Постанова
від 07.06.2023 по справі 902/459/22
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року Справа № 902/459/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Єфремова І.В.;

відповідача: не з`явився;

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22 (повний текст складено 24 жовтня 2022 року, суддя Маслій І.В.)

за первісним позовом Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "МЕГОМАКС"

про стягнення заборгованості 1 321 797,64 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД"

до Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ"

про зобов`язання вчинити дії та визнання припиненим зобов`язання

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" про стягнення 1 321 797,64 грн. заборгованості, з яких: 1242230,11 грн. - прострочена заборгованість за основним зобов`язанням; 57026,88 грн. - прострочена заборгованість за процентами за період з 02 лютого 2022 року по 07 червня 2022 року; 19875,68 грн. - інфляційні витрати за несвоєчасне виконання основного зобов`язання; 2664,97 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року в частині повернення кредитних коштів та нарахованих процентів.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11 липня 2022 року у справі №902/459/22 залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "МЕГОМАКС"

11 липня 2022 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" до Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" про зобов`язання вчинити дії та визнання припиненим зобов`язання.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що відповідно до умов договорів банківського вкладу та зобов`язань за банківською гарантією, що є підставою первинного позову, строк повернення вкладу наступив 09 лютого 2022 року і відповідач відповідно мав намір за рахунок даних коштів погасити зобов`язання за Договором. Однак позивач без згоди відповідача на власний розсуд перевів дані кошти за іншими зобов`язаннями відповідача, строк за якими ще не настав. На думку позивача за зустрічним позовом дані протиправні дії позивача потягнули за собою негативні наслідки для відповідача і виникнення не обґрунтованої заборгованості.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22 первісний позов Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "МЕГОМАКС" про стягнення заборгованості 1 321 797,64 грн. задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, кімната 219, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 34455332) на користь Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 33695095) 1 242 230,11 грн. - прострочена заборгованість за основним зобов`язанням; 57 026,88 грн. - прострочена заборгованість за процентами за період з 02 лютого 2022 року по 07 червня 2022 року; 19 875,68 грн. - інфляційні витрати за несвоєчасне виконання основного зобов`язання; 2 664,97 грн. - 3% річних та 19826,96 грн - витрат пов`язаних із сплатою судового збору.

Повністю відмовлено в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" до Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" про зобов`язання вчинити дії та визнання припиненим зобов`язання.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що у зв`язку із порушенням ТОВ "МЕГО ЛТД", як позичальника, своїх зобов`язань за Кредитними договорами, у банка виникло право достроково стягнути заборгованість, на виконання якого банк застосував договірне списання, передбачене укладеними договорами. На переконання суду первісний відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вимог зустрічного позову з огляду на це у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Мего ЛТД" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, відповідно до якого у задоволенні позовної заяви АТ "Банк інвестицій та заощаджень" до ТОВ "Мего ЛТД" про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі та задовольнити зустрічну позовну заяву ТОВ "Мего ЛТД".

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що у зв`язку з відсутністю у відповідача та у матеріалах справи службової записки №885-СЗ від 09 лютого 2022 року, ТОВ "МЕГО ЛТД" подано до суду першої інстанції клопотання про витребування даної службової записки так як даний документ, з огляду на його важливість, є важливим для забезпечення повного та всебічного вирішення даної справи відповідно до закону. Однак судом першої інстанції з порушенням норм процесуального законодавства було відмовлено в задоволенні даного клопотання. Зважаючи на викладене судом першої інстанції не враховані положення процесуального законодавства та обмежено ТОВ "МЕГО ЛТД" у можливості збирання доказів, які б підтвердили обґрунтованість зустрічної позовної заяви та протиправні дії Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ".

Апелянт стверджує, що відповідно до умов Договорів банківського вкладу №8132003, 8132004 від 13 серпня 2020 року, №8132005 від 19 серпня 2020 року та договору про розміщення коштів у забезпечення платіжних зобов`язань за банківською гарантією №1123 від 28 серпня 2020 року строк повернення вкладу наступив 09 лютого 2022 року і відповідач відповідно мав намір за рахунок даних коштів погасити зобов`язання за Договором. Однак позивач без згоди відповідача на власний розсуд перевів дані кошти за іншими зобов`язаннями відповідача, строк за якими ще не настав. Оскільки станом на 09 лютого 2022 року у ТОВ "МЕГО ЛТД" існував обов`язок з повернення наданих йому у кредит грошових коштів і цей обов`язок, згідно з умовами Кредитного договору та положень цивільного законодавства України, останній міг виконати у будь-який час, то відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України це зобов`язання припинилося.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість первісного відповідача перед первісним позивачем за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року в розмірі 1242230,11 грн. - прострочена заборгованість за основним зобов`язанням; 57026,88 грн. - прострочена заборгованість за процентами за період з 02 лютого 2022 року по 07 червня 2022 року. Однак судом не враховано пункт 54 Постанови Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, яким передбачено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

Листом №902/459/22/6361/22 від 28 листопада 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

06 грудня 2022 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/459/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2022 року залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22. Запропоновано ТОВ "Мего ЛТД" протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та надати належні докази сплати судового збору на суму 40904,94 грн.

02 січня 2023 року від ТОВ "Мего ЛТД" надійша заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та оригінал документів про сплату судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 січня 2023 року у справі №902/459/22 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Мего ЛТД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22 та призначено дату судового засідання на 01 лютого 2023 року.

23 січня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у зв`язку із воєнними діями.

24 січня 2023 року від представника ТОВ "Мего ЛТД" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24 січня 2023 року від АТ "Банк інвестицій та заощаджень" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2023 року зупинено провадження у справі №902/459/22 за первісним позовом Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "МЕГОМАКС" про стягнення заборгованості 1 321 797,64 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" до Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" про зобов`язання вчинити дії та визнання припиненим зобов`язання до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/4518/16. Задоволено клопотання ТОВ "Мего ЛТД" про витребування доказу. Зобов`язано АТ "Банк інвестицій та заощаджень" надати колегії суддів через канцелярію суду належним чином завірено копію службової записки №885-С3 від 09 лютого 2022 року. Зобов`язано АТ "Банк інвестицій та заощаджень" до 24 лютого 2023 року надати колегії суддів письмові пояснення щодо настання строку оплати за договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року. Зобов`язано ТОВ "Мего ЛТД" до 24 лютого 2023 року надати колегії суддів письмові пояснення щодо відсутності настання строку оплати за договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року.

