Постанова

від 15.06.2023 по справі 589/4112/17

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м.Суми

Справа №589/4112/17

Номер провадження 22-ц/816/779/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кирилкіна Радіона Олеговича

на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2023 року про виправлення описки, у складі судді Левші С.Л., постановлену у м. Шостка,

в с т а н о в и в:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на триповерховий житловий будинок, загальною площею 622, 4 кв. м, житловою площею 288,1 кв. м, з господарчою спорудою Г-2, Г-3 на АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 та право власності на автомобіль «Ford Fiesta», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю вартості присудженого майна в розмірі 1 537 326,75 грн.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини нежитлового приміщення аптеки, площею 141,9 кв. м, на АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,0738 га, кадастровий номер 5911000000:05:004:0266, із цільовим призначенням - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, на АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини нежитлового приміщення аптеки, площею 141,9 кв. м, на АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,0738 га, кадастровий номер 5911000000:05:004:0266, із цільовим призначенням - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, на АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,1183 га, кадастровий номер 5925384200:02:002:0165, на АДРЕСА_3 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,1183 га, кадастровий номер 5925384200:02:002:0165, на АДРЕСА_3 .

У іншій частині у задоволенні позовів відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку в частині визнання за ним та ОСОБА_2 права власності по 1/2 частини нежитлового приміщення аптеки, площею 141,9 кв. м, та по 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,0738 га, кадастровий номер 5911000000:05:004:0266, із цільовим призначенням - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, які знаходяться на АДРЕСА_1 , та просив ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог про поділ цього майна, залишивши нежитлове приміщення аптеки та земельну ділянку в особистій власності заявника.

У іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось та не було предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Постановою Сумського апеляційного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2020 року в оскаржуваній частині залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року постанову Сумського апеляційного суду від 20 липня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Сумського апеляційного суду від 18 січня 2022 року рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2020 року скасовано в частині визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності по 1/2 частини нежитлового приміщення аптеки, площею 141,9 кв. м, на АДРЕСА_1 та визнання права власності по 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,0738 га, кадастровий номер 5911000000:05:004:0266, із цільовим призначенням - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Прийнято в цій частині постанову.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на нежитлове приміщення аптеки, площею 141,9 кв. м, на АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,0738 га, із цільовим призначенням - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Позов ОСОБА_1 в частині визнання його особистою власністю, як фізичної особи-підприємця, нежитлового приміщення аптеки, площею 141,9 кв. м, на АДРЕСА_1 задоволено частково.

Залишено нежитлове приміщення аптеки, площею 141,9 кв. м, та земельну ділянку, площею 0,0738 га, кадастровий номер 5911000000:05:004:0266, із цільовим призначенням - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, розташованих на АДРЕСА_1 в особистій власності ОСОБА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 311 625,00 грн замість її 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на нежитлове приміщення аптеки та земельну ділянку, розташовані на АДРЕСА_1 , припинивши її право на частку в цьому майні.

Ухвалою Верховного суду від 16 березня 2023 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 18 січня 2022 року закрито. Ухвала мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різниці вартості присудженого майна в розмірі 1 537 326,75 грн за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не переглядалося судом апеляційної інстанції.

29 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив виправити описку в рішенні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, ухваленого 15 квітня 2020 року у цивільній справі №589/4112/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, а саме при ухваленні рішення у резолютивній частині неправильно зазначена до стягнення сума різниці вартості присудженого майна «1537326,75 грн».

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Виправлено описку в рішенні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ухваленого 15 квітня 2020 року у цивільній справі №589/4112/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, вказавши у четвертому абзаці резолютивної частини рішення правильно розмір різниці вартості присудженого майна - «768663,38 грн», замість неправильного - «1537326,75 грн».

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Кирилкін Р.О., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказав, що при ухваленні рішення у резолютивній частині допущена арифметична описка в написанні розміру стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різниці вартості присудженого майна, а саме зазначено неправильно - «1537326,75 грн», замість правильного - «768663,38 грн».

Вказує, що суд першої інстанції фактично змінив зміст рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2020 року, оскільки здійснив власний розрахунок, який навіть не зазначив у оскаржуваній ухвалі.

Також зазначає, що у разі незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині визначення суми стягнення, яку суд зазначив, ОСОБА_1 мав право оскаржити рішення суду в цій частині у апеляційному порядку.

ОСОБА_1 правом на подання відзиву не скористався.

За пунктом 19 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала щодо внесення виправлень у рішення (п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з того, що у четвертому абзаці резолютивної частини рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 квітня 2020 року допущено арифметичну описку в написанні суми різниці вартості присудженого майна, яка підлягає виправленню замість неправильного розміру різниці вартості присудженого майна - «1537326,75 грн» на правильне -«768663,38 грн».

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржувана ухвала в повній мірі не відповідає.

Так, положеннями ст. 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Отже, законом передбачені випадки, коли можуть бути усунені недоліки рішення суду тим самим судом, що його ухвалив.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо (постанова Верховного Суду від 14 січня 2019 року, справа № 369/8367/16-ц). В цій же постанові окремо зауважено, що суд не має права змінювати зміст судового рішення.

Арифметичні помилки - це помилки, пов`язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка, на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а, отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07 травня 2020 року в справі № 576/599/17-ц).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.

Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у справі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21).

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що зазначення у резолютивній частині рішення розміру стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різниці вартості присудженого майна новому розмірі в сумі - «768663,38 грн», замість неправильного «1537326,75 грн», є змістом судового рішення, який не може бути змінений у порядку виправлення описок або арифметичних помилок.

Крім того колегія суддів зауважує, що у разі незгоди з рішенням суду в частині різниці вартості присудженого майна набутого у власність подружжям, ОСОБА_1 мав право оскаржити рішення суду в цій частині у апеляційному порядку, чого ним зроблено не було.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в резолютивній частині рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.

За вказаних обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки.

Керуючись ст. ст. 367-369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кирилкіна Радіона Олеговича задовольнити.

Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2023 року про виправлення описки скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ухваленого 15 квітня 2020 року у цивільній справі № 589/4112/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. Ю. Кононенко

Судді: В. І. Криворотенко

С. С. Ткачук