Рішення

від 14.06.2023 по справі 760/34774/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/34774/19

2-др/760/89/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ додаткове /

14 червня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Фареник А.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Капітал-Буд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити дії та скасування запису про право власності, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в частині вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клішина Д.А., державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Макарова О.В. змінено та викладено в редакції цієї постанови.

В іншій частині судові рішення в справі скасовані.

В частині вимог позивачки до ОСОБА_1 , ТОВ «Альфа-Капітал-Буд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії та скасування запису про право власності направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У листопаді 2022 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, а саме про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Посилається на те, що рішенням суду не було вирішено питання про стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу, не дивлячись на те, що його представник подавав до суду відповідну заяву та докази понесених ним витрат.

Так, його інтереси в судовому засіданні представляв адвокат АО`Супрема Лекс».

Меморіальним ордером @PL827241 від 02 грудня 2021 року він сплатив АО 40 000, 00 гр. за надання правової допомоги.

З урахуванням цього, відмови позивачу в позові, понесені ним витрати мають бути компенсовані йому за рахунок позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року судові рішення в частині вимог позивачки до ОСОБА_1 , ТОВ «Альфа-Капітал-Буд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії та скасування запису про право власності скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

При ухваленні рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За змістом ч.2 ст.174 ЦК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

На виконання норми ч. 1 ст. 134 ЦПК України представником відповідача ОСОБА_1 в січні 2022 року подано заяву про додатково понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 40 000, 00гр. та долучив докази їх понесення.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що при встановленні розміру гонорару адвоката враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 на підтвердження надання йому правничої допомоги на суму 40 000, 00 гр., надано договір про надання правової допомоги (про надання професійної правничої допомоги) від 24 лютого 2020 року, додаткову угоду до договору №3 від 22 листопада 2021 року, копію меморіального ордера @PL827241 від 02 грудня 2021 року, детальний опис робіт за умовами договору, Акт приймання-передачі виконаних робіт за договором та додатковою угодою №3 до договору.

Відповідно до додаткової угоди №3 до договору від 22 листопада 2021 року сторони погодили вартість послуг адвокатського об`єднання у розмірі 40 000, 00 гр.

Детальним описом робіт за умовами договору сторони визначили їх вартість у 5 пунктах, а саме:

1)Надання консультації щодо справи та вивчення адвокатом Морозом В.П. документів клієнта - 10 000. 00 гр.;

2)Складання/написання/, оформлення та подання до суду клопотання про долучення доказів/щодо технічних характеристик спірного приміщення/ - 10 000, 00 гр.;

3)Складання/написання/, оформлення та подання до суду клопотання про долучення доказів/ - 5 000, 00 гр.;

4)Складання/написання/ пояснення по суті спору та щодо окремих його аспектів, визначених Верховним Судом - 5 000, 00 гр.;

5)Участь адвоката Мороза В.П. в судовому засіданні - 10 000, 00 гр.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

15 травня 2023 року представник позивачки подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Посилається на те, що розгляд справи відбувався повторно після скасування судових рішень, правова позиція відповідача ОСОБА_1 була розроблена та відпрацьована адвокатом ще під час першого розгляду, а також в апеляційній та касаційній інстанції.

З урахуванням цього вважає, що потреби в такій консультації не було.

Крім цього, не зазначено предмету консультації, а також місця її надання.

Зазначив також, що клопотання є шаблонним документом, підготовка якого не потребує глибоких знань в юриспруденції, високої кваліфікації юриста та значного часу для підготовки. а тому вартість даної послуги є значно завищеною.

Звернув також увагу на те, що ст.174 ЦПК України визначено обсяг та перелік заяв по суті справи які подаються учасниками справи.

Пояснення, не передбачений даною нормою закону, а тому доцільність його складання та підготовки вважає сумнівною.

Крім того, не зазначено за участь у якому судовому засіданні та його тривалість нараховано 10 000, 00 гр.

З урахуванням цього та приведеного законодавства, просить відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, у постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Крім цього, суд також враховує, що відповідно до позиції Верховного Суду, яка висловлена в чисельних рішеннях, зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу можливе лише у разі заявлення відповідного клопотання сторони.

Таке клопотання подане представником позивача.

Суд враховує, що згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізи чними та юридичними особами.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Щодо певних видів правової допомоги,суд враховує як їх пов`язаність з розглядом справи, так і заперечення представника позивача щодо їх необхідності.

Щодо суми правничої допомоги суд зважає на наступне.

Так, справа тривалий час знаходилася в провадженні суду, була предметом розгляду після скасування судових рішень судом касаційної інстанції.

Справа надійшла до суду з Верховного Суду 29 жовтня 2021 року, а 02 серпня 2022 року в справі було ухвалено рішення.

В справі було проведено 23 судові засідання незначної тривалості.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача за цей час до суду було подано 2 клопотання:

- клопотання та технічна документація на спірне приміщення з урахуванням викладеної позиції Верховного Суду, яка була підставою для скасування судових рішень;

- клопотання про стягнення додаткових витрат на правову допомогу.

Тобто, надані послуги, зазначені в п.п.2 та 4, оформлені одним клопотанням з долученням до нього технічної документації.

Щодо послуги. зазначеної в п.1, суд зважає на те, що надання консультації щодо справи охоплюється умовами договору, а документами, наданими до суду в цей період часу, є технічна документація, зазначена в п.2.

Крім того, суд враховує, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Однак суд вважає, що написання та подання клопотання про стягнення додаткових витрат на правову допомогу, не може вважатися самою правовою допомогою в розумінні вимог закону.

З урахуванням викладеного суд погоджується з запереченнями представника позивача щодо неспівмірності зазначеної в клопотанні суми правничої допомоги та приходить до висновку про часткове задоволення клопотання та стягнення з позивача на користь відповідача 20 000. 00 гр. витрат за надані послуги правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 141, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000, 00 гр. витрат на правову допомогу.

Позивач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.А. Шереметьєва