27 лютого 2023 року на виконання вимог ухвали суду від АТ "Банк інвестицій та заощаджень" надійшли письмові пояснення щодо настання строку оплати за договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року та належним чином завірено службова записка №885-С3 від 09 лютого 2022 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 травня 2023 року поновлено апеляційне провадження у справі №902/459/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 07 червня 2023 року об 10:30 год.

16 травня 2023 року від представника ТОВ "Мего ЛТД" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

23 травня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у зв`язку із воєнними діями.

07 червня 2023 року від представника ТОВ "Мего ЛТД" надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача за первісним позовом. Представник ТОВ "Мего ЛТД" зазначає, що заявлені у апеляційній скарзі вимоги підтримує, просить їх задовольнити із врахуванням правових висновків висловлених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16.

В судовому засіданні 07 червня 2023 року, яке проводилось в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України, було заслухано пояснення представника банку, яка повністю заперечила проти вимог апеляційної скарги. Під час оголошення вступної та резолютивної частини постанови до відеоконференції під`єднався представник апелянта.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 серпня 2020 року між Акціонерним товариством "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (первісний позивач, в договорі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" (первісний відповідач, в договорі Позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 266 (надалі - Кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 якого, Банк відкриває Позичальнику поновлювальну відкличну кредитну лінію, що надалі іменується "Кредитна лінія", та надає Позичальнику Кредити в її межах, а Позичальник зобов`язується використати Кредити на цілі, зазначені в пункті 1.5 цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитами, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредити у терміни, встановлені цим Договором.

Ліміт Кредитної лінії (гранична сума заборгованості по Кредитній лінії) складає суму 3 497 645,00 грн. (пункт 1.2 Кредитного договору).

Розмір процентів за користування кожним з Кредитів складає 14,2% річних (пункт 1.3 Кредитного договору).

Строк дії Кредитної лінії закінчується "31" січня 2021 року (пункт 1.4 Кредитного договору).

Кредити надаються для: формування грошового забезпечення під банківські гарантії, поповнення обігових коштів та придбання основних засобів (пункт 1.5 Кредитного договору).

В день підписання цього Договору Банк відкриває Позичальнику рахунок для обліку кредитної заборгованості за Кредитами та процентами, нарахованими за цими Кредитами (реквізити рахунків зазначені у пункті 11.3 цього Договору). Банк надає кожен з Кредитів на підставі окремої заяви Позичальника. В таких заявах Позичальник вказує суму Кредиту, реквізити для надання Кредиту (якщо вони відрізняються від реквізитів, зазначених в пункті 11.2 цього Договору) та іншу інформацію за власною ініціативою або на вимогу Банку. Кредити надаються Позичальнику лише в межах строку дії Кредитної лінії шляхом одноразового надання одного Кредиту в сумі, шо дорівнює ліміту Кредитної лінії, або шляхом надання кількох Кредитів, але так, щоб в будь-який момент часу загальна заборгованість за Кредитною лінією не перевищувала ліміту Кредитної лінії. У цьому Договорі терміном "загальна заборгованість за Кредитною лінією" позначається загальна сума усіх Кредитів, що фактично надані Позичальнику згідно з цим Договором і не повернені Банку. Надання Кредитів, передбачених пунктом 1.1 цього Договору, здійснюється шляхом оформлення окремих додаткових угод та переказу коштів з рахунку з обліку кредитної заборгованості, зазначеного в пункті 11.3 цього Договору, на поточні рахунки Позичальника в Банку або по інших реквізитах, передбачених у заяві Позичальника на підставі якої надається Кредит (пункти 4.1 - 4.3 Кредитного договору).

Сторони домовились, що умови кредитування за цим Договором, а саме: ліміт Кредитної лінії, графік зменшення розміру ліміту Кредитної лінії, процентна ставка, строк дії Кредитної лінії, достатність та ліквідність забезпечення, розмір грошових надходжень, визначений в пункті 6.8 цього Договору, підлягають перегляду Банком щоквартально. Про результати чергового перегляду умов кредитування Банк повідомляє Позичальника не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати запровадження нових, переглянутих умов кредитування та направляє Позичальнику 2 (два) примірники додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін до діючих умов кредитування. У випадку, якщо Позичальник погодиться із зміненими умовами кредитування, він зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів підписати примірники відповідної додаткової угоди та повернути один примірник Банку. У випадку, якщо Позичальник не погодиться із зміненими умовами кредитування, він зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання повідомлення Банка про зміну умов кредитування повернути Банку існуючу заборгованість за Кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі. Після сплати Позичальником зазначених сум дія цього Договору вважається припиненою та Сторони укладають договір про його розірвання. Неотримання Банком у зазначений строк відповіді Позичальника вважається відмовою Позичальника від зміни умов кредитування. У випадку істотної зміни кон`юнктури ринку, погіршення фінансового стану Позичальника, наявності фактів несвоєчасного виконання зобов`язань за цим Договором та/або невиконання таких зобов`язань. Банк здійснює позачерговий перегляд умов кредитування за цим Договором в порядку, передбаченому даним пунктом цього Договору (пункт 4.8 Кредитного договору).

Проценти нараховуються щомісяця на суму загальної заборгованості за Кредитами, фактично наданими в межах Кредитної лінії, протягом усього строку наявності такої заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. При цьому день надання Кредиту враховується, а день повернення Кредиту не враховується при нарахуванні процентів. У випадку, коли день надання Кредиту та день повернення Кредиту (частини Кредиту) збігаються, проценти за користування Кредитом за цей день нараховуються на всю суму отриманого Кредиту (Кредитів) без урахування коштів, що були повернуті Позичальником цього ж дня та незалежно від часу користування Кредитом (частиною Кредиту) в межах такого дня. Проценти, нараховані за місяць. Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше десятого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти були нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені в наступних абзацах цього пункту). У разі повного повернення Кредитів не пізніше дня закінчення строку дії Кредитної лінії, проценти, нараховані за місяць, в якому закінчується зазначений строк, повинні бути сплачені не пізніше дня закінчення строку дії Кредитної лінії. У разі наявності будь-якого простроченого Кредиту або його частини після закінчення строку дії Кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, в якому відбувається фактичне повне повернення такого Кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня його повернення (пункт 5.1 та пункт 5.2 Кредитного договору).

Позичальник повинен повертати Банку кожен із Кредитів не пізніше терміну закінчення строку дії Кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору. У випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України. Позичальник зобов`язаний на вимогу Банку повернути всі Кредити достроково. Позичальник має право достроково повернути будь-який з Кредитів або його частину (пункт 7.1 та пункт 7.2 Кредитного договору).

