Ухвала

від 09.06.2023 по справі 127/10697/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/10697/23

Провадження № 2/127/1276/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Келецька, 78А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несплачені внески, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Келецька, 78А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за несплачені внески.

29.05.2023відповідачем досуду подановідзив,в якому,зокрема,заявлено клопотанняпро зупиненняпровадження усправі довинесення рішення по кримінальним справам по ч. 1 ст. 191 та ч. 1 ст. 357 КК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі лише у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Окрім того, визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд, зокрема, враховує, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи (постанова ВС від 13 липня 2020 року у справі № 461/147/18)

Отже, при вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі суд має з`ясувати ключове питання про те, чи є можливість у межах розгляду цієї справи самостійно встановити обставини та зібрати необхідні докази для правильного вирішення спору по суті.

Пленум Верховного Суду України в абзаці 4 пункту 33 своєї постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 зазначив, що, визначаючи наявність передбачених цивільним процесуальним законодавством підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

За пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Суд прийшов до висновку, що у розумінні положень п.6 ч. 1 ст.251 ЦПК України наявність кримінальних проваджень, на які посилається відповідач, не є тими обставинами, що об`єктивно унеможливлюють розглянути цей спір.

Отже обов`язкових підстав, як то визначено ст.251 ЦПК України, для зупинення провадження у справі у суду не має.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки судом не встановлені обставини неможливості розгляду даної цивільної справи до винесення рішення по кримінальним справам по ч. 1 ст. 191 та ч. 1 ст. 357 КК України, а лише призведе до затягування розгляду даної цивільної справи.

Керуючись ст. 251, ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Келецька,78А»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості занесплачені внески - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Суддя О.О. Жмудь