду по справі №925/698/16 можна зробити висновки, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк», а присвоєння та використання ПАТ «Українська інноваційна компанія» коду ЄДРПОУ банку є протиправним. Крім того, управління банком Фондом гарантування вкладів фізичних осіб припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству.

Адвокат Кузьмік Д.В. стверджує, що Закон України №590-9 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» зобов`язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надалі проводити ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк» у спосіб та порядок, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Процедура ліквідації AT «Укрінбанк» не завершена та кошти, які мають бути стягнуті з боржника в рамках виконавчого провадження, у відповідності з вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мають бути спрямовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, як спеціальної державної установи, яка здійснює функції з управління/виведення неплатоспроможного банку ринку, яким є ПАТ «Укрінбанк», на задоволення вимог його кредиторів в порядку черговості передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Адвокат Кузьмік Д.В. вважає, що невжиття заходів щодо здійснення заміни та збереження активів ПАТ «Укрінбанк» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в рамках виконавчого провадження з примусового виконання рішення Броварського районного суду Київської області створить не тільки передумови для подальшого виконання судового рішення на користь неналежного стягувача, а й стане перешкодою для виконання Фондом покладених на нього спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» функціональних повноважень щодо ліквідації АТ

«Укрінбанк», управління його майном та задоволення законних вимог кредиторів в порядку та черговості, визначених вказаним Законом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Українська інноваційна компанія» - адвокат Пилип В.М. просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що незалежно від того чи проведена ліквідація банку, чи ні, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку, оскільки здійснював лише владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно наданої Київському апеляційному суду копії свідоцтва про смерть від 23 грудня 2021 року, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник ПАТ «Українська інноваційна компанія», будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.116 т.2), у судове засідання не з`явився, клопотання про його перенесення не подав, тому відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвоката Кузьміка Д.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника ФГ «Полісся» - адвоката Кузнєцова С.Г., який просив залишити ухвалу суду без змін, зазначивши, що грошові кошти на підставі рішення суду були виплачені у 2017-2018 роках і виконавче провадження закрито, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2013 року стягнуто солідарно з фермерського господарства «Полісся» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український інноваційний банк» 84 914грн 42коп. заборгованості за кредитним договором №200009 від 20 липня 2011 року та 849грн судового збору.

25 жовтня 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області видані два виконавчі листи на виконання рішення суду.

22 листопада 2013 року Броварським відділом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 стосовно боржника Фермерське господарство «Полісся».

Постановою державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цахло О.А. від 29 липня 2022 року виконавче провадження № НОМЕР_3 закінчено на підставі листа стягувача про відсутність заборгованості.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку, що ліквідується, а відтак не може виступати стороною у виконавчому провадженні по стягненню боргу за кредитним договором.

Перевіряючи законність судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про наступне.

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виходячи зі змісту наведених норм права, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи універсального правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття первісного кредитора з одночасною заміною його новим кредитором.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах

Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України.

Згідно із частиною сьомою статті 104 ЦК України особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Як зазначено у частині першій та третій статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом про гарантування вкладів (частина перша статті 3 Закону про гарантування вкладів). Відносини, що виникають, зокрема у зв`язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідацією банків між Фондом, банками та НБУ, відповідні повноваження Фонду регулюються Законом про гарантування вкладів, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та

НБУ.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому Законом про гарантування вкладів, здійснює, зокрема процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з пунктом 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

У статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд.

Відповідно до частини сьомої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У частині четвертій статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Законом України «Про банки і банківську діяльність» не передбачено правонаступництво банку у разі його ліквідації.

Норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» також не містять положень щодо визнання Фонду правонаступником банківської установи у зв`язку з проведенням ліквідації останньої.

Загальновідомим є факт, що 01 жовтня 2015 року Правлінням НБУ прийнята постанова № 659/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії проблемних», якою віднесено ПАТ «Український інноваційний банк`до категорії проблемних банків.

Постановою НБУ про неплатоспроможність банку 24 грудня 2015 року ПАТ «Український інноваційний банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішення Фонду про тимчасову адміністрацію в цьому банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 25 грудня 2015 року по 24 березня 2016 року (включно) та призначено Уповноважену особу Фонду для здійснення цих повноважень.

22 березня 2016 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону про банки на підставі відповідного звернення Фонду Правлінням НБУ винесена Постанова НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку. Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду прийняте Рішення Фонду про ліквідацію банку, згідно з яким розпочата процедура ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк», призначена Уповноважена особа Фонду

та делеговані всі повноваження ліквідатора цього банку.

На час розгляду даної заяви відсутні відомості про ліквідацію банку, а відтак Фонд здійснює управління банком і не є його правонаступником.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відсутність підстав для заміни стягувача ПАТ «Український інноваційний банк» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у виконавчому провадженні стосовно стягнення заборгованості на користь банку за рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2013 року.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/698/16 щодо правового статусу ПАТ «Українська інноваційна компанія», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки підставою для відмови у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про заміну сторони виконавчого провадження є та обставина, що Фонд не є правонаступником банку, який ліквідовується, і протилежних висновків у постанові Великої Палати Верховного Суду не зроблено.

При цьому, суд першої інстанції не робив висновків, що належним правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк» є ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Посилання у апеляційній скарзі на те, що Закон України №590-9 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» зобов`язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надалі проводити ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк» у спосіб та порядок, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому кошти, які мають бути стягнуті з боржника в рамках виконавчого провадження, у відповідності з вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мають бути спрямовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, як спеціальної державної установи, яка здійснює функції з управління/виведення неплатоспроможного банку ринку, яким є ПАТ «Укрінбанк», на задоволення вимог його кредиторів в порядку черговості передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не є підставою для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Фонд, як ліквідатор банку та його тимчасовий адміністратор, не позбавлений можливості оскаржити дії державного виконавця у разі неправомірної заміни останнім стягувача у виконавчому провадження № НОМЕР_3, а також у разі переведення сплачених боржником грошових коштів на погашення заборгованості неналежному стягувачу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону про виконавче провадження).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 зроблений правовий висновок,щоне можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження № НОМЕР_3 про стягнення з ФГ «Полісся» на користь ПАТ «Укрінком» заборгованості у сумі 84 914грн 42коп. та судового збору у сумі 849грн закінчене постановою державного виконавця від 29 липня 2022 року.

За таких обставин, заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про заміну сторони виконавчого провадження також не підлягає задоволенню у зв`язку із відсутністю виконавчого провадження.

Вимоги апеляційної скарги про заміну стягувача у виконавчому провадженні №

НОМЕР_4 з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не були предметом розгляду суду першої інстанції, тому відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не розглядаються.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані докази, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, тому правових підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - адвоката Кузьміка Дениса Вікторовича залишити без задоволення, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 червня 2023 року.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.А. Семенюк