Платежі за цим Договором по основній сумі заборгованості і нарахованим процентам здійснюються у валюті отриманого кредиту. Розрахунки за зобов`язаннями Позичальника характеру штрафних санкцій (неустойка, пеня, штраф) та відшкодування збитків здійснюються у національній валюті України по курсу Національного банку України на день здійснення Позичальником платежу (пункт 8.1 Кредитного договору).

Надання Кредитів, передбачених пунктом 1.1 цього Договору, здійснюється у відповідності з їх цільовим призначенням, визначеним в пункті 1.5 цього Договору, шляхом оформлення окремих додаткових угод та переказу коштів з рахунку з обліку кредитної заборгованості, зазначеного в пункті 11.3 цього Договору, на поточні рахунки Позичальника в Банку або по інших реквізитах, передбачених у заяві Позичальника на підставі якої надається Кредит. Для цілей цього Договору днем надання Кредиту вважається день списання його суми з рахунку з обліку кредитної заборгованості по реквізитах, зазначених в абзаці першому цього пункту (пункт 8.2 Кредитного договору).

Всі платежі Позичальника за цим Договором (повернення Кредитів, сплата процентів здійснюється шляхом переказу коштів з будь-якого поточного рахунка Позичальника № НОМЕР_1 відкритий в Банку та в цей же день перераховується на заборгованості за цим Договором. Для цілей цього Договору днем здійснення Позичальником будь-якого платежу за ним вважається день зарахування коштів на відповідний рахунок (пункт 8.3 Кредитного договору).

Банк має право у порядку договірного списання списувати грошові кошти з будь-яких поточних рахунків Позичальника в Банку та направляти їх на виконання грошових зобов`язань Позичальника за цим Договором, термін чи останній день строку виконання яких настав, або виконання яких прострочено, у сумі, шо не перевищує фактичної заборгованості Позичальника на день списання. Списання грошових коштів проводиться Банком без додаткових погоджень із Позичальником. При договірному списанні Банком грошових коштів у валюті іншій, ніж валюта отриманого Кредиту, розрахунок суми списання може здійснюватися із застосуванням валютного курсу НБУ чи Міжбанківського валютного ринку України на день списання. Застосування валютного курсу НБУ чи Міжбанківського валютного ринку України здійснюється на вибір Банку. У випадку, якщо списаних грошових коштів буде недостатньо для виконання грошових зобов`язань Позичальника за цим Договором, термін чи останній день строку виконання яких настав, або виконання яких прострочено, а також штрафу та пені, в сумі, шо не перевищує фактичної заборгованості Позичальника на день списання, Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором, в порядку, визначеному чиним законодавством України (пункт 8.6 Кредитного договору).

Зміни та (або) доповнення до нього Договору, в тому числі щодо продовження терміну користування кредитом, оформлюються додатковими угодами про внесення змін та доповнень до цього Договору, які є невід`ємною частиною Договору (пункт 10.2. Кредитного договору).

Цей Договір вважається укладеним з дати його підписання Сторонами та скріплення їх печатками і діє до повного виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором (пункт 10.4 Кредитного договору).

14 серпня 2020 року між Сторонами підписана Додаткова угода №1 до Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року, в пункті 1 якої зазначено, що згідно пункту 4.3 Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року Банк надає 14 серпня 2020 року Позичальнику Кредит №1 у сумі 781 200,00 грн з наступним цільовим призначенням: для формування грошового забезпечення під банківські гарантії.

14 серпня 2020 року між Сторонами підписана Додаткова угода №2 до Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року, в пункті 1 якої зазначено, що згідно пункту 4.3 Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року Банк надає 14 серпня 2020 року Позичальнику Кредит №2 у сумі 703080,00 грн з наступним цільовим призначенням: Поповнення обігових коштів.

20 серпня 2020 року між Сторонами підписана Додаткова угода №3 до Договору про відкриття кредитної лінії № 266 від 14 серпня 2020 року, в пункті 1 якої зазначено, що згідно пункту 4.3 Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року Банк надає 20 серпня 2020 року Позичальнику Кредит №3 у сумі 1 050 900,00 грн. з наступним цільовим призначенням: для формування грошового забезпечення під банківські гарантії.

20 серпня 2020 року між Сторонами підписана Додаткова угода №4 до Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року в пункті 1 якої зазначено, що згідно пункту 4.3 Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року Банк надає 20 серпня 2020 року Позичальнику Кредит №4 у сумі 945 810,00 грн. з наступним цільовим призначенням: Поповнення обігових коштів.

26 серпня 2020 року між Сторонами підписана Додаткова угода №5 до Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року, в пункті 1 якої зазначено, що згідно пункту 4.3 Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року Банк надає 26 серпня 2020 року Позичальнику Кредит №5 у сумі 729100.00 грн. з наступним цільовим призначенням: Поповнення обігових коштів.

28 серпня 2020 року між Сторонами підписана Додаткова угода №7 до Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року, в пункті 1 якої зазначено, що згідно пункту 4.3 Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року, Банк надає 28 серпня 2020 року Позичальнику Кредит №7 у сумі 270900,00 грн. з наступним цільовим призначенням: для формування грошового забезпечення під банківські гарантії.

24 грудня 2020 року між Сторонами підписана Додаткова угода №8 до Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року, в пункті 1 якої зазначено, що Сторони домовились викласти пункт 1.4. Кредитного договору у наступній редакції: "Строк дії Кредитної лінії закінчується "01" лютого 2022 року".

14 серпня 2020 року між Сторонами, укладено Договір застави транспортних засобів №266/1 в забезпечення всіх вимог Заставодержателя (Банку), що випливають з Договору про відкриття кредитної лінії № 266 від 14 серпня 2020 року.

14 серпня 2020 року між Банком та Приватним підприємством "МЕГОМАКС" (третя особа), укладено Договір застави транспортних засобів №266/2 від 14 серпня 2020 року в забезпечення всіх вимог Заставодержателя (Банку), що випливають з Договору про відкриття кредитної лінії № 266 від 14 серпня 2020 року.

29 квітня 2021 року між сторонами укладено Договір №278 про надання овердрафту (надалі - "Кредитний договір").

