Ухвала

від 09.06.2023 по справі 127/10697/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/10697/23

Провадження № 2/127/1276/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Келецька, 78А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несплачені внески.

Ухвалою суду від 26.04.2023 у вищевказаній справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами як таку, що відповідає ознакам п. 4 ч. 4 ст. 19 ЦПК України.

12.05.2023 відповідачем до суду подано заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вирішуючи питання щодо вказаного клопотання представника відповідача суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 19 ЦПК України передбачено, з-поміж іншого, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Також ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Відтак, системний аналіз та зміст вказаних приписів ЦПК України дозволяє зробити висновок, що критерії та ознаки виду позовного провадження (спрощеного та загального) визначено законодавцем, а суд вирішує питання щодо розгляду справи у порядку спрощеного або загального позовного провадження керуючись змістом позовної заяви, ступенем складності справи, особливостями предмета спору, підставами позову, відзивом, в якому наводяться відповідачем заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, тощо.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданий не в кожному випадку. Так, коли вирішенню підлягає виключно питання права, то розгляд справи на підставі письмових доказів є більш доречним, ніж усні слухання. В тому числі, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не представляють особливої складності, то розгляд справи в порядку спрощеного провадження не є порушенням норм п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається одночасне існування умов, визначених ч. 6 ст. 279 ЦПК України. Наведені відповідачем в клопотанні підстави для проведення судового засідання з повідомленням сторін не встановлюють необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про залишення клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, без задоволення.

Керуючись ст.ст.19, 274-279 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.О. Жмудь