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору, Кредитор, на умовах та відповідно до положень цього Договору, надає Позичальнику право для фінансування власної господарської діяльності здійснювати перерахування коштів в обсягах, що перевищують власні залишки коштів на поточному рахунку № НОМЕР_2 відкритому в Банку, код Банку 380281 (надалі - Поточний рахунок) з виникненням при цьому дебетового сальдо за зазначеним Поточним рахунком (надалі - Овердрафт або Кредит або Кредитні кошти) в межах ліміту, передбаченого цим Договором. Розмір Ліміту Овердрафту визначається на кожний період дії Ліміту Овердрафту та складає середньомісячний обсяг Чистих надходжень за останні 3 (три) повні місяці поспіль на поточний рахунок Позичальника у Банку (надалі також - санкціонований овердрафт), але в будь-якому випадку розмір Ліміту Овердрафту не повинен перевищувати: з моменту укладання Договору встановити ліміт на рівні 2 000 000,00 (два мільйони) гривень 00 коп. Після переведення протягом 60 календарних днів оборотів на рахунки в Банку та підтвердження розрахунку, згідно якого 15% від середньомісячних оборотів складе не менше ніж 3 000 000,0 грн, встановити ліміт на рівні 3 000 000,0 (три мільйони) гривень 00 коп. Згідно умов цього Договору під терміном "Чисті надходження" Сторони розуміють надходження від реалізації товарів, надання послуг, виконання робіт та інші надходження від ведення господарської діяльності Позичальника. Сторони не включають в розрахунок Ліміту Овердрафту надходження з депозитних рахунків Позичальника, кредитних рахунків та фінансову допомогу, надходження в результаті перерахування з одного поточного рахунку Позичальника на інший, помилково зараховані кошти, повернення передплати та інші надходження, які не є доходами від господарської діяльності Позичальника і штучно збільшують реальну суму надходжень на поточний рахунок Позичальника, щодо яких у Банку є достовірна інформація. У випадку, коли розрахований на наступний період дії Ліміт Овердрафту складає від 90 % до 110 % (включно) від діючого Ліміту Овердрафту (встановленого на поточний період дії Ліміту Овердрафту), то корегування діючого Ліміту Овердрафту не здійснюється до наступної планової дати перегляду. При цьому, безперервний строк наявності дебетового сальдо по Поточному рахунку Позичальника на кінець дня, що виникає внаслідок користування Овердрафтом на умовах цього Договору, не повинен перевищувати 30 (Тридцять) календарних днів.

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору, за користування Овердрафтом Позичальник сплачує Кредитору 17% (сімнадцять) проценти річних. За порушення строків погашення заборгованості за Овердрафтом (в тому числі частково), сплати нарахованих Процентів, інших платежів, що передбачені цим Договором, або в разі виникнення несанкціонованого Овердрафту, розмір процентної ставки за користування Овердрафтом збільшується та буде складати 25,00 (двадцять п`ять) % річних. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за цим Договором, що здійснюється Кредитором в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до цього Договору не потребується. У разі усунення Позичальником вищезазначених порушень, процентна ставка за користування Овердрафтом встановлюється у розмірі, що діяв до моменту порушення Позичальником зобов`язань, визначених цим Договором.

Згідно пункту 1.2.2 Кредитного договору, кінцевим терміном повернення заборгованості за цим Договором, в тому числі заборгованості за Овердрафтом є 28 квітня 2022 року.

13 серпня 2020 року між сторонами укладено Договір банківського вкладу №8132004 (надалі Договір вкладу 1), протягом строку дії Договору вкладу 1 було укладено Додаткову угоду №1 від 31 серпня 2020 року та Додаткову угоду №2 від 24 грудня 2020 року.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 та 1.3 Договору вкладу 1, Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти у сумі 510 300,00 грн та зобов`язується виплатити Вкладникові суму Вкладу та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим Договором. Вклад залучається на строк, що починає обчислюватися з дня надходження суми Вкладу, визначеної пунктом 1.1 цього Договору, до "08" лютого 2022 року включно. Дата повернення вкладу "09" лютого 2022 року. За повний строк (пункт 1.2 Договору) знаходження суми Вкладу на відповідному вкладному (депозитному) рахунку Банк виплачує Вкладнику проценти в розмірі 11,0 % (Одинадцять процентів) річних.

Згідно пункту 2.1 Договору вкладу 1, в день укладання цього Договору, Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 (надалі - "Рахунок").

Згідно пункту 2.6 Договору вкладу 1, сума Вкладу повертається Банком на поточний рахунок Вкладника, що вказаний в пункті 7 цього Договору (№UА 513802810000026004008132001).

13 серпня 2020 року між АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" та ТОВ "МЕГО ЛТД" укладено Договір банківського вкладу №8132003 (надалі Договір вкладу 2), протягом строку дії Договору вкладу 1 було укладено Додаткову угоду №1 від 31 серпня 2020 року та Додаткову угоду №2 від 24 грудня 2020 року.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 та 1.3 Договору вкладу 2, Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти у сумі 270 900,00 грн та зобов`язується виплатити Вкладникові суму Вкладу та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим Договором. Вклад залучається на строк, що починає обчислюватися з дня надходження суми Вкладу, визначеної пунктом 1.1 цього Договору, до "08" лютого 2022 року включно. Дата повернення вкладу "09" лютого 2022 року. За повний строк (пункт 1.2 Договору) знаходження суми Вкладу на відповідному вкладному (депозитному) рахунку Банк виплачує Вкладнику проценти в розмірі 11,0 % (Одинадцять процентів) річних.

Згідно пункту 2.1 Договору вкладу 2, в день укладання цього Договору, Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_4 (надалі - "Рахунок").

Згідно пункту 2.6 Договору вкладу 2, сума Вкладу повертається Банком на поточний рахунок Вкладника, що вказаний в пункті 7 цього Договору (№UА 513802810000026004008132001).

19 серпня 2020 року між АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" та ТОВ "МЕГО ЛТД" укладено Договір банківського вкладу №8132005 (надалі Договір вкладу 3), протягом строку дії Договору вкладу 3 було укладено Додаткову угоду №1 від 20 серпня 2020 року та Додаткову угоду №2 від 24 грудня 2020 року.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 та 1.3 Договору вкладу 3, Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти у сумі 1050900,00 грн та зобов`язується виплатити Вкладникові суму Вкладу та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених цим Договором. Вклад залучається на строк, що починає обчислюватися з дня надходження суми Вкладу, визначеної пунктом 1.1 цього Договору, до "08" лютого 2022 року включно. Дата повернення вкладу "09" лютого 2022 року. За повний строк (пункт 1.2 Договору) знаходження суми Вкладу на відповідному вкладному (депозитному) рахунку Банк виплачує Вкладнику проценти в розмірі 11,0 % (Одинадцять процентів) річних.

Згідно пункту 2.1 Договору вкладу 3, в день укладання цього Договору, Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_5 (надалі - "Рахунок").

Згідно пункту 2.6 Договору вкладу 3, сума Вкладу повертається Банком на поточний рахунок Вкладника, що вказаний в пункті 7 цього Договору (№UА 513802810000026004008132001).

14 серпня 2020 року між сторонами укладено Договір застави майнових прав №1114/1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному рахунку) (надалі - Договір застави 1).

Відповідно до пункту 1.1 Договору застави 1, Застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від "14" серпня 2020 року (з додатковими угодами до них, які укладені на час укладення цього Договору та можуть бути укладені в майбутньому), далі всі разом згідно з текстом - "Основний договір", укладеними між Заставодержателем та Заставодавцем (Принципалом).

У якості забезпечення виконання зобов`язань Заставодавця (Принципала) за Основним договором Заставодавець (Принципал) передає Заставодержателю в заставу майнові права на отримання грошових коштів, включаючи сам вклад в сумі 1050900,00 грн (Один мільйон п`ятдесят тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок), що випливають з Договору банківського вкладу №8132005 від 19 серпня 2020 року (з додатковими угодами до нього, які укладені на час укладення цього Договору та можуть бути укладені в майбутньому), далі згідно з текстом - "Договір банківського вкладу", згідно з яким Заставодавець (Принципал) виступає "Вкладником", далі згідно з текстом - "Предмет застави".

Право застави не поширюється на проценти на вклад (депозит), що були виплачені Заставодавцю згідно з умовами депозитного договору до дати звернення стягнення на предмет застави.

Боржником по відношенню до Заставодавця (Принципала) за Договором банківського вкладу № 8132005 від 19 серпня 2020 року є Заставодержатель.

Заставна вартість Предмету застави за цим Договором становить 1050900,00 грн.

Суть та розмір забезпечених заставою вимог: виконання Заставодавцем (Принципалом) зобов`язань перед Заставодержателем за Основним договором, зокрема: 1.2.1 повернення кредиту в сумі 3497645,00 грн, з порядком його погашення, передбаченим Основним договором, та кінцевим терміном погашення кредиту до 31 січня 2021 року, а також дострокового погашення у випадках та в порядку, передбачених Основним договором: 1.2.2 сплата процентів за користування кредитом у розмірі 14,2% річних, у строки та в порядку, визначені Основним договором; 1.2.3 сплата можливої неустойки (штраф, пеня), визначеної Основним договором; 1.2.4 інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

14 серпня 2020 року між сторонами укладено Договір застави майнових прав №1115/1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному рахунку) (надалі - Договір застави 2).

Відповідно до пункту 1.1 Договору застави 2, Застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від "14" серпня 2020 року (з додатковими угодами до них, які укладені на час укладення цього Договору та можуть бути укладені в майбутньому), далі всі разом згідно з текстом - "Основний договір", укладеними між Заставодержателем та Заставодавцем (Принципалом).

У якості забезпечення виконання зобов`язань Заставодавця (Принципала) за Основним договором Заставодавець (Принципал) передає Заставодержателю в заставу майнові права на отримання грошових коштів, включаючи сам вклад в сумі 270900,00 грн, що випливають з Договору банківського вкладу №8132003 від 13 серпня 2020 року (з додатковими угодами до нього, які укладені на час укладення цього Договору та можуть бути укладені в майбутньому), далі згідно з текстом - "Договір банківського вкладу", згідно з яким Заставодавець (Принципал) виступає "Вкладником", далі згідно з текстом -"Предмет застави".

Боржником по відношенню до Заставодавця (Принципала) за Договором банківського вкладу №8132003 від 13 серпня 2020 року є Заставодержатель.

Заставна вартість Предмету застави за цим Договором становить 1050900,00 грн.

Суть та розмір забезпечених заставою вимог: виконання Заставодавцем (Принципалом) зобов`язань перед Заставодержателем за Основним договором, зокрема: 1.2.1 повернення кредиту в сумі 3497645,00 грн, з порядком його погашення, передбаченим Основним договором, та кінцевим терміном погашення кредиту до 31 січня 2021 року, а також дострокового погашення у випадках та в порядку, передбачених Основним договором: 1.2.2 сплата процентів за користування кредитом у розмірі 14,2% (чотирнадцять цілих два десятих відсотків) річних, у строки та в порядку, визначені Основним договором; 1.2.3 сплата можливої неустойки (штраф, пеня), визначеної Основним договором: 1.2.4 інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

20 серпня 2020 року між сторонами укладено Договір застави майнових прав №1117/1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному рахунку) (надалі - Договір застави 3).

Відповідно до пункту 1.1 Договору застави 3, Застава за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від "14" серпня 2020 року (з додатковими угодами до них, які укладені на час укладення цього Договору та можуть бути укладені в майбутньому), далі всі разом згідно з текстом - "Основний договір", укладеними між Заставодержателем та Заставодавцем (Принципалом).

У якості забезпечення виконання зобов`язань Заставодавця (Принципала) за Основним договором Заставодавець (Принципал) передає Заставодержателю в заставу майнові права на отримання грошових коштів, включаючи сам вклад в сумі 1050900,00 грн, що випливають з Договору банківського вкладу №8132005 від 19 серпня 2020 року (з додатковими угодами до нього, які укладені на час укладення цього Договору та можуть бути укладені в майбутньому), далі згідно з текстом - "Договір банківського вкладу", згідно з яким Заставодавець (Принципал) виступає "Вкладником", далі згідно з текстом -"Предмет застави".

Боржником по відношенню до Заставодавця (Принципала) за Договору банківського вкладу №8132003 від 13 серпня 2020 року є Заставодержатель.

Заставна вартість Предмету застави за цим Договором становить 1050900,00 грн.

Суть та розмір забезпечених заставою вимог: виконання Заставодавцем (Принципалом) зобов`язань перед Заставодержателем за Основним договором, зокрема: 1.2.1 повернення кредиту в сумі 3497645,00 грн, з порядком його погашення, передбаченим Основним договором, та кінцевим терміном погашення кредиту до 31 січня 2021 року, а також дострокового погашення у випадках та в порядку, передбачених Основним договором: 1.2.2 сплата процентів за користування кредитом у розмірі 14,2% річних, у строки та в порядку, визначені Основним договором; 1.2.3 сплата можливої неустойки (штраф, пеня), визначеної Основним договором: 1.2.4 інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

22 липня 2020 року між сторонами укладено Договір №26004008132001/980 Банківського рахунку (надалі - Договір рахунку).

Відповідно до пункту 1.1 Договору рахунку, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 (надалі - Рахунок) для зберігання грошових коштів Клієнта та здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил (якими за текстом цього Договору вважаються нормативно-правові акти Національного банку України, внутрішні нормативні документи Банку тощо) та умов цього Договору. Валюта/валюти Рахунку зазначається/зазначаються в заяві/заявах на відкриття рахунку.

Згідно пункту 3.2.4 Договору рахунку, Банк має право здійснювати договірне списання коштів з Рахунка Клієнта у випадках та в порядку, передбачених чинним законодавством України та відповідними договорами.

Згідно пункту 6.1 Договору рахунку, підписанням цього Договору Клієнт надає згоду та доручає Банку здійснювати договірне списання зі свого Рахунку за будь-якими грошовими зобов`язаннями Клієнта перед Банком (за надані Банком послуги, заборгованість/прострочена заборгованість за договорами, комісії, проценти, пеня, штрафи, плата за Тарифами тощо - надалі заборгованість) у будь-якій валюті, що виникли за цим Договором та будь-якими іншими договорами, укладеними між Банком та Клієнтом. Періодичність договірного списання заборгованості (одночасно зі здійсненням операції, щомісячно, щоквартально, у термін сплати заборгованості, погашення простроченої заборгованості тощо) встановлюється Банком самостійно. Зазначені дії щодо договірного списання є правом Банку, а не його обов`язком.

Як зазначено первісним позивачем, Банк керуючись пунктами 1.2 та 2.6 вищезазначених договорів банківського вкладу, в установлені строки та в установленому порядку, повернув на поточний рахунок НОМЕР_6 ТОВ "МЕГО ЛТД" суми вкладів, що підтверджується виписками по особовим рахункам.

У відповідності до пункту 2.10 Договору про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року, Банк має право здійснювати договірне списання коштів з усіх рахунків Позичальника, відкритих у Банку, для погашення заборгованості за Договором овердрафту.

Первісний позивач зазначає, що у відповідності до пункту 2.10 Договору про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року та враховуючи наявність простроченої заборгованості за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року, було здійснено договірне списання з поточного рахунку НОМЕР_6 на погашення простроченої заборгованості по Договору овердрафту, а саме: 1119005,16 грн. на рахунок НОМЕР_7 з призначенням платежу "Погашення простроченої заборгованості за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року". Крім того, у відповідності до пункту 8.6 Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року та враховуючі наявність простроченої заборгованості за Кредитним договором, було здійснено договірне списання з поточного рахунку НОМЕР_6 на погашення простроченої заборгованості по Кредитному договору, а саме: 717718,86 грн на рахунок НОМЕР_8 з призначенням платежу "Погашення простроченої заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У відповідності до статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1058 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Як встановлено судами обох інстанцій, між сторонами укладено договори: Банківського рахунку №26004008132001/980 від 22 липня 2020 року; банківського вкладу №8132003, 8132004 від 13 серпня 2020 року; про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року;застави майнових прав №1114/1, №1115/1 від 14 серпня 2020 року; банківського вкладу №8132005 від 19 серпня 2020 року; застави майнових прав №1117/1 від 20 серпня 2020 року та про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року станом на 07 червня 2022 року у відповідача за первісним позовом існує заборгованість в розмірі 1321797,64 грн.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник первісного відповідача підтвердила, що Позичальник не сплатив Банку кредитні кошти та нараховані відсотки на виконання умов Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року та в рахунок погашення заборгованості в розмірі 1321797,64 грн станом на 07 червня 2022 року, також не погашало заборгованість за Договором №278 про надання овердрафту від 29 квітня 2021 року.

Наявність заборгованості первісного відповідача перед Банком за вказаними Кредитними договорами станом на дату застосування договірного списання - 09 лютого 2022 року також, підтверджується та випливає зі змісту зустрічного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первісний відповідач звертаючись із зустрічним позовом не довів (не надав належних та допустимих доказів) порушення Банком його прав у зв`язку із застосуванням Банком договірного списання на підставі пункту 2.10 Договору №278 про надання овердрафту від 29 квітня 2021 року, Розділу 6 "Договірне списання" Договору №26004008132001/980 банківського рахунку від 22 липня 2020 року та пункту 8.6 Договору про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року.

Для перевірки доводів апелянта про порушення банком його прав та неповного дослідження місцевим судом обставин справи, судом апеляційної інстанції була витребувана у банку службова записки №885-СЗ від 09 лютого 2022 року, яка була надана банком. Даний внутрішній документ банку жодним чином не суперечить обставинам справи, висновкам місцевого господарського суду та не свідчить про будь-які порушення допущені відповідачем за зустрічним позовом.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що 09 лютого 2022 року (дата повернення вкладу згідно наявних в матеріалах справи Договорів банківського вкладу) Банк здійснив повернення депозитів на поточний рахунок ТОВ "МЕГО ЛТД", що підтверджується випискою по особовим рахункам наявних в матеріалах справи.

Банк, в день повернення депозитів, 09 лютого 2022 року застосував договірне списання відповідно до умов вищезазначених договорів та направив грошові кошти з поточного рахунку ТОВ "МЕГО ЛТД" № НОМЕР_2 на погашення простроченої заборгованості ТОВ "МЕГО ЛТД", що існувала станом на 09 лютого 2022 року за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року та часткове погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року, а саме: 717718,86 грн за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року (кредитна заборгованість станом на 09 лютого 2022 року становила 1953867,89 грн (виникла з 02 лютого 2022 року) та 1119005,16 грн за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року (в т.ч. кредитна заборгованість 1112907,04 грн (виникла з 02 серпня 2021 року).

Первісний відповідач, як Позичальник за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року та Договором про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року був обізнаний про існування простроченої заборгованості за вказаними Кредитними договорами, проте існуючу заборгованість не погасив, що підтверджується наявними у справі виписками по особовим рахункам.

Крім того, як правильно зазначено місцевим судом, про відсутність порушення Банком будь - яких прав первісного відповідача свідчить те, що договірне списання Банком, як Кредитором було застосовано 09 лютого 2022 року, проте ТОВ "МЕГО ЛТД" не зверталося до Банку з пропозицією врегулювання заборгованості, не вносило жодного платежу на погашення простроченого тіла кредиту та відсотків, а з зустрічним позовом звернулося лише 11 липня 2022 року.

Щодо настання строку оплати за договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно умов цього Договору під терміном "Чисті надходження" Сторони розуміють надходження від реалізації товарів, надання послуг, виконання робіт та інші надходження від ведення господарської діяльності Позичальника. Сторони не включають в розрахунок Ліміту Овердрафту надходження з депозитних рахунків Позичальника, кредитних рахунків та фінансову допомогу, надходження в результаті перерахування з одного поточного рахунку Позичальника на інший, помилково зараховані кошти, повернення передплати та інші надходження, які не є доходами від господарської діяльності Позичальника і штучно збільшують реальну суму надходжень на поточний рахунок Позичальника, щодо яких у Банку є достовірна інформація.

У випадку, коли розрахований на наступний період дії Ліміт Овердрафту складає від 90% до 110% (включно) від діючого Ліміту Овердрафту (встановленого на поточний період дії Ліміту Овердрафту), то корегування діючого Ліміту Овердрафту не здійснюється до наступної планової дати перегляду. При цьому, безперервний строк наявності дебетового сальдо по Поточному рахунку Позичальника на кінець дня, що виникає внаслідок користування Овердрафтом на умовах цього Договору, не повинен перевищувати 30 (Тридцять) календарних днів.

В порушення пункту 1.1 Договору про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року, ТОВ "Мего ЛТД" станом на 02 серпня 2021 року мало прострочену заборгованість (дебетове сальдо) в розмірі 1981 621,60 грн.

02 серпня 2021 року позивач переніс на прострочку заборгованість за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ "Мего ЛТД" № НОМЕР_9 .

Станом на 09 лютого 2022 року (дата договірного списання) розмір заборгованості ТОВ "Мего ЛТД" за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року становив 1119005,16 грн (1112907,04 грн - заборгованість за кредитом та 6098,12 грн - заборгованість по відсоткам), що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року та виписками по особовому рахунку.

З огляду на зазначене, враховуючи положення пункту 1.1 Договору про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року строк оплати за договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року настав 30 липня 2021 року.

Щодо вимоги первісного відповідача про зобов`язання Банку перерахувати суми вкладів відповідно до Договорів банківських вкладів №8132003, №8132004 від 13 серпня 2020 року та №8132005 від 19 серпня 2020 року, судами встановлено та зазначалось вище, що згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 , Банк виконав свої зобов`язання та перерахував зазначені суми вкладів на рахунок ТОВ "МЕГО ЛТД" 09 лютого 2022 року.

Щодо вимоги про зобов`язання Банку перерахувати кошти в розмірі 1119005,16 грн за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 , Банк перерахував зазначені суми вкладів на рахунок ТОВ "МЕГО ЛТД" та на підставі договірного списання направив грошові кошти на погашення простроченої заборгованості як за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року так і за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року, укладеними з ТОВ "МЕГО ЛТД".

Наявність простроченої заборгованості ТОВ "МЕГО ЛТД" за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року станом на 09 лютого 2022 року в розмірі 1119005,16грн підтверджується: випискою по особовим рахункам № НОМЕР_10 , випискою по особовому рахунку з 29 квітня 2021 року по 02 серпня 2021 року № НОМЕР_2 , випискою по особовому рахунку № НОМЕР_11 . Із зазначених виписок по особовому рахунку вбачається, що прострочена заборгованість за Договором про надання овердрафту № 278 від 29 квітня 2021 року виникла/існувала з 02 серпня 2021 року. В той же час, за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року, прострочена заборгованість виникла з 02 лютого 2022 року та станом на 09 лютого 2022 року існувала в розмірі 1959948,01 грн.

Як правильно зазначив місцевий суд, у зв`язку із застосуванням Банком договірного списання, зобов`язання за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року припинилися, що свідчить про те, що Банк діяв в інтересах Позичальника, жодним чином не порушив ані умови Кредитних договорів, ані права Позичальника. Банк, 09 лютого 2022 року здійснивши договірне списання та направивши грошові кошти з поточного рахунку ТОВ "МЕГО ЛТД" на погашення простроченої заборгованості в розмірі 1119005,16 грн за Договором про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року, яка виникла 02 серпня 2021 року, діяв на підставі пунктів 1.10., 4.2.5 Договору про надання овердрафту №278 від 29 квітня 2021 року.

Крім того, відповідно до пункту 2.10 Кредитного договору, підписанням цього Договору, Позичальник відповідно до чинного законодавства України, зокрема на підставі статті 1071 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", надає Кредитору право та доручає Кредитору, а Кредитор відповідно має право здійснювати договірне списання коштів з усіх рахунків Позичальника, відкритих у Кредитора, в тому числі в національній або іноземній валюті, для погашення заборгованості (строкової та/або простроченої) за цим Договором, зокрема заборгованості за Кредитом, Процентами, комісіями, неустойкою та іншими платежами/сумами, що підлягають сплаті Позичальником на користь Кредитора за цим Договором.

Відповідно до пункту 2.10.1 Кредитного договору, договірне списання може здійснюватися Кредитором на підставі цього Договору будь-яку кількість разів до повного погашення заборгованості Позичальника перед Кредитором за цим Договором, у строки/терміни та з періодичністю сплати, що встановлені в цьому Договорі для сплати відповідних сум (зокрема основної суми Кредиту, нарахованих Процентів та комісій), або в інші строки/на інших умовах, передбачених цим Договором, а також у будь-який день після настання/спливу таких строків/термінів, а в разі не визначення Договором строків/термінів/періодичності сплати будь-яких платежів - у будь-який день, починаючи з дня надання Кредитором Позичальнику вимоги Кредитора про сплату відповідних платежів.

Зі змісту Кредитного договору вбачається, що Кредитор не зобов`язаний направляти будь - які повідомлення Позичальнику щодо застосування договірного списання, також не передбачено Кредитним договором погодження договірного списання з Позичальником.

Обов`язки кредитора передбачені пунктом 4.1 Кредитного договору. Зазначеним пунктом Кредитного договору не передбачено обов`язку Кредитора направляти будь-які повідомлення Позичальнику.

В той же час, обов`язки Позичальника регламентуються пунктом 5.1 Кредитного договору. Відповідно до пункту 5.1.1 Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний використати Овердрафт на зазначені у цьому Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного Овердрафту, сплату нарахованих Процентів, комісій та всієї заборгованості за цим Договором на умовах, передбачених цим Договором, в тому числі, достроково здійснити повернення Овердрафту, сплатити Проценти та інші платежі та заборгованість за цим Договором у випадках, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України.

Згідно пункту 4.2.5 Кредитного договору, Кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості Позичальника за цим Договором, включаючи прострочену та строкову/поточну заборгованість Позичальника за Овердрафтом та/або Процентами, та/або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані Проценти та неустойку (пеню, штрафи), у випадках: порушення Позичальником будь-якого з пунктів 5.1.1 - 5.1.12 цього Договору та/або будь-яких інших зобов`язань та/або умов за цим Договором та/або будь-яких інших своїх зобов`язань.

При цьому, Кредитор має право, згідно з пунктами 2.10 та 4.2.6 цього Договору, починаючи з дня виникнення у Кредитора права вимагати дострокового погашення заборгованості Позичальника за цим Договором, передбаченого цим пунктом, негайно здійснювати списання необхідної суми коштів в розмірі заборгованості Позичальника (як строкової/поточної, так і простроченої) з будь-яких рахунків Позичальника, відкритих у Кредитора.

Відповідно до пункту 4.2.5 Кредитного договору, Кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості Позичальника за цим Договором, включаючи прострочену та строкову/поточну заборгованість Позичальника за Овердрафтом та/або Процентами, та/або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані Проценти та неустойку (пеню, штрафи), у випадках: порушення Позичальником будь-якого з пунктів 5.1.1 - 5.1.12 цього Договору та/або будь-яких інших зобов`язань та/або умов за Цим Договором та/або будь-яких інших своїх зобов`язань; Згідно виписки по особовому рахунку ТОВ "МЕГО ЛТД" № НОМЕР_10 з 02 серпня 2021 року останній в порушення пункту 5.1.1 Кредитного договору не забезпечило повернення одержаного овердрафту на умовах, передбачених Кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що у зв`язку із порушенням ТОВ "МЕГО ЛТД", як Позичальника, своїх зобов`язань за Кредитними договорами, у Банка виникло право достроково стягнути заборгованість, на виконання якого Банк застосував договірне списання, передбачене укладеними договорами. В свою чергу, ТОВ "МЕГО ЛТД" не надало жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вимог зустрічного позову, з огляду на що у задоволенні зустрічного позову обгрунтовано відмовлено.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк його виконання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що матеріалами справи підтверджується заборгованість первісного відповідача перед первісним позивачем за Договором про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року в розмірі 1242230,11 грн. - прострочена заборгованість за основним зобов`язанням. Заявлений до стягнення розмір інфляційних втрат за лютий 2022 року та 3% річних за період з 02 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року є арифметично вірним, відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, а відтак суд правомірно присудив до стягнення з ТОВ "Мего ЛТД" на користь банку 19875,68 грн. інфляційних втрат та 2664,97 грн. 3% річних.

Однак, колегія суддів не може погодитись із присудженою до стягнення заборгованістю за процентами за період з 02 лютого 2022 року по 07 червня 2022 року у розмірі 57026,88 грн, з огляду на наступне.

Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 Цивільного кодексу України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд і коли вони не вправі цього робити.

Вказані висновки викладені в пунктах 22, 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17.

У частині третій статті 6 Цивільного кодексу України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто частина третя статті 6 Цивільного кодексу України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

У статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, і цей розмір може зменшити суд.

Тобто твердження банку про те, що проценти за "користування кредитом" нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння банком правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за "користування кредитом" за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.

У цивільних та господарських відносинах, які регулює глава 71 Цивільного кодексу України, важливо дотримати баланс інтересів позичальника та позикодавця в межах кредитних відносин, так само як і банку та вкладника у межах відносин за договором банківського вкладу.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 Цивільного кодексу України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16.

З дослідженого колегією суддів вбачається, що відповідно до пункту 5.1. Кредитного договору сторони визначили, що проценти нараховуються щоденно на суму загальної заборгованості за Кредитами, фактично наданими в межах Кредитної лінії, протягом усього строку наявності такої заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що сторони у Кредитному договорі на підставі вільного волевиявлення обумовили та погодили право Банку нараховувати проценти за фактичний строк користування кредитом, протягом усього строку наявності такої заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, проценти за "користування кредитом" нараховані, зокрема, поза межами строку кредитування.

Умова договору, а саме пункт 5.1, на підставі якого позивач ґрунтує свої вимоги зі сплати процентів, міститься в розділі договору, який регулює правомірну поведінку сторін ("Порядок нарахування, сплати та зміни розміру процентів за користування кредитами").

При цьому договір про відкриття кредитної лінії №266 від 14 серпня 2020 року також містить окремий розділ, що регулює відповідальність позичальника ("Наслідки порушення позичальником зобов`язань").

Окрім цього, як вбачається з наданих АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" розрахунків, проценти за період поза межами строку кредитування скаржник нараховує саме як проценти за "користування кредитом", а не як міру відповідальності на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

З наданих банком розрахунків вбачається, що за період поза межами строку кредитування скаржник одночасно нараховує як проценти за "користування кредитом", так і три проценти річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих банком процентів за "користування кредитом" поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та, як наслідок - унеможливлює задоволення позову в цій частині. Відтак, рішення Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22 підлягає скасуванню в частині стягнення 57026,88 грн. простроченої заборгованості за процентами за період з 02 лютого 2022 року по 07 червня 2022 року. В цій частині слід прийняти нове рішення, яким в стягненні 57026,88 грн. простроченої заборгованості за процентами за період з 02 лютого 2022 року по 07 червня 2022 року - відмовити.

З урахуванням встановлених судом обставин, та виходячи з положень наведених вище норм, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

У відповідності до статті 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22 скасувати в частині стягнення 57026,88 грн. простроченої заборгованості за процентами за період з 02 лютого 2022 року по 07 червня 2022 року. В цій частині прийняти нове рішення, яким в стягненні 57026,88 грн. простроченої заборгованості за процентами за період з 02 лютого 2022 року по 07 червня 2022 року відмовити.

Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22 викласти в наступній редакції:

"2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, кімната 219, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 34455332) на користь Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 33695095) 1 242 230,11 грн. - прострочена заборгованість за основним зобов`язанням; 19875,68 грн. - інфляційні витрати за несвоєчасне виконання основного зобов`язання; 2664,97 грн. - 3% річних та 18971,56 грн - витрат пов`язаних із сплатою судового збору."

В решті рішення Господарського суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №902/459/22 залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 33695095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГО ЛТД" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, кімната 219, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 34455332) 1283,10 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/459/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "14" червня 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.


Дата ухвалення рішення	07.06.2023
Оприлюднено	16.06.2023
Номер документу	111549918
Судочинство	Господарське

Маслій І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 07.06.2023 по справі 902/459/22ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —902/459/22

Постанова від 07.06.2023

Постанова
від 07.06.2023 по справі 902/459/22